Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Ісус же пішов на гору Елеонську.
1
Исусъ же иде въ горѫ елеоньскѫ.
2
А вранці знову прийшов у храм, і весь народ ішов до Нього. Він сів і навчав їх.
2
утро же пакы приде въ црькъвь и вьси людие идэахѫ къ нѥму и сэдъ учааше ѩ.
3
Приводять книжники і фарисеї до Нього жінку, схоплену під час перелюбу, і, поставивши її посередині, кажуть Йому:
3
приведошz же кънижьници и фарисеи къ нѥму женѫ въ прэлюбодэянии ятѫ. и поставльше ѭ по срэдэ
4
Учителю, цю жінку взяли нині на перелюбі;
4
глаголашz ѥму: учителю си жена ѩта ѥсть нынэ въ прэлюбодэянии.
5
а Мойсей в законі повелів нам побивати таких камінням; а Ти що скажеш?
5
а въ законэ намъ муѶси повелэ таковыѩ камениѥмь побивати. ты же чьто глаголеши;
6
Говорили ж це, спокушаючи Його, щоб знайти, за що Його звинуватити. Але Ісус, нахилившись додолу, пальцем писав по землі, не звертаючи на них уваги.
6
се же рэшz искушаѭще и да бышz имэли на нь чьто глаголати. исусъ же низъ поклонь сz прьстъмь писааше на земли.
7
Коли ж продовжували запитувати Його, Він, підвівшись, сказав їм: хто з вас без гріха, перший кинь у неї камінь.
7
якоже прилежаахѫ въпрашаѭще и въсклони сz и рече имъ: иже васъ без грэха ѥсть прэжде врьзи камень на нѭ.
8
І знов, нахилившись додолу, писав на землі.
8
и пакы поклонь сz писааше на земли.
9
Вони ж, почувши це, докорені совістю, почали виходити один за одним, починаючи від старших до останніх; і залишився один Ісус і жінка, яка стояла посередині.
9
они же слышавъше и совэстию обличаѥми исхождаахѫ ѥдинъ по ѥдиному начьнъше отъ старьць до послэдьниихъ. и оста исусъ ѥдинъ и жена стоѩщи по срэдэ.
10
Ісус, підвівшись і нікого не побачивши, крім жінки, сказав їй: жінко! Де ті, що звинувачували тебе? Ніхто тебе не осудив?
10
въсклонь же сz исусъ и ни кого же не видэвъ развэ жены рече ѥи: жено къде сѫть иже на тz важдаахѫ; ни кыи же ли тебе осѫди;
11
Вона відповіла: ніхто, Господи. Ісус сказав їй: і Я не осуджую тебе; іди, і віднині більше не гріши.
11
она же рече: ни кыи же господи. рече же ѥи исусъ: ни азъ тебе осѫждаѭ. иди и отъселэ не съгрэшаи кътому.
12
Ісус знову говорив до народу, кажучи: Я — Світло для світу; хто піде вслід за Мною, той не ходитиме в темряві, а матиме світло життя.
12
пакы же имъ рече iс7ъ гlz. азъ ѥсмь свэтъ вьсемU мирѫ. ходzи въ слэдъ мене. не имать ходити въ тьмэ. нъ имать живота вэчьнааго.
13
Тоді фарисеї сказали Йому: Ти Сам про Себе свідчиш, і свідчення Твоє неправдиве.
13
рэшz же ѥму фарисеи: ты о себэ самъ съвэдэтельствуѥщи. съвэдэтельство твоѥ нэсть истиньно.
14
Ісус сказав їм у відповідь: якщо і Сам про Себе свідчу, свідчення Моє правдиве, бо Я знаю, звідки прийшов і куди йду; а ви не знаєте, звідки Я і куди йду.
14
отъвэща исусъ и рече имъ: аще азъ съвэдэтельствуѭ о мънэ самомь съвэдэтельство моѥ истиньно ѥсть. яко вэмь отъкѫду придохъ и камо идѫ. вы же не вэсте отькѫду грzдѫ и камо идѫ.
15
Ви судите за плоттю; а Я не суджу нікого.
15
вы по плъти сѫдите. азъ не сѫждѫ ни кому же.
16
А якщо і суджу Я, то суд Мій праведний, бо Я не один, а Я і Отець, Який Мене послав.
16
аще ли сѫждѫ азъ сѫдъ мои истиньнъ ѥсть яко ѥдинъ нэсмь. нъ азъ и посълавыи мz отьць.
17
У законі вашому написано, що свідчення двох людей є правдиве.
17
и въ законэ вашемь писано ѥсть яко дъвою чловэку сьвэдэтельство истиньно ѥсть.
18
Я Сам свідчу про Себе, і свідчить про Мене Отець, Який Мене послав.
18
азъ ѥсмь съвэдэтельствуѩи о мънэ самомь и съвэдэтельствуѥть о мънэ посълавыи мz отьць.
19
Тоді сказали Йому: де Твій Отець? Ісус відповів: ви не знаєте ні Мене, ні Отця Мого; якби ви знали Мене, то знали б і Отця Мого.
19
глаголаахѫ же ѥму: къто ѥсть отьць твои; отъвэща исусъ: ни мене вэсте ни отьца моѥго. аще мz бысте вэдэли и отьца моѥго бысте вэдэли.
20
Ці слова говорив Ісус біля скарбниці, коли навчав у храмі; і ніхто не взяв Його, бо ще не прийшов час Його.
20
сиѩ глаголы глагола исусъ въ газофилакии учz въ црькъви и ни къто же не ѩть ѥго яко не у бэ пришьла година ѥго.
21
Знову сказав їм Ісус: Я відходжу, і будете шукати Мене, і помрете в гріху вашому. Куди Я йду, туди ви не можете прийти.
21
Рече же имъ пакы исусъ: азъ идѫ и възищете мене и въ грэсэ вашемь умьрете. аможе азъ идѫ вы не можете прити.
22
Говорили ж юдеї: невже Він уб’є Сам Себе, що каже: куди Я іду, ви не можете прийти?
22
глаголаахѫ же иудеи: еда самъ сz убиѥть; яко глаголѥть яможе азъ идѫ вы не можете прити.
23
Він сказав їм: ви від нижніх, Я ж від вишніх; ви від світу цього, Я ж не від цього світу.
23
и рече имъ: вы отъ нижьниихъ ѥсте азъ отъ вышьниихъ ѥсмь. вы отъ сего мира ѥсте азъ отъ сего мира нэсмь.
24
Тому Я сказав вам, що ви помрете в гріхах ваших. Бо якщо не увіруєте, що це Я, то помрете в гріхах ваших.
24
рекохь убо вамъ яко умрьете въ грэсэхъ вашихъ. аще бо вэры не ѥмлѥте яко азъ ѥсмь умрете въ грэсэхъ вашихъ.
25
Тоді сказали Йому: Хто ж Ти? Ісус відповів їм: Початок всього, що й кажу вам.
25
глаголаахѫ же ѥму: ты къто ѥси; и рече имъ исусъ: начzтъкъ яко и глаголахъ вамъ.
26
Багато чого маю говорити і судити про вас, але Той, Хто послав Мене, істинний є, і що почув Я від Нього, те й кажу світові.
26
мъного имамъ о васъ глаголати и сѫдити. оц7ь мои пославыи мя истиньнъ. ѥсть. и азъ яже слышахъ. t нѥго. си гlю въ міръ.
27
Не зрозуміли, що Він говорив їм про Отця.
27
и не разUмэша. яко оц7а имъ гlаше б7а.
28
Сказав же їм Ісус: коли піднесете Сина Людського, тоді зрозумієте, що це Я, і що нічого не роблю від Себе, а як навчив Мене Отець Мій, так і говорю.
28
рече же имъ I©. ѥгда възнесете сн7а члbвча. тъгда разUмэѥте яко азъ ѥсмь. и о собэ ничто же не творю. нъ яко же наUчи мя оц7ь. си гlю.
29
Той, Хто послав Мене, є зі Мною; Отець не залишив Мене одного, бо Я завжди роблю угодне Йому.
29
и пославыи мz съ мною ѥсть. не остави мене ѥдиного. яко азъ Uгодьная ѥмU творю вьсьгда.
30
Коли Він це говорив, багато хто увірував у Нього.
30
си гlющю ѥмU. мнози вэроваша въ нь.
31
Тоді Ісус сказав юдеям, які увірували в Нього: якщо будете перебувати в слові Моєму, то ви істинно будете Моїми учениками;
31
гlаше же I©. къ вэровавъшиимъ къ нѥмU июдеомъ. аще вы пребUдете въ словеси моѥмь. въ истинU Uченици мои бUдете.
32
і пізнаєте істину, і істина визволить вас.
32
и разUмэѥте истинU. и истина свободить вы.
33
Йому відповіли: ми рід Авраамів, і ніколи не були рабами нікому, як же Ти кажеш: станете вільними?
33
отъвэщашz и рэшz ѥму: сэмz авраамлѥ ѥсмъ и ни кому же не работахомъ ни коли же. како ты глаголѥши яко свободъ бѫдете;
34
Ісус відповів їм: істинно, істинно кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, є раб гріха.
34
отъвэща имъ исусъ: аминь аминь глаголѭ вамъ яко вьсякъ творzи грэхъ рабъ ѥсть грэху.
35
Але раб не перебуває в домі вічно, а Син перебуває вічно.
35
а рабъ не прэбываѥть въ дому въ вэкы сынъ же прэбываѥть въ вэкы.
36
Отже, якщо Син визволить вас, то справді будете вільними.
36
аще бо сынъ вы свободить въ истинѫ своводъ бѫдете.
37
Знаю, що ви рід Авраамів, однак шукаєте, як вбити Мене, бо слово Моє не вміщається у вас.
37
вэмь яко сэмz авраамлѥ ѥсте нъ ищете мене убити яко слово моѥ не въмэщаѥть сz въ вы.
38
Я говорю те, що бачив у Отця Мого; і ви робите те, що бачили в отця вашого.
38
азъ яже видэхъ у отьца моѥго глаголѭ и вы убо яже видэсте у отьца вашего творите.
39
Сказали Йому у відповідь: отець наш є Авраам. Ісус сказав їм: якби ви були дітьми Авраама, то чинили б діла Авраамові.
39
отъвэщашz и рэшz ѥму: отьць нашь авраамъ ѥсть. глагола имъ исусъ: аще чzда авраамля бысте были дэла авраамля творили бысте.
40
Нині ж шукаєте, як вбити Мене, Чоловіка, Який сповістив вам правду, почуту від Бога; Авраам цього не робив.
40
нынэ же ищете мене убити чловэка иже истинѫ вамъ глаголаахъ ѭже слышахъ отъ бога. сего авраамъ нэсть творилъ.
41
Ви робите діла отця вашого. На це сказали Йому: ми не від любодійства народжені; маємо одного Отця — Бога.
41
вы творите дэла отьца вашего. рэшz же ѥму: мы отъ любодэяния нэсмъ рождени. мы ѥдиного отьца имаамъ бога.
42
Ісус сказав їм: якби Бог був Отець ваш, то ви любили б Мене, тому що Я вийшов і прийшов від Бога; бо Я не Сам від Себе прийшов, а Він послав Мене.
42
рече же имъ исусъ: аще б7ъ оц7ь вашь бы былъ. любили мz бысте. азъ бо t б7а изидохъ и придохъ. не о собэ бо придохъ. нъ тъ мz посъла.
43
Чому ви не розумієте Моїх слів? Тому що не можете чути слова Мого.
43
почто бесэды моѥя не разUмэѥте. яко не можете слышати словесе моѥго.
44
Ваш батько є диявол; і ви хочете виконувати похоті батька вашого. Він людиновбивцею був споконвіку і не стоїть в істині, бо істини немає в ньому. Коли він говорить неправду, від себе говорить, бо він неправдомовець і батько неправди.
44
вы t оц7z диявола ѥсте. и похоти оц7z вашего хощете творити. онъ чlвкU Uбиица бэ по земли искони. въ истинэ не стоить. яко нэсть истины въ немь. ѥгда гlеть лъжю. t своихъ гlъ. яко лъжь ѥсть оц7ь ѥго.
45
А коли Я істину говорю, то не вірите Мені.
45
азъ же зане с™ыню гlю. не емлете вэры мънэ.
46
Хто з вас викриє Мене у гріху? Якщо ж Я говорю істину, то чому ви не вірите Мені?
46
кто же t васъ обличаѥть мz о грэсэ. аще истинU гlю. почто вы не ѥмлете вэры мънэ.
47
Хто від Бога, той слова Божі слухає; ви тому не слухаєте, що ви не від Бога.
47
иже ѥсть t б7а гlъ б9ии послUшаѥть. сего ради вы не послUшаѥте. яко нэсте t б7а.
48
На це юдеї сказали Йому у відповідь: чи не правду ми говоримо, що Ти самарянин і що біс у Тобі?
48
tвэщашz июдэи и рэшz ѥмU. не добрэ ли гlемъ мы. яко самарzнинъ ѥси ты и бэсъ имаши.
49
Ісус відповів: у Мені біса нема, але Я шаную Отця Мого, а ви зневажаєте Мене.
49
tвэща I©ъ азъ бэса не имамъ. нъ чтU оц7а моѥго. и вы не чьтете мене.
50
А втім, Я не шукаю слави Моєї; є Той, Хто шукає і судить.
50
азъ же не ищю славы моѥя. ѥсть ищzи и сUдzи.
51
Істинно, істинно кажу вам: хто слово Моє збереже, той не побачить смерти повік.
51
аминъ аминъ гlю вамъ. аще кто слово моѥ съблюдеть съмьрти не имать видэти въ вэкы.
52
Юдеї сказали Йому: тепер ми зрозуміли, що біс у Тобі. Авраам і пророки померли, а Ти кажеш, що хто слово Моє збереже, той не зазнає смерти повік.
52
рэша же ѥмU июдэи. нынэ разUмэхомъ яко бэсъ имаши. аврамъ Uмретъ и прbрци. и ты гlеши. яко аще кто слово моѥ съблюдеть. не имать съмьрти въкUсити въ вэкы.
53
Невже Ти більший від отця нашого Авраама, який помер? [Та повмирали й пророки. Ким Ти робиш Самого Себе?]*
53
еда ты болии еси оц7а нашего аврама. иже Uмьртъ. и пророци Uмьроша. кого сz самъ твориши.
54
Ісус відповів: якщо Я Сам Себе славлю, то слава Моя ніщо. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви говорите, що Він Бог ваш.
54
tвэща I©ъ. аще азъ славлю сz самъ. слава моя ничсо же ѥсть. ѥсть оц7ь мои и славzи мz. ѥго же вы гlете яко б7ъ нашь ѥсть.
55
І ви не пізнали Його, а Я знаю Його; і якщо скажу, що не знаю Його, то буду подібним до вас неправдомовцем. Але Я знаю Його і слово Його зберігаю.
55
и не познасте ѥго азъ вэмь и. и аще рекU яко не вэмь ѥго бUдU подобьнъ вамъ лъжь. нъ вэмь и слово ѥго съблюдаю.
56
Авраам, отець ваш, був би радий побачити день Мій; і побачив, і зрадів.
56
аврамъ оц7ь вашь радъ бы былъ. да бы вэдэлъ дэлъ дн7ь моихъ. и видэ и въздрадовасz.
57
На це сказали Йому юдеї: Тобі немає ще й п’ятдесяти років, і Ти бачив Авраама?
57
рэшz же июдэи къ немU. е7. тьдесzтъ лэтъ не U имаши. аврама ли ѥси видэлъ.
58
Ісус сказав їм: істинно, істинно кажу вам: раніш, ніж був Авраам, Я є.
58
рече имъ I©ъ. аминъ аминъ гlю вамъ. прэже даже не бысть аврамъ азъ есмь.
59
Тоді взяли каміння, щоб кинути на Нього; але Ісус сховався і вийшов з храму, пройшовши посеред них, і пішов далі.
59
възzшz же камение да вьргUть на нь. I©ъ же съкрысz и изиде въ цр7квь. и прошьдъ посредэ ихъ идzше и хожzше тако.