Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
І вийшли всі сини Ізраїлеві, і зібралася вся громада, як одна людина, від Дана до Вирсавії, і земля Галаадська перед Господом у Массифу.
1
И# и3зыд0ша вси2 сhнове ї}лєвы, и3 собрaшасz вeсь с0нмъ ћкw є3ди1нъ мyжъ, t дaна и3 до вирсавjи, и3 землS галаaдска къ гDеви въ массифY,
2
І зібралися [перед Господом] начальники всього народу, всі коліна Ізраїлеві, на зібрання народу Божого, чотириста тисяч піших, що оголюють меч.
2
и3 стaша пред8 лицeмъ гDнимъ вс‰ племенA ї}лєва въ с0нмэ людjй б9іихъ, четhреста тhсzщъ мужeй пёшихъ воздвизaющихъ nр{жіz.
3
І сини Веніамінові почули, що сини Ізраїлеві прийшли в Массифу. І сказали сини Ізраїлеві: скажіть, як відбувалося це зло?
3
И# ўслhшаша сhнове веніам‡ни, ћкw взыд0ша сhнове ї}лєвы въ массифY, и3 рек0ша сhнове ї}лєвы: глаг0лите, гдЁ бhсть ѕл0ба сіS;
4
Левит, чоловік тієї убитої жінки, відповів і сказав: я з наложницею моєю прийшов ночувати в Гиву Веніамінову;
4
И# tвэщA мyжъ леvjтинъ, мyжъ жены2 ўморeныz, глаг0лz: въ гаваHнъ веніамjнь пріид0хъ ѓзъ и3 подл0жница моS витaти:
5
і повстали на мене жителі Гиви й оточили через мене дім уночі; мене мали намір убити, і наложницю мою замучили, [наглумившись над нею,] так, що вона померла;
5
и3 востaша на мS мyжіе гаваHнстіи и3 њбыд0ша мS во дворЁ н0щію, и3 хотёша мS ўби1ти, и3 подл0жницу мою2 њби1дэша и3 њбругaша, и3 ќмре:
6
я взяв наложницю мою, розрізав її і послав її в усі області володіння Ізраїлевого, тому що вони зробили беззаконня і соромітну справу в Ізраїлі;
6
и3 взsхъ подл0жницу мою2 и3 раздроби1хъ ю5, и3 послaхъ ю5 во вс‰ предёлы наслёдіz ї}лева, ћкw сотвори1ша безyміе во ї}ли:
7
ось усі ви, сини Ізраїлеві, розгляньте цю справу і вирішіть тут.
7
сE, вси2 вы2 сhнове ї}лєвы, дади1те себЁ сл0во и3 совётъ здЁ.
8
І повстав весь народ, як одна людина, і сказав: не підемо ніхто в намет свій і не повернемося ніхто в дім свій;
8
И# востaша вси2 лю1діе ћкw є3ди1нъ мyжъ, глаг0люще: не tи1детъ мyжъ въ селeніе своE, и3 не возврати1тсz мyжъ въ д0мъ св0й:
9
і ось що ми зробимо нині з Гивою: [підемо] на неї за жеребом;
9
и3 нн7э сл0во сіE, є4же сотвори1мъ гаваHну: взhдемъ на него2 по жрeбію,
10
і візьмемо по десять чоловік зі ста від усіх колін Ізраїлевих, по сто від тисячі і по тисячі від десяти тисяч, щоб вони принесли харчові припаси для народу, який піде проти Гиви Веніамінової, покарати її за соромітну справу, яку вона зробила в Ізраїлі.
10
т0кмw в0змемъ по десzти2 мужeй t стA во всёхъ племенёхъ ї}левыхъ, и3 сто2 t тhсzщи, и3 тhсzща t тмы2, взsти брaшно лю1демъ и3сходsщымъ въ гаваю2 веніамjню, сотвори1ти є3мY по всемY согрэшeнію, є4же сотвори2 во ї}ли.
11
І зібралися всі ізраїльтяни проти міста одностайно, як одна людина.
11
И# собрaшасz вси2 мyжіе ї}лєвы ко грaду, ћкw є3ди1нъ мyжъ и3з8 градHвъ и3сходsще,
12
І послали коліна Ізраїлеві в усе коліно Веніамінове сказати: яка це мерзенна справа зроблена у вас!
12
и3 послaша племенA ї}лєва мужeй во всE плeмz веніамjне, глаг0люще: кaz ѕл0ба сіS бhвшаz въ вaсъ;
13
Видайте розбещених тих людей, що у Гиві; ми умертвимо їх і викорінимо зло з Ізраїля. Але сини Веніамінові не хотіли послухати голосу братів своїх, синів Ізраїлевих;
13
и3 нн7э дади1те мужeй беззак0нныхъ, и5же въ гаваи2, сынHвъ веліaловыхъ, и3 ўмертви1мъ и5хъ, и3 њчи1стимъ ѕло2 t ї}лz. И# не и3зв0лиша сhнове веніам‡ни послyшати глaса брaтіи своеS сынHвъ ї}левыхъ.
14
а зібралися сини Веніамінові з міст у Гиву, щоб піти війною проти синів Ізраїлевих.
14
И# собрaшасz сhнове веніам‡ни t градHвъ свои1хъ въ гаваю2, и3зhти на брaнь къ сынHмъ ї}лєвымъ.
15
І налічилося у той день синів Веніамінових, тих, що зібралися з міст, двадцять шість тисяч чоловік, що оголюють меч; крім того, з жителів Гиви нараховано сімсот добірних;
15
И# сочт0шасz сhнове веніам‡ни t градHвъ въ т0й дeнь двaдесzть и3 пsть тhсzщъ мужeй воздвизaющихъ nр{жіz, кромЁ живyщихъ въ гаваи2:
16
з усього народу цього було сімсот чоловік добірних, які були лівші, і всі ці, кидаючи з пращ камені у волосину, не кидали мимо.
16
и4хже сочтeсz сeдмь сHтъ мужeй и3збрaнныхъ t всёхъ людjй nбодеснорyчныхъ: сjи вси2 прaщницы мeщуще кaменіе ко влaсу и3 не погрэшaюще.
17
Ізраїльтян же, крім синів Веніамінових, нарахували чотириста тисяч чоловік, які оголюють меч; усі вони були здатні до війни.
17
И# всёхъ мужeй ї}левыхъ сочтeсz, кромЁ сынHвъ веніамjновыхъ, четhреста тhсzщъ мужeй воздвизaющихъ nрyжіе: вси2 сjи мyжіе в0ини.
18
І встали і пішли в дім Божий, і запитали Бога і сказали сини Ізраїлеві: хто з нас першим піде на війну із синами Веніаміна? І сказав Господь: Іуда [піде] попереду.
18
И# востaша, и3 взыд0ша въ веfи1ль, и3 вопроси1ша бGа, и3 рек0ша сhнове ї}лєвы: кто2 t нaсъ взhдетъ въ начaлэ воевaти на сhны веніам‡ни; И# речE гDь: їyда въ начaлэ да взhдетъ в0ждь.
19
І встали сини Ізраїлеві вранці і розташувалися станом біля Гиви;
19
И# востaша сhнове ї}лєвы заyтра и3 њполчи1шасz на гаваю2.
20
і виступили ізраїльтяни на війну проти Веніаміна, і стали сини Ізраїлеві в бойовий порядок біля Гиви.
20
И# и3зhде всsкъ мyжъ ї}левъ на брaнь съ веніамjномъ, и3 срази1шасz съ ни1ми мyжіе ї}лєвы на брaни ў гаваи2.
21
І вийшли сини Веніамінові з Гиви і поклали в той день двадцять дві тисячі ізраїльтян на землю.
21
И# и3зыд0ша сhнове веніамjнwвы и3з8 гаваи2, и3 и3зби1ша во ї}ли въ т0й дeнь двaдесzть двЁ тhсzщы мужeй на земли2.
22
Але народ Ізраїльський підбадьорився, і знову стали в бойовий порядок на тім місці, де стояли минулого дня.
22
И# ўкрэпи1сz всsкъ мyжъ ї}левъ, и3 приложи1ша сни1тисz на брaнь на мёсто, и3дёже снид0шасz въ дeнь пeрвый.
23
І пішли сини Ізраїлеві, і плакали перед Господом до вечора, і запитували Господа: чи вступати мені ще у війну з синами Веніаміна, брата мого? Господь сказав: ідіть проти нього.
23
И# взыд0ша сhнове ї}лєвы и3 плaкашасz пред8 гDемъ до вeчера, и3 вопроси1ша гDа, глаг0люще: ѓще приложи1мъ є3щE приступи1ти на брaнь къ сынHмъ веніам‡нимъ брaтіzмъ нaшымъ; И# речE гDь: взhдите къ ни6мъ.
24
І підступили сини Ізраїлеві до синів Веніаміна на другий день.
24
И# пріид0ша сhнове ї}лєвы къ сынHмъ веніам‡нимъ въ дeнь вторhй.
25
Веніамін вийшов проти них з Гиви на другий день, і ще поклали на землю із синів Ізраїлевих вісімнадцять тисяч чоловік, що оголюють меч.
25
И# и3зыд0ша сhнове веніам‡ни проти1ву и5мъ t гаваи2 въ дeнь вторhй, и3 и3зби1ша є3щE t сынHвъ ї}левыхъ nсмьнaдесzть тhсzщъ мужeй на земли2: сjи вси2 воздвизaющіи nрyжіе.
26
Тоді всі сини Ізраїлеві і весь народ пішли і прийшли в дім Божий і, сидячи там, плакали перед Господом, і постились у той день до вечора, і принесли всепалення і мирні жертви перед Господом.
26
И# взыд0ша вси2 сhнове ї}лєвы и3 вси2 лю1діе, и3 пріид0ша въ веfи1ль, и3 плaкашасz, и3 сэд0ша тaмw пред8 гDемъ, и3 пости1шасz въ т0й дeнь дaже до вeчера:
27
І запитували сини Ізраїлеві Господа [у той час ковчег завіту Божого знаходився там,
27
и3 вознес0ша всесожжeніе спасeніz пред8 гDемъ, ћкw тaмw ківHтъ завёта гDа бGа во дни6 w4ны,
28
і Финеєс, син Єлеазара, сина Ааронового, стояв перед ним]: чи виходити мені ще на війну із синами Веніаміна, брата мого, чи ні? Господь сказав: ідіть; Я завтра віддам його в руки ваші.
28
и3 фінеeсъ сhнъ є3леазaра сhна ґарHнz предстоS пред8 ни1мъ въ ты6z дни6. И# вопроси1ша сhнове ї}лєвы гDа, глаг0люще: ѓще приложи1мъ взhти є3щE на брaнь къ сынHмъ веніам‡нимъ брaтіzмъ нaшымъ, и3ли2 њстaвимъ; И# речE гDь: взhдите, заyтра предaмъ и5хъ въ рyки вaшz.
29
І поставив Ізраїль засідку навколо Гиви.
29
И# постaвиша сhнове ї}лєвы подсaду w4крестъ гаваи2.
30
І пішли сини Ізраїлеві на синів Веніаміна на третій день і стали в бойовий порядок перед Гивою, як раніше.
30
И# взыд0ша сhнове ї}лєвы къ сынHмъ веніам‡нимъ въ дeнь трeтій: и3 њполчи1шасz на гаваю2 ћкw є3ди1ною и3 є3ди1ною.
31
Сини Веніамінові виступили проти народу і віддалилися від міста, і почали, як раніше, вбивати з народу на дорогах, з яких одна йде до Вефиля, а друга до Гиви полем, і вбили до тридцяти чоловік з ізраїльтян.
31
И# и3зыд0ша сhнове веніам‡ни проти1ву лю1демъ и3 протzг0шасz и3з8 грaда, и3 начaша ўбивaти людjй ўsзвленыхъ, ћкоже пeрвое и3 втор0е на путeхъ, t ни1хже є4сть є3ди1нъ сходsй въ веfи1ль, ґ другjй въ гаваю2 на селЁ, ћкw три1десzть мужeй во ї}ли.
32
І сказали сини Веніамінові: вони падають перед нами, як і раніше. А сини Ізраїлеві сказали: побіжимо від них і відволічемо їх від міста на дороги. [І зробили так.]
32
И# рек0ша сhнове веніам‡ни: пaдаютъ пред8 нaми ћкоже и3 прeжде. И# сhнове ї}лєвы рек0ша: побэжи1мъ и3 tт0ргнемъ и5хъ t грaда на пути2. И# сотвори1ша тaкw.
33
І всі ізраїльтяни встали зі свого місця і вишикувалися у Ваал-Фамарі. І засідка Ізраїлева кинулася зі свого місця із західного боку Гиви.
33
И# вси2 мyжіе ї}лєвы востaша t мёста своегw2 и3 снид0шасz въ ваaлъ-fамaрэ: подсaда же ї}лева нахождaше t мёста своегw2 t зaпада гаваи2.
34
І прийшли до Гиви десять тисяч чоловік добірних з усього Ізраїлю, і почався жорстокий бій; але сини Веніаміна не знали, що має бути їм біда.
34
И# пріид0ша проти1ву гаваи2 дeсzть тhсzщъ мужeй и3збрaнныхъ t всегw2 ї}лz, и3 брaнь бsше тzжкA: и3 тjи не разумёша, ћкw постизaетъ и5хъ ѕло2.
35
І вразив Господь Веніаміна перед ізраїльтянами, і поклали в той день ізраїльтяни з синів Веніаміна двадцять п’ять тисяч сто чоловік, які оголювали меч.
35
И# порази2 гDь веніамjна пред8 сы6ны ї}левыми: и3 и3зби1ша сhнове ї}лєвы t веніамjна въ т0й дeнь двaдесzть пsть тhсzщъ и3 сто2 мужeй: сjи вси2 воздвизaху nрyжіе.
36
Коли сини Веніаміна побачили, що вони розбиті, тоді ізраїльтяни поступилися місцем синам Веніаміна, бо сподівалися на засідку, яку вони поставили біля Гиви.
36
И# ви1дэша сhнове веніам‡ни, ћкw поражeни сyть. И# дaша мёсто сhнове ї}лєвы веніамjну, понeже ўповaша на подсaду, ю4же подсади1ша ў гаваи2:
37
Засідка ж поспішила і кинулася до Гиви, і вступила і вразила все місто мечем.
37
и3 подви1жесz подсaда, и3 ўстреми1сz на гаваю2, и3 и3зби1ша вeсь грaдъ џстріемъ мечA.
38
Ізраїльтяни поставили із засідкою умовним знаком до нападу дим, що піднімається з міста.
38
И# ї}лтzне и3мsху знaменіе съ подсaдою брaни, kви1ти знaменіе дhма и3з8 грaда.
39
Отже, коли ізраїльтяни відступили з місця бою, і Веніамін почав уражати й убив ізраїльтян до тридцяти чоловік і говорив: «знову падають вони перед нами, як і в попередньому бою»,
39
И# возврати1сz ї}ль на брaнь, и3 веніамjнъ начA ўбивaти ћзвеныхъ во ї}ли до три1десzти мужeй, ћкw рек0ша: пaки падeніемъ пaдаютъ пред8 нaми, ћкоже и3 пeрваz брaнь.
40
тоді почав підніматися з міста дим стовпом. Веніамін озирнувся назад, і ось, дим від усього міста піднімається до неба.
40
И# знaменіе взhде наипaче над8 грaдомъ, ѓки ст0лпъ дhма: и3 њзрёсz веніамjнъ вспsть, и3 сE, взhде скончaніе грaда до небеси2.
41
Ізраїльтяни повернулися, а Веніамін злякався, тому що побачив, що прийшла його загибель.
41
И# мyжъ ї}левъ возврати1сz: и3 потщaшасz мyжіе веніам‡ни, ви1дэша бо, ћкw пости1же и5хъ ѕло2,
42
І побігли вони від ізраїльтян по дорозі до пустелі; але військо переслідувало їх, і ті, що виходили з міст, убивали їх там;
42
и3 побэг0ша пред8 сы6ны ї}левыми на пyть пустhни, брaнь же пости1же и5хъ, и3 и5же и3з8 градHвъ и3збивaша и5хъ средЁ себє2:
43
оточили Веніаміна, і переслідували його до Менухи й уражали до самого східного боку Гиви.
43
и3 побивaху веніамjна, и3 гнaша є3го2 t нуA в8слёдъ є3гw2 до гаваи2 без8 њпочивaніz, и3 порази1ша є3го2 дaже проти1ву гаваи2 на вост0къ с0лнца.
44
І упало з синів Веніаміна вісімнадцять тисяч чоловік, людей сильних.
44
И# пад0ша t веніамjна nсмьнaдесzть тhсzщъ мужeй, сjи вси2 мyжіе си1льніи.
45
[Ті, що залишилися,] повернулися і побігли до пустелі, до скелі Риммона, й убили ще [ізраїльтяни] на дорогах п’ять тисяч чоловік; і гналися за ними до Гидома і ще вбили з них дві тисячі чоловік.
45
И# њзрёшасz њстaвшіи, и3 побэг0ша въ пустhню къ кaменю реммHню: и3 пожaша t ни1хъ сhнове ї}лєвы по стезsмъ ћкw стeбліе пsть тhсzщъ мужeй, и3 гнaша в8слёдъ и4хъ до гадаaма и3 и3зби1ша t ни1хъ двЁ тhсzщы мужeй.
46
Усіх же синів Веніамінових, які упали в той день, було двадцять п’ять тисяч чоловік, які оголювали меч, і всі вони були людьми сильними.
46
И# бhсть всёхъ пaдшихъ t веніамjна въ т0й дeнь двaдесzть пsть тhсzщъ мужeй воздвизaющихъ nрyжіе, вси2 сjи мyжіе си1льніи.
47
І повернулися [ті, що залишилися,] і втекли в пустелю, до скелі Риммона, шістсот чоловік, і залишалися там у кам’яній горі Риммоні чотири місяці.
47
И# њзрёшасz њстaвшіи, и3 вбэг0ша въ пустhню къ кaменю реммHню шeсть сHтъ мужeй, и3 сэдёша въ кaмени реммHни четhри мцcы.
48
Ізраїльтяни ж знову пішли до синів Веніамінових і вразили їх мечем, і людей у місті, і худобу, й усе, що тільки зустрічалося [у всіх містах], і все, що знаходилося на дорозі міста, спалили вогнем.
48
Сhнове же ї}лєвы возврати1шасz къ сынHмъ веніам‡нимъ, и3 и3зби1ша | nрyжіемъ t грaда внЁ, дaже и3 до скотA, и3 всE є4же њбрётесz во всёхъ градёхъ, и3 грaды вс‰ њбрётшыzсz пожг0ша nгнeмъ.