Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 20
Українською (п. Філарета)
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
1
І вийшли всі сини Ізраїлеві, і зібралася вся громада, як одна людина, від Дана до Вирсавії, і земля Галаадська перед Господом у Массифу.
1
И изыдо́ша вси́ сы́нове Ізра́илевы, и собра́шася ве́сь со́нмъ я́ко єди́нъ му́жъ, от Да́на и до вирсаві́и, и земля́ Галаа́дска къ Го́сподеви въ Массифу́,
2
І зібралися [перед Господом] начальники всього народу, всі коліна Ізраїлеві, на зібрання народу Божого, чотириста тисяч піших, що оголюють меч.
І сини Веніамінові почули, що сини Ізраїлеві прийшли в Массифу. І сказали сини Ізраїлеві: скажіть, як відбувалося це зло?
3
И услы́шаша сы́нове Веніамі́ни, я́ко взыдо́ша сы́нове Ізра́илевы въ Массифу́, и реко́ша сы́нове Ізра́илевы: глаго́лите, гдѣ́ бы́сть зло́ба сія́?
4
Левит, чоловік тієї убитої жінки, відповів і сказав: я з наложницею моєю прийшов ночувати в Гиву Веніамінову;
4
И отвѣща́ му́жъ Леві́тинъ, му́жъ жены́ уморе́ныя, глаго́ля: въ гавао́нъ Веніамі́нь пріидо́хъ а́зъ и подло́жница моя́ вита́ти:
5
і повстали на мене жителі Гиви й оточили через мене дім уночі; мене мали намір убити, і наложницю мою замучили, [наглумившись над нею,] так, що вона померла;
5
и воста́ша на мя́ му́жіє гавао́нстіи и обыдо́ша мя́ во дворѣ́ но́щію, и хотѣ́ша мя́ уби́ти, и подло́жницу мою́ оби́дѣша и обруга́ша, и у́мре:
6
я взяв наложницю мою, розрізав її і послав її в усі області володіння Ізраїлевого, тому що вони зробили беззаконня і соромітну справу в Ізраїлі;
6
и взя́хъ подло́жницу мою́ и раздроби́хъ ю́, и посла́хъ ю́ во вся́ предѣ́лы наслѣ́дія Ізра́илева, я́ко сотвори́ша безу́міє во Ізра́или:
7
ось усі ви, сини Ізраїлеві, розгляньте цю справу і вирішіть тут.
І повстав весь народ, як одна людина, і сказав: не підемо ніхто в намет свій і не повернемося ніхто в дім свій;
8
И воста́ша вси́ лю́діє я́ко єди́нъ му́жъ, глаго́люще: не отъи́детъ му́жъ въ селе́ніє своє́, и не возврати́тся му́жъ въ до́мъ сво́й:
9
і ось що ми зробимо нині з Гивою: [підемо] на неї за жеребом;
9
и ны́нѣ сло́во сіє́, є́же сотвори́мъ гавао́ну: взы́демъ на него́ по жре́бію,
10
і візьмемо по десять чоловік зі ста від усіх колін Ізраїлевих, по сто від тисячі і по тисячі від десяти тисяч, щоб вони принесли харчові припаси для народу, який піде проти Гиви Веніамінової, покарати її за соромітну справу, яку вона зробила в Ізраїлі.
10
то́кмо во́змемъ по десяти́ муже́й от ста́ во всѣ́хъ племенѣ́хъ Ізра́илевыхъ, и сто́ от ты́сящи, и ты́сяща от тмы́, взя́ти бра́шно лю́демъ исходя́щымъ въ гаваю́ Веніамі́ню, сотвори́ти єму́ по всему́ согрѣше́нію, є́же сотвори́ во Ізра́или.
11
І зібралися всі ізраїльтяни проти міста одностайно, як одна людина.
11
И собра́шася вси́ му́жіє Ізра́илевы ко гра́ду, я́ко єди́нъ му́жъ изъ градо́въ исходя́ще,
12
І послали коліна Ізраїлеві в усе коліно Веніамінове сказати: яка це мерзенна справа зроблена у вас!
12
и посла́ша племена́ Ізра́илева муже́й во все́ пле́мя Веніамі́не, глаго́люще: ка́я зло́ба сія́ бы́вшая въ ва́съ?
13
Видайте розбещених тих людей, що у Гиві; ми умертвимо їх і викорінимо зло з Ізраїля. Але сини Веніамінові не хотіли послухати голосу братів своїх, синів Ізраїлевих;
13
и ны́нѣ дади́те муже́й беззако́нныхъ, и́же въ гаваи́, сыно́въ веліа́ловыхъ, и умертви́мъ и́хъ, и очи́стимъ зло́ от Ізра́иля. И не изво́лиша сы́нове Веніамі́ни послу́шати гла́са бра́тіи своєя́ сыно́въ Ізра́илевыхъ.
14
а зібралися сини Веніамінові з міст у Гиву, щоб піти війною проти синів Ізраїлевих.
14
И собра́шася сы́нове Веніамі́ни от градо́въ свои́хъ въ гаваю́, изы́ти на бра́нь къ сыно́мъ Ізра́илевымъ.
15
І налічилося у той день синів Веніамінових, тих, що зібралися з міст, двадцять шість тисяч чоловік, що оголюють меч; крім того, з жителів Гиви нараховано сімсот добірних;
15
И сочто́шася сы́нове Веніамі́ни от градо́въ въ то́й де́нь два́десять и пя́ть ты́сящъ муже́й воздвиза́ющихъ ору́жія, кромѣ́ живу́щихъ въ гаваи́:
16
з усього народу цього було сімсот чоловік добірних, які були лівші, і всі ці, кидаючи з пращ камені у волосину, не кидали мимо.
16
и́хже сочте́ся се́дмь со́тъ муже́й избра́нныхъ от всѣ́хъ люді́й ободеснору́чныхъ: сі́и вси́ пра́щницы ме́щуще ка́меніє ко вла́су и не погрѣша́юще.
17
Ізраїльтян же, крім синів Веніамінових, нарахували чотириста тисяч чоловік, які оголюють меч; усі вони були здатні до війни.
І встали і пішли в дім Божий, і запитали Бога і сказали сини Ізраїлеві: хто з нас першим піде на війну із синами Веніаміна? І сказав Господь: Іуда [піде] попереду.
18
И воста́ша, и взыдо́ша въ Веѳи́ль, и вопроси́ша Бо́га, и реко́ша сы́нове Ізра́илевы: кто́ от на́съ взы́детъ въ нача́лѣ воєва́ти на сы́ны Веніамі́ни? И рече́ Госпо́дь: Іу́да въ нача́лѣ да взы́детъ во́ждь.
19
І встали сини Ізраїлеві вранці і розташувалися станом біля Гиви;
19
И воста́ша сы́нове Ізра́илевы зау́тра и ополчи́шася на гаваю́.
20
і виступили ізраїльтяни на війну проти Веніаміна, і стали сини Ізраїлеві в бойовий порядок біля Гиви.
20
И изы́де вся́къ му́жъ Ізра́илевъ на бра́нь съ Веніамі́номъ, и срази́шася съ ни́ми му́жіє Ізра́илевы на бра́ни у гаваи́.
21
І вийшли сини Веніамінові з Гиви і поклали в той день двадцять дві тисячі ізраїльтян на землю.
21
И изыдо́ша сы́нове Веніамі́новы изъ гаваи́, и изби́ша во Ізра́или въ то́й де́нь два́десять двѣ́ ты́сящы муже́й на земли́.
22
Але народ Ізраїльський підбадьорився, і знову стали в бойовий порядок на тім місці, де стояли минулого дня.
22
И укрѣпи́ся вся́къ му́жъ Ізра́илевъ, и приложи́ша сни́тися на бра́нь на мѣ́сто, идѣ́же снидо́шася въ де́нь пе́рвый.
23
І пішли сини Ізраїлеві, і плакали перед Господом до вечора, і запитували Господа: чи вступати мені ще у війну з синами Веніаміна, брата мого? Господь сказав: ідіть проти нього.
23
И взыдо́ша сы́нове Ізра́илевы и пла́кашася предъ Го́сподемъ до ве́чера, и вопроси́ша Го́спода, глаго́люще: а́ще приложи́мъ єще́ приступи́ти на бра́нь къ сыно́мъ Веніамі́нимъ бра́тіямъ на́шымъ? И рече́ Госпо́дь: взы́дите къ ни́мъ.
24
І підступили сини Ізраїлеві до синів Веніаміна на другий день.
24
И пріидо́ша сы́нове Ізра́илевы къ сыно́мъ Веніамі́нимъ въ де́нь вторы́й.
25
Веніамін вийшов проти них з Гиви на другий день, і ще поклали на землю із синів Ізраїлевих вісімнадцять тисяч чоловік, що оголюють меч.
25
И изыдо́ша сы́нове Веніамі́ни проти́ву и́мъ от гаваи́ въ де́нь вторы́й, и изби́ша єще́ от сыно́въ Ізра́илевыхъ осмьна́десять ты́сящъ муже́й на земли́: сі́и вси́ воздвиза́ющіи ору́жіє.
26
Тоді всі сини Ізраїлеві і весь народ пішли і прийшли в дім Божий і, сидячи там, плакали перед Господом, і постились у той день до вечора, і принесли всепалення і мирні жертви перед Господом.
26
И взыдо́ша вси́ сы́нове Ізра́илевы и вси́ лю́діє, и пріидо́ша въ Веѳи́ль, и пла́кашася, и сѣдо́ша та́мо предъ Го́сподемъ, и пости́шася въ то́й де́нь да́же до ве́чера:
27
І запитували сини Ізраїлеві Господа [у той час ковчег завіту Божого знаходився там,
27
и вознесо́ша всесожже́ніє спасе́нія предъ Го́сподемъ, я́ко та́мо ківо́тъ завѣ́та Го́спода Бо́га во дни́ о́ны,
28
і Финеєс, син Єлеазара, сина Ааронового, стояв перед ним]: чи виходити мені ще на війну із синами Веніаміна, брата мого, чи ні? Господь сказав: ідіть; Я завтра віддам його в руки ваші.
И поста́виша сы́нове Ізра́илевы подса́ду о́крестъ гаваи́.
30
І пішли сини Ізраїлеві на синів Веніаміна на третій день і стали в бойовий порядок перед Гивою, як раніше.
30
И взыдо́ша сы́нове Ізра́илевы къ сыно́мъ Веніамі́нимъ въ де́нь тре́тій: и ополчи́шася на гаваю́ я́ко єди́ною и єди́ною.
31
Сини Веніамінові виступили проти народу і віддалилися від міста, і почали, як раніше, вбивати з народу на дорогах, з яких одна йде до Вефиля, а друга до Гиви полем, і вбили до тридцяти чоловік з ізраїльтян.
31
И изыдо́ша сы́нове Веніамі́ни проти́ву лю́демъ и протяго́шася изъ гра́да, и нача́ша убива́ти люді́й уя́звленыхъ, я́коже пе́рвоє и второ́є на путе́хъ, от ни́хже є́сть єди́нъ сходя́й въ Веѳи́ль, а другі́й въ гаваю́ на селѣ́, я́ко три́десять муже́й во Ізра́или.
32
І сказали сини Веніамінові: вони падають перед нами, як і раніше. А сини Ізраїлеві сказали: побіжимо від них і відволічемо їх від міста на дороги. [І зробили так.]
32
И реко́ша сы́нове Веніамі́ни: па́даютъ предъ на́ми я́коже и пре́жде. И сы́нове Ізра́илевы реко́ша: побѣжи́мъ и отто́ргнемъ и́хъ от гра́да на пути́. И сотвори́ша та́ко.
33
І всі ізраїльтяни встали зі свого місця і вишикувалися у Ваал-Фамарі. І засідка Ізраїлева кинулася зі свого місця із західного боку Гиви.
33
И вси́ му́жіє Ізра́илевы воста́ша от мѣ́ста своєго́ и снидо́шася въ Ваа́лъ-ѳама́рѣ: подса́да же Ізра́илева нахожда́ше от мѣ́ста своєго́ от за́пада гаваи́.
34
І прийшли до Гиви десять тисяч чоловік добірних з усього Ізраїлю, і почався жорстокий бій; але сини Веніаміна не знали, що має бути їм біда.
34
И пріидо́ша проти́ву гаваи́ де́сять ты́сящъ муже́й избра́нныхъ от всего́ Ізра́иля, и бра́нь бя́ше тяжка́: и ті́и не разумѣ́ша, я́ко постиза́єтъ и́хъ зло́.
35
І вразив Господь Веніаміна перед ізраїльтянами, і поклали в той день ізраїльтяни з синів Веніаміна двадцять п’ять тисяч сто чоловік, які оголювали меч.
35
И порази́ Госпо́дь Веніамі́на предъ сы́ны Ізра́илевыми: и изби́ша сы́нове Ізра́илевы от Веніамі́на въ то́й де́нь два́десять пя́ть ты́сящъ и сто́ муже́й: сі́и вси́ воздвиза́ху ору́жіє.
36
Коли сини Веніаміна побачили, що вони розбиті, тоді ізраїльтяни поступилися місцем синам Веніаміна, бо сподівалися на засідку, яку вони поставили біля Гиви.
36
И ви́дѣша сы́нове Веніамі́ни, я́ко пораже́ни су́ть. И да́ша мѣ́сто сы́нове Ізра́илевы Веніамі́ну, поне́же упова́ша на подса́ду, ю́же подсади́ша у гаваи́:
37
Засідка ж поспішила і кинулася до Гиви, і вступила і вразила все місто мечем.
37
и подви́жеся подса́да, и устреми́ся на гаваю́, и изби́ша ве́сь гра́дъ о́стріємъ меча́.
38
Ізраїльтяни поставили із засідкою умовним знаком до нападу дим, що піднімається з міста.
Отже, коли ізраїльтяни відступили з місця бою, і Веніамін почав уражати й убив ізраїльтян до тридцяти чоловік і говорив: «знову падають вони перед нами, як і в попередньому бою»,
39
И возврати́ся Ізра́иль на бра́нь, и Веніамі́нъ нача́ убива́ти я́звеныхъ во Ізра́или до три́десяти муже́й, я́ко реко́ша: па́ки паде́ніємъ па́даютъ предъ на́ми, я́коже и пе́рвая бра́нь.
40
тоді почав підніматися з міста дим стовпом. Веніамін озирнувся назад, і ось, дим від усього міста піднімається до неба.
40
И зна́меніє взы́де наипа́че надъ гра́домъ, а́ки сто́лпъ ды́ма: и озрѣ́ся Веніамі́нъ вспя́ть, и се́, взы́де сконча́ніє гра́да до небеси́.
41
Ізраїльтяни повернулися, а Веніамін злякався, тому що побачив, що прийшла його загибель.
41
И му́жъ Ізра́илевъ возврати́ся: и потща́шася му́жіє Веніамі́ни, ви́дѣша бо, я́ко пости́же и́хъ зло́,
42
І побігли вони від ізраїльтян по дорозі до пустелі; але військо переслідувало їх, і ті, що виходили з міст, убивали їх там;
42
и побѣго́ша предъ сы́ны Ізра́илевыми на пу́ть пусты́ни, бра́нь же пости́же и́хъ, и и́же изъ градо́въ избива́ша и́хъ средѣ́ себе́:
43
оточили Веніаміна, і переслідували його до Менухи й уражали до самого східного боку Гиви.
43
и побива́ху Веніамі́на, и гна́ша єго́ от нуа́ вслѣ́дъ єго́ до гаваи́ безъ опочива́нія, и порази́ша єго́ да́же проти́ву гаваи́ на восто́къ со́лнца.
44
І упало з синів Веніаміна вісімнадцять тисяч чоловік, людей сильних.
44
И падо́ша от Веніамі́на осмьна́десять ты́сящъ муже́й, сі́и вси́ му́жіє си́льніи.
45
[Ті, що залишилися,] повернулися і побігли до пустелі, до скелі Риммона, й убили ще [ізраїльтяни] на дорогах п’ять тисяч чоловік; і гналися за ними до Гидома і ще вбили з них дві тисячі чоловік.
45
И озрѣ́шася оста́вшіи, и побѣго́ша въ пусты́ню къ ка́меню реммо́ню: и пожа́ша от ни́хъ сы́нове Ізра́илевы по стезя́мъ я́ко сте́бліє пя́ть ты́сящъ муже́й, и гна́ша вслѣ́дъ и́хъ до гадаа́ма и изби́ша от ни́хъ двѣ́ ты́сящы муже́й.
46
Усіх же синів Веніамінових, які упали в той день, було двадцять п’ять тисяч чоловік, які оголювали меч, і всі вони були людьми сильними.
46
И бы́сть всѣ́хъ па́дшихъ от Веніамі́на въ то́й де́нь два́десять пя́ть ты́сящъ муже́й воздвиза́ющихъ ору́жіє, вси́ сі́и му́жіє си́льніи.
47
І повернулися [ті, що залишилися,] і втекли в пустелю, до скелі Риммона, шістсот чоловік, і залишалися там у кам’яній горі Риммоні чотири місяці.
47
И озрѣ́шася оста́вшіи, и вбѣго́ша въ пусты́ню къ ка́меню реммо́ню ше́сть со́тъ муже́й, и сѣдѣ́ша въ ка́мени реммо́ни четы́ри ме́сяцы.
48
Ізраїльтяни ж знову пішли до синів Веніамінових і вразили їх мечем, і людей у місті, і худобу, й усе, що тільки зустрічалося [у всіх містах], і все, що знаходилося на дорозі міста, спалили вогнем.
48
Сы́нове же Ізра́илевы возврати́шася къ сыно́мъ Веніамі́нимъ, и изби́ша я́ ору́жіємъ от гра́да внѣ́, да́же и до скота́, и все́ є́же обрѣ́теся во всѣ́хъ градѣ́хъ, и гра́ды вся́ обрѣ́тшыяся пожго́ша огне́мъ.