Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Ось закон про жертву за провину: це велика святиня;
1
И# сeй зак0нъ nвнA и4же њ преступлeніи: с™†z с™hхъ сyть:
2
жертву за провину слід заколоти на тому місці, де заколюється всепалення, і кров’ю її кропити жертовник з усіх боків;
2
на мёстэ, на нeмже закалaютъ всесожжeніе, да зак0лютъ nвнA и4же њ преступлeніи пред8 гDемъ, и3 кр0вь да пролію1тъ на стwsла nлтарS w4крестъ:
3
той, хто приносить, повинен представити з неї весь жир, курдюк і жир, що вкриває нутрощі,
3
и3 вeсь тyкъ є3гw2 да принесeтъ t негw2, и3 чрeсла, и3 вeсь тyкъ покрывaющій ўтр0бу, и3 вeсь тyкъ и4же на ўтр0бэ,
4
і обидві нирки і жир, який на них, що на стегнах, і сальник, що на печінці; з нирками нехай він відокремить це;
4
и3 џбэ пHчки, и3 тyкъ и4же на ни1хъ, и4же на стeгнахъ, и3 преп0нку, ћже на пeчени, съ п0чками да tи1метъ |:
5
і спалить це священик на жертовнику в жертву Господу: це жертва за провину.
5
и3 вознесeтъ | жрeцъ на nлтaрь, прин0съ въ воню2 благов0ніz гDу: њ преступлeніи (бо) є4сть:
6
Вся чоловіча стать священичого роду може їсти її; на святому місці слід їсти її: це велика святиня.
6
всsкъ мyжескъ п0лъ t жрє1цъ да снёстъ |, на мёстэ с™э да снэдsтъ |: с™†z с™hхъ сyть:
7
Як про жертву за гріх, так і про жертву за провину закон один: вона належить священикові, який очищає через неї.
7
ћкоже грэхA рaди, тaкw и3 преступлeніz рaди, зак0нъ є3ди1нъ и4хъ: жрeцъ и4же пом0литсz њ нeмъ, є3мY да бyдетъ:
8
І коли священик приносить чиюсь жертву всепалення, шкіра від жертви всепалення, яку він приносить, належить священикові;
8
и3 жрeцъ приносsй всесожжeніе человёчо, к0жа всесожжeніz, є4же прин0ситъ џнъ, є3мY да бyдетъ:
9
і всяке приношення хлібне, яке печене в печі, і всяке приготоване у горщику або на сковороді, належить священикові, який приносить його;
9
и3 всsка жeртва, ћже сотвори1тсz въ пещи2, и3 всsка, ћже сотвори1тсz на nгни1щи, и3ли2 на сковрадЁ, жерцY, и4же прин0ситъ ю5, томY да бyдетъ:
10
і всяке приношення хлібне, змішане з єлеєм і сухе, належить усім синам Аароновим, як одному, так і іншому.
10
и3 всsка жeртва спрsжена съ є3лeемъ, и3 ћже не спрsжена, всBмъ сынHмъ ґарw6нимъ комyждо рaвнw да бyдетъ.
11
Ось закон про жертву мирну, яку приносять Господу:
11
Сeй зак0нъ жeртвы спасeніz, ю4же принесyтъ гDу:
12
якщо хто в подяку приносить її, то при жертві подяки він повинен принести прісні хліби, змішані з єлеєм, і прісні коржі, помазані єлеєм, і пшеничне борошно, просякнуте єлеєм, хліби, змішані з єлеєм;
12
ѓще ќбw похвалeніz рaди принесeтъ ю5, и3 принесeтъ на жeртву хвалeніz хлёбы t муки2 пшени1чны прsжєны въ є3лeи, и3 њпрэсн0ки пом†заны є3лeемъ, и3 мукY пшени1чну смёшену съ є3лeемъ:
13
крім коржів, нехай він приносить у приношення своє квасний хліб, при мирній жертві подячній;
13
съ хлBбы квaсными да принесeтъ дaръ св0й на жeртву хвалeніz спаси1телнагw:
14
одне що-небудь з усього приношення свого нехай принесе він для возношення Господу: це належить священикові, який кропить кров’ю мирної жертви;
14
и3 да принесeтъ є3ди1нъ t всёхъ дарHвъ свои1хъ ўчaстіе гDу: жерцY возливaющему кр0вь жeртвы спасeніz, томY да бyдетъ:
15
м’ясо мирної жертви подяки слід з’їсти в день приношення її, не слід залишати від нього до ранку.
15
и3 мzсA жeртвы хвалeніz спаси1телнагw томY да бyдутъ, и3 въ џньже дeнь принесyтсz, да снэдsтсz: да не њстaвzтъ t негw2 на ќтріе:
16
Якщо ж хто приносить жертву за обітницею, або від ревности, то жертву його слід їсти в день приношення, і на другий день те, що залишиться від неї, їсти можна,
16
и3 ѓще њбётъ бyдетъ, и3ли2 в0льный пожрeтъ дaръ св0й, въ џньже ѓще дeнь жeртву свою2 принесeтъ, да снёстсz, и3 на ќтріе:
17
а що залишилося від жертовного м’яса до третього дня, треба спалити на вогні;
17
и3 њстaвшеесz t мsсъ жeртвы до днE трeтіzгw на nгни2 да сожжeтсz:
18
якщо ж будуть їсти м’ясо мирної жертви на третій день, то вона не буде благоприємна; хто її принесе, тому ні у що не буде ставитися: це осквернення, і хто буде їсти її, той понесе на собі гріх;
18
ѓще же kдhй снёстъ t мsсъ въ дeнь трeтій, не пріи1метсz приносsщему ю5, нижE вмэни1тсz є3мY: њсквернeніе є4сть: душa же, ћже ѓще снёстъ t ни1хъ, грёхъ пріи1метъ:
19
м’яса цього, якщо воно доторкнеться до чого-небудь нечистого, не слід їсти, але треба спалити його на вогні; а м’ясо чисте може їсти всякий чистий;
19
и3 мzсA, ±же ѓще прик0снутсz всsкому нечи1сту, да не снэдsтсz, на nгни2 да сожгyтсz: всsкъ чи1стый да снёстъ мzсA:
20
якщо ж яка душа, маючи на собі нечистоту, буде їсти м’ясо мирної жертви Господньої, то знищиться душа та з народу свого;
20
душa же, ћже ѓще снёстъ t мsсъ жeртвы спасeніz, ћже є4сть гDу, и3 нечистотA є3гw2 на нeмъ, поги1бнетъ душA џна t людjй свои1хъ:
21
і якщо яка душа, доторкнувшись до чого-небудь нечистого, до нечистоти людської, або до нечистої худоби, або до якого-небудь нечистого плазуна, буде їсти м’ясо мирної жертви Господньої, то знищиться душа та з народу свого.
21
и3 душA, ћже ѓще прик0снетсz всsкой вeщи нечи1стэй, и3ли2 t нечистоты2 человBчи и3ли2 t четверон0гихъ нечи1стыхъ, и3ли2 всsкой мeрзости нечи1стэй, и3 снёстъ t мsсъ жeртвы спасeніz, ћже є4сть гDнz, поги1бнетъ душA тA t людjй свои1хъ.
22
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
22
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
23
скажи синам Ізраїлевим: ніякого жиру ні з вола, ні з вівці, ні з козла не їжте.
23
рцы2 сынHмъ ї}лєвымъ, глаг0лz: всsкагw тyка говsжа и3 џвча и3 к0зіz да не снёсте:
24
Жир з мертвого і жир з роздертого звіром можна вживати на всяку справу; а їсти не їжте його;
24
и3 тyкъ мертвечи1ненъ и3 ѕвэроsдный да сотвори1тсz на всsко дёло, въ kдeніи же да не снёстсz:
25
тому що, хто буде їсти жир з худоби, що приноситься в жертву Господу, знищиться душа та з народу свого;
25
всsкъ kдhй тyкъ t скотHвъ, t ни1хже принесeтъ дaръ гDу, поги1бнетъ душA тA t людjй свои1хъ:
26
і ніякої крови не їжте в усіх оселях ваших ні з птахів, ні з худоби;
26
всsкіz кр0ве да не снёсте во всёхъ селeніихъ вaшихъ и3 t скотHвъ и3 t пти1цъ:
27
а хто буде їсти яку-небудь кров, знищиться душа та з народу свого.
27
всsка душA, ћже ѓще снёстъ кр0вь, поги1бнетъ душA тA t людjй свои1хъ.
28
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
28
И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
29
скажи синам Ізраїлевим: хто представляє мирну жертву свою Господу, той з мирної жертви частину повинен принести для приношення Господу;
29
и3 сынHмъ ї}лєвымъ речeши, глаг0лz: приносsй жeртву спасeніz гDу да принесeтъ дaръ св0й гDу, и3 t жeртвы спасeніz:
30
своїми руками повинен він принести в жертву Господу: жир із грудьми повинен він принести [і сальник на печінці], потрясаючи грудьми перед лицем Господнім;
30
рyцэ є3гw2 да принесyтъ прин0съ гDу: тyкъ и4же на грyдехъ, и3 преп0нку пeчени да принесeтъ |, ћкоже возложи1ти дaръ пред8 гDа:
31
жир спалить священик на жертовнику, а груди належать Ааронові й синам його;
31
и3 да вознесeтъ жрeцъ тyкъ и4же на грyдехъ, на nлтaрь, и3 гр{ди да бyдутъ ґарHну и3 сынHмъ є3гw2,
32
і праве плече, як возношення, з мирних жертв ваших віддавайте священикові:
32
и3 рaмо десн0е да дaстсz ўчaстіе жерцY t жeртвъ спасeніz вaшегw:
33
хто з синів Ааронових приносить кров із мирної жертви і жир, тому і праве плече в частку;
33
приносsщему кр0вь спасeніz и3 тyкъ t сынHвъ ґарHновыхъ, томY да бyдетъ рaмо десн0е во ўчaстіе:
34
бо Я беру від синів Ізраїлевих з мирних жертв їхніх груди потрясання і плече возношення, і віддаю їх Аарону священику і синам його у вічну частку від синів Ізраїлевих.
34
грyдь бо возложeніz и3 рaмо ўчaстіz взsхъ t сынHвъ ї}левыхъ t жeртвъ спасeніz вaшегw, и3 дaхъ | ґарHну жерцY и3 сынHмъ є3гw2, зак0ннw вёчнw t сынHвъ ї}левыхъ.
35
Ось частина Аарону і частина синам його з жертв Господніх від дня, коли вони стануть перед Господом для священнодійства,
35
СіE помaзаніе ґарHне и3 помaзаніе сынHвъ є3гw2 t прин0сwвъ гDнихъ, въ џньже дeнь приведE | жрeти гDу:
36
яку повелів Господь давати їм від дня помазання їх від синів Ізраїлевих. Це вічна постанова в роди їх. —
36
ћкоже заповёда гDь дaти и5мъ, въ џньже дeнь помaза | t сынHвъ ї}левыхъ: зак0ннw вёчнw въ р0ды и4хъ.
37
Ось закон про всепалення, про приношення хлібне, про жертву за гріх, про жертву за провини, про жертву посвячення і про жертву мирну,
37
Сeй зак0нъ всесожжeній и3 жeртвы, и3 њ грэсЁ и3 њ преступлeніи, и3 совершeніи и3 жeртвэ спасeніz:
38
який дав Господь Мойсею на горі Синаї, коли повелів синам Ізраїлевим, у пустелі Синайській, приносити Господу приношення їх.
38
ћкоже заповёда гDь мwmсeю на горЁ сінaйстэй, въ џньже дeнь заповёда сынHмъ ї}лєвымъ приноси1ти дaры сво‰ пред8 гDа, въ пустhни сінaйстэй.