Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Іона сильно засмутився цим і був роздратований.
1
И# њпечaлисz їHна печaлію вели1кою и3 смути1сz,
2
І молився він Господу і сказав: о, Господи! чи не це говорив я, коли ще був у країні моїй? Тому я і побіг у Фарсис, бо знав, що Ти Бог благий і милосердий, довготерпеливий і многомилостивий і жалкуєш щодо нещастя.
2
и3 помоли1сz ко гDу и3 речE: q гDи, не сі‰ ли ќбw словесA мо‰, ±же глаг0лахъ, є3щE сyщу ми2 на земли2 моeй; сегw2 рaди предвари1хъ бэжaти въ fарсjсъ, занE разумёхъ, ћкw млcтивъ ты2 є3си2 и3 щeдръ, долготерпэли1въ и3 многомлcтивъ, и3 кazйсz њ ѕл0бахъ (человёческихъ):
3
І нині, Господи, візьми душу мою від мене, бо краще мені померти, ніж жити.
3
и3 нн7э, вLко гDи, пріими2 дyшу мою2 t менє2, ћкw ќне ми2 ўмрeти, нeжели жи1ти.
4
І сказав Господь: невже це засмутило тебе так сильно?
4
И# речE гDь ко їHнэ ѓще ѕэлw2 њпечaлилсz є3си2 ты2;
5
І вийшов Іона з міста, і сів на східній стороні міста, і зробив собі там кущу, і сів під нею у тіні, щоб побачити, що буде з містом.
5
И# и3зhде їHна и3з8 грaда и3 сёде прsмw грaда, и3 сотвори2 себЁ кyщу и3 сэдsше под8 нeю въ сёни, д0ндеже ўви1дитъ, что2 бyдетъ грaду.
6
І виростив Господь Бог рослину, і вона піднялася над Іоною, щоб над головою його була тінь і щоб позбавити його засмучення його; Іона дуже зрадів цій рослині.
6
И# повелЁ гDь бGъ тhквэ, и3 возрастE над8 глав0ю їHниною, да бyдетъ сёнь над8 глав0ю є3гw2, є4же њсэни1ти є3го2 t ѕлhхъ є3гw2. И# возрaдовасz їHна њ тhквэ рaдостію вели1кою.
7
І влаштував Бог так, що на другий день з появою зорі черва підточила рослину, і вона засохла.
7
И# повелЁ гDь бGъ чeрвію рaннему во ќтріе, и3 под8zдE тhкву, и3 и4зсше.
8
Коли ж зійшло сонце, навів Бог пекучий східний вітер, і сонце стало палити голову Іони, так що він знеміг і просив собі смерти, і сказав: краще мені померти, ніж жити.
8
И# бhсть вкyпэ внегдA возсіsти с0лнцу, и3 повелЁ бGъ вётру зн0йну жегyщу, и3 порази2 с0лнце на главY їHнину, и3 малодyшствоваше и3 tрицaшесz души2 своеS и3 речE:
9
І сказав Бог Іоні: невже так сильно засмутився ти через рослину? Він сказав: дуже засмутився, навіть до смерти.
9
ќне ми2 ўмрeти, нeжели жи1ти. И# речE гDь бGъ ко їHнэ: ѕэлH ли њпечaлилсz є3си2 ты2 њ тhквэ; И# речE (їHна): ѕэлw2 њпечaлихсz ѓзъ дaже до смeрти.
10
Тоді сказав Господь: ти шкодуєш за рослиною, над якою ти не трудився і якої не вирощував, яка в одну ніч виросла і в одну ж ніч і пропала:
10
И# речE гDь: ты2 њскорби1лсz є3си2 њ тhквэ, њ нeйже не труди1лсz є3си2, ни воскорми1лъ є3си2 є3S, ћже роди1сz њб8 н0щь и3 њб8 н0щь поги1бе:
11
чи Мені не пожаліти Ниневії, міста великого, у якому понад сто двадцять тисяч чоловік, які не вміють відрізнити правої руки від лівої, і безліч худоби?
11
ѓзъ же не пощаждy ли нінеvjи грaда вели1кагw, въ нeмже живyтъ мн0жайшіи нeже дванaдесzть тeмъ челwвёкъ, и5же не познaша десни1цы своеS, нижE шyйцы своеS, и3 ск0ти и4хъ мн0зи;