¹

І воззвав Господь до Мойсея і сказав йому зі скинії зібрання, говорячи:

¹

И҆ воззва̀ гдⷭ҇ь мѡѷсе́а, и҆ речѐ є҆мꙋ̀ и҆з̾ ски́нїи свидѣ́нїѧ, гл҃ѧ:

²

оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: коли хто з вас хоче принести жертву Господу, то, якщо з худоби, приносьте жертву вашу з худоби великої і дрібної.

²

глаго́ли сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ, и҆ рече́ши къ ни̑мъ: человѣ́къ ѿ ва́съ а҆́ще принесе́тъ да́ры гдⷭ҇ꙋ, ѿ скотѡ́въ и҆ ѿ говѧ́дъ и҆ ѿ ѻ҆ве́цъ да принесе́те да́ры ва́шѧ:

³

Якщо жертва його є всепаленням з великої худоби, нехай принесе її чоловічої статі, без вад; нехай приведе її до дверей скинії зібрання, щоб придбати йому благовоління перед Господом;

³

а҆́ще всесожже́нїе да́ръ є҆гѡ̀, ѿ говѧ́дъ мꙋ́жескъ по́лъ непоро́ченъ принесе́тъ, пред̾ двє́ри ски́нїи свидѣ́нїѧ да принесе́тъ є҆̀ прїѧ́тно пред̾ гдⷭ҇емъ,

⁴

і покладе руку свою на голову жертви всепалення — і придбає він благовоління, в очищення гріхів його;

⁴

и҆ да возложи́тъ рꙋ́кꙋ на главꙋ̀ приноше́нїѧ, прїѧ́тно є҆мꙋ̀, оу҆ми́лостивити ѡ҆ не́мъ:

⁵

і заколе тельця перед Господом; сини ж Ааронові, священики, принесуть кров і покроплять кров’ю з усіх боків на жертовник, який при вході у скинію зібрання;

⁵

и҆ да зако́лютъ телца̀ пред̾ гдⷭ҇емъ: и҆ да принесꙋ́тъ сы́нове а҆арѡ́нѡвы жерцы̀ кро́вь, и҆ да пролїю́тъ кро́вь на ѻ҆лта́рь ѡ҆́крестъ, и҆́же оу҆ две́рїй ски́нїи свидѣ́нїѧ,

⁶

і зніме шкуру з жертви всепалення і розсіче її на частини;

⁶

и҆ ѡ҆дра́вше всесожже́нїе, да раздробѧ́тъ є҆̀ на оу҆́ды,

⁷

сини ж Ааронові, священики, покладуть на жертовник вогонь і на вогні розкладуть дрова;

⁷

и҆ да возложа́тъ сы́нове а҆арѡ̑ни жерцы̀ ѻ҆́гнь на ѻ҆лта́рь, и҆ да вскладꙋ́тъ дрова̀ на ѻ҆́гнь:

⁸

і розкладуть сини Ааронові, священики, частини, голову і жир на дровах, що на вогні, на жертовнику;

⁸

и҆ да вскладꙋ́тъ сы́нове а҆арѡ̑ни жерцы̀ раздроблє́наѧ, и҆ главꙋ̀, и҆ тꙋ́къ на дрова̀ сꙋ̑щаѧ на ѻ҆гнѝ ꙗ҆̀же на ѻ҆лтарѝ,

⁹

а нутрощі жертви і ноги її вимиє він водою, і спалить священик усе на жертовнику: це всепалення, жертва, пахощі, приємні Господу.

⁹

оу҆тро́бꙋ же и҆ но́ги да и҆змы́ютъ водо́ю: и҆ да возложи́тъ жре́цъ всѧ̑ на ѻ҆лта́рь: приноше́нїе є҆́сть же́ртва, вонѧ̀ благоꙋха́нїѧ гдⷭ҇ꙋ.

¹⁰

Якщо жертва всепалення його [Господу] з дрібної худоби, з овець, або з кіз, нехай принесе її чоловічої статі, без вад, [і нехай покладе руку на голову її,]

¹⁰

А҆́ще же ѿ ѻ҆ве́цъ да́ръ сво́й гдⷭ҇ви (принесе́тъ) ѿ а҆́гнєцъ и҆ ѿ ко́злищъ во всесожже́нїе, мꙋ́жескъ по́лъ непоро́ченъ да принесе́тъ и҆̀,

¹¹

і заколе її перед Господом на північній стороні жертовника, і сини Ааронові, священики, покроплять кров’ю її на жертовник з усіх боків;

¹¹

и҆ да возложи́тъ рꙋ́кꙋ на главꙋ̀ є҆гѡ̀, и҆ да зако́лютъ є҆̀ въ странѣ̀ ѻ҆лтарѧ̀ къ сѣ́верꙋ пред̾ гдⷭ҇емъ: и҆ да пролїю́тъ сы́нове а҆арѡ̑ни жерцы̀ кро́вь є҆гѡ̀ на ѻ҆лта́рь ѡ҆́крестъ:

¹²

і розсічуть її на частини, відокремивши голову її і жир її, і розкладе їх священик на дровах, які на вогні, на жертовнику,

¹²

и҆ да раздробѧ́тъ є҆го̀ на оу҆́ды, и҆ главꙋ̀, и҆ тꙋ́къ є҆гѡ̀, и҆ да вскладꙋ́тъ ѧ҆̀ жерцы̀ на дрова̀ сꙋ̑щаѧ на ѻ҆гнѝ ꙗ҆̀же на ѻ҆лтарѝ,

¹³

а нутрощі і ноги вимиє водою, і принесе священик усе і спалить на жертовнику: це всепалення, жертва, пахощі, приємні Господу.

¹³

и҆ оу҆тро́бꙋ и҆ но́ги и҆змы́ютъ водо́ю: и҆ принесе́тъ жре́цъ всѧ̑, и҆ да возложи́тъ на ѻ҆лта́рь: приноше́нїе є҆́сть же́ртва, вонѧ̀ благоꙋха́нїѧ гдⷭ҇ꙋ.

¹⁴

Якщо ж із птахів приносить він Господу всепалення, нехай принесе жертву свою з горлиць, або з молодих голубів;

¹⁴

А҆́ще же ѿ пти́цъ приноше́нїе принесе́тъ да́ръ сво́й гдⷭ҇ꙋ, и҆ принесе́тъ ѿ го́рлицъ и҆лѝ ѿ го́лꙋбѡвъ да́ръ сво́й,

¹⁵

священик принесе її до жертовника, і скрутить їй голову, і спалить на жертовнику, а кров вицідить до стіни жертовника;

¹⁵

и҆ да принесе́тъ и҆̀ жре́цъ ко ѻ҆лтарю̀, и҆ да ѿто́ргнетъ главꙋ̀ є҆гѡ̀, и҆ да возложи́тъ жре́цъ на ѻ҆лта́рь и҆ и҆сцѣди́тъ кро́вь оу҆ стоѧ́ла ѻ҆лтарѧ̀:

¹⁶

зоб її з пір’ям її відніме і кине його поряд з жертовником на східну сторону, де попіл;

¹⁶

и҆ да ѿлꙋчи́тъ горта́нь съ пе́рїемъ, и҆ и҆зве́ргнетъ ю҆̀ ѿ ѻ҆лтарѧ̀ на восто́къ на мѣ́сто пе́пела:

¹⁷

і надламає її в крилах її, не відокремлюючи їх, і спалить її священик на жертовнику, на дровах, які на вогні: це всепалення, жертва, пахощі, приємні Господу.

¹⁷

и҆ да и҆зло́митъ є҆го̀ ѿ кри́лъ, и҆ да не раздѣли́тъ: и҆ да возложи́тъ є҆̀ жре́цъ на ѻ҆лта́рь на дрова̀, ꙗ҆̀же на ѻ҆гнѝ: приноше́нїе є҆́сть же́ртва, вонѧ̀ благоꙋха́нїѧ гдⷭ҇ꙋ.