Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Сини Ізраїлеві продовжували чинити зле перед очима Господа, і віддав їх Господь у руки филистимлян на сорок років.
1
И# приложи1ша є3щE сhнове ї}лєвы твори1ти ѕло2 пред8 гDемъ: и3 предадE | гDь въ рyку фmлістjмску четhредесzть лётъ.
2
У той час був чоловік з Цори, із племені Данового, на ім’я Маной; дружина його була неплідна і не народжувала.
2
И# бsше мyжъ є3ди1нъ t сараи2, t плeмене дaнова, и4мz же є3мY манHе: и3 женA є3мY бsше непл0ды и3 не раждaше.
3
І явився ангел Господній дружині і сказав їй: ось, ти неплідна і не народжуєш; але зачнеш, і народиш сина;
3
И# kви1сz ѓгGлъ гDень къ женЁ и3 речE къ нeй: сE, ты2 непл0ды и3 не раждaла є3си2, и3 зачнeши и3 роди1ши сhна:
4
отже, бережися, не пий вина і сикера, і не їж нічого нечистого;
4
и3 нн7э блюди1сz, и3 не пjй вінA и3 сікeра, и3 не ћждь всsкагw нечи1стагw:
5
бо ось, ти зачнеш і народиш сина, і бритва не торкнеться голови його, тому що від самої утроби немовля це буде назореєм Божим, і він почне спасати Ізраїля від руки филистимлян.
5
ћкw сE, ты2 во ўтр0бэ пріи1меши и3 роди1ши сhна: и3 желёзо на главY є3гw2 не взhдетъ, ћкw назwрeй бGови бyдетъ сіE nтрочA t чрeва: и3 сeй нaчнетъ спасaти ї}лz и3з8 руки2 фmлістjмли.
6
Дружина прийшла і сказала чоловіку своєму: чоловік Божий приходив до мене, вигляд якого, як вигляд ангела Божого, дуже величний; я не запитала його, звідки він, і він не сказав мені імені свого;
6
И# вни1де женA и3 речE мyжу своемY, глаг0лющи: человёкъ б9ій пріи1де ко мнЁ, и3 w4бразъ є3гw2 ћкw w4бразъ ѓгGла б9іz, стрaшенъ ѕэлw2: и3 вопрошaхъ є3го2, tкyду є3си2; и3 и4мене своегw2 не повёда ми2,
7
він сказав мені: «ось, ти зачнеш і народиш сина; отже, не пий вина і сикера і не їж нічого нечистого, бо немовля від самої утроби до смерти своєї буде назореєм Божим».
7
и3 речE мнЁ: сE, ты2 во ўтр0бэ зачнeши и3 роди1ши сhна: и3 нн7э не пjй вінA, ни сікeра, и3 не ћждь всsкагw нечи1стагw, ћкw назwрeй бGу бyдетъ џтрочищь t ўтр0бы дaже до днE смeрти своеS.
8
Маной помолився Господу і сказав: Господи! нехай прийде знову до нас чоловік Божий, якого посилав Ти, і навчить нас, що нам робити з дитиною, яка має народитися.
8
И# помоли1сz манHе ко гDу и3 речE: во мнЁ, гDи, человёкъ б9ій, є3г0же послaлъ є3си2, да пріи1детъ є3щE къ нaмъ и3 настaвитъ ны2, что2 сотвори1мъ nтрочaти раждaющемусz.
9
І почув Бог голос Маноя, і ангел Божий знову прийшов до дружини, коли вона була на полі, і Маноя, чоловіка її, не було з нею.
9
И# послyша бGъ моли1твы манHевы: и3 пріи1де пaки ѓгGлъ б9ій къ женЁ, сіs же сэдsше на селЁ, и3 манHе мyжъ є3S не бsше съ нeю.
10
Дружина негайно побігла і сповістила чоловіка свого і сказала йому: ось, явився мені чоловік, який приходив до мене тоді.
10
И# потщaсz женA, и3 тeкши ск0рw повёда мyжу своемY, и3 речE къ немY: сE, kви1сz мнЁ мyжъ, и4же приходи1лъ въ дeнь w4нъ ко мнЁ.
11
Маной встав і пішов з дружиною своєю, і прийшов до того чоловіка і сказав йому: чи ти той чоловік, який говорив із цією жінкою? [Ангел] сказав: я.
11
И# востaвъ и4де манHе в8слёдъ жены2 своеS, и3 пріи1де къ мyжу и3 речE є3мY: тh ли є3си2 мyжъ глаг0лавый къ женЁ (моeй); И# речE ѓгGлъ: ѓзъ.
12
І сказав Маной: отже, якщо сповниться слово твоє, як нам поводитися з дитиною цією і що робити з нею?
12
И# речE манHе: нн7э u5бо да пріи1детъ сл0во твоE, кjй бyдетъ сyдъ nтрочaте, и3 что2 дэлA є3гw2;
13
Ангел Господній сказав Маною: нехай він остерігається усього, про що я сказав дружині;
13
И# речE ѓгGлъ гDень къ манHю: t всёхъ, ±же глаг0лахъ къ женЁ, да сохрани1тсz:
14
нехай не їсть нічого, що вирощує виноградна лоза; нехай не п’є вина і сикера і не їсть нічого нечистого і дотримує всього, що я наказав їй.
14
t всегw2, є4же и3сх0дитъ и3з8 віногрaда, да не ћстъ, и3 вінA и3 сікeра да не піeтъ, и3 всsкагw нечи1стагw да не ћстъ: и3 вс‰, є3ли6ка заповёдахъ є4й, да храни1тъ.
15
І сказав Маной ангелу Господньому: дозволь затримати тебе, доки ми приготуємо для тебе козеня.
15
И# речE манHе ко ѓгGлу гDню: да ўдержи1мъ тS здЁ, и3 сотвори1мъ пред8 тоб0ю к0злище t к0зъ.
16
Ангел Господній сказав Маною: хоча б ти й затримав мене, але я не буду їсти хліба твого; якщо ж хочеш звершити всепалення Господу, то принеси його. Маной же не знав, що це ангел Господній.
16
И# речE ѓгGлъ гDень къ манHю: ѓще мS понyдиши, не бyду ћсти хлёба твоегw2: но ѓще сотвори1ши всесожжeніе гDеви, то2 вознеси2 є5. Не вёдzше бо манHе, ћкw ѓгGлъ гDень т0й.
17
І сказав Маной ангелу Господньому: як твоє ім’я? щоб нам прославити тебе, коли сповниться слово твоє.
17
И# речE манHе ко ѓгGлу гDню: что2 и4мz твоE; да є3гдA сбyдетсz сл0во твоE, прослaвимъ тS.
18
Ангел Господній сказав йому: для чого ти запитуєш про ім’я моє? воно чудне.
18
И# речE є3мY ѓгGлъ гDень: почто2 сіE вопрошaеши и4мене моегw2; и3 то2 є4сть чyдно.
19
І взяв Маной козеня і хлібне приношення і приніс Господу на камені. І зробив Він чудо, яке бачили Маной і дружина його.
19
И# взS манHе к0злища t к0зъ и3 жeртву, и3 вознесE на кaмень гDеви ч{днаz творsщему: манHе же и3 женA є3гw2 зрsста.
20
Коли полум’я стало підніматися від жертовника до неба, ангел Господній піднявся в полум’ї жертовника. Бачачи це, Маной і дружина його впали лицем на землю.
20
И# бhсть є3гдA плaмень взhде вhше nлтарS дaже до небесE, и3 взhде ѓгGлъ гDень въ плaмени nлтарS: манHе же и3 женA є3гw2 смотрsста, и3 пад0ста лицeмъ свои1мъ на зeмлю.
21
І невидимим став ангел Господній Маною і дружині його. Тоді Маной зрозумів, що це ангел Господній.
21
И# не приложи2 ктомY ѓгGлъ гDень kви1тисz манHю и3 женЁ є3гw2. ТогдA ўвёдэ манHе, ћкw ѓгGлъ гDень є4сть.
22
І сказав Маной дружині своїй: мабуть, ми помремо, тому що бачили ми Бога.
22
И# речE манHе къ женЁ своeй: смeртію ќмремъ, ћкw бGа ви1дэхомъ.
23
Дружина його сказала йому: якби Господь хотів умертвити нас, то не прийняв би від наших рук всепалення і хлібне приношення, і не показав би нам усього того, і тепер не відкрив би нам цього.
23
И# речE є3мY женA є3гw2: ѓще бы хотёлъ гDь ўмертви1ти нaсъ, не бы2 взsлъ t рyкъ нaшихъ всесожжeніz и3 жeртвы, и3 не бы2 показaлъ нaмъ си1хъ всёхъ, и3 не бы2 слы6шана сі‰ сотвори1лъ нaмъ ћкоже нн7э.
24
І народила дружина сина, і нарекла ім’я йому: Самсон. І росла дитина, і благословляв її Господь.
24
И# роди2 женA сhна, и3 наречE и4мz є3мY самpHнъ. И# возмужA nтрочA, и3 блгcви2 є5 гDь:
25
І почав Дух Господній діяти в ній у стані Дановому, між Цорою й Естаолом.
25
и3 начA д¦ъ гDень ходи1ти съ ни1мъ въ полцЁ дaновэ, посредЁ сараи2 и3 посредЁ є3сfа0ла.