¹

Іона сильно засмутився цим і був роздратований.

¹

But Jonas was very deeply grieved, and he was confounded.

²

І молився він Господу і сказав: о, Господи! чи не це говорив я, коли ще був у країні моїй? Тому я і побіг у Фарсис, бо знав, що Ти Бог благий і милосердий, довготерпеливий і многомилостивий і жалкуєш щодо нещастя.

²

And he prayed to the Lord, and said, O Lord, were not these my words when I was yet in my land? therefore I made haste to flee to Tharsis; because I knew that thou art merciful and compassionate, long-suffering, and abundant in kindness, and repentest of evil.

³

І нині, Господи, візьми душу мою від мене, бо краще мені померти, ніж жити.

³

And now, Lord God, take my life from me; for it is better for me to die than to live.

⁴

І сказав Господь: невже це засмутило тебе так сильно?

⁴

And the Lord said to Jonas, Art thou very much grieved?

⁵

І вийшов Іона з міста, і сів на східній стороні міста, і зробив собі там кущу, і сів під нею у тіні, щоб побачити, що буде з містом.

⁵

And Jonas went out from the city, and sat over against the city; and he made for himself there a booth, and he sat under it, until he should perceive what would become of the city.

⁶

І виростив Господь Бог рослину, і вона піднялася над Іоною, щоб над головою його була тінь і щоб позбавити його засмучення його; Іона дуже зрадів цій рослині.

⁶

And the Lord God commanded a gourd, and it came up over the head of Jonas, to be a shadow over his head, to shade him from his calamities: and Jonas rejoiced with great joy for the gourd.

⁷

І влаштував Бог так, що на другий день з появою зорі черва підточила рослину, і вона засохла.

⁷

And God commanded a worm the next morning, and it smote the gourd, and it withered away.

⁸

Коли ж зійшло сонце, навів Бог пекучий східний вітер, і сонце стало палити голову Іони, так що він знеміг і просив собі смерти, і сказав: краще мені померти, ніж жити.

⁸

And it came to pass at the rising of the sun, that God commanded a burning east wind; and the sun smote on the head of Jonas, and he fainted, and despaired of his life, and said, It is better for me to die than to live.

⁹

І сказав Бог Іоні: невже так сильно засмутився ти через рослину? Він сказав: дуже засмутився, навіть до смерти.

⁹

And God said to Jonas, Art thou very much grieved for the gourd? And he said, I am very much grieved, even to death.

¹⁰

Тоді сказав Господь: ти шкодуєш за рослиною, над якою ти не трудився і якої не вирощував, яка в одну ніч виросла і в одну ж ніч і пропала:

¹⁰

And the Lord said, Thou hadst pity on the gourd, for which thou hast not suffered, neither didst thou rear it; which came up before night, and perished before another night:

¹¹

чи Мені не пожаліти Ниневії, міста великого, у якому понад сто двадцять тисяч чоловік, які не вміють відрізнити правої руки від лівої, і безліч худоби?

¹¹

and shall not I spare Nineve, the great city, in which dwell more than twelve myriads of human beings, who do not know their right hand or their left hand; and also much cattle?