Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 16
Українською (п. Філарета)
Церковнослов'янською
1
І сказала Юдиф: почніть Богу моєму на тимпанах, співайте Господу моєму на кимвалах, злагоджено співайте Йому нову пісню, возносьте і закликайте ім’я Його;
Прийшов Ассур з гір півночі, прийшов з міріадами війська свого, і безліч їх загатили воду в джерелах, і кіннота їх покрила пагорби.
3
пріи1де ґссyръ и3з8 г0ръ t сёвера, пріи1де во тмaхъ си1лы своеS, и4хже мн0жество загради2 и3ст0чники, и3 к0нница и4хъ покры2 х0лмы:
4
Він сказав, що краї мої спалить, юнаків моїх мечем знищить, грудних немовлят кине об землю, малих дітей моїх віддасть на розкрадання, дів моїх полонить.
Не від юнаків упав сильний їх, не сини титанів уразили його, і не рослі велетні налягли на нього, але Юдиф, дочка Мерарії, красою лиця свого погубила його;
6
не бо2 падE си1льный и4хъ t ю4ношъ, нижE сhнове тітaнwвы порази1ша є3го2, нижE выс0цы и3споли1ни напад0ша на него2, но їудjfъ дщи2 мерaріна доброт0ю лицA своегw2 разслaби є3го2:
7
тому що вона для звеличення тих, що бідували в Ізраїлі, зняла із себе одяг удівства свого, помазала лице своє запашною мастю,
7
совлечeсz бо њдэsніz вдовствA своегw2 на возвышeніе бёдствующихъ во ї}ли, помaза лицE своE ўмащeніемъ
8
прикрасила волосся своє головним убором, одягла для зваблення його лляний одяг.
Нехай працює для Тебе усяке створіння Твоє: бо Ти сказав, — і звершилося; Ти послав Духа Твого, — і влаштувалося, — і немає нікого, хто протистав би гласові Твоєму.
Гори з водами зрушаться з основ, і камені, як віск, розтануть від імені Твого, але до тих, хто боїться Тебе, Ти благомилостивий.
15
г0ры бо t њсновaніи съ водaми подви1гнутсz, кaменіе же t лицA твоегw2 ћкw в0скъ ратaетъ: над8 боsщимисz же тебє2 ты2 ўмлcтивлsешисz,
16
Мала всяка жертва для пахощів, і всякий жир незначний для всепалення Тобі, але той, хто боїться Господа, завжди великий.
16
ћкw мaлw всsка жeртва въ воню2 благоухaніz, и3 малёйшій всsкъ тyкъ во всесожжeніе тебЁ: боsйсz же гDа вели1къ вhну:
17
Горе народам, які повстають на рід мій: Господь Вседержитель помститься їм у день суду, пошле вогонь і черву на їхні тіла, — і вони будуть відчувати біль і плакати вічно.
17
г0ре kзhкwмъ востаю1щымъ на р0дъ м0й: гDь вседержи1тель tмститъ и5мъ въ дeнь сyдный, дaти џгнь и3 чeрвіе на плHти и4хъ, и3 восплaчутсz въ чyвствэ дaже до вёка.
18
Коли прийшли в Єрусалим, вони поклонилися Богу, і, коли народ очистився, піднесли всепалення свої і добровільні жертви свої і дари свої.
18
Е#гдa же внид0ша во їеrли1мъ, поклони1шасz бGу: и3 є3гдA њчи1стишасz лю1діе, принес0ша всесожегaємаz сво‰ и3 произвHльнаz сво‰ и3 дaры сво‰.
19
Юдиф же принесла всі сосуди Олоферна, які віддав їй народ, і завісу, яку вона взяла зі спальні його, віддала в жертву Господу.
Але після цих днів кожен повернувся у край свій, а Юдиф вирушила у Ветилую, де залишалася в маєтку своєму, і була у свій час славною по всій землі.
21
По днeхъ же си1хъ возврати1сz кjйждо во наслёдіе своE: и3 їудjfъ tи1де во ветvлyю, и3 пребывaше над8 стzжaніемъ свои1мъ, и3 бhсть во врeмz своE слaвна во всeй земли2.
22
Багато хто бажав її, але чоловік не пізнав її у всі дні її життя з того дня, як чоловік її Манассія помер і відійшов до народу свого.
Вона придбала велику славу і постаріла в домі чоловіка свого, проживши до ста п’яти років, і відпустила служницю свою на волю. Вона померла у Ветилуї, і поховали її в печері чоловіка її Манассії.
Дім Ізраїля оплакував її сім днів. Маєток же свій раніше смерти своєї вона розділила між родичами Манассії, чоловіка свого, і між близькими з роду свого.