Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
І сказали йому єфремляни: навіщо ти це зробив, чому не покликав нас, коли йшов воювати з мадіанитянами? І сильно сварилися з ним.
1
И# рек0ша къ гедеHну мyжіе є3фрє1мли: что2 сіE сотвори1лъ є3си2 нaмъ, ћкw не позвaлъ є3си2 нaсъ, є3гдA ходи1лъ воевaти на мадіaма; И# прsхусz съ ни1мъ си1льнw.
2
[Гедеон] відповів їм: чи зробив я щось таке, як ви нині? Чи не краще Єфрем добирав виноград, ніж Авиєзер збирав?
2
И# речE къ ни6мъ (гедеHнъ): что2 сотвори1хъ нн7э ћкоже вы2; не лyчше ли гроздeцъ є3фрeмль, нeжели њбрaніе віногрaда ґвіезeрова;
3
У ваші руки віддав Бог князів мадіамських Орива і Зива, і що міг зробити я такого, як ви? Тоді заспокоївся дух їх проти нього, коли сказав він їм такі слова.
3
въ рyку вaшу предадE гDь кн‰зи маді†мли, њри1ва и3 зи1ва: и3 что2 возмог0хъ сотвори1ти ћкоже вы2; ТогдA ўтоли1сz дyхъ и4хъ t негw2, є3гдA глаг0ла и5мъ сл0во сіE.
4
І прийшов Гедеон до Йордану, і перейшов сам і триста чоловік, які були з ним. Вони були стомлені [і голодні], переслідуючи ворогів.
4
И# пріи1де гедеHнъ ко їoрдaну, и3 прeйде сaмъ и3 и5же съ ни1мъ три1ста мужeй, ѓлчни и3 ўтруждeни гонsще.
5
І сказав він жителям Сокхофа: дайте хліба народу, який іде за мною; вони стомилися, а я переслідую Зевея і Салмана, царів мадіамських.
5
И# речE мужє1мъ сокхw6fскимъ: дади1те хлёбы на пи1щу мужє1мъ си6мъ и5же со мн0ю, ћкw ѓлчни сyть: ѓзъ же гоню2 в8слёдъ зевeа и3 салмaна, царeй мадіaмскихъ.
6
Князі Сокхофа сказали: хіба рука Зевея і Салмана вже у твоїй руці, щоб нам війську твоєму давати хліб?
6
И# рек0ша кн‰зи сокхHfстіи: є3дA рукA зевeа и3 салмaна нн7э въ руцЁ твоeй, ћкw дади1мъ в0ємъ твои6мъ хлёбы;
7
І сказав Гедеон: за це, коли віддасть Господь Зевея і Салмана в руки мої, я роздеру тіло ваше терням пустельним і молотильними зубчастими дошками.
7
И# речE гедеHнъ: не тaкw: но є3гдA предaстъ гDь зевeа и3 салмaна въ рyку мою2, ѓзъ сотрY плHти вaшz тeрніемъ пустhннымъ и3 волчцaми.
8
Звідти пішов він у Пенуел і те саме сказав жителям його, і жителі Пенуела відповіли йому те саме, що відповідали жителі Сокхофа.
8
И# взhде tтyду во фануи1лъ и3 глаг0ла къ ни6мъ тaкожде. И# tвэщaша є3мY мyжіе фануи6ли, ћкоже tвэщaша є3мY мyжіе сокхHfстіи.
9
Він сказав жителям Пенуела: коли я повернуся у мирі, зруйную вежу цю.
9
И# речE гедеHнъ мужє1мъ фануи6лскимъ, глаг0лz: є3гдA возвращyсz съ ми1ромъ, раскопaю ст0лпъ сeй.
10
Зевей же і Салман були в Каркорі і з ними їхнє ополчення до п’ятнадцяти тисяч, усе, що залишилося з усього ополчення жителів сходу; загинуло ж сто двадцять тисяч чоловік, які оголюють меч.
10
И# зевeй и3 салмaнъ бhша въ каркaрэ, и3 п0лкъ и4хъ съ ни1ми до пzтьнaдесzти тhсzщъ (мужeй) њстaвшихсz t всегw2 полкA сынHвъ вост0чныхъ: и3 ўмeршихъ бsше сто2 и3 двaдесzть тhсzщъ мужeй держaщихъ nрyжіе.
11
Гедеон пішов до тих, що живуть у наметах на схід від Нови й Іогбеги й уразив стан, коли стан спочивав безтурботно.
11
И# взhде гедеHнъ путeмъ живyщихъ въ кyщахъ t вост0кwвъ прsмw нaвы и3 їегевaла: и3 и3зби2 п0лкъ, п0лкъ же бsше надeженъ.
12
Зевей і Салман побігли; він погнався за ними і схопив обох царів мадіамських, Зевея і Салмана, і весь стан привів у замішання.
12
И# побэг0ста зевeй и3 салмaнъ: и3 гнA в8слёдъ и4хъ, и3 поимA џба цар‰ маді†млz, зевeа и3 салмaна, и3 вeсь п0лкъ и4хъ смzтE.
13
І повернувся Гедеон, син Іоаса, з війни з узвишшя Хереса.
13
И# возврати1сz гедеHнъ сhнъ їwaсовъ t рaти прeжде восх0да с0лнца,
14
І захопив юнака з жителів Сокхофа і випитав у нього; і він написав йому князів і старійшин сокхофських сімдесят сім чоловік.
14
и3 ћтъ џтрочища t мужeй сокхHfскихъ и3 вопроси2 є3го2: и3 вписA t негw2 и3менA кнzзeй сокхHfскихъ и3 старёйшинъ и4хъ, седми1десzти и3 седми2 мужeй.
15
І прийшов він до жителів сокхофських, і сказав: ось Зевей і Салман, за яких ви насміялися з мене, говорячи: хіба рука Зевея і Салмана вже у твоїй руці, щоб нам давати хліб людям твоїм, які стомилися?
15
И# пріи1де гедеHнъ ко кнzзє1мъ сокхw6fскимъ и3 речE и5мъ: сE, зевeй и3 салмaнъ, и4хже рaди ўкори1сте мS, глаг0люще: є3дA рукA зевeа и3 салмaна нн7э въ руцЁ твоeй, ћкw дади1мъ мужє1мъ твои6мъ ўтрyждшымсz хлёбы;
16
І взяв старійшин міста і терен пустельний і зубчасті молотильні дошки і покарав ними жителів Сокхофа;
16
И# поS кн‰зи и3 старBйшины грaда, и3 тeрніе t пустhни и3 волчцы2, и3 сотрE и4ми мyжы сокхw6fски:
17
і вежу Пенуельську зруйнував, і перебив жителів міста.
17
и3 ст0лпъ фануи1левъ раскопA, и3 и3зби2 мyжы гр†дскіz.
18
І сказав Зевею і Салману: якими були ті, яких ви вбили на Фаворі? Вони сказали: вони були такі, як ти, кожен мав вигляд синів царських.
18
И# речE къ зевeю и3 салмaну: какови2 мyжіе, и5хже и3зби1сте въ fавHрэ; И# рёша: ћкоже ты2, тaкw nни2, под0бенъ ты2 є3си2 и5мъ, ћкw под0біе сынHвъ царeвыхъ.
19
[Гедеон] сказав: це були брати мої, сини матері моєї. Живий Господь! якби ви залишили їх живими, я не убив би вас.
19
И# речE гедеHнъ: брaтіz мо‰ и3 сhнове мaтере моеS сyть: жи1въ гDь, ѓще бhсте живи1ли и5хъ, не ўби1лъ бhхъ вaсъ.
20
І сказав Ієферу, первісткові своєму: встань, убий їх. Але юнак не витяг меча свого, тому що боявся, оскільки був ще молодим.
20
И# речE їеfeру пeрвенцу своемY: востaвъ ўбjй и5хъ. И# не и3звлечE џтрочищь мечA своегw2: занE ўбоsсz, ћкw млaдъ бsше.
21
І сказали Зевей і Салман: встань сам і убий нас, тому що за людиною і сила її. І встав Гедеон, і убив Зевея і Салмана, і взяв пряжки, що були на шиях верблюдів їхніх.
21
И# речE зевeй и3 салмaнъ: востaни u5бо ты2, и3 сопроти1висz нaмъ: занE ћкw мyжъ си1ла є3гw2. И# востA гедеHнъ, и3 ўби2 зевeа и3 салмaна: и3 взS ўкрашє1ніz, ±же на вhzхъ велблю1дwвъ и4хъ.
22
І сказали ізраїльтяни Гедеону: володій нами ти і син твій і син сина твого, тому що ти спас нас від руки мадіанитян.
22
И# рек0ша мyжіе ї}лстіи ко гедеHну: владёй нaми и3 ты2, и3 сhнове твои2, и3 сhнове сынHвъ твои1хъ, ћкw ты2 спaслъ є3си2 нaсъ t руки2 мадіaмли.
23
Гедеон сказав їм: ні я не буду володіти вами, ні мій син не буде володіти вами; Господь нехай володіє вами.
23
И# речE къ ни6мъ гедеHнъ: не воз8wбладaю ѓзъ вaми, и3 не воз8wбладaетъ сhнъ м0й вaми: гDь да владёетъ вaми.
24
І сказав їм Гедеон: прошу у вас одного, дайте мені кожен по серзі зі здобичі своєї. [Бо у ворогів багато було золотих серг, тому що вони були ізмаїльтяни.]
24
И# речE къ ни6мъ гедеHнъ: попрошY ў вaсъ прошeніz, и3 да дaстъ мнЁ всsкъ мyжъ ўсерsзь t плёна своегw2: ћкw ўсер‰зи зл†ты (мн0зи) бsху и5мъ, занE їсмaилтzне бsху.
25
Вони сказали: дамо. І розстелили одяг і кидали туди кожен по серзі зі здобичі своєї.
25
И# рек0ша: даю1ще дади1мъ. И# прострE ри1зу, и3 вверг0ша тY мyжіе по ўсерsзю t плёна своегw2.
26
Ваги у золотих сергах, які він випросив, було тисяча сімсот золотих [сиклів], крім пряжок, ґудзиків і пурпурового одягу, що були на царях мадіамських, і крім [золотих] ланцюжків, що були на шиї у верблюдів їхніх.
26
И# бhсть вёсъ ўсер‰зь златhхъ, и5хже и3спроси2, тhсzща и3 сeдмь сHтъ с‡кль злaта, кромЁ плени1цъ и3 мони1стъ (*є3нфHfовыхъ), и3 ри1зъ багрsныхъ, ±же на царeхъ мадіaмлихъ, и3 кромЁ чепeй златhхъ, ±же на вhzхъ велблю1дwвъ и4хъ.
27
З цього зробив Гедеон ефод і поклав його у своєму місті, в Офрі, і стали всі ізраїльтяни блудно ходити туди за ним, і був він сіттю Гедеону і всьому дому його.
27
И# сотвори2 t ни1хъ гедеHнъ є3фyдъ [Грeч.: є3пwмjсъ, славeн.: нарaмникъ.], и3 постaви є3го2 во грaдэ своeмъ во є3фрafэ. И# соблуди2 вeсь ї}ль по нeмъ тaмw: и3 бhсть гедеHну и3 всемY є3гw2 д0му въ соблaзнъ.
28
Так підкорилися мадіанитяни синам Ізраїля і не стали вже піднімати голови своєї, і спочивала земля сорок років у дні Гедеона.
28
И# смири1сz мадіaмъ пред8 сы6ны ї}левыми, и3 не приложи1ша воздви1гнути главы2 своеS. И# бhсть въ пок0и землS четhредесzть лётъ, во дни6 гедеHнwвы.
29
І пішов Ієроваал, син Іоасів, і жив у домі своєму.
29
И# и4де їероваaлъ сhнъ їwaсовъ, и3 сёде въ домY своeмъ.
30
У Гедеона було сімдесят синів, які народилися від стегон його, тому що в нього багато було дружин.
30
И# гедеHну бhша сeдмьдесzтъ сынHвъ, и3зшeдшіи t чрeслъ є3гw2, ћкw жєны2 бsху мнHги є3мY.
31
Також і наложниця, яка жила в Сихемі, народила йому сина, і він дав йому ім’я Авимелех.
31
И# подл0жница є3гw2 ћже въ сікjмэ и3 сіS роди2 є3мY сhна, и3 наречE и4мz є3мY ґвімелeхъ.
32
І помер Гедеон, син Іоаса, у глибокій старості, і похований був у гробі батька свого Іоаса, в Офрі Авиєзеровій.
32
И# ќмре гедеHнъ сhнъ їwaсовъ въ стaрости блaзэ, и3 погребeсz во гр0бэ їwaса nтцA своегw2, во є3фрafэ, nтцA є3зрjева.
33
Коли помер Гедеон, сини Ізраїлеві знову стали блудно ходити вслід Ваалу і поставили собі богом Ваалверифа;
33
И# бhсть є3гдA ќмре гедеHнъ, и3 соврати1шасz сhнове ї}лєвы и3 соблуди1ша в8слёдъ ваалjма, и3 сотвори1ша себЁ со ваалверjfомъ завётъ, да и5мъ бyдетъ б0гъ:
34
і не згадували сини Ізраїлеві Господа Бога свого, Який спас їх від руки всіх ворогів, які оточували їх;
34
и3 не воспомzнyша сhнове ї}лєвы гDа бGа своегw2, и3збaвльшагw и5хъ и3з8 руки2 всёхъ вр†гъ и4хъ њкрeстныхъ:
35
і дому Ієровааловому, або Гедеоновому, не зробили милости за всі благодіяння, які він зробив Ізраїлю.
35
и3 не сотвори1ша ми1лости съ д0момъ їероваaловымъ, сeй є4сть гедеHнъ, по всeй благостhни є3гw2, ю4же сотвори2 со ї}лемъ.