Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
І зібрав Ісус усі коліна Ізраїлеві в Сихем і покликав старійшин Ізраїля і начальників його, і суддів його і наглядачів його, і стали вони перед [Господом] Богом.
1
И$ събра` і^сђсъ вс^я племена` і^и^л~ева въ сихе'мъ. и^ съзва` ста'рца і^и^л~евы, и^ кня'ѕя иX и^ сђдїа и^хъ, и^ кни'гочїа иX, и^ ста'ша преD гм~ъ бм~ъ”
2
І сказав Ісус усьому народові: так говорить Господь Бог Ізраїлів: «за рікою жили батьки ваші здавна, Фарра, батько Авраама і батько Нахора, і служили іншим богам.
2
И рече і^сђсъ къ всњмъ лю'демъ гл~я, с^е гл~етъ г~ь б~ъ і^и^л~евъ. ѓ^бо'нђ странђ` рњки` жи'ша эTц~ы ва'ши и^спр'ьва, џа'ра эTц~ъ а^враа'мль, и^ эTц~ъ и^а^харь и^ слђжи'ша богоM и%нMњ”
3
Але Я взяв батька вашого Авраама з країни, що по той бік ріки, і водив його по всій землі Ханаанській, і розмножив сім’я його і дав йому Ісаака.
3
И$ пояX эTц~а вашего а^враа'ма эT ѓ%ноа страны` и^ реки`, и^ преведоX и& чреs вс^ю землю ханаа'ню, и^ ё^множиX племя` е^го. и^ даX е^мђ і^саа'ка,
4
Ісааку дав Якова й Ісава. Ісаву дав Я гору Сеїр у спадщину; Яків же і сини його перейшли в Єгипет [і зробилися там народом великим, сильним і численним, і стали пригноблювати їх єгиптяни].
4
і^ и^саа'кђ же даX і^а'кова і^ и^сава. и^ даX и^савђ горђ сїиr вселитиs в н^ю. іаков же, и^ сн~ове е^го снидо'ша въ е^гљ=пеT” И$ бы'сть та'мо въ ја%зы'къ велиk и^ крњпокъ и^ мноh. и^ заѕли'ша иM е^гљ=п#ты”
5
І послав Я Мойсея й Аарона і покарав Єгипет моровицями, які вчинив Я серед нього, і потім вивів вас.
5
И$ послаX мољ=сїя і^ а^а^ро'на, и^ побиX е^гљ=пеT въ знаменїиX, и%хже сътвори` в ниX. и^ посеM и^зведоX васъ и^зъ е^гљ=п#та”
6
Я вивів батьків ваших з Єгипту, і ви прийшли до [Червоного] моря. Тоді єгиптяни гналися за батьками вашими з колісницями і вершниками до Червоного моря;
6
І$ и^зведоX эTц~ы ваши и^зъ е^гљ=пта, и^ внидо'сте въ мо'ре чрьмное. и погнаша е^гљ=птяне въ слDњ эTц~ь вашиX во ѓ^рђжїи на конеX в мо'ре чрьMное”
7
але вони заволали до Господа, і Він поставив [хмару і] темряву між вами та єгиптянами і навів на них море, яке їх і покрило. Очі ваші бачили, що Я зробив у Єгипті. Потім багато часу пробули ви в пустелі.
7
И$ възопи'хоM къ г~ђ, и^ дастъ ѓ^блакъ и^ м#глђ междђ на'ми, и^ ме'ждђ е^гљ=п#тяны, и^ наведе` на' ня мо'ре и^ покры` я&. и^ видњ'ста ѓ%чи наши е^ли`ко сътвори г~ь земли` е^гљ=пеTстњи, и^ бњсте въ пђсты'ни дн~и мно'ги”
8
І привів Я вас до землі аморреян, які жили за Йорданом; вони воювали з вами, але Я віддав їх у руки ваші, і ви одержали в спадщину землю їхню, і Я знищив їх перед вами.
8
И$ приведохъ в^ы въ зе'млю а^м#морреи'скђ, живђщихъ ѓ^бо'нђ странђ` і^ѓ^рда'на. и^ въполчишася на' вы, и^ предахъ я& в рђцњ ва'ши, и^ причасти'сте землю и^хъ. и^ потребиX я& эT лица ва'шего”
9
Повстав Валак, син Сепфорів, цар Моавитський, і пішов війною на Ізраїль, і послав і покликав Валаама, сина Веорового, щоб він прокляв вас;
9
Посемъ въста` вала'къ сепфо'ровъ цр~ь моа'вль, и^ въполчися проти'въ і^и^л~ю. и^ пославъ призва` валаа'ма сн~а воѓ%рова кля'ти васъ”
10
але Я не хотів послухати Валаама, — і він благословив вас, і Я визволив вас з рук його.
10
И$ не въсхотXњ послђшати валаа'ма. и^ блsвенїемъ блsвиX в^ы, и^ эTја%хъ васъ эT рђ'кђ е^го”
11
Ви перейшли Йордан і прийшли до Єрихона. І стали воювати з вами жителі Єрихона, аморреї, і ферезеї, і хананеї, і хеттеї, і гергесеї, і евеї, і ієвусеї, але Я віддав їх у руки ваші.
11
Посе'мъ преидосте і^ѓ^рда'нъ, и^ прїидо'сте въ і^е^рихонъ. и^ бишася с вами живђщїи въ і^е^рихо'нњ, и^ ферезе'и хананеи` хет#џеи и^ ам#мор#реи` гергесеи` и^ е^веи, и^ е^ё^сеи. и^ предахъ я& въ рђцњ ваши”
12
Я послав перед вами шершнів, які прогнали їх від вас, двох царів аморрейських; не мечем твоїм і не луком твоїм зроблено це.
12
И$ посла` первње шершъни, и^ эTгна'ша эT лица` вашего дв^а цр~я ам#мор#реиска. не ѓ^рђжїеM твоиM, ниже лђ'комъ твоиM”
13
І дав Я вам землю, над якою ви не трудилися, і міста, яких ви не будували, і ви живете в них; з виноградних і оливних садів, яких ви не насаджували, ви їсте плоди».
13
И$ дахъ вамъ зе'млю ѓ^ не'иже не трђдистеся на не'и. и^ гра'ды и%хже не съгради'сте, и^ пребысте в них#” И$ винограды и^ масли'чїе, и%хъже не бњ'сте насадили в^ы ја%сте я&”
14
Отже, бійтеся Господа і служіть Йому в чистоті і щирості; відкиньте богів, яким служили батьки ваші за рікою та в Єгипті, а служіть Господу.
14
И$ нн~њ ё^бо'итеся г~а и^ слђжи'те е^мђ правдо'ю і^ и%стинною. и^ эTврьзите боги чюжDяа и^м#же слђжи'ша эTц~ы ва'ши, ѓ^бо'нђ странђ` реки`. и^ въ е^гљ=птњ, и^ слђжи'те гв~и”
15
Якщо ж не угодно вам служити Господу, то оберіть собі нині, кому служити, чи богам, яким служили батьки ваші, коли були за рікою, або богам аморреян, у землі яких живете; а я і дім мій будемо служити Господу, [тому що Він святий].
15
А/щеy неё^го'дно ваM слђжи'ти гв~и, и^збере'те са'ми себњ` дне'сь кое^мђ слђжи'ти. а^ще бого'мъ тњм# и%маже слђжи'ша эTц~ы ва'ши, и^же бы'ша ѓ^бо'нђ странђ` реки`. и^л^и бого'мъ а^м#мор#рњ'искоM въ ни'х#же в^ы живе'те на земли` и^х#” Но^ а%з же и^ до'мъ мо'и слђжи'ти бђдеM гв~и, ја%ко ст~ъ е^сть”
16
І відповів народ і сказав: ні, не буде того, щоб ми залишили Господа і стали служити іншим богам!
16
И$ эTвњща'в#ше вс^и лю'дїе и^ рњша, не бђди нам# ѓ^ста'вити г~а. ја%коже слђжи'ти бого'мъ и%нњм#”
17
Бо Господь — Бог наш, Він вивів нас і батьків наших із землі Єгипетської, з дому рабства, і творив перед очима нашими великі знамення й оберігав нас на всіх путях, якими ми йшли, і серед усіх народів, через які ми проходили.
17
Гь~ б^о б~ъ на'шъ се'и б~ъ е^сть се'и и^зведе на'съ и^ эTц~ы на'ша эT земля` е^гљ=петъскїя. эT до'мђ рабо'тнаго и^же сътвори` преD ѓ^чи'ма на'шима чюдеса` ве'лїя. и^ снабдњ` наs въ все'мъ пђти` во'нже и^до'хомъ, и^ въ всњ'хъ страна'хъ сквоѕњ ня'же минђ'хомъ ра'ди е^го”
18
Господь прогнав від нас усі народи й аморреян, які жили в цій землі. Тому і ми будемо служити Господу, бо Він — Бог наш.
18
И$ эTгна` г~ь вс^я ја^зы'ки. і^ аMмор#рњ'я живђщаго въ то'и земли` эT лица` на'шего. н^о и^ мы` слђжимъ гв~и, се'и б^о е^сть б~ъ на'шъ”
19
Ісус сказав народу: не зможете служити Господу [Богу], бо Він Бог святий, Бог ревнитель, не потерпить беззаконня вашого і гріхів ваших.
19
И$ рече і^сђ'съ къ лю'демъ не възмо'жете слђжи'ти гв~и б~ђ ја%ко б~ъ ст~ъ е^сть. и^ гнњ'венъ е^сть, не ѓ^ста'виT ва'мъ грњ'хъ ва'шихъ и^ безако'нїи ва'шихъ”
20
Якщо ви залишите Господа і будете служити чужим богам, то Він наведе на вас зло і знищить вас, після того як благодіяв вам.
20
Є$гда' же ѓ^ста'вите г~а и^ послђжите бого'мъ чю'ж#димъ, и^ пришеD съкрђши'тъ и^ потреби'т# ваs, напослњ'ди и%мже бл~го сътвори` ваM”
21
І сказав народ Ісусові: ні, ми Господу будемо служити.
21
И$ реко'ша вс^и лю'дїе і^сђсђ, н^и. н^о гв~и слђ'жимъ”
22
Ісус сказав народу: ви свідки за себе, що ви обрали собі Господа — служити Йому? Вони відповіли: свідки.
22
И$ рече і^сђсъ къ лю'демъ по'слђси в^ы сами на' ся, ја%ко и^збра'сте в^ы слђжи'ти гв~и само'мђ. и^ реко'ша по'слђси м^ы”
23
Отже, відкиньте чужих богів, які у вас, і наверніть серце своє до Господа Бога Ізраїлевого.
23
И$ нн~њ эTврь'зите бо'ги чю'ждая и^же сђть въ ваs и^спра'вите срDца ва'ша къ г~ђ б~ђ і^и^л~евђ”
24
Народ сказав Ісусові: Господу Богу нашому будемо служити і голос Його будемо слухати.
24
И$ реко'ша вс^и лю'дїе къ і^сђсђ. гв~и б~ђ на'шемђ послђжимъ и^ гласа е^го послђшае^мъ”
25
І уклав Ісус з народом завіт у той день і дав йому постанови і закон у Сихемі [перед скинією Господа Бога Ізраїлевого].
25
И$ завњща` і^сђсъ завњтъ къ лю'демъ въ дн~ь ѓ%нъ. и^ да'сть и^мъ ѓ^правда'нїя и^ сђ'дъ въ сихе'ме преD хра'момъ г~а б~а і^и^л~ева”
26
І вписав Ісус слова ці в книгу закону Божого, і взяв великий камінь і поклав його там під дубом, що біля святилища Господнього.
26
И$ въписа` і^сђ'съ словеса` с^и въ кни'ги зако'на бж~їя. и^ взя` ка'мень ве'лїи, и^ поста'ви е^го въ тереви'н#џе, е^же е^сть преD гм~ъ”
27
І сказав Ісус усьому народові: ось камінь цей буде нам свідком, бо він чув усі слова Господа, які Він промовляв нам [сьогодні]; він нехай буде свідком проти вас [у майбутні дні], щоб ви не сказали неправди перед [Господом] Богом вашим.
27
И$ рече къ лю'демъ с^е камень сїи да бђдетъ вам# въ свњдњ'нїе. ја%ко се'и слы'ша вс^е гл~ан#ное эT г~а е^ли'ко гл~а къ ва'мъ дне'сь, и^ с^и да бђ'детъ въ свњдњ'нїе до кончи'ны дн~їи, ја%ко да не со'лжете гв~и б~ђ ва'шемђ”
28
І відпустив Ісус народ, кожного у свій наділ.
28
И$ эTпђсти` і^сђ'съ лю'ди кое^го'ждо въ мњ'ста своя`”
29
Після цього помер Ісус, син Навина, раб Господній, будучи ста десяти років.
29
И$ слђжи` і^и^л~ь гв~и, въ вся` дн~и і^сђсовы и^ въ вс^я дн~и ста'рецъ, и^же пребы'ша вре'мя по і^сђсњ. и^же ви'дњша вс^я дњ'ла гн~я е^ли'ко сътвори` въ і^и^л~и”
30
І поховали його в землі його наділу у Фамнаф-Сараі, що на горі Єфремовій, на північ від гори Гааша. [І поклали там з ним у гробі, в якому поховали його, кам’яні ножі, якими Ісус обрізав синів Ізраїлевих у Галгалі, коли вивів їх з Єгипту, як повелів Господь; і вони там навіть до цього дня.]
30
И$ бы'сть по си'хъ, ё%спе і^сђ'съ сн~ъ нављ=и^н# раb гн~ь, жи'въ лTњ, р~, и^”
31
І служив Ізраїль Господу в усі дні Ісуса і в усі дні старійшин, життя яких продовжилося після Ісуса і які бачили всі діла Господа, які Він сотворив для Ізраїлю.
31
И$ погребо'ша е^го въ предњ'лехъ прича'стїя е^го въ џамиасаха'ръ въ горњ` е^фре'мли. эT сњ'вера горы` гаа'совы” И$ положи'ша та'мо с нимъ въ гро'бњ. въ не'мже погребо'ша е^го, ножа` ка'меныя и%миже ѓ^брњ'за сн~ы і^и^л~евы в# галга'лњхъ і^сђсъ” Є$гда` и^зведе` и^хъ и^зъ е^гљ=пта ја%коже повелњ` г~ь. и^ т^ђ сђтъ да'ждь до дне'сь”
32
І кістки Йосифа, які винесли сини Ізраїлеві з Єгипту, поховали в Сихемі, на ділянці поля, яке купив Яків у синів Еммора, батька Сихемового, за сто монет і яке дісталося в наділ синам Йосифовим.
32
И$ ко'сти і^ѓ'сифовы и^знесо'ша сн~ове і^и^л~еви и^з# е^гљ=пта. и^ въкопа'ша и^хъ в# сихе'мXњ въ ча'сти села`, и^же притяжа` і^а'коv эT а^м#мор#рњи живђщїи в сихе'мњхъ. у~, си'клевъ сре'бра, и^ быша сн~омъ і^ѓ'сифлимъ прича'стїемъ”
33
[Після цього] помер і Єлеазар, син Аарона [первосвященик], і поховали його на пагорбі Финеєса, сина його, який дали йому на горі Єфремовій.
33
И$ быs посе'мъ і^ е^леа^за'ръ сн~ъ а^а^ро'нь жрецъ сконча'ся. и^ погребо'ша е^го въ гава'дњ финее'са сн~а свое^го, и^же да'нъ быs е^мђ въ горњ` е^фре'мовњ”
34
[У той день сини Ізраїлеві, взявши ковчег Божий, носили з собою, і Финеєс був священиком замість Єлеазара, батька свого, доки не помер і не був похований у місті своєму Гаваафі.
34
Въ то'и дн~ь възе'мши сн~ове і^и^л~евы ковче'г# бж~їи ѓ^бноша'хђ съ собо'ю, и^ финїе'съ жре'чествова. въ е^леа^за'ра мњ'сто эTц~а свое^го до'н#деже ё%мре. и^ погребе'ся въ галаа'фњ свое^мъ”
35
І сини Ізраїлеві пішли кожен у своє місце й у своє місто.
35
Сн~ове же і^и^л~евы эTи^до'ша ко'ждо въ мњ'ста своя` и^ въ сво'и граD”
36
І стали сини Ізраїлеві служити Астарті й Астарофу і богам навколишніх народів; і віддав їх Господь у руки Еглона, царя Моавитського, і він володів ними вісімнадцять років.]
36
И$ чтя'хђ сн~ове і^и^л~евы. а^старти'са, и^ а^старо'џа, бого'въ стра'ньскиX и^же ѓ%крsтъ и^х#” И$ преда'сть я& г~ь въ рђ'цњ е^хло'мовы цр~я моа'вля. и^ съвлада'ше и^ми лњтъ, и~і”