Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 11
Українською (п. Філарета)
Церковнослов'янською
1
Почувши це, Іавин, цар Асорський, послав до Іовава, царя Мадонського, і до царя Шимронського, і до царя Ахсафського,
1
Е#гдa же ўслhша їавjнъ цaрь ґсHрскъ, послA ко їwвaву царю2 мадHнску, и3 къ царю2 семерHнску и3 къ царю2 ґхіaвску,
2
і до царів, які жили на півночі на горі і на рівнині з південної сторони Хиннарофа, і на низинних місцях, і в Нафоф-Дорі на захід,
до хананеян, які жили на сході і до моря, до аморреян і хеттеян, до ферезеян і до ієвусеян, які жили на горі, і до евеян, які жили біля Ермона в землі Массифі.
І зібралися всі царі ці, і прийшли і розташувалися станом разом біля вод Меромських, щоб воювати з Ізраїлем.
5
И# снид0шасz вси2 цaріе сjи, и3 пріид0ша вкyпэ, и3 њполчи1шасz при водЁ маррHнъ воевaти на ї}лz.
6
Але Господь сказав Ісусові: не бійся їх, тому що завтра, близько цього часу, Я віддам усіх [їх] на знищення [синам] Ізраїля; коням же їхнім переріж жили і колісниці їхні спали вогнем.
6
И# речE гDь ко їисyсу: не ўб0йсz t лицA и4хъ, ћкw заyтра въ сeй чaсъ ѓзъ предaмъ и5хъ ћзвенныхъ пред8 сhны ї}лєвы: к0нємъ и4хъ жи6лы пресэчeши и3 колєсни1цы и4хъ да сожжeши nгнeмъ.
7
Ісус і з ним весь народ, здатний до війни, раптово вийшли на них до вод Меромських і напали на них.
І віддав їх Господь у руки ізраїльтян, і уразили вони їх, і переслідували їх до Сидона великого і до Мисрефоф-Маїма, і до долини Мицфи на схід, і перебили їх, так що нікого з них не залишилося, хто вцілів би [й уник].
8
И# предадE и5хъ гDь под8 рyцэ ї}лєвы: и3 сэкyще и5хъ, прогнaша дaже до сідHна вели1кагw и3 до масрефHfъ-маjма и3 до п0ль масси1фскихъ къ вост0кwмъ: и3 и3зсэк0ша и5хъ, д0ндеже не њстaсz въ ни1хъ ни є3ди1нъ цёлъ и3 и3збёгшій.
9
І вчинив Ісус з ними так, як сказав йому Господь: коням їхнім перерізав жили і колісниці їхні спалив вогнем.
утім, усіх міст, що лежали на височині, не палили ізраїльтяни, крім одного Асора, який спалив Ісус.
13
Но вс‰ грaды крBпки не запали2 ї}ль, т0чію ґсHръ є3ди1нъ запали2 їисyсъ.
14
А всю здобич міст цих і [всю] худобу розграбували сини Ізраїлеві собі; людей же всіх перебили мечем, так що знищили всіх їх: не залишили [з них] жодної душі.
14
И# вс‰ кwрhсти и4хъ и3 вс‰ скоты2 и4хъ плэни1ша себЁ сhнове ї}лєвы: людjй же всёхъ потреби1ша мечeмъ, д0ндеже погуби1ша и5хъ, и3 не њстaвиша t ни1хъ ни є3ди1нагw дhшущагw.
15
Як повелів Господь Мойсеєві, рабові Своєму, так Мойсей заповів Ісусові, а Ісус так і зробив: не відступив від жодного слова в усьому, що повелів Господь Мойсеєві.
15
Ћкоже повелЁ гDь мwmсeю рабY своемY, тaкw мwmсeй заповёда їисyсу: и3 тaкw сотвори2 їисyсъ, не преступи2 ни є3ди1нагw же t всёхъ, ±же заповёда гDь мwmсeю.
16
Таким чином Ісус узяв усю цю нагірну землю, всю землю полуденну, всю землю Гошен і низинні місця, і рівнину і гору Ізраїлеву, і низинні місця [біля гори],
Не було [жодного] міста, яке уклало б мир із синами Ізраїлевими, крім евеян, жителів Гаваона: все узяли вони війною;
19
и3 не бЁ ни є3ди1нагw грaда, є3гHже не предадE гDь сынHмъ ї}лєвымъ, кромЁ є3veа њбитaющагw въ гаваHнэ: всёхъ взsша брaнію:
20
бо від Господа було те, що вони озлобили серце своє і війною зустрічали Ізраїля — для того, щоб піддані були закляттю і щоб не було їм помилування, але щоб знищені були так, як повелів Господь Мойсеєві.
20
ћкw гDемъ бhсть ўкрэпи1тисz и4хъ сeрдцу, сопроти1витисz на брaни проти1ву ї}лz, да потребsтъ и5хъ, ћкw да не дaстсz и5мъ ми1лость, но да потребsтсz, ћкоже гlа гDь къ мwmсeю.
21
У той же час прийшов Ісус і уразив [усіх] єнакимян на горі, у Хевроні, у Давирі, в Анаві, на всій горі Іудиній і на всій горі Ізраїлевій; з містами їх віддав їх Ісус закляттю;
21
И# пріи1де їисyсъ въ то2 врeмz, и3 потреби2 (вс‰) є3накjмы t г0рныz, t хеврHна и3 t давjра и3 t ґнHва, и3 t всеS горы2 ї}левы и3 t всеS горы2 їyдины, съ гр†ды и4хъ, и3 потреби2 | їисyсъ:
22
не залишилося [жодного] з єнакимян у землі синів Ізраїлевих, залишилися тільки в Газі, у Гефі та в Азоті.
22
не њстaсz ни є3ди1нъ є3накjмъ t сынHвъ ї}левыхъ, но т0чію въ гaзэ и3 въ гefэ и3 во ґсидHfэ њстaшасz.
23
Таким чином узяв Ісус усю землю, як говорив Господь Мойсеєві, і віддав її Ісусові в наділ ізраїльтянам, за розподілом між колінами їх. І заспокоїлася земля від війни.