Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Тим часом Олоферну, воєначальникові війська ассирійського, дано було знати, що сини Ізраїля приготувалися до війни: заклали входи у нагірну країну і зміцнили стінами кожну вершину високої гори, а на рівнинах влаштували перешкоди.
1
И возвѣще́но бы́сть Олофе́рну вождонача́лнику си́лы Ассу́рскія, я́ко сы́нове Ізра́илевы угото́вашася на бра́нь, и прохо́ды го́рнія заключи́ша, и огради́ша стѣна́ми вся́кій ве́рхъ горы́ высо́кія, и положи́ша на поля́хъ преткнове́нія.
2
Він дуже розгнівався і, покликавши всіх начальників Моава і вождів Аммона і всіх правителів приморської країни, сказав їм:
2
И разгнѣ́вася я́ростію зѣло́, и созва́ всѣ́хъ нача́лниковъ Моа́влихъ и воєво́дъ сыно́въ Аммо́нихъ и всѣ́хъ вла́стелей помо́рія,
3
скажіть мені, сини Ханаана, що це за народ, який живе в нагірній країні, які міста населені ними, чи багато у них війська, у чому їхня міцність і сила, хто поставлений над ними царем, проводирем війська їхнього,
3
и рече́ и́мъ: возвѣсти́те у́бо ми́, сы́нове ханаа́ни, кто́ лю́діє сі́и живу́щіи въ го́рней, и каковы́, въ ни́хже живу́тъ, гра́ди, и мно́жество си́лы и́хъ, и въ че́мъ держа́ва и́хъ и крѣ́пость и́хъ, и кто́ поста́вленъ надъ ни́ми ца́рь во́ждь во́инства и́хъ?
4
і чому вони більше за усіх, хто живе на заході, уперто не хочуть вийти мені назустріч?
4
и чесо́ ра́ди сопроти́вишася, є́же не изы́ти во срѣ́теніє мнѣ́, па́че всѣ́хъ живу́щихъ на за́падѣхъ?
5
Ахиор, проводир усіх синів Аммона, сказав йому: вислухай, господарю мій, слово з вуст раба твого; я скажу тобі істину про цей народ, який живе біля тебе в цій нагірній країні, і не вийде неправда з вуст раба твого.
5
И рече́ къ нему́ Ахіо́ръ во́ждь всѣ́хъ сыно́въ Аммо́нихъ: послу́шай убо, господи́не мо́й, сло́ва от у́стъ раба́ твоєго́, и возвѣщу́ тебѣ́ и́стину о лю́дехъ си́хъ, и́же обита́ютъ въ го́рней се́й, бли́зъ тебе́ живу́ще, и не изы́детъ ло́жь изъ у́стъ раба́ твоєго́:
6
Цей народ походить від халдеїв.
6
лю́діє сі́и су́ть исча́дія халде́овъ
7
Колись вони оселилися в Месопотамії, тому що не хотіли служити богам батьків своїх, які були в землі Халдейській,
7
и всели́шася пе́рвѣє въ Месопота́міи, поне́же не восхотѣ́ша послѣ́довати бого́мъ отце́въ свои́хъ, и́же бѣ́ша въ земли́ Халде́йстѣй:
8
і ухилилися від путі предків своїх і почали поклонятися Богу неба, Богу, Якого вони пізнали; і халдеї вигнали їх від лиця богів своїх, — і вони втекли в Месопотамію і довго там жили.
8
и отврати́шася от пути́ оте́цъ свои́хъ и поклони́шася Бо́гу небесе́, Бо́гу, єго́же позна́ша: и изгна́ша и́хъ от лица́ бого́въ свои́хъ, и побѣго́ша въ Месопота́мію и обита́ша та́мо дни́ мно́ги:
9
Але Бог їхній сказав, щоб вони вийшли з місця переселення і йшли в землю Ханаанську; вони оселилися там і дуже збагатилися золотом, сріблом і безліччю худоби.
9
и рече́ Бо́гъ и́хъ, да изы́дутъ от прише́лствія своєго́ и да и́дутъ въ зе́млю ханаа́ню: и всели́шася та́мо, и умно́жишася зла́томъ и сребро́мъ и скоты́ мно́гими зѣло́:
10
Звідси перейшли вони в Єгипет, тому що голод покрив лице землі Ханаанської, і там залишалися, поки знаходили їжу, і розмножилися там до того, що не було і числа роду їхньому.
10
и снидо́ша во Єги́петъ, покры́ бо лице́ земли́ Ханаа́ни гла́дъ, и прише́лствоваша та́мо, до́ндеже прекорми́шася, и бы́ша та́мо во мно́жество мно́го, и не бѣ́ числа́ ро́ду и́хъ:
11
І постав на них цар Єгипетський, ужив проти них хитрість, обтяжуючи їх працею і виробленням цегли, і зробив їх рабами.
11
и воста́ на ни́хъ ца́рь Єги́петскій и прехи́три и́хъ, и въ трудѣ́ и плі́нѳѣ смири́ и́хъ, и положи́ и́хъ въ рабы́:
12
Тоді вони воззвали до Бога свого, — і Він уразив усю землю Єгипетську невиліковними виразками, — і єгиптяни прогнали їх від себе.
12
и возопи́ша къ Бо́гу своєму́, и порази́ всю́ землю Єги́петскую я́звами, въ ни́хже не бѣ́ изцѣле́ніє, и изгна́ша и́хъ Єги́птяне от лица́ своєго́:
13
Бог висушив перед ними Червоне море
13
и изсуши́ Бо́гъ чермно́є мо́ре предъ ни́ми,
14
і вів їх шляхом Сини і Кадис-Варні; вони вигнали усіх, хто жив у цій пустелі;
14
и веде́ и́хъ на пу́ть Сіны́ и Ка́дисъ-варни́, и изгна́ша всѣ́хъ живу́щихъ въ пусты́ни,
15
оселилися в землі аморреїв, своєю силою знищили усіх есевонитян, перейшли Йордан, успадкували всю нагірну країну
15
и всели́шася въ земли́ Аморре́овъ, и всѣ́хъ єсевоні́товъ истреби́ша крѣ́постію своє́ю, и преше́дше Іорда́нъ наслѣ́диша всю́ го́рнюю:
16
і, прогнавши від себе Хананея, Ферезея, Ієвусея, Сихема і всіх гергесеян, жили у ній багато днів.
16
и изгна́ша от лица́ своєго́ Ханане́а и Ферезе́а, и Ієвусе́а и Сихе́ма и всѣ́хъ Гергесе́овъ, и обита́ша въ не́й дни́ мно́ги:
17
І доки не згрішили перед Богом своїм, щастя було з ними, тому що з ними Бог, який ненавидить неправду.
17
и до́ндеже не согрѣши́ша предъ Бо́гомъ свои́мъ, бѣ́ша блага́я съ ни́ми, поне́же Бо́гъ ненави́дяй непра́вды съ ни́ми є́сть:
18
Але коли вони ухилилися від путі, яку Він заповів їм, то у багатьох війнах вони потерпіли дуже сильні поразки, були відведені у полон, у чужу землю, храм Бога їхнього зруйнований, і міста їхні узяті ворогами.
18
єгда́ же отступи́ша от пути́, єго́же завѣща́ и́мъ, истреби́шася во мно́зѣхъ бра́нехъ на мно́го зѣло́, и плѣне́ни бы́ша въ зе́млю не свою́, и хра́мъ Бо́га и́хъ бы́сть въ попра́ніє, и гра́ди и́хъ одержа́ни бы́ша от супоста́тъ:
19
Нині ж, навернувшись до Бога свого, вони повернулися з розсіяння, у якому були, оволоділи Єрусалимом, в якому святилище їхнє, й оселилися у нагірній країні, тому що вона була порожня.
19
и ны́нѣ обрати́вшеся къ Бо́гу своєму́, взыдо́ша от разсѣ́янія, идѣ́же разсѣ́яни бы́ша та́мо, и одержа́ша Ієрусали́мъ, идѣ́же святи́лище и́хъ, и всели́шася въ го́рней, поне́же бѣ́ пуста́:
20
І тепер, повелителю-господарю, якщо є омана в цьому народі, і вони грішать перед Богом своїм, і ми помітимо, що у них є це спотикання, то ми підемо і переможемо їх.
20
и ны́нѣ, влады́ко господи́не, а́ще убо є́сть безу́міє въ лю́дехъ си́хъ, и согрѣша́ютъ къ Бо́гу своєму́, и разсмо́тримъ сіє́, я́ко є́сть въ ни́хъ собла́знъ се́й, и взы́демъ и повою́ємъ и́хъ:
21
А якщо немає в цьому народі беззаконня, то нехай відійде господар мій, щоб Господь не захистив їх, і Бог їхній не був за них, — і тоді ми для всієї землі будемо предметом ганьби.
21
а́ще же нѣ́сть беззако́нія въ язы́цѣ и́хъ, да пре́йдетъ господи́нъ мо́й, да не когда́ защи́титъ Госпо́дь и́хъ и Бо́гъ и́хъ по ни́хъ, и бу́демъ въ поноше́ніє предъ все́ю земле́ю.
22
Коли Ахиор закінчив цю розповідь, весь народ, який стояв навколо намету, почав нарікати, а вельможі Олоферна і всі, хто населяв примор’я і землю Моава, заговорили: негайно потрібно вбити його;
22
И бы́стѣ я́ко преста́ Ахіо́ръ глаго́ля словеса́ сія́, и возропта́ша вси́ лю́діє обстоя́щіи шате́ръ и предстоя́щіи, и рѣ́ша вельмо́жи Олофе́рновы и вси живу́щіи въ примо́ріи и въ Моа́вѣ посѣщи́ єго́:
23
тому що ми не побоїмося синів Ізраїля: це — народ, у якого немає ні війська, ні сили для міцного ополчення.
23
не бо́ убои́мся от сыно́въ Ізра́илевыхъ: се́ бо, лю́діє, въ ни́хже нѣ́сть си́лы, ниже́ могу́тства ко ополче́нію крѣ́пкому:
24
Отже, підемо, повелителю Олоферне, — і вони стануть здобиччю всього війська твого.
24
тѣ́мже у́бо взы́димъ, и бу́дутъ во снѣ́дь всему́ во́инству твоєму́, влады́ко Олофе́рне.