Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Почувши це, всі царі [аморрейські], що за Йорданом, на горі і на рівнині і по всьому березі великого моря, [і які] біля Ливану, хеттеї, аморреї, [гергесеї,] хананеї, ферезеї, евеї та ієвусеї,
1
Е#гдa же ўслhшаша вси2 цaріе ґморрeйстіи, и5же њб8 nнY странY їoрдaна, и5же въ г0рнэй и3 и5же въ рaвнэй, и3 и5же во всeмъ прим0ріи м0рz вели1кагw и3 и5же при ґнтілівaнэ, и3 хеттє1и и3 ґморрє1и, и3 гергесє1и и3 хананє1и, и3 ферезє1и и3 є3vє1и и3 їевусє1и,
2
зібралися разом, щоб однодушно воювати з Ісусом та Ізраїлем.
2
снид0шасz вкyпэ сэщи1сz со їисyсомъ и3 со ї}лемъ є3диномhсленнw.
3
Але жителі Гаваона, почувши, що Ісус зробив з Єрихоном і Гаєм,
3
И# живyщіи въ х0лмэ въ гаваHнэ слhшаша вс‰, є3ли6ка сотвори2 гDь їеріхHну и3 гaю,
4
вдалися до хитрости: пішли, запаслися хлібом на дорогу і поклали старі мішки на ослів своїх і старі, порвані і залатані міхи вина;
4
и3 сотвори1ша и3 сjи съ лукaвствомъ, и3 шeдше ўгот0ваша бр†шна и3 ўгот0вашасz: и3 взeмше врє1тища вє1тха на nслы2 сво‰, и3 мёхи вінA вє1тхи и3 разсёдшыzсz зав‰заны:
5
і взуття на ногах їхніх було старе з латками, і одяг на них старий; і весь дорожній хліб їхній був сухим і цвілим [і розкришеним].
5
и3 сапоги2 вє1тхи и3 заплaчєны на ногY и4хъ, и3 ри6зы њбвєтшaны на ни1хъ, и3 хлёбы брaшна и4хъ бёша прес0хли и3 сплёснэли и3 сдр0блени.
6
Вони прийшли до Ісуса в стан [Ізраїльський] у Галгал і сказали йому і всім ізраїльтянам: ми прийшли з дуже далекої землі; отже, укладіть з нами союз.
6
И# пріид0ша ко їисyсу въ п0лкъ ї}левъ въ галгaлы, и3 рек0ша ко їисyсу и3 всемY ї}лю: t земли2 дaльніz пріид0хомъ, и3 нн7э завэщaйте нaмъ завётъ.
7
Ізраїльтяни ж сказали евеям: можливо, ви живете біля нас? як нам укласти з вами союз?
7
И# рек0ша сhнове ї}лєвы къ хоррeю: ви1ждь, не посредё ли нaсъ живeши, и3 кaкw тебЁ завэщaю завётъ;
8
Вони сказали Ісусові: ми раби твої. Ісус же сказав їм: хто ви і звідки прийшли?
8
И# рек0ша ко їисyсу: раби2 є3смы2 твои2. И# речE къ ни6мъ їисyсъ: tкyду є3стE; и3 tкyду пріид0сте;
9
Вони сказали йому: з дуже далекої землі прийшли раби твої в ім’я Господа Бога твого; бо ми чули славу Його й усе, що зробив Він у Єгипті,
9
И# рек0ша къ немY: t дaльніz земли2 ѕэлw2 пріид0хомъ раби2 твои2 во и4мz гDа бGа твоегw2: слhшахомъ бо и4мz є3гw2 и3 вс‰, є3ли6ка сотвори2 во є3гЂптэ,
10
й усе, що Він зробив двом царям аморрейським, які [були] по той бік Йордану, Сигону, царю Есевонському, та Огу, царю Васанському, який [жив] в Астарофі [й Едреї].
10
и3 вс‰, є3ли6ка сотвори2 двои1мъ царє1мъ ґморрє1йскимъ, и5же бhша њб8 nнY странY їoрдaна, сиHну царю2 є3севHнску и3 w4гу царю2 васaнску, и4же живsше во ґстарHfэ и3 во є3драjнэ.
11
[Чуючи це,] старійшини наші і всі жителі нашої землі сказали нам: візьміть у руки ваші хліба на дорогу і підіть назустріч їм і скажіть їм: «ми раби ваші; отже, укладіть з нами союз».
11
И# слhшавше рек0ша къ нaмъ стaрцы нaши и3 вси2 живyщіи на земли2 нaшей, глаг0люще: возми1те себЁ брaшно на пyть и3 и3ди1те проти1ву и5мъ, и3 рцhте къ ни6мъ: раби2 є3смы2 вaши, и3 нн7э завэщaйте нaмъ завётъ:
12
Цей хліб наш з домів наших ми взяли теплим у той день, коли пішли до вас, а тепер ось, він зробився сухим і цвілим;
12
сjи хлёбы нaши, тє1плыz на пyть взsхомъ и5хъ t домHвъ нaшихъ, въ џньже дeнь и3зыд0хомъ пріити2 къ вaмъ: нн7э же пресх0ша и3 бhша содр0блени:
13
і ці міхи з вином, які ми налили нові, ось, порвалися; і цей одяг наш і взуття наше постаріли від дуже далекої дороги.
13
и3 сjи мёси вінA, и5хже наліsхомъ нHвы, и3 сjи разсэд0шасz: и3 ри6зы нaшz сі‰ и3 њб{вища н†ша њбетшaша t д0лгагw пути2 ѕэлw2.
14
Ізраїльтяни взяли їхнього хліба, а Господа не запитали.
14
И# взsша кн‰зи брaшно и4хъ, ґ гDа не вопроси1ша.
15
І уклав Ісус з ними мир і ухвалив з ними умову в тім, що він збереже їм життя; і поклялись їм начальники громади.
15
И# сотвори2 їисyсъ съ ни1ми ми1ръ, и3 ўстaви къ ни6мъ завётъ, є4же снабдёти и5хъ: и3 клsшасz и5мъ кн‰зи с0нма.
16
А через три дні, як уклали вони з ними союз, почули, що вони сусіди їхні і живуть поблизу них;
16
И# бhсть по тріeхъ днeхъ по завэщaніи къ ни6мъ завёта, ўслhшаша, ћкw бли1з8 и4хъ сyть и3 ћкw посредЁ и4хъ живyтъ.
17
бо сини Ізраїлеві, вирушивши у дорогу, прийшли в міста їхні на третій день; міста ж їхні [були]: Гаваон, Кефира, Беероф і Кириаф-Іарим.
17
И# востaша сhнове ї}лєвы и3 внид0ша во грaды и4хъ въ трeтій дeнь: грaди же и4хъ (бsху) гаваHнъ и3 кефірA, и3 вирHтъ и3 грaдъ їарjмъ.
18
[Ісус і] сини Ізраїлеві не побили їх, тому що [усі] начальники громади клялися їм Господом Богом Ізраїлевим. За це вся громада [Ізраїлева] обурилася на начальників.
18
И# не сотвори1ша съ ни1ми рaти (їисyсъ и3) сhнове ї}лєвы, ћкw клsшасz и5мъ вси2 кн‰зи с0нма гDемъ бGомъ ї}левымъ. И# роптaша вeсь с0нмъ ї}левъ на кнzзeй.
19
Усі начальники сказали всій громаді: ми клялися їм Господом Богом Ізраїлевим і тому не можемо торкнутися їх;
19
И# рек0ша вси2 кн‰зи всемY с0нму: мы2 клsхомсz и5мъ гDемъ бGомъ ї}левымъ, и3 нн7э не возм0жемъ коснyтисz и4хъ:
20
а ось що зробимо з ними: залишимо їх живими, щоб не впав на нас гнів за клятву, якою ми клялися їм.
20
сіE сотвори1мъ и5мъ, є4же живи1ти и5хъ, и3 снабди1мъ и5хъ, и3 не бyдетъ на нaсъ гнёва клsтвы рaди, є4юже клsхомсz и5мъ.
21
І сказали їм начальники: нехай вони живуть, але будуть рубати дрова і черпати воду для всієї громади. [І зробила вся громада] так, як сказали їм начальники.
21
И# рек0ша и5мъ кн‰зи: да живyтъ сjи, и3 бyдутъ древосёчцы и3 водон0сцы всемY с0нму. И# сотвори2 вeсь с0нмъ, ћкоже рек0ша и5мъ кн‰зи.
22
Ісус покликав їх і сказав: для чого ви обдурили нас, сказавши: «ми дуже далеко від вас», тоді як ви живете поблизу нас?
22
И# созвA и5хъ їисyсъ и3 речE и5мъ, глаг0лz: почто2 прельсти1сте мS, глаг0люще: далeче є3смы2 t тебє2 ѕэлw2; вh же насeлницы є3стE t живyщихъ въ нaсъ:
23
за це прокляті ви! без кінця ви будете рабами, будете рубати дрова і черпати воду для [мене і для] дому Бога мого]!
23
и3 нн7э пр0клzти є3стE: и3 не њскудёетъ t вaсъ рaбъ, нижE древосёчецъ, нижE водон0сецъ мнЁ и3 бGу моемY.
24
Вони у відповідь Ісусові сказали: дійшло до відома рабів твоїх, що Господь Бог твій повелів Мойсеєві, рабові Своєму, дати вам усю землю і знищити [нас і] всіх жителів цієї землі перед лицем вашим; тому ми дуже боялися, щоб ви не позбавили нас життя, і зробили цю справу;
24
И# tвэщaша їисyсу, глаг0люще: понeже возвэсти1сz нaмъ (рабHмъ твои6мъ), є3ли6ка заповёда гDь бGъ тв0й мwmсeю рабY своемY, дaти вaмъ зeмлю сію2 и3 потреби1ти нaсъ и3 вс‰ живyщыz на нeй t лицA вaшегw, сегw2 рaди ўбоsхомсz ѕэлw2 њ душaхъ нaшихъ t лицA вaшегw, и3 сотвори1хомъ дёло сіE:
25
тепер ось ми в руці твоїй: як краще і справедливіше тобі здасться вчинити з нами, так і вчини.
25
и3 нн7э, сE, мы2 подрyчни вaмъ, ћкоже ўг0дно є4сть вaмъ, и3 ћкоже вaмъ мни1тсz, твори1те нaмъ.
26
І вчинив з ними так: визволив їх від руки синів Ізраїлевих, і вони не умертвили їх;
26
И# сотвори1ша и5мъ си1це: и3 и3збaви | їисyсъ въ т0й дeнь t рукY сынHвъ ї}левыхъ, и3 не ўби1ша и5хъ.
27
і визначив у той день Ісус, щоб вони рубали дрова і черпали воду для [всієї] громади і для жертовника Господнього; [тому жителі Гаваона зробилися дроворубами і водоносами для жертовника Божого] навіть до цього дня, на місці, яке б не обрав [Господь].
27
И# постaви | їисyсъ въ т0й дeнь древосёчцы и3 водон0сцы всемY с0нму и3 nлтарю2 б9ію. Сегw2 рaди бhша живyщіи въ гаваHнэ древосёчцы и3 водон0сцы nлтарю2 б9ію, дaже до днeшнzгw днE, и3 на мёстэ є4же ѓще и3зберeтъ гDь.