Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
І сказав Господь Мойсею на горі Синаї, говорячи:
1
И$ гл~а г~ь къ мољ=сїю на горњ синаи'стњи рекїи,
2
оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: коли прийдете в землю, яку Я даю вам, тоді земля повинна покоїтися в суботу Господню;
2
гл~и сн~омъ і^и^л~вымъ, и^ рече'ши къ ниM вънегда` вънидете въ зеMлю ю^же а^зъ даю` вамъ, да почїетъ земля` ю^же а^зъ даю` ва'мъ сђботы г~ђ,
3
шість років засівай поле твоє і шість років обрізуй виноградник твій, і збирай плоди їх,
3
ѕ~, лњтъ да сњеши ни'вђ твою, и^ ѕ~, лTњ, да рњжеши виногра'дъ твои и^ ѓ^бье^млеши пло'дъ е^го”
4
а в сьомий рік буде субота спокою землі, субота Господня: поля твого не засівай і виноградника твого не обрізуй;
4
А$ въ з~ е лњто сђбо'та поко'и да бђ'детъ земли`, сђбота гн~я, ни'вы свое'я не сњ'еши, ви'ногра'да своеh да не рњжеши,
5
що саме виросте на жниві твоєму, не пожинай, і грон з необрізаної лози твоєї не знімай; нехай буде це рік спокою землі;
5
и^ никнђща ѓ^ себњ, ни'вы твое^я` да не жне'ши, и^ виногра'да эTлђченїя твое^го да не ѓ^бье^млеши, лњто поко'я бђдеT зеMли”
6
і буде це упродовж суботи землі усім вам у їжу, тобі і рабові твоєму, і рабі твоїй, і найманцеві твоєму, і поселенцеві твоєму, що оселився у тебе;
6
И$ бђ'дђтъ сђбо'ты земли` ја^дь тебњ и^ дњтищђ твое^мђ, и^ рабђ` твое^мђ и^ рабыни твое'и, и^ нае'мникђ твое^мђ и^ ѓ^бита'лникђ прилежащемђ тебњ`
7
і худобі твоїй і звірам, які на землі твоїй, нехай будуть усі плоди її в їжу.
7
и^ ско'тђ твое^мђ, и^ звњри сђщемђ въ земли` твое'и, да бђ'детъ вся'к# пло'дъ е^го въ јадь”
8
І нарахуй собі сім суботніх років, сім разів по сім років, щоб було у тебе в семи суботніх роках сорок дев’ять років;
8
И$ съчте'ши з~, лњтъ поко'ю с^е е^сть з~, лњтъ седьми'жды, и^ бђ'дђтъ тебњ`, з~, лTњ си'хъ поко'ю, м~џ лњтъ,
9
і засурми трубою в сьомий місяць, у десятий [день] місяця, у день очищення засурміть трубою по всій землі вашій;
9
и^ да расповњсте трђбнымъ гла'сомъ въ все'и земли` ва'шеи” Мцsа з~ го, і~ го дн~я мцsа, въ дн~ь ѓ^чище'нїя, да расповњсте трђбо'ю въ все'и земли` ва'шеи
10
і освятіть п’ятдесятий рік і оголосіть свободу на землі всім жителям її: нехай буде це у вас ювілей; і поверніться кожен у володіння своє, і кожен поверніться у своє плем’я.
10
и^ да ѓ^ст~ите сїе лњто, лњто н~ е, и^ да просла'вите ѓ^ставле'нїе всњмъ живђщимъ на не'и, лњто ѓ^ставле'нїя, знаме'нїе се бђдетъ ва'мъ, и^ да эTи^детъ ко'ждо ва'съ въ притя'жанїе свое, и^ ко'ждо въ эTчsтво свое эTи^детъ”
11
П’ятдесятий рік нехай буде у вас ювілейний: не сійте і не жніть, що саме виросте на землі, і не знімайте ягід з необрізаної лози,
11
И$ ѓ^ставле'нїе, зна'менїа да бђ'детъ с^е ва'мъ, лњто, н~ е, лњто бђ'ди ва'мъ, да не сње^те н^и жне'те е^же са'мо и^зни'кнетъ на не'и и^ да не ѓ^бье^млеши ѓ^ставленых#, на неи,
12
бо це ювілей: священним нехай буде він для вас; з поля їжте врожай його.
12
ја%ко зна'менїе е^сть, ѓ^ставле'нїя ст~о да бђ'детъ ва'мъ” эT ни'въ да я'сте жита е^я`,
13
В ювілейний рік повертайтеся кожен у володіння своє.
13
и^ въ лњто эTставленїя зна'менїя и^хъ, да прїидет# ко'ждо въ притяжа'нїе свое,
14
Якщо будеш продавати що ближньому твоєму, або будеш купувати що у ближнього твого, не кривдьте одне одного;
14
а^ще эTдаси кђплю бли'жнемђ твое^мђ а^ще л^и притя'жеши эT бли'жняготвое^го да не ѓ^скорбля'етъ чл~къ бли'жняго”
15
за розрахунком років після ювілею ти повинен купувати у ближнього твого, і за розрахунком років прибутку він повинен продавати тобі;
15
по числђ лњтъ по зна'менїю да притя'житъ эT бли'жняго по числђ` лTњ жи'тъ да да'сть ти`,
16
якщо багато залишається років, збільши ціну; а якщо мало років залишається, зменши ціну, бо за відповідну кількість років жнив він продає тобі.
16
ја%коже а^ще бо'лїи лњтъ, ё^мно'житъ притяжа'нїе е^го, ја%коже мнњ'е лњтъ, ё^мен#шитъ притяжа'нїя е^го” Та'ко и^ число` житъ да ти эTда'сть,
17
Не кривдьте одне одного; бійся Бога твого, бо Я Господь, Бог ваш.
17
да не ѓ^скорби'тъ чл~къ бли'жняго, и^ да ё^бои'шися` г~а б~а свое^го, а%зъ г~ь б~ъ ва'шъ
18
Виконуйте постанови Мої, і зберігайте закони Мої і виконуйте їх, і будете жити спокійно на землі;
18
и^ да сътворите вс^я ѓ^правда'нїя моя` и^ вся` сђды` моя`, снабди'те и^ сътвори'те я&, и^ вселите'ся на земли`, ё^пова'юще”
19
і буде земля давати плід свій, і будете їсти досита, і будете жити спокійно на ній.
19
И$ да'стъ земля` пло'дъ свои, и^ ја%сте в сы'тость, и^ всели'теся на не'и ё^пова'ющеи,
20
Якщо скажете: що ж нам їсти в сьомий рік, коли ми не будемо ні сіяти, ні збирати врожаї наші?
20
а^ще глаголите чт^о н^ы ја%сти бђ'детъ, въ седмо'е лњто, а^ще не сње^мъ, н^и събира'емъ жи'тъ свои^хъ,
21
Я пошлю благословення Моє на вас у шостий рік, і він принесе врожаю на три роки;
21
послю` бл~гослове'нїе мое` ва'мъ, въ лњто ѕ~ е, и^ сътвори'тъ жита е^я`, въ г~ лњта
22
і будете сіяти у восьмий рік, але будете їсти врожаї старі до дев’ятого року; доки не вистигне врожай його, будете їсти старе.
22
да сње^те до лњта ѓ%смаго, и^ да ја%сте эT житъ ве'тхиX да'же до лњта џ~ го, до'ндеже приспњю'тъ жита ея`, да ја%сте ве'тхая` ве'тхих#,
23
Землю не слід продавати назавжди, бо Моя земля: ви прибульці і поселенці у Мене;
23
земля' же не преда'сте въ ѓ^скверне'нїе, моя` б^о е^сть земля`, ја^ко прише'лцы и^ ѓ^бита'тели в^ы е^сте предо мно'ю
24
по всій землі володіння вашого дозволяйте викуп землі.
24
по все'и земли` ѓ^дръжа'нїя ва'шего, и^скђпъ да дае^те земли`,
25
Якщо брат твій зубожіє і продасть від володіння свого, то прийде близький його родич і викупить продане братом його;
25
а^ще л^и ни'щђе^тъ бра'тъ тво'и и^же с тобо'ю, и^ эTдаст# эT ѓ^дръжа'нїя свое^го да прїидетъ, ё%жикъ бли'жнїи е^мђ и^ да и^скђп'ит# проданїя бра'та свое^го,
26
якщо ж нема кому за нього викупити, але сам він буде мати достаток і знайде, скільки потрібно на викуп,
26
а^ще л^и не бђ'детъ е^мђ ё%жикъ, и^ възмо'жет# рђка е^го пости'гнђти дово'лныи и^скpђ е^го,
27
то нехай він розрахує роки продажу свого і поверне залишок тому, кому він продав, і вступить знову у володіння своє;
27
и^ да съчтђтся лњта кђ'пли е^го и^ да възда'ст# е^же и%мать чл~кђ е^мђже долженъ бњ`, и^ възврати'тся въ ѓ^дръжа'нїе е^го”
28
якщо ж не знайде рука його, скільки потрібно повернути йому, то продане ним залишиться у руках покупця до ювілейного року, а в ювілейний рік відійде воно, і він знову вступить у володіння своє.
28
А$ще л^и не пости'гнетъ рђка` е^го дово'лное ја%коже эTда'ти е^мђ да бђ'дет# притяжа'нїе продавшемђ сїя, до лњта ѓ^ставле'нїя” Є$гдаy и^зы'иде лњто ѓ^ставле'нїя и^ прїидеT въ ѓ^дръжа'нїе е^го,
29
Якщо хто продасть житловий будинок у місті, огородженому стіною, то викупити його можна до закінчення року від продажу його: протягом року викупити його можна;
29
а^ще л^и кт^о прода'стъ до'мъ вселе'нїя ѓ^гражде'нїя въ градњ, да бђ'детъ и^скђпле'нїе е^го, до'ндеже скоnчаюTся лњт'а дн~и. и^ да бђдеT и^скђпле'нїе е^го,
30
якщо ж не буде він викуплений до закінчення цілого року, то будинок, який у місті, що має стіну, залишиться назавжди у покупця його в роди його, і в ювілей не відійде від нього.
30
а^ще л^и не и^скђпиT до'ндеже сконча'е^тся лњто вс^е, да ѓ^дръжи'тся доM сђщїи въ гра'дњ, и^мђщемђ ѓ^гражDенїе, въ тве'рдь притяжа'вшемђ е&, и^ в роже'нїя е^го, и^ да не възвратиTся въ ѓ^ставле'нїе”
31
А будинки в селищах, навколо яких нема стіни, слід вважати нарівні з полем землі: викуповувати їх [завжди] можна, і в ювілей вони відходять.
31
до'ми же и^же на се'лех# и^мже нњсть ѓ^коло и^хъ ѓ^гражDенїя, къ селђ земли` да ся приложаT, и^скђпи е^го всегда` да бђ'дђтъ, и^ въ ѓ^ставле'нїе да ся възвратятъ”
32
А міста левитів, будинки в містах володіння їх, левитам завжди можна викуповувати;
32
Гра'ди же леви'тъстїи` и^ до'мы ѓ^дръжинїя иX и^скђпи да бђ'дђт#, прsно леви'томъ”
33
а хто з левитів не викупить, то проданий будинок у місті володіння їх у ювілей відійде, бо будинки в містах левитських складають їхнє володіння серед синів Ізраїлевих;
33
И$н^о и^же кт^о а^ще и^скђпитъ эT леви'тъ да и^зы'идетъ прода'нїе дворовъ грDаныхъ ѓ^дръжанїя и^хъ, въ ѓ^ставле'нїе, ја%ко дворо'ве гра'дъ леви'тъскихъ, ѓ^дръжа'нїя и^хъ посреди сн~въ і^и^л~въ,
34
і поля навколо міст їхніх продавати не можна, бо це вічне володіння їх.
34
и^ се'ла нарече'нїя въ граде'хъ и^хъ, да ся не продадђтъ ја%ко ѓ^дръжа'нїе и^хъ вњ'чное е^сть,
35
Якщо брат твій зубожіє і прийде в занепад у тебе, то підтримай його, чи прибулець він, або поселенець, щоб він жив з тобою;
35
а%ще ли же ни'щђетъ бра'тъ твои, иже с тобо'ю и^ знемо'жетъ ё^ тебе` рђка'ми, по'дъи^ми е^го. ја^ко прише'лца и^ ѓ^бита'лника” да поживе'тъ бра'тъ твои с тобо'ю
36
не бери від нього лихви і прибутку і бійся Бога твого; [Я Господь,] щоб жив брат твій з тобою;
36
не въз#меши эT него` лиXвђ, н^иже сђгђ'бины и^ ё^бои'шися б~а твое^го, а%зъ г~ь, да поживе'тъ бра'тъ тво'и с тобо'ю.
37
срібла твого не віддавай йому в лихву і хліба твого не віддавай йому для одержання прибутку.
37
сребра` твое^го не да'си е^мђ въ ли'хвђ” и^ пи'ща твое^я` не даси` е^мђ въ сђгђбинђ,
38
Я Господь, Бог ваш, Який вивів вас із землі Єгипетської, щоб дати вам землю Ханаанську, щоб бути вашим Богом.
38
а%зъ г~ь б~ъ ваш#, и^зведы'и в^ы и^зъ земля` е^гљ=петъскїя, да'ти вамъ зе'млю ханаа'ньскђ. ја%ко бы'ти мн^њ б~ђ ва'шемђ”
39
Коли зубожіє в тебе брат твій і буде проданий тобі, то не накладай на нього роботи рабської:
39
И$ а^ще ѓ^ё^бо'жаеT бра'тъ тво'и ё^ тебе`. и^ продастъся тебњ`, да не рабо'тае^тъ тебњ` рабо'ты ра'бїя,
40
він повинен бути у тебе як найманець, як поселенець; до ювілейного року нехай працює у тебе,
40
а^ки нае^мникъ, и^л^и насе'ликъ да бђ'детъ ти до лњта ѓ^ставле'нїя, да дњ'лаетъ ё^ тебе`,
41
а тоді нехай відійде він від тебе, сам і діти його з ним, і повернеться у плем’я своє, і вступить знову у володіння батьків своїх,
41
и^ да и^зы'идетъ эT тебе` и^ дњти е^го с ни'м# въ лњто ѓ^ставле'нїя, и^ да и'детъ в роже'нїе свое`, и^ въ ѓ^дръжа'нїе эTч~ества е^го да и'детъ”
42
тому що вони — Мої раби, яких Я вивів із землі Єгипетської: не слід продавати їх, як продають рабів;
42
Поне'же раби` сђть сїи` мои`, ја%же и^зведо'хъ и^зъ земля` е^гљ=петьски, да ся не продаст# прода'нїемъ ра'бїем#,
43
не пануй над ним з жорстокістю і бійся Бога твого.
43
да не стђжи'ши е^мђ трђдомъ, да ё^бои'шися г~а б~а твое^го,
44
А щоб раб твій і рабиня твоя були у тебе, то купуйте собі раба і рабиню в народів, які навколо вас;
44
ра'бъ же тво'и и^ раба` и^же а%ще бђ'дет# ё^ тебе` эT ја%зы'къ, и^же ѓ^крsтъ тебе` сђть эT тњхъ, да притя'жится ра'бъ и^ рабы'ня,
45
також і з дітей поселенців, що оселилися у вас, можете купувати, і з племені їх, яке у вас, що народилося у них в землі вашій, і вони можуть бути вашою власністю;
45
и^ эT сн~въ населны'хъ и^же сђть въ ва'съ эT си'хъ да притяжи'те, и^ эT роже'нїя и^хъ. е^ли'цы и^же а%ще бђ'дђтъ в земли` ва'шеи да бђ'дет# ва'мъ въ ѓ^дръжанїе
46
можете передавати їх у спадщину і синам вашим після себе, як маєток; вічно володійте ними, як рабами. А над братами вашими, синами Ізраїлевими, один над одним не володарюйте, не пануйте з жорстокістю.
46
и^ да раздњли'те я& дњтемъ ва'шимъ по ва'съ, и^ да бђ'детъ ва'мъ во ѓ^дръжанїе въ вњки, бра'тїя же ва'шея` сн~въ і^и^л~въ ко'иждо бра'та свое^го, да не стђжи'тъ трђдо'мъ,
47
Якщо прибулець або поселенець твій буде мати достаток, а брат твій перед ним зубожіє і продасться прибульцеві, що оселився у тебе, або кому-небудь із племені прибульця,
47
а%ще пости'гне рђка` прише'лцђ и^ ѓ^битаlникђ и^же ё^ тебе`, и^ ѓ^ё'божа'лъ бра'тъ твои и^ прода'сться къ пришеlцђ, и^л^и къ ѓ^бита'лникђ и^же ё^ тебе`, и^л^и ро'дившемђся тђ прише'лцђ
48
то після продажу можна викупити його; хто-небудь із братів його повинен викупити його,
48
по прода'нїи` к немђ, и^скђпъ да бђ'дет# е^мђ, е^ді'номђ эT бра'тїя да и^скђпитъ е^го
49
або дядько його, або син дядька його повинен викупити його, або хто-небудь з родичів його, з племені його, повинен викупити його; або якщо буде мати достаток, сам викупиться.
49
бра'тъ эTц~а е^го, и^л^и сн~ъ бра'та эTц~а е^го, да и^скђпитъ е^го и^л^и эT сво'иствены'я пло'ти ро'да е^го, и^скђпитъ е^го, а^ще л^и возмо'жет# рђка е^го и^скђпи'ти себе`
50
І він повинен розрахуватися з покупцем його, починаючи від того року, коли він продав себе, до року ювілейного, і срібло, за яке він продав себе, слід віддати йому за кількістю років; як тимчасовий найманець він повинен бути в нього;
50
да съчте'тся съ притяжа'вшиM е^го, эT лњта е^же вда'ся е^мђ, да'же до лњта ѓ^ставле'нїя`” И$ да бђ'детъ сребро` прода'нїя е^го, а^ки дн~ь нае'мъникђ, эT лњта до лњта да бђ'детъ с ни'мъ,
51
і якщо ще багато залишається років, то за мірою їх він повинен віддати у викуп за себе срібло, за яке він куплений;
51
а%ще л^и комђ бо'лїи лTњ е^сть, протиv то'мђ эTдаст# и^скђпъ свои” эT сребра` прода'наго,
52
якщо ж мало залишається років до ювілейного року, то він повинен порахувати і за мірою років віддати за себе викуп.
52
а%ще л^и мало ѓ^ста'нется эT лњтъ, до лњтъ ѓ^ставле'нїя, и^ да съчте'тъ е^мђ по лњтоM е^го, и^ да эTда'стъ и^скђпъ е^го а^ки нае'мникъ
53
Він повинен бути у нього, як найманець, в усі роки; він не повинен панувати над ним з жорстокістю в очах твоїх.
53
эT го'да до го'да, да бђ'дет# с ни'мъ” да не стђжи'ши е^мђ трђдоM прDе тобо'ю,
54
Якщо ж він не викупиться таким чином, то в ювілейний рік відійде сам і діти його з ним,
54
а%ще л^и не и^скђ'пится, посе'мъ да и^зы'идетъ въ лњто ѓ^ставле'нїя, са'мъ и^ дњти е^го с ни'мъ,
55
тому що сини Ізраїлеві Мої раби; вони Мої раби, яких Я вивів із землі Єгипетської. Я Господь, Бог ваш.
55
ја'ко мои` раби` сн~ове і^и^л~вы, раби` мои` с^и сђть, и^хже и^зведо'х# и^зъ земля` е^гљ=пеTскїя”