Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
І прийшов ангел Господній з Галгала в Бохим [і у Вефиль до дому Ізраїлевого] і сказав [їм: так говорить Господь]: Я вивів вас з Єгипту і ввів вас у землю, про яку клявся батькам вашим [дати вам], і сказав Я: «не порушу завіту Мого з вами повік;
1
И# взhде ѓгGлъ гDень t галгaлъ къ мёсту плaча и3 къ веfи1лю и3 къ д0му ї}леву, и3 речE къ ни6мъ: сі‰ гlетъ гDь: и3звед0хъ вaсъ и3з8 є3гЂпта, и3 введ0хъ вaсъ въ зeмлю, є4юже клsхсz nтцє1мъ вaшымъ дaти вaмъ: и3 рек0хъ: не разорю2 завёта моегw2, и4же съ вaми, во вёки:
2
і ви не вступайте в союз з жителями землі цієї; [богам їх не поклоняйтеся, ідолів їх розбийте,] жертовники їх зруйнуйте». Але ви не послухали голосу Мого. Що ви це зробили?
2
и3 вы2 не завэщaйте завёта съ сэдsщими на земли2 сeй, нижE богHмъ и4хъ да поклонитeсz, но и3зв†zннаz и4хъ сокруши1те, и3 nлтари6 и4хъ раскопaйте: и3 не послyшасте глaса моегw2, ћкw сі‰ сотвори1сте:
3
І тому говорю Я: [не стану вже переселяти людей цих, яких Я хотів вигнати,] не вижену їх від вас, і будуть вони вам петлею, і боги їх будуть для вас сіттю.
3
и3 ѓзъ рёхъ: не приложY пресели1ти людjй, и5хже рёхъ и3згнaти, нижE tимY и4хъ t лицA вaшегw, и3 бyдутъ вaмъ въ тeрніе, и3 б0зи и4хъ бyдутъ вaмъ въ соблaзнъ.
4
Коли ангел Господній сказав слова ці всім синам Ізраїлевим, то народ підняв голосне волання і заплакав.
4
И# бhсть є3гдA глаг0ла ѓгGлъ гDень словесA сі‰ ко всBмъ сынHмъ ї}лєвымъ, и3 воздвиг0ша лю1діе глaсъ св0й, и3 восплaкашасz.
5
Від цього і називають те місце Бохим*. Там принесли вони жертву Господу.
5
И# сегw2 рaди прозвaсz и4мz мёсту томY плaчь: и3 пожр0ша тaмw гDеви.
6
Коли Ісус розпустив народ, і пішли сини Ізраїлеві, [кожен у свій дім і] кожен у свій наділ, щоб одержати в спадщину землю,
6
И# tпусти2 їисyсъ лю1ди, и3 tид0ша сhнове ї}лєвы кjйждо въ д0мы сво‰ и3 кjйждо въ наслёдіе своE наслёдити зeмлю.
7
тоді народ служив Господу в усі дні Ісуса і в усі дні старійшин, життя яких продовжилося після Ісуса і які бачили усі великі діла Господні, які Він зробив Ізраїлю.
7
И# раб0таша лю1діе гDеви во вс‰ дни6 їисyсwвы и3 во вс‰ дни6 старёйшинъ, є3ли1цы пожи1ша мнHги дни6 со їисyсомъ, є3ли1цы разумёша всE дёло гDне вели1кое, є4же сотвори2 ї}лю.
8
Але коли помер Ісус, син Навина, раб Господній, будучи ста десяти років,
8
И# скончaсz їисyсъ сhнъ наvи1нъ рaбъ гDень, сhнъ стA и3 десzти2 лётъ.
9
і поховали його в межах наділу його у Фамнаф-Сараі, на горі Єфремовій, на північ від гори Гааша;
9
И# погреб0ша є3го2 въ предёлэхъ наслёдіz є3гw2 въ fамнаfарeсэ, въ горЁ є3фрeмли, t сёвера горы2 гаaсъ:
10
і коли весь народ той відійшов до батьків своїх, і постав після них інший рід, який не знав Господа і діл Його, які Він чинив Ізраїлю, —
10
и3 вeсь р0дъ w4нъ приложи1шасz ко nтцє1мъ свои6мъ. И# востA р0дъ другjй по си1хъ, и5же не познaша гDа и3 дёла, є4же сотвори2 во ї}ли.
11
тоді сини Ізраїлеві стали чинити зле перед очима Господа і стали служити Ваалу;
11
И# сотвори1ша сhнове ї}лєвы ѕл0е пред8 гDемъ и3 послужи1ша ваaлу,
12
залишили Господа Бога батьків своїх, Який вивів їх із землі Єгипетської, і звернулися до інших богів, богів народів, які оточували їх, і стали поклонятися їм, і роздратували Господа;
12
и3 њстaвиша гDа бGа nтє1цъ свои1хъ, и3звeдшаго и5хъ и3з8 земли2 є3гЂпетски, и3 поид0ша в8слёдъ богHвъ и3нhхъ, t богHвъ kзhческихъ, и5же w4крестъ и4хъ, и3 поклони1шасz и5мъ: и3 разгнёваша гDа,
13
залишили Господа і стали служити Ваалу й Астарті.
13
и3 њстaвиша є3го2, и3 послужи1ша ваaлу и3 ґстaртwмъ.
14
І запалав гнів Господа на Ізраїля, і віддав їх у руки грабіжників, і грабували їх; і віддав їх у руки ворогів, які оточували їх, і не могли вже устояти перед ворогами своїми.
14
И# разгнёвасz ћростію гDь на ї}лz и3 предадE є3го2 въ рyки плэнsющихъ, и3 плэни1ша и5хъ: и3 tдадE и5хъ въ рyки врагHвъ и4хъ, и5же w4крестъ и4хъ, и3 не возмог0ша ктомY противостaти пред8 лицeмъ врагHвъ свои1хъ, во всёхъ въ ни1хже прохождaху.
15
Куди б вони не пішли, рука Господня скрізь була їм на зло, як говорив їм Господь і як клявся їм Господь. І їм було дуже скрутно.
15
И# рукA гDнz бsше на ни1хъ во ѕл†z, ћкоже гlа гDь и3 ћкоже клsтсz гDь и5мъ, и3 њѕл0би и5хъ ѕэлw2.
16
І поставив [їм] Господь суддів, які рятували їх від рук грабіжників їхніх;
16
И# возстaви (и5мъ) гDь судіи6, и3 и3збaви и5хъ гDь t руки2 плэнsющихъ |.
17
але і суддів вони не слухали, а ходили блудно вслід інших богів і поклонялися їм [і дратували Господа], швидко ухилилися від путі, якою ходили батьки їхні, підкорюючись заповідям Господнім. Вони так не робили.
17
Но и3 судjй не послyшаша, ћкw соблуди1ша в8слёдъ богHвъ и3нhхъ и3 поклони1шасz и5мъ, и3 разгнёваша гDа: и3 ўклони1шасz съ пути2 ск0рw, по немyже ходи1ша nтцы2 и4хъ послyшати зaповэдій гDнихъ: не сотвори1ша тaкw.
18
Коли Господь поставляв їм суддів, то Сам Господь був із суддею і рятував їх від ворогів їхніх в усі дні судді: бо жалів їх Господь, коли чув стогін їхній від тих, що гнітили і пригноблювали їх.
18
И# ћкw возстaви и5мъ гDь судjй, и3 бsше гDь съ судіeю, и3 спасE | t руки2 врагHвъ и4хъ во вс‰ дни6 судіи2: ћкw ўмили1сz гDь t воздыхaніz и4хъ, t лицA вою1ющихъ на нS и3 њѕлоблsющихъ |.
19
Але як тільки помирав суддя, вони знову робили гірше за батьків своїх, ухиляючись до інших богів, слугуючи їм і поклоняючись їм. Не відставали від діл своїх і [не відступали] від непокірливої путі своєї.
19
И# бhсть є3гдA ўмирaше судіS, и3 tвращaхусz, и3 пaки растлэвaхусz пaче nтє1цъ свои1хъ, и3дyще в8слёдъ богHвъ и3нhхъ служи1ти и5мъ и3 покланsтисz и5мъ: не tверг0ша начинaній свои1хъ и3 не tступи1ша t путjй свои1хъ жест0кихъ.
20
І запалав гнів Господній на Ізраїля, і сказав Він: за те, що народ цей переступає завіт Мій, який Я уклав з батьками їх, і не слухає голосу Мого,
20
И# разгнёвасz ћростію гDь на ї}лz и3 речE: понeже њстaви р0дъ сeй завётъ м0й, є3г0же заповёдахъ nтцє1мъ и4хъ, и3 не послyшаша глaса моегw2,
21
і Я не стану вже виганяти від них жодного з тих народів, яких залишив Ісус, [син Навина, на землі,] коли помирав, —
21
и3 ѓзъ не приложY и3згнaти мyжа t лицA и4хъ t си1хъ kзhкwвъ, и5хже њстaви їисyсъ сhнъ наvи1нъ на земли2 и3 ќмре,
22
щоб спокушати ними Ізраїля: чи стануть вони триматися путі Господньої і ходити по ній, як додержували батьки їхні, чи ні?
22
є4же и3скушaти въ ни1хъ ї}лz, ѓще сохранsтъ пyть гDень ходи1ти въ нeмъ, ћкоже сохрани1ша nтцы2 и4хъ, и3ли2 ни2.
23
І залишив Господь народи ці і не вигнав їх невдовзі і не віддав їх у руки Ісуса.
23
И# њстaви гDь kзhки сі‰ не и3стреби1ти и4хъ вск0рэ, и3 не предадE и4хъ въ рyку їисyсову.