Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 20
Українською (п. Філарета)
Острозька Біблія
1
І вийшли всі сини Ізраїлеві, і зібралася вся громада, як одна людина, від Дана до Вирсавії, і земля Галаадська перед Господом у Массифу.
і повстали на мене жителі Гиви й оточили через мене дім уночі; мене мали намір убити, і наложницю мою замучили, [наглумившись над нею,] так, що вона померла;
І повстав весь народ, як одна людина, і сказав: не підемо ніхто в намет свій і не повернемося ніхто в дім свій;
8
И$ въста'ша вс^и лю'дїе ја%ко е^ді'нъ мђ'жъ гл~юще. не эTи%детъ мђж'ъ въ хра'мъ сво'и. и^ не ё^кло'нимся въ доM на'шь”
9
і ось що ми зробимо нині з Гивою: [підемо] на неї за жеребом;
9
И$ нн~њ сло'во с^е сътвори'мъ гаваѓ'нђ. да взы'идемъ на ню` по жре'бїю,
10
і візьмемо по десять чоловік зі ста від усіх колін Ізраїлевих, по сто від тисячі і по тисячі від десяти тисяч, щоб вони принесли харчові припаси для народу, який піде проти Гиви Веніамінової, покарати її за соромітну справу, яку вона зробила в Ізраїлі.
Видайте розбещених тих людей, що у Гиві; ми умертвимо їх і викорінимо зло з Ізраїля. Але сини Веніамінові не хотіли послухати голосу братів своїх, синів Ізраїлевих;
а зібралися сини Веніамінові з міст у Гиву, щоб піти війною проти синів Ізраїлевих.
14
Но^ събра'шася сн~ове венїами'ни эT гра'довъ и^хъ в гава'ю, и^зы'ити на по'лкъ сн~овъ і^и^л~евъ”
15
І налічилося у той день синів Веніамінових, тих, що зібралися з міст, двадцять шість тисяч чоловік, що оголюють меч; крім того, з жителів Гиви нараховано сімсот добірних;
15
И$ съчто'шася сн~ове венїами'ни эT гра'да в то'и дн~ь. к~, и^ е~, ты'сящь мђж'ъ въздви'гнђщихъ ѓ^рђж'їа кро'мњ живђщихъ в гава'ле.
16
з усього народу цього було сімсот чоловік добірних, які були лівші, і всі ці, кидаючи з пращ камені у волосину, не кидали мимо.
І встали і пішли в дім Божий, і запитали Бога і сказали сини Ізраїлеві: хто з нас першим піде на війну із синами Веніаміна? І сказав Господь: Іуда [піде] попереду.
І вийшли сини Веніамінові з Гиви і поклали в той день двадцять дві тисячі ізраїльтян на землю.
21
И$зыидо'ша сн~ове венїами'нови, иZ гаваѓ'на. і^ и^зби'ша въ і^и^л~и в то'и дн~ь. Wк~в, мђж'ъ на земли`”
22
Але народ Ізраїльський підбадьорився, і знову стали в бойовий порядок на тім місці, де стояли минулого дня.
22
И$ ё^крњпи'ся ве'сь мђж'ъ і^и^л~евъ. и^ приложи'ша сни'тися в поlкъ на мњ'сто и^де'же снидо'шася въ дн~ь пр'ьвыи”
23
І пішли сини Ізраїлеві, і плакали перед Господом до вечора, і запитували Господа: чи вступати мені ще у війну з синами Веніаміна, брата мого? Господь сказав: ідіть проти нього.
Тоді всі сини Ізраїлеві і весь народ пішли і прийшли в дім Божий і, сидячи там, плакали перед Господом, і постились у той день до вечора, і принесли всепалення і мирні жертви перед Господом.
І запитували сини Ізраїлеві Господа [у той час ковчег завіту Божого знаходився там,
27
и^ възнесо'ша вс^есъж#же'нїе сп~сенїя в то'и дн~ь преD гм~ъ и^ т^ђ ковче'гъ завњта гн~я. в т^ы дн~и,
28
і Финеєс, син Єлеазара, сина Ааронового, стояв перед ним]: чи виходити мені ще на війну із синами Веніаміна, брата мого, чи ні? Господь сказав: ідіть; Я завтра віддам його в руки ваші.
28
и^ џинее'съ сн~ъ е^лїа^за'ровъ, сн~а а^а^ро'ня, преDстоя` преD нимъ в ты дн~и” И$ въпраша'ше сн~ове і^и^л~евы гл~юще. а^ще прило'жимъ в#зыити` е^ще на по'лкъ къ сн~омъ венїа^ми'неM. брата на'шего. и^л^и ѓ^ста'вимъ” И$ рече г~ь в#зыидњте, ја%ко ё'тро даM я& в рђки ваша”
Сини Веніамінові виступили проти народу і віддалилися від міста, і почали, як раніше, вбивати з народу на дорогах, з яких одна йде до Вефиля, а друга до Гиви полем, і вбили до тридцяти чоловік з ізраїльтян.
І сказали сини Веніамінові: вони падають перед нами, як і раніше. А сини Ізраїлеві сказали: побіжимо від них і відволічемо їх від міста на дороги. [І зробили так.]
І вразив Господь Веніаміна перед ізраїльтянами, і поклали в той день ізраїльтяни з синів Веніаміна двадцять п’ять тисяч сто чоловік, які оголювали меч.
Коли сини Веніаміна побачили, що вони розбиті, тоді ізраїльтяни поступилися місцем синам Веніаміна, бо сподівалися на засідку, яку вони поставили біля Гиви.
Засідка ж поспішила і кинулася до Гиви, і вступила і вразила все місто мечем.
37
И$ подви'жеся поDсњд# і^ и^зыиде в гава'ю и^ начаша трђби'ти і^ и^зби'ша весь граD ѓ%стрїемъ меча`”
38
Ізраїльтяни поставили із засідкою умовним знаком до нападу дим, що піднімається з міста.
38
І$и^л~ьтяне же и^мњхђ зна'менїе со поDсњдомъ е^гда` за'жгђтъ граD мђж# же принесъ ме'чь къ поDса'де. на зна'менїе, да запа'ляT и ды'мъ да ё^мно'жится и^з гра'да”
39
Отже, коли ізраїльтяни відступили з місця бою, і Веніамін почав уражати й убив ізраїльтян до тридцяти чоловік і говорив: «знову падають вони перед нами, як і в попередньому бою»,
[Ті, що залишилися,] повернулися і побігли до пустелі, до скелі Риммона, й убили ще [ізраїльтяни] на дорогах п’ять тисяч чоловік; і гналися за ними до Гидома і ще вбили з них дві тисячі чоловік.
Ізраїльтяни ж знову пішли до синів Веніамінових і вразили їх мечем, і людей у місті, і худобу, й усе, що тільки зустрічалося [у всіх містах], і все, що знаходилося на дорозі міста, спалили вогнем.