Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 6
Українською (п. Філарета)
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
1
Сини Ізраїлеві стали знову чинити зле перед очима Господа, і віддав їх Господь у руки мадіанитян на сім років.
1
И сотвори́ша сы́нове Ізра́илевы зло́є предъ Го́сподемъ, и предаде́ и́хъ Госпо́дь въ ру́ку Мадіа́млю се́дмь лѣ́тъ.
2
Важка була рука мадіанитян над Ізраїлем, і сини Ізраїлеві зробили собі від мадіанитян ущелини в горах і печери й укріплення.
2
И укрѣпи́ся рука́ Мадіа́мля на Ізра́иля: и сотвори́ша себѣ́ сы́нове Ізра́илевы от лица́ Мадіа́мля огра́ды въ гора́хъ и въ пеще́рахъ и въ тверды́нехъ.
3
Коли посіє Ізраїль, прийдуть мадіанитяни й амаликитяни і жителі сходу і ходять у них;
3
И бы́сть єгда́ сѣ́яше му́жъ Ізра́илевъ, и восхожда́ше Мадіа́мъ и Амали́къ и сы́нове восто́чніи, и восхожда́ху на него́,
4
і стоять у них наметами, і винищують плоди землі до самої Гази, і не залишають для прохарчування Ізраїлю ні вівці, ні вола, ні осла.
4
и ополча́хуся на ни́хъ, и разоря́ху плоды́ земны́я, до́ндеже вни́ти въ Га́зу: и не оставля́ху бытія́ жи́зненнаго во Ізра́или, и ста́дъ и телца́ и осла́:
5
Тому що вони приходили з худобою своєю і з наметами своїми, приходили такою безліччю, як сарана; їм і верблюдам їхнім не було числа, і ходили по землі Ізраїлевій, щоб спустошувати її.
5
я́ко са́ми и ско́ти и́хъ восхожда́ху, и ку́щы и́хъ преноша́ху, и прихожда́ху я́ко пру́зи мно́жествомъ, и самѣ́мъ и велблю́домъ и́хъ не бя́ше числа́: и прихожда́ху на зе́млю Ізра́илеву разори́ти ю́.
6
І дуже зубожів Ізраїль від мадіанитян, і воззвали сини Ізраїлеві до Господа.
6
И обнища́ Ізра́иль зѣло́ от лица́ Мадіа́мля.
7
І коли воззвали сини Ізраїлеві до Господа на мадіанитян,
7
И возопи́ша сы́нове Ізра́илевы ко Го́споду: и бы́сть єгда́ возопи́ша сы́нове Ізра́илевы ко Го́споду Мадіа́ма ра́ди,
8
послав Господь пророка до синів Ізраїлевих, і сказав їм: так говорить Господь Бог Ізраїлів: Я вивів вас з Єгипту, вивів вас з дому рабства;
8
и посла́ Госпо́дь му́жа проро́ка къ сыно́мъ Ізра́илевымъ, и рече́ и́мъ: сія́ глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ Ізра́илевъ: а́зъ є́смь изведы́й ва́съ изъ Єги́пта, и изведо́хъ ва́съ изъ до́му рабо́ты:
9
визволив вас з руки єгиптян і з руки всіх, що гнобили вас, прогнав їх від вас, і дав вам землю їх,
9
и изба́вихъ ва́съ от руки́ Єги́петскія и от руки́ всѣ́хъ стужа́ющихъ ва́мъ: и изгна́хъ я́ от лица́ ва́шего, и да́хъ ва́мъ зе́млю и́хъ,
10
і сказав вам: «Я — Господь Бог ваш; не шануйте богів аморрейських, у землі яких ви живете»; але ви не послухали голосу Мого.
10
и реко́хъ ва́мъ: а́зъ є́смь Госпо́дь Бо́гъ ва́шъ, не убо́йтеся бого́въ Аморре́йскихъ, въ ни́хже вы́ живете́ въ земли́ и́хъ: и не послу́шасте гла́са моєго́.
11
І прийшов ангел Господній і сів у Офрі під дубом, що належав Іоасу, нащадкові Авиазеровому; син його Гедеон вибивав тоді пшеницю в точилі, щоб сховати від мадіанитян.
11
И пріи́де а́нгелъ Госпо́день, и сѣ́де подъ ду́бомъ, и́же є́сть во Єфра́ѳѣ, и́же бы́сть Іоа́са отца́ єзрі́. И гедео́нъ сы́нъ єго́ млача́ше пшени́цу на гумнѣ́ єго́, бѣжа́ти от лица́ Мадіа́мля.
12
І явився йому ангел Господній і сказав йому: Господь з тобою, чоловіче сильний!
12
И яви́ся єму́ а́нгелъ Госпо́день и рече́ къ нему́: Госпо́дь съ тобо́ю, си́льный крѣ́постію.
13
Гедеон сказав йому: господарю мій! якщо Господь з нами, то чого сталася з нами уся ця [біда]? і де всі чудеса Його, про які розповідали нам батьки наші, говорячи: «з Єгипту вивів нас Господь»? Нині залишив нас Господь і віддав нас у руки мадіанитян.
13
И рече́ къ нему́ гедео́нъ: во мнѣ́, Го́споди мо́й: и а́ще є́сть Госпо́дь съ на́ми, и вску́ю обрѣто́ша ны́ вся́ зла́я сія́? и гдѣ́ су́ть вся́ чудеса́ єго́, єли́ка повѣ́даша на́мъ отцы́ на́ши, глаго́люще: не изъ Єги́пта ли изведе́ на́съ Госпо́дь? и ны́нѣ отве́рже на́съ Госпо́дь и предаде́ на́съ въ ру́ку Мадіа́млю.
14
Господь, споглянувши на нього, сказав: іди з цією силою твоєю і спаси Ізраїля від руки мадіанитян; Я посилаю тебе.
14
И воззрѣ́ на него́ а́нгелъ Госпо́день и рече́ єму́: иди́ въ крѣ́пости твоє́й се́й, и спасе́ши Ізра́иля от руки́ Мадіа́мли: и се́, посла́хъ тя́.
15
[Гедеон] сказав йому: Господи! як спасу я Ізраїля? ось, і плем’я моє в коліні Манассіїному найбідніше, і я в домі батька мого молодший.
15
И рече́ къ нему́ гедео́нъ: во мнѣ́, Го́споди, въ чесо́мъ спасу́ Ізра́иля? се́, ты́сяща моя́ ху́ждша въ Манассі́и, и а́зъ є́смь мні́й въ дому́ отца́ моєго́.
16
І сказав йому Господь: Я буду з тобою, і ти подолаєш мадіанитян, як одну людину.
16
И рече́ къ нему́ Госпо́дь: поне́же а́зъ бу́ду съ тобо́ю, и избіє́ши Мадіа́ма я́ко му́жа єди́наго.
17
[Гедеон] сказав Йому: якщо я знайшов благодать перед очима Твоїми, то зроби мені знамення, що Ти говориш зі мною:
17
И рече́ къ нему́ гедео́нъ: и а́ще обрѣто́хъ благода́ть предъ очи́ма твои́ма, и да сотвори́ши мнѣ́ дне́сь зна́меніє, я́ко ты́ глаго́леши со мно́ю:
18
не йди звідси, доки я не прийду до Тебе і не принесу дара мого і не запропоную Тобі. Він сказав: Я залишуся до повернення твого.
18
не отиди́ отсю́ду, до́ндеже пріити́ мнѣ́ къ тебѣ́, и принесу́ же́ртву мою́, и пожру́ предъ тобо́ю. И рече́: а́зъ є́смь, преме́длю, до́ндеже обрати́шися ты́.
19
Гедеон пішов і приготував козеня й опрісноків з ефи борошна; м’ясо поклав у кошик, а юшку влив у горщик і приніс до Нього під дуб і запропонував.
19
И гедео́нъ вни́де, и сотвори́ ко́злище от ко́зъ, и че́тверть іфі́ муки́ опрѣсно́ковъ, и мяса́ вложи́ въ ко́шницу, и юху́ влія́ въ горне́цъ: и изнесе́ къ нему́ подъ ду́бъ, и поклони́ся.
20
І сказав йому ангел Божий: візьми м’ясо й опрісноки, і поклади на цей камінь, і вилий юшку. Він так і зробив.
20
И рече́ къ нему́ а́нгелъ Госпо́день: возми́ мяса́ и хлѣ́бы прѣ́сныя, и положи́ у ка́мене о́наго, и юху́ бли́зъ излі́й. И сотвори́ та́ко.
21
Ангел Господній простяг кінець жезла, який був у руці його, доторкнувся до м’яса й опрісноків; і вийшов вогонь з каменя і поїв м’ясо й опрісноки; і ангел Господній зник з очей його.
21
И простре́ а́нгелъ Госпо́день коне́цъ жезла́, и́же въ руцѣ́ єго́, и прикосну́ся мясо́мъ и хлѣ́бомъ прѣ́снымъ: и возгорѣ́ся о́гнь изъ ка́мене, и пояде́ мяса́ и опрѣсно́ки: и а́нгелъ Госпо́день отъи́де от оче́й єго́.
22
І побачив Гедеон, що це ангел Господній, і сказав Гедеон: горе мені, Владико Господи! тому що я бачив ангела Господнього лицем до лиця.
Господь сказав йому: мир тобі, не бійся, не помреш.
23
И рече́ єму́ Госпо́дь: ми́ръ тебѣ́, не бо́йся, не у́мреши.
24
І влаштував там Гедеон жертовник Господу і назвав його: Ієгова Шалом*. Він ще до цього дня в Офрі Авиєзеровій.
24
И созда́ та́мо гедео́нъ же́ртвенникъ Го́споду, и назва́ єго́ ми́ръ Госпо́день, да́же до дне́ сего́, єще́ су́щу єму́ во Єфра́ѳѣ отца́ єзрі́.
25
У ту ніч сказав йому Господь: візьми тельця зі стада батька твого й другого тельця семирічного, і зруйнуй жертовник Ваала, який у батька твого, і зрубай священне дерево, яке при ньому,
25
И бы́сть въ ту́ но́щь, и рече́ єму́ Госпо́дь: возми́ телца́ упита́ннаго [от ското́въ] отца́ твоєго́, и телца́ втора́го седми́ лѣ́тъ, и разори́ши олта́рь Ваа́ловъ, и́же є́сть отца́ твоєго́, и дубра́ву, я́же у него́, да посѣче́ши:
26
і постав жертовник Господу Богу твоєму, [який явився тобі] на вершині скелі цієї, у порядку, і візьми другого тельця і принеси у всепалення на дровах дерева, яке зрубаєш.
26
и да согради́ши олта́рь Го́сподеви Бо́гу твоєму́ яви́вшемуся тебѣ́ на верху́ [горы́] маозі́ во предчи́ніи: и да по́ймеши телца́ втора́го и вознесе́ши всесожже́нія на дре́вѣхъ дубра́вы, ю́же посѣче́ши.
27
Гедеон взяв десять чоловік з рабів своїх і зробив, як говорив йому Господь; але оскільки зробити це вдень він боявся через домашніх батька свого і жителів міста, то зробив уночі.
27
И поя́ гедео́нъ де́сять муже́й от рабо́въ свои́хъ, и сотвори́, я́коже заповѣ́да єму́ Госпо́дь. И бы́сть я́ко убоя́ся до́му отца́ своєго́ и муже́й гра́да, є́же сотвори́ти во дни́, и сотвори́ но́щію.
28
Зранку встали жителі міста, і ось, жертовник Ваала зруйнований, і дерево при ньому зрубано, і другий телець принесений у всепалення на новоспорудженому жертовнику.
28
И обу́треневаша му́жіє гра́дстіи зау́тра: и се́, раско́панъ олта́рь Ваа́ловъ, и дубра́ва я́же у него́ посѣ́чена, и ви́дѣша телца́ втора́го вознесе́на на всесожже́ніє на олта́рь новосогражде́нный.
29
І говорили одне одному: хто це зробив? Шукали, розпитували і сказали: Гедеон, син Іоасів, зробив це.
29
И рече́ му́жъ къ бли́жнему своєму́: кто́ сотвори́ ве́щь сію́? И вопроша́ху и иска́ху, и позна́ша, я́ко гедео́нъ сы́нъ Іоа́совъ сотвори́ ве́щь сію́.
30
І сказали жителі міста Іоасу: виведи сина твого; він повинен померти за те, що зруйнував жертовник Ваала і зрубав дерево, яке було при ньому.
30
И реко́ша му́жіє гра́дстіи ко Іоа́су: изведи́ сы́на твоєго́, и да у́мретъ, я́ко раскопа́ олта́рь Ваа́ловъ и я́ко посѣче́ дубра́ву я́же надъ ни́мъ.
31
Іоас сказав усім, хто приступив до нього: чи вам заступатися за Ваала, чи вам захищати його? хто заступиться за нього, той буде відданий на смерть в цей самий ранок; якщо він бог, то нехай сам заступиться за себе, проти того, хто зруйнував його жертовник.
31
И рече́ Іоа́съ къ муже́мъ воста́вшымъ на него́: єда́ вы́ ны́нѣ су́дъ глаго́лете о Ваа́лѣ? или́ вы́ єго́ спасете́? и́же а́ще кто́ сотвори́ оби́ду, да у́мретъ до зау́трія: а́ще Бо́гъ є́сть, да мсти́тъ себѣ́, я́ко раскопа́ олта́рь єго́.
32
І став називати його з того дня Ієроваалом, тому що сказав: нехай Ваал сам судиться з ним за те, що він зруйнував жертовник його.
32
И прозва́ єго́ въ то́й де́нь ієроваа́ломъ, глаго́ля: да отмсти́тъ на не́мъ Ваа́лъ, я́ко раскопа́ олта́рь єго́.
33
Тим часом усі мадіанитяни й амаликитяни і жителі сходу зібралися разом, перейшли [ріку] і стали станом у долині Ізреельській.
33
И ве́сь Мадіа́мъ и Амали́къ и сы́нове восто́ковъ снидо́шася вку́пѣ, и преидо́ша [рѣку́], и ополчи́шася въ доли́нѣ Ієзрає́ль.
34
І Дух Господній надихнув Гедеона; він засурмив трубою, і скликане було плем’я Авиєзерове, щоб іти за ним.
34
И Ду́хъ Бо́жій укрѣпи́ гедео́на, и воструби́ ро́гомъ, и возопи́ Авієзе́ръ вслѣ́дъ єго́.
35
І послав послів по всьому коліну Манассіїному, і воно погодилося йти за ним; також послав послів до Асира, Завулона і Неффалима, і ці прийшли назустріч їм.
35
И посла́ послы́ ко всему́ Манассі́ю, и созва́ся и се́й вслѣ́дъ єго́. Посе́мъ посла́ послы́ во Аси́ръ и въ Завуло́нъ и въ Нефѳалі́мъ, и взыдо́ша во срѣ́теніє и́мъ.
36
І сказав Гедеон Богу: якщо Ти спасеш Ізраїля рукою моєю, як говорив Ти,
то ось, я розстелю тут на току стрижену вовну: якщо роса буде тільки на вовні, а на усій землі сухо, то буду знати, що спасеш рукою моєю Ізраїля, як говорив Ти.
37
се́, а́зъ положу́ руно́ о́вчеє на гумнѣ́: и а́ще бу́детъ роса́ на рунѣ́ то́чію, и по все́й земли́ су́ша, уразумѣ́ю, я́ко спасе́ши руко́ю моє́ю Ізра́иля, я́коже глаго́лалъ єси́.
38
Так і сталося: на другий день, вставши рано, він став віджимати вовну і віджав з вовни роси цілу чашу води.
38
И бы́сть та́ко: и ура́ни гедео́нъ нау́тріє, и исцѣди́ руно́, и истече́ роса́ изъ руна́, испо́лненъ окрі́нъ воды́.
39
І сказав Гедеон Богові: не прогнівайся на мене, якщо ще раз скажу і ще тільки один раз зроблю випробування над вовною: нехай буде сухо на одній тільки вовні, а на всій землі нехай буде роса.
39
И рече́ гедео́нъ къ Бо́гу: да не разгнѣ́ваєтся я́рость твоя́ на мя́, и возглаго́лю єще́ єди́ною, и искушу́ єще́ єди́ною руно́мъ: да бу́детъ су́ша на рунѣ́ то́кмо, и по все́й земли́ да бу́детъ роса́.
40
Бог так і зробив у ту ніч: тільки на вовні було сухо, а на всій землі була роса.
40
И сотвори́ Бо́гъ та́ко въ нощи́ то́й: и бы́сть су́ша на рунѣ́ то́кмо, и по все́й земли́ бы́сть роса́.