Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Тим часом Олоферну, воєначальникові війська ассирійського, дано було знати, що сини Ізраїля приготувалися до війни: заклали входи у нагірну країну і зміцнили стінами кожну вершину високої гори, а на рівнинах влаштували перешкоди.
1
Възвњще'но же бы'сть ѓ^лофе'рнђ нача'лникђ во'и а^сљ=рїискиX. и^же сн~ове і^и^л~еви ё^гото'вахђся на сђпротивленїе на горах# пђтїе ѓ^блего'ша.
2
Він дуже розгнівався і, покликавши всіх начальників Моава і вождів Аммона і всіх правителів приморської країни, сказав їм:
2
и^ ја%ростїю ѕњло разгорњся, въ ја%рости вели'цњ” И$ възва` вся` кн~ѕя моа'вля, и^ вое^воды аMмони'тьстїи.
3
скажіть мені, сини Ханаана, що це за народ, який живе в нагірній країні, які міста населені ними, чи багато у них війська, у чому їхня міцність і сила, хто поставлений над ними царем, проводирем війська їхнього,
3
и^ рече и^мъ. р#цњте м^и чт^о е^сть лю'дїе сїи. и^же гора'ми ѓ^бладаюT, и^л^и и^же, и^ каковы и^ коли'ки сђть гра'ды и^хъ, и^ какова` е^сть си'ла иX и^л^и кое бђдетъ мно'жество и^хъ, и^л^и кто` цр~ь во'евъ и^хъ,
4
і чому вони більше за усіх, хто живе на заході, уперто не хочуть вийти мені назустріч?
4
чесо ради выше всњхъ и^же ѓ^бъдержа'тъ въсто'къ сїи. погръдњша на'ми и^ не и^зыидо'ша въ срњте'нїе на'мъ да воспрїимђтъ насъ с миромъ”
5
Ахиор, проводир усіх синів Аммона, сказав йому: вислухай, господарю мій, слово з вуст раба твого; я скажу тобі істину про цей народ, який живе біля тебе в цій нагірній країні, і не вийде неправда з вуст раба твого.
5
ТогDа а^хїѓ'ръ вое^вода всњмъ сн~омъ а^м#мо'нимъ эTвњща`, и^ рече, а^ще въсхо'щеши слы'шати господи'не мои рекђ и%стиннђ преD тобо'ю, ѓ^ лю'дехъ сихъ и^же на гора'хъ ѓ^бита'ютъ. и^ не и^зы'идетъ сло'во ло'жно эT ё'стъ моиX,
6
Цей народ походить від халдеїв.
6
лю'дїе тїи эT колњна хаlде'искA сђть.
7
Колись вони оселилися в Месопотамії, тому що не хотіли служити богам батьків своїх, які були в землі Халдейській,
7
тїи пре'жде въ месопота'мїи ѓ^бита'ша. ја^ко не хотњша послњдовати бого'мъ эTц~ъ свои^хъ, и^же ѓ^бита'ша в земли` халдњистњи,
8
і ухилилися від путі предків своїх і почали поклонятися Богу неба, Богу, Якого вони пізнали; і халдеї вигнали їх від лиця богів своїх, — і вони втекли в Месопотамію і довго там жили.
8
ѓ^ставля'ющи б^о чи'ны эTц~ъ свои^хъ и^же при мно'жествњ бого'въ бы'ша, н^о е^ді'наго б~а нбsнаго что'ша.
9
Але Бог їхній сказав, щоб вони вийшли з місця переселення і йшли в землю Ханаанську; вони оселилися там і дуже збагатилися золотом, сріблом і безліччю худоби.
9
и^же повелњ` и^мъ да и^зы'идђтъ эTтђдђ и^ ѓ^бита'ютъ въ хара'нњ”
10
Звідси перейшли вони в Єгипет, тому що голод покрив лице землі Ханаанської, і там залишалися, поки знаходили їжу, і розмножилися там до того, що не було і числа роду їхньому.
10
Є$гда' же бысть гла'дъ по все'и земли` тои. и^до'ша въ е^гљ=петъ. таможе по четыриста лњтехъ тако ё^мно'жени сђть, и^же множество иX не можаше сочте'но бы'ти”
11
І постав на них цар Єгипетський, ужив проти них хитрість, обтяжуючи їх працею і виробленням цегли, і зробив їх рабами.
11
Є$гда' же ѓ^тягча'ше и^хъ цр~ь е^гљ=петъскїи работою, въ созида'нїи гра'довъ своиX съ бла'та и^ пли'нџы”
12
Тоді вони воззвали до Бога свого, — і Він уразив усю землю Єгипетську невиліковними виразками, — і єгиптяни прогнали їх від себе.
12
И$ възва'ша къ г~ђ б~ђ свое^мђ, сїи же порази` всю` зе'млю е^гљ=пет#скђю ја%звами разли'чными. Є$гда' же и^знга'ша и^хъ е^гљ=птяне эT себе, и^ преста` ја%зва эT нихъ,
13
Бог висушив перед ними Червоне море
13
и^ паки и^хъ въсхотњ` пои^мати, и^ къ свое'и работњ` ѓ^брати'ти. бњжа'щимъ же и^мъ б~ъ нбsныи мо'ре раздњли` та'ко, сюдђ и^ сю'дђ и^ во'ды ја%ко стњны ста'ша. ѓ^ни' же прои^до'шA по' сђхђ посредњ, мо'ря” Є$гда' же постиза'хђ и^хъ е^гљ=птяне безъчи'слено мно'жество во'и, и^ та'ко покры` и^хъ вода`, и^же не ѓ^ста` эT ниX ни е^ді'нъ, и^же дњло послњднимъ възвњсти'ти.
14
і вів їх шляхом Сини і Кадис-Варні; вони вигнали усіх, хто жив у цій пустелі;
14
и^ е^гда же прои^до'ша море чрьмное, и^ внидо'ша въ пђсты'ню горы` сљ=на'и, в ни'хже никогдаже чл~къ ѓ^бита'ти възмо'же. ни сн~ъ чл~ческїи когда тамо почи`. і^ и^сто'чники горкы` ё^слаже'ни сђть и^мъ на пи'тїе, и^ по лњтехъ четыредеся'техъ бра'шно съ нб~си и^мњша.
15
оселилися в землі аморреїв, своєю силою знищили усіх есевонитян, перейшли Йордан, успадкували всю нагірну країну
15
и^ гдњ къгда и^до'ша без лђка и^ стрlњ без# щи'та и^ меча`. б~ъ и^хъ ѓ^плъча` и^ ѓ^долњва'ше, и^ не бњ` противля'ю^щагося и^мъ” То'кмо когда эTстђпи'ша эT слђжбы г~а б~а свое^го, и^ коль кра'тъ поклони'шася бого'мъ чю'ждимъ, ра'звњ б~а свое^го, преда'ни сђть въ плњнъ и^ в поноше'нїе, ја%коже пока'яшася и^же эTстђпи'ша эT слђжбы г~а б~а свое^го, даде` и^мъ б~ъ нбsныи крњпость въ ѓ^долњнїе,
16
і, прогнавши від себе Хананея, Ферезея, Ієвусея, Сихема і всіх гергесеян, жили у ній багато днів.
16
паки же ханане'я цр~я, и^ евђсе'я, и^ ферезе'я, и^ хетџе'я, и^ е^ве'я, и^ а^мъморе'я, и^ всњхъ силныхъ въ е^сево'нњ ѓ^долњша, и^ зе'млю и^хъ и^ гра'ды и^хъ ѓ^дръжа'ша,
17
І доки не згрішили перед Богом своїм, щастя було з ними, тому що з ними Бог, який ненавидить неправду.
17
и^ даже доколњ не съгрњши'ша преD бм~ъ своиM бы'ша с# си'ми бл~гая. б~ъ б^о и^хъ ненави'дитъ безако'нїя,
18
Але коли вони ухилилися від путі, яку Він заповів їм, то у багатьох війнах вони потерпіли дуже сильні поразки, були відведені у полон, у чужу землю, храм Бога їхнього зруйнований, і міста їхні узяті ворогами.
18
и^же и^ прежDе тњхъ лњтъ е^гда` эTстђпи'ша эT пђти` ја%же даде` и^мъ б~ъ, е^же ходи'ти в не'мъ. и^ потребле'ни быша плњне'нїемъ эT мно'гихъ ја^зы'къ, и^ мно'зи ю%зницы и^зведе'ни сђть в зе'млю не свою”
19
Нині ж, навернувшись до Бога свого, вони повернулися з розсіяння, у якому були, оволоділи Єрусалимом, в якому святилище їхнє, й оселилися у нагірній країні, тому що вона була порожня.
19
Нн~њ же възврати'шася к# г~ђ б~ђ свое^мђ эT расточе'нїя, ја%же расточе'ни бы'ша и^ съе^дини'шася въ е^дин#ство, и^ възы'идо'ша на го'ры сїя вся`. и^ па'ки владњ'ютъ і^ерsлі'моM гдњ сђть ст~ая ст~ыX”
20
І тепер, повелителю-господарю, якщо є омана в цьому народі, і вони грішать перед Богом своїм, і ми помітимо, що у них є це спотикання, то ми підемо і переможемо їх.
20
Сего ра'ди господине мои възыщи` а^ще е^сть кая безаконїя и^хъ преD бм~ъ и^хъ. взы'идемъ к нимъ. ја%ко предаю'щи предасть и^хъ б~ъ тебњ. и^ бђдђтъ повинни поD и'го си'лњ твое'и”
21
А якщо немає в цьому народі беззаконня, то нехай відійде господар мій, щоб Господь не захистив їх, і Бог їхній не був за них, — і тоді ми для всієї землі будемо предметом ганьби.
21
А$ще л^и не съгрњши'ша лю'дїе сїи преD гм~ъ бм~ъ свои^мъ, не мо'жемъ проти'витися и^мъ. ја^ко г~ь б~ъ защи'титъ и^хъ, и^ бђдемъ в поноше'нїе всея земли`”
22
Коли Ахиор закінчив цю розповідь, весь народ, який стояв навколо намету, почав нарікати, а вельможі Олоферна і всі, хто населяв примор’я і землю Моава, заговорили: негайно потрібно вбити його;
22
И$ бы'сть е^гда` преста` гл~ати а^хїѓ'ръ словеса` сїя, и^ раз#гнњвашася вси` вельмо'жи ѓ^лофе'рновы. и^ помышля'хђ ё^би'ти е^го
23
тому що ми не побоїмося синів Ізраїля: це — народ, у якого немає ні війська, ні сили для міцного ополчення.
23
рекђщи дрђгъ къ дрђгђ. кто` е^сть се'и и^же гл~етъ да сн~ове і^и^л~еви могђщи проти'витися цр~ю навходоносо'рђ и^ во'емъ е^го” Чл~цы безъѓ^рђжни и^ безъси'лнїи неё^че'ни бра'немъ. да позна'етъ а^хїѓръ, ја%ко ё^слав#ствђ'етъ нами”
24
Отже, підемо, повелителю Олоферне, — і вони стануть здобиччю всього війська твого.
24
Възы'идеM на го'ры, и^ е^гда по'имани бђдђтъ си'лнїи и^хъ тогда` и^ ѓ'нъ с ними же мечемъ прободенъ бђдетъ. да вњдятъ вси` ја^зы'цы ја%ко навходоносо'р# бо'гъ земли` е^сть, и^ кро'мњ того нњсть и%ного”