Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Коли помер Аод, сини Ізраїлеві стали знову робити зле перед очима Господа.
1
И҆ приложи́ша сы́нове і҆и҃лєвы сотвори́ти ѕло́е пред̾ гдⷭ҇емъ: и҆ а҆ѡ́дъ оу҆́мре.
2
І віддав їх Господь у руки Іавина, царя Ханаанського, який царював у Асорі; воєначальником у нього був Сисара, який жив у Харошеф-Гоїмі.
2
И҆ ѿдадѐ и҆̀хъ гдⷭ҇ь въ рꙋ́кꙋ і҆аві́на царѧ̀ ханаа́нска, и҆́же ца́рствова во а҆сѡ́рѣ. И҆ воево́да си́лы є҆гѡ̀ сїса́ра, и҆ то́й живѧ́ше во а҆рїсѡ́ѳѣ ꙗ҆зы́кѡвъ.
3
І воззвали сини Ізраїлеві до Господа, тому що в нього було дев’ятсот залізних колісниць, і він жорстоко гнітив синів Ізраїлевих двадцять років.
3
И҆ возопи́ша сы́нове і҆и҃лєвы ко гдⷭ҇ꙋ, ꙗ҆́кѡ де́вѧть сѡ́тъ колесни́цъ желѣ́зныхъ бѧ́ше є҆мꙋ̀: и҆ то́й ѡ҆ѕло́би і҆и҃лѧ ѕѣлѡ̀ лѣ́тъ два́десѧть.
4
У той час була суддею Ізраїля Девора пророчиця, дружина Лапидофова;
4
И҆ деввѡ́ра, жена̀ проро́чица, жена̀ лафїдѡ́ѳова, сїѧ̀ сꙋдѧ́ше і҆и҃лю въ то̀ вре́мѧ:
5
вона жила під Пальмою Девориною, між Рамою і Вефилем, на горі Єфремовій; і приходили до неї [туди] сини Ізраїлеві на суд.
5
и҆ сїѧ̀ живѧ́ше под̾ фі́нїкомъ деввѡ́ра междꙋ̀ ра́мою и҆ междꙋ̀ веѳи́лемъ, въ горѣ̀ є҆фре́мли: и҆ восхожда́хꙋ сы́нове і҆и҃лєвы къ не́й та́мѡ на сꙋ́дъ.
6
[Девора] послала і покликала Варака, сина Авиноамового, з Кедеса Неффалимового, і сказала йому: повеліває [тобі] Господь Бог Ізраїлів: піди, піднімись на гору Фавор і візьми з собою десять тисяч чоловік із синів Неффалимових і синів Завулонових;
6
И҆ посла̀ деввѡ́ра, и҆ призва̀ вара́ка сы́на а҆вїнее́млѧ и҆з̾ кеде́са нефѳалі́мова, и҆ речѐ къ немꙋ̀: не заповѣ́да ли тебѣ̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ; и҆ по́йдеши въ го́рꙋ ѳавѡ́ръ, и҆ по́ймеши съ собо́ю де́сѧть ты́сѧщъ мꙋже́й ѿ сынѡ́въ нефѳалі́млихъ и҆ ѿ сынѡ́въ завꙋлѡ́нихъ:
7
а Я приведу до тебе, до потоку Киссону, Сисару, воєначальника Іавинового, і колісниці його і багатолюдне [військо] його, і віддам його в руки твої.
7
и҆ приведꙋ̀ къ тебѣ̀ въ водоте́чь кїсѡ́нь сїса́рꙋ воево́дꙋ си́лы і҆аві́ни, и҆ колєсни́цы є҆гѡ̀, и҆ мно́жество (вѡ́й) є҆гѡ̀, и҆ преда́мъ є҆го̀ въ рꙋ́ки твоѧ̑.
8
Варак сказав їй: якщо ти підеш зі мною, піду; а якщо не підеш зі мною, не піду; [тому що я не знаю дня, в який пошле Господь ангела зі мною].
8
И҆ речѐ къ не́й вара́къ: а҆́ще по́йдеши со мно́ю, пойдꙋ̀, и҆ а҆́ще не по́йдеши со мно́ю, не пойдꙋ̀: ꙗ҆́кѡ не вѣ́мъ днѐ, въ ѻ҆́ньже благоꙋстро́итъ гдⷭ҇ь а҆́гг҃ла со мно́ю.
9
Вона сказала [йому]: піти піду з тобою; тільки [знай, що] не тобі вже буде слава в цьому поході, в який ти йдеш; але в руки жінки віддасть Господь Сисару. І встала Девора і пішла з Вараком у Кедес.
9
И҆ речѐ деввѡ́ра къ немꙋ̀: и҆дꙋ́щи пойдꙋ̀ съ тобо́ю: ѻ҆ба́че вѣ́ждь, ꙗ҆́кѡ не бꙋ́детъ тебѣ̀ сла́ва на пꙋтѝ, въ ѻ҆́ньже ты̀ и҆́деши: поне́же въ рꙋ́кꙋ же́нскꙋ преда́стъ гдⷭ҇ь сїса́рꙋ. И҆ воста̀ деввѡ́ра и҆ по́йде съ вара́комъ до ка́диса.
10
Варак скликав завулонян і неффалимлян у Кедес, і пішли слідом за ним десять тисяч чоловік, і Девора пішла з ним.
10
И҆ воззва̀ вара́къ завꙋлѡ́на и҆ нефѳалі́ма до ка́диса, и҆ поидо́ша в̾слѣ́дъ є҆гѡ̀ де́сѧть ты́сѧщъ мꙋже́й, и҆ и҆́де съ ни́мъ деввѡ́ра.
11
Хевер кенеянин відокремився тоді від кенеян, синів Ховава, родича Мойсеєвого, і розкинув намет свій біля діброви в Цааннимі біля Кедеса.
11
И҆ хаве́ръ кїне́й ѿлꙋчи́сѧ ѿ ке́ны и҆ ѿ сынѡ́въ і҆ѡва́ва, оу҆́жика мѡѷсе́ова: и҆ потчѐ кꙋ́щꙋ свою̀ под̾ дꙋ́бомъ почива́ющихъ, и҆́же є҆́сть при кеде́сѣ.
12
І донесли Сисарі, що Варак, син Авиноамів, піднявся на гору Фавор.
12
И҆ возвѣсти́ша сїса́рѣ, ꙗ҆́кѡ взы́де вара́къ сы́нъ а҆вїнее́мль на го́рꙋ ѳавѡ́ръ.
13
Сисара скликав усі колісниці свої, дев’ятсот залізних колісниць, і весь народ, який у нього, з Харошеф-Гоїма до потоку Киссону.
13
И҆ созва̀ сїса́ра всѧ̑ колєсни́цы своѧ̑, де́вѧть сѡ́тъ колесни́цъ желѣ́зныхъ, и҆ всѧ̑ лю́ди и҆̀же съ ни́мъ, ѿ а҆рїсѡ́ѳа ꙗ҆зы́кѡвъ въ водоте́чь кїсѡ́нь.
14
І сказала Девора Вараку: встань, тому що це той день, в який Господь віддасть Сисару в руки твої; Сам Господь піде перед тобою. І зійшов Варак з гори Фавор, і за ним десять тисяч чоловік.
14
И҆ речѐ деввѡ́ра къ вара́кꙋ: воста́ни, ꙗ҆́кѡ се́й де́нь, въ ѻ҆́ньже предадѐ гдⷭ҇ь сїса́рꙋ въ рꙋ́кꙋ твою̀, занѐ гдⷭ҇ь и҆зы́детъ пред̾ тобо́ю. И҆ сни́де вара́къ съ горы̀ ѳавѡ́ръ, и҆ де́сѧть ты́сѧщъ мꙋже́й в̾слѣ́дъ є҆гѡ̀.
15
Тоді Господь привів у замішання Сисару і всі колісниці його і все ополчення його від меча Варака, і зійшов Сисара з колісниці [своєї] і побіг пішки.
15
И҆ сотрѐ гдⷭ҇ь сїса́рꙋ и҆ всѧ̑ колєсни́цы є҆гѡ̀ и҆ ве́сь по́лкъ є҆гѡ̀ ѻ҆́стрїемъ меча̀ пред̾ вара́комъ. И҆ сни́де сїса́ра съ колесни́цы своеѧ̀ и҆ побѣжѐ нога́ми свои́ми.
16
Варак переслідував колісниці [його] і ополчення до Харошеф-Гоїма, і загинуло все ополчення Сисарине від меча, не залишилося нікого.
16
И҆ вара́къ гонѧ́й в̾слѣ́дъ колесни́цъ є҆гѡ̀ и҆ в̾слѣ́дъ полка̀, да́же до дꙋбра́вы ꙗ҆зы́кѡвъ. И҆ падѐ ве́сь по́лкъ сїса́ринъ ѻ҆́стрїемъ меча̀: не ѡ҆ста́сѧ ни є҆ди́нъ.
17
Сисара ж утік пішки у намет Іаїлі, дружини Хевіра кенеянина; тому що між Іавином, царем Асорським, і домом Хевера кенеянина був мир.
17
И҆ сїса́ра оу҆бѣжѐ нога́ми свои́ми въ кꙋ́щꙋ і҆аи́ли, жены̀ хаве́ра кїне́ева: ꙗ҆́кѡ ми́ръ бѧ́ше междꙋ̀ і҆аві́номъ царе́мъ а҆сѡ́рскимъ и҆ междꙋ̀ до́момъ хаве́ра кїне́ева.
18
І вийшла Іаїль назустріч Сисарі і сказала йому: зайди, господарю мій, зайди до мене, не бійся. Він зайшов до неї в намет, і вона покрила його килимом [своїм].
18
И҆ и҆зы́де і҆аи́ль во срѣ́тенїе сїса́рѣ и҆ речѐ къ немꙋ̀: оу҆клони́сѧ, господи́не мо́й, оу҆клони́сѧ ко мнѣ̀, не бо́йсѧ. И҆ оу҆клони́сѧ къ не́й въ кꙋ́щꙋ: и҆ покры̀ є҆го̀ ѻ҆де́ждею свое́ю.
19
[Сисара] сказав їй: дай мені трохи води напитися, я пити хочу. Вона розв’язала міх з молоком, і напоїла його і знову покрила його.
19
И҆ речѐ сїса́ра къ не́й: напо́й мѧ̀ ма́лѡ воды̀, ꙗ҆́кѡ возжажда́хъ. И҆ ѿрѣшѝ мѣ́хъ мле́чный, и҆ напоѝ є҆го̀, и҆ покры̀ є҆го̀.
20
[Сисара] сказав їй: стань біля дверей намету, і якщо хто прийде і запитає в тебе і скаже: «чи немає тут кого?», ти скажи: «ні».
20
И҆ речѐ къ не́й сїса́ра: ста́ни во две́рехъ кꙋ́щи, и҆ бꙋ́детъ а҆́ще кто̀ прїи́детъ къ тебѣ̀, и҆ вопро́ситъ тѧ̀, и҆ рече́тъ: є҆́сть ли здѣ̀ мꙋ́жъ; и҆ рече́ши: нѣ́сть.
21
Іаїль, дружина Хеверова, взяла кіл від намету, і взяла молот у руку свою, і підійшла до нього тихенько, і встромила кіл у скроню його так, що приколола до землі; а він спав від утоми — і помер.
21
И҆ взѧ̀ і҆аи́ль, жена̀ хаве́рова, ко́лъ кꙋ́щный, и҆ взѧ̀ мла́тъ въ рꙋ́кꙋ свою̀, и҆ вни́де къ немꙋ̀ ти́хѡ, и҆ водрꙋзѝ ко́лъ во скра́нїи є҆гѡ̀, и҆ пронзѐ до землѝ: и҆ се́й оу҆трꙋ́ждсѧ спа́ше, и҆ и҆́здше.
22
І ось, Варак женеться за Сисарою. Іаїль вийшла назустріч йому і сказала йому: ввійди, я покажу тобі людину, яку ти шукаєш. Він увійшов до неї, і ось, Сисара лежить мертвим, і кіл у скроні його.
22
И҆ сѐ, вара́къ гонѧ́й сїса́рꙋ. И҆ и҆зы́де і҆аи́ль во срѣ́тенїе є҆мꙋ̀ и҆ речѐ є҆мꙋ̀: прїидѝ, и҆ покажꙋ̀ тебѣ̀ мꙋ́жа, є҆го́же ты̀ и҆́щеши. И҆ вни́де къ не́й, и҆ сѐ, сїса́ра лежа́ше ме́ртвъ, и҆ ко́лъ во скра́нїи є҆гѡ̀.
23
І смирив [Господь] Бог у той день Іавина, царя Ханаанського, перед синами Ізраїлевими.
23
И҆ покорѝ гдⷭ҇ь бг҃ъ въ то́й де́нь і҆аві́на царѧ̀ ханаа́нѧ пред̾ сы̑ны і҆и҃левыми:
24
Рука синів Ізраїлевих посилювалася більше і більше над Іавином, царем Ханаанським, доки не знищили вони Іавина, царя Ханаанського.
24
и҆ хожда́ше рꙋка̀ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ ходѧ́щи, и҆ ѡ҆жесточи́сѧ на і҆аві́на царѧ̀ ханаа́нска, до́ндеже и҆стреби́ша є҆го̀.