Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Згадай, Господи, що над нами звершилося; споглянь і подивися на наругу нашу.
1
Мл҃тва і҆еремі́и прⷪ҇ро́ка. Помѧнѝ, гдⷭ҇и, что̀ бы́сть на́мъ: при́зри и҆ ви́ждь оу҆кори́знꙋ на́шꙋ:
2
Спадщина наша перейшла до чужих, доми наші — до іноплемінників;
2
достоѧ́нїе на́ше ѡ҆брати́сѧ къ чꙋжди̑мъ и҆ до́мы на́шѧ ко и҆ноплеме́нникѡмъ:
3
ми зробилися сиротами, без батька; матері наші — як удови.
3
си́ри бы́хомъ, нѣ́сть ѻ҆тца̀, ма́тєри на́шѧ ꙗ҆́кѡ вдѡвы̀.
4
Воду свою п’ємо за срібло, дрова наші дістаються нам за гроші.
4
Во́дꙋ на́шꙋ за сребро̀ пи́хомъ, дрова̀ на̑ша за цѣ́нꙋ кꙋпова́хомъ:
5
Нас гонять у шию, ми працюємо, і не маємо відпочинку.
5
на вы̑ѧ на́шѧ гони́ми бы́хомъ, трꙋди́хомсѧ, не почи́хомъ.
6
Простягаємо руку до єгиптян, до ассиріян, щоб насититися хлібом.
6
Є҆гѵ́петъ дадѐ рꙋ́кꙋ, а҆ссꙋ́ръ въ насыще́нїе и҆́хъ.
7
Батьки наші грішили: їх уже немає, а ми несемо покарання за беззаконня їхні.
7
Ѻ҆тцы̀ на́ши согрѣши́ша, и҆ нѣ́сть и҆́хъ, мы́ же беззакѡ́нїѧ и҆́хъ под̾ѧ́хомъ.
8
Раби господарюють над нами, і нема кому визволити від рук їхніх.
8
Рабѝ ѡ҆блада́ша на́ми, и҆збавлѧ́ющагѡ нѣ́сть ѿ рꙋкꙋ̀ и҆́хъ.
9
З небезпекою для життя від меча, у пустелі дістаємо хліб собі.
9
Въ дꙋша́хъ на́шихъ носи́хомъ хлѣ́бъ на́шъ, ѿ лица̀ меча̀ въ пꙋсты́ни.
10
Шкіра наша почорніла, як піч, від пекучого голоду.
10
Ко́жа на́ша а҆́ки пе́щь ѡ҆бгорѣ̀, разсѣдо́шасѧ ѿ лица̀ бꙋ́рей гла́да.
11
Дружин безчестять на Сионі, дівиць — у містах юдейських.
11
Же́нъ въ сїѡ́нѣ смири́ша, дѣви́цъ во градѣ́хъ і҆ꙋ́диныхъ.
12
Князі повішені руками їхніми, лиця старців не поважаються.
12
Кнѧ̑зи въ рꙋка́хъ и҆́хъ повѣ́шени бы́ша, старѣ̑йшины не просла́вишасѧ.
13
Юнаків беруть до жорнів, і діти падають під ношами дров.
13
И҆збра́ннїи пла́чь под̾ѧ́ша, и҆ ю҆́нѡши въ кла́дѣ и҆знемого́ша.
14
Старці вже не сидять біля воріт; юнаки не співають.
14
И҆ ста́рцы ѿ вра́тъ ѡ҆скꙋдѣ́ша, и҆збра́ннїи ѿ пѣ́сней свои́хъ оу҆молко́ша.
15
Припинилася радість серця нашого; хороводи наші перетворилися на нарікання.
15
Разсы́пасѧ ра́дость серде́цъ на́шихъ, ѡ҆брати́сѧ въ пла́чь ли́къ на́шъ,
16
Упав вінець з голови нашої; горе нам, що ми згрішили!
16
спадѐ вѣне́цъ со главы̀ на́шеѧ: го́ре на́мъ, ꙗ҆́кѡ согрѣши́хомъ.
17
Від цього й ниє серце наше; від цього затьмарилися очі наші.
17
Ѡ҆ се́мъ смꙋти́сѧ се́рдце на́ше, ѡ҆ се́мъ поме́ркнꙋша ѻ҆́чи на́ши.
18
Від того, що запустіла гора Сион, лисиці ходять по ній.
18
На горѣ̀ сїѡ́нѣ, ꙗ҆́кѡ поги́бе, лиси̑цы ходи́ша.
19
Ти, Господи, перебуваєш повіки; престіл Твій — у рід і рід.
19
Ты́ же, гдⷭ҇и, во вѣ́ки всели́шисѧ, прⷭ҇то́лъ тво́й въ ро́дъ и҆ ро́дъ.
20
Для чого зовсім забуваєш нас, залишаєш нас на тривалий час?
20
Вскꙋ́ю во вѣ́ки забыва́еши на́съ, ѡ҆ста́виши ли на́съ въ продолже́нїе дні́й;
21
Наверни нас до Тебе, Господи, і ми навернемося; онови дні наші, як у давнину.
21
Ѡ҆брати́ ны, гдⷭ҇и, къ тебѣ̀, и҆ ѡ҆брати́мсѧ, и҆ возновѝ дни̑ на́шѧ ꙗ҆́коже пре́жде.
22
Невже Ти зовсім відкинув нас, прогнівався на нас безмірно?
22
Ꙗ҆́кѡ ѿрѣва́ѧ ѿри́нꙋлъ є҆сѝ на́съ, разгнѣ́валсѧ є҆сѝ на ны̀ ѕѣлѡ̀.