Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
І було слово Господнє до Іони, сина Амафиїного:
1
И# бhсть сл0во гDне ко їHнэ сhну ґмаfjину, гlz:
2
встань, іди у Ниневію, місто велике, і проповідуй у ньому, бо злодіяння його дійшли до Мене.
2
востaни и3 и3ди2 въ нінеvjю грaдъ вели1кій и3 проповёждь въ нeмъ, ћкw взhде в0пль ѕл0бы є3гw2 ко мнЁ.
3
І встав Іона, щоб утікати у Фарсис від лиця Господа, і прийшов у Іоппію, і знайшов корабель, який вирушав у Фарсис, віддав платню за проїзд і ввійшов у нього, щоб плисти з ними у Фарсис від імені Господа.
3
И# востA їHна, є4же бэжaти въ fарсjсъ t лицA гDнz и3 сни1де во їoппjю и3 њбрёте корaбль и3дyщь въ fарсjсъ, и3 дадE наeмъ св0й и3 вни1де въ џнь плhти съ ни1ми въ fарсjсъ t лицA гDнz.
4
Але Господь здійняв на морі сильний вітер, і зробилася на морі велика буря, і корабель готовий був розбитися.
4
И# гDь воздви1же вётръ вeлій на м0ри, и3 бhсть бyрz вели1каz въ м0ри, и3 корaбль бёдствоваше є4же сокруши1тисz.
5
І злякалися корабельники, і взивали кожен до свого бога, і стали кидати у море поклажу з корабля, щоб полегшити його від неї; Іона ж спустився усередину корабля, ліг і міцно заснув.
5
И# ўбоsшасz корабeлницы, и3 возопи1ша кjйждо къ б0гу своемY, и3 и3зметaніе сотвори1ша сосyдwвъ и5же въ корабли2 въ м0ре, є4же њблегчи1тисz t ни1хъ: їHна же сни1де во дно2 кораблS и3 спaше тY и3 храплsше.
6
І прийшов до нього начальник корабля і сказав йому: чого ти спиш? встань, взивай до Бога твого; можливо, Бог згадає про нас, і ми не загинемо.
6
И# пріи1де къ немY к0рмчій и3 речE є3мY что2 ты2 хрaплеши; востaни и3 моли2 бGа твоего2, ћкw да сп7сeтъ ны2 бGъ, да не поги1бнемъ.
7
І сказали одне одному: підемо, кинемо жереби, щоб дізнатися, за кого осягає нас це лихо. І кинули жереби, й упав жереб на Іону.
7
И# речE кjйждо ко и4скреннему своемY: пріиди1те, вeржимъ жрє1біz и3 ўразумёемъ, когw2 рaди є4сть ѕло2 сіE на нaсъ; И# мeтнуша жрє1біz, и3 падE жрeбій на їHну.
8
Тоді сказали йому: скажи нам, за кого осягла нас ця біда? яке твоє заняття, і звідки ти йдеш? де твоя країна, і з якого ти народу?
8
И# рёша къ немY: возвэсти2 нaмъ, когw2 рaди сіE ѕло2 на нaсъ, и3 что2 твоE дёланіе є4сть, и3 tкyду грzдeши и3 кaмw и4деши, и3 t к0еz страны2 и3 t кjихъ людjй є3си2 ты2;
9
І він сказав їм: я єврей, шаную Господа Бога небес, Який створив море і сушу.
9
И# речE къ ни6мъ: рaбъ гDень є4смь ѓзъ и3 гDа бGа нбcнаго ѓзъ чтY, и4же сотвори2 м0ре и3 сyшу.
10
І злякалися люди страхом великим і сказали йому: для чого ти це зробив? Бо довідалися ці люди, що він біжить від лиця Господнього, як він сам оголосив їм.
10
И# ўбоsшасz мyжіе стрaхомъ вели1кимъ и3 рёша къ немY: что2 сіE сотвори1лъ є3си2; ЗанE разумёша мyжіе, ћкw t лицA гDнz бэжaше, ћкw возвэсти2 и5мъ.
11
І сказали йому: що зробити нам з тобою, щоб море затихло для нас? Бо море не переставало хвилюватися.
11
И# рёша къ немY: что2 тебЁ сотвори1мъ, и3 ўтоли1тсz м0ре t нaсъ; ЗанE м0ре восхождaше и3 воздвизaше пaче волнeніе.
12
Тоді він сказав їм: візьміть мене і киньте мене у море, і море затихне для вас, бо я знаю, що через мене спостигла вас ця велика буря.
12
И# речE къ ни6мъ їHна возми1те мS и3 ввeрзите въ м0ре, и3 ўтоли1тсz м0ре t вaсъ понeже познaхъ ѓзъ, ћкw менE рaди волнeніе сіE вели1кое на вы2 є4сть.
13
Але ці люди почали посилено гребти, щоб пристати до землі, але не могли, тому що море все продовжувало бушувати проти них.
13
И# нуждaхусz мyжіе, возврати1тисz къ земли2, и3 не можaху, ћкw м0ре восхождaше и3 воздвизaшесz пaче на ни1хъ.
14
Тоді воззвали вони до Господа і сказали: молимо Тебе, Господи, нехай не загинемо за душу людини цієї, і не постав нам у провину кров невинну; бо Ти, Господи, зробив те, що угодно Тобі!
14
И# возопи1ша ко гDеви и3 рёша: никaкоже, гDи, да не поги1бнемъ души2 рaди человёка сегw2, и3 не дaждь на нaсъ кр0ве првdныz: занE ты2, гDи, ћкоже восхотёлъ, сотвори1лъ є3си2.
15
І взяли Іону і кинули його у море, і затихло море у люті своїй.
15
И# взsша їHну и3 ввeргоша є3го2 въ м0ре, и3 престA м0ре t волнeніz своегw2.
16
І злякалися ці люди Господа великим страхом, і принесли Господу жертву, і дали обітниці.
16
И# ўбоsшасz мyжіе стрaхомъ вели1кимъ гDа и3 пожр0ша жeртву гDеви и3 помоли1шасz моли1твами.