Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Левит
Українською (п. Філарета)
Острозька Біблія, 1581р.
Глава 1
1
І воззвав Господь до Мойсея і сказав йому зі скинії зібрання, говорячи:
Якщо жертва його є всепаленням з великої худоби, нехай принесе її чоловічої статі, без вад; нехай приведе її до дверей скинії зібрання, щоб придбати йому благовоління перед Господом;
3
А/ще же съж#женїа даръ е^го эT го'вяD, мђ'жескъ поl непоро'ченъ, да принесе'тъ преD двери храма свњдᲇнїа, и^ да принесеT е& прїа'тно преD гм~ъ,
4
і покладе руку свою на голову жертви всепалення — і придбає він благовоління, в очищення гріхів його;
4
и^ да въꙁложиT рђ'кђ на главђ` приноше'нїю, прїя'то е^мђ молитися ѓ^ неM”
5
і заколе тельця перед Господом; сини ж Ааронові, священики, принесуть кров і покроплять кров’ю з усіх боків на жертовник, який при вході у скинію зібрання;
5
И$ да ꙁаколюT ю^не'цᲆ преD гм~ᲆ, и^ да принесђтᲆ сн~ове а^а^ро'нови, жерцы` кро'вь и^ да пролїюT кровь на ѓ^лта'рь о%крsтъ, и^же ё^ дв'ерїи храма свњдњ'нїа”
6
і зніме шкуру з жертви всепалення і розсіче її на частини;
6
И$ ѓ^дра'вши все`съж#же'нїе, да раздробяT е& на ё%ды”
7
сини ж Ааронові, священики, покладуть на жертовник вогонь і на вогні розкладуть дрова;
7
И$ да вᲆꙁложаT сн~ове а^а^ро'ни жерцы` ѓ%гнь на ѓ^лта'рь, и^ да въскладђтᲆ дрова` на ѓ^гнь,
8
і розкладуть сини Ааронові, священики, частини, голову і жир на дровах, що на вогні, на жертовнику;
8
и^ да въскладђтᲆ сн~ове а^а^ро'ни жер цы`, раZдробле'ное, и^ главђ` и^ тђкъ, на дрова` горя'ща ја^же на ѓ^лта'ри”
9
а нутрощі жертви і ноги її вимиє він водою, і спалить священик усе на жертовнику: це всепалення, жертва, пахощі, приємні Господу.
9
ё^тро'бђ же и^ но'гы да и^ꙁмы'ютъ водо'ю, и^ да въꙁложи'тъ жре'цъ вс^я на ѓ^лта'рь, приношенїа жрътва е^сть воня бл~гоё^ха'нїа г~ђ.
10
Якщо жертва всепалення його [Господу] з дрібної худоби, з овець, або з кіз, нехай принесе її чоловічої статі, без вад, [і нехай покладе руку на голову її,]
10
а%ще ли же эT ѓ^вецъ дар# свои гв~и принесе'тъ эT а%гнецъ, и^л^и эT ко'ꙁлищᲆ, вᲆ все`сож#же'нїе, мђж'ескъ полъ чи'стъ да принесе'тъ и&,
11
і заколе її перед Господом на північній стороні жертовника, і сини Ааронові, священики, покроплять кров’ю її на жертовник з усіх боків;
11
и^ да възложи'тъ рђ'кђ на главђ` е^го. и^ да зако'лютъ е& въ странњ` ѓ^лта'ря къ сњ'верђ преD гм~ъ” И$ да пролїю'тъ сн~ове а^а^рони жерцы` кро'вь е^го ё^ ѓ^лъᲄаря.
12
і розсічуть її на частини, відокремивши голову її і жир її, і розкладе їх священик на дровах, які на вогні, на жертовнику,
12
и^ да раꙁдробя'тᲆ е^го на ё%ды, и^ главђ`, и^ тђкъ е^го да въскладTђ е& жерᲆцы` на ѓ^лта'рь на дрова` ја^же на ѓ^гни”
13
а нутрощі і ноги вимиє водою, і принесе священик усе і спалить на жертовнику: це всепалення, жертва, пахощі, приємні Господу.
13
Оу^тро'бђ же и^ но'ги и^ꙁмы'ют# водо'ю. и^ принесе'тъ жре'цъ вс^е, и^ да въꙁложи'т# на ѓ^лта'рь, принесе'ное еs жр'ътва воня` бл~гоё^ха'нїа г~ђ”
14
Якщо ж із птахів приносить він Господу всепалення, нехай принесе жертву свою з горлиць, або з молодих голубів;
священик принесе її до жертовника, і скрутить їй голову, і спалить на жертовнику, а кров вицідить до стіни жертовника;
15
и^ да принесеT жре'цъ къ ѓ^лта'рю, и^ да ё^то'ргнетᲆ главђ` е^го, и^ да въꙁложи'тъ жре'цъ на ѓ^лта'рь. і^ и^сцњ'дитᲆ кровь ё^ стоя'ла ѓ^лтаря`.
16
зоб її з пір’ям її відніме і кине його поряд з жертовником на східну сторону, де попіл;
16
и^ да эTлђ'чиT горта'нь с пе'рїемъ. и^ да и^ꙁнесетᲆ эT ѓ^лта'ря на восто'къ, на мњсто попела,
17
і надламає її в крилах її, не відокремлюючи їх, і спалить її священик на жертовнику, на дровах, які на вогні: це всепалення, жертва, пахощі, приємні Господу.
17
и^ да и^зломитъ е^го эT крилђ` и^ да не раꙁдњлитъ. и^ да въꙁло'житъ е& жре'цъ на ѓ^лта'рь, на дрова` горя'щая, принесеное е^сᲄь жр'ътва воня` бл~гоё^ханїа г~ђ.
Глава 2
1
Якщо яка душа хоче принести Господу жертву приношення хлібного, нехай принесе пшеничного борошна, й увіллє на нього єлею, і покладе на нього ливану,
1
Аще ли беꙁъ дш~а принесе'тᲆ даръ г~ђ, мђка` пшени'чна да бђ'детъ даръ е^го. и^ да въꙁлїетᲆ на ню е^ле'и, и^ да въꙁложи'тъ на ню` џїмїа'м# бњ'лыи ж'рътва е^сᲄь,
2
і принесе його до синів Ааронових, священиків, і візьме повну жменю борошна з єлеєм і з усім ливаном, і спалить це священик у пам’ять на жертовнику; це жертва, пахощі, приємні Господу;
2
и^ да несе'тъ ю& къ сн~омъ а^а^ро'ним# жерцемъ” И$ възметъ эT нея` по'лнђ го'рсть мђки` пшени'чны съ е^леѓ'мъ, и^ весь џїмїаM бњ'лыи ея`, и^ да въꙁложи'тъ жре'цъ въ па'мять е^го на ѓ^лта'рь, жр'ътва воня` бл~гово'нїа г~ђ”
3
а залишки від приношення хлібного Аарону і синам його: це велика святиня з жертв Господніх.
Ніякого приношення хлібного, яке приносите Господу, не робіть квасного, тому що ні квасного, ні меду не повинні ви спалювати в жертву Господу;
11
Вс^ю тре'бђ ю%же а^ще приноси'те г~ђ, да ся не съᲄвори'тъ ква'сна, вся'кᲆ б^о ква'съ и^ вся'кᲆ меD, да не принесе'тся эT него` прино'съ г~ђ”
12
як приношення початків приносьте їх Господеві, а на жертовник не можна возносити їх у приємні пахощі.
12
То'чїю даръ нача'тковъ да принесе'те г~ђ. на ѓ^лтаr же да не принесе'тся въ воню` бл~гово'нїа г~ђ”
13
Всяке приношення твоє хлібне соли́ сіллю, і не залишай жертви твоєї без соли завіту Бога твого: при всякому приношенні твоєму принось [Господу Богу твоєму] сіль.
13
И$ вся'кᲆ дарᲆ тре'бᲆ вашиX со'лїю да со'лится, и^ да не ѓ^ста'неᲄся со'ль завњта гн~я эT тре'бъ вашиX, вᲆ вся'комᲆ да'рњ, да ся принесе'тъ со'ль”
14
Якщо приносиш Господу приношення хлібне з перших плодів, принось у дар від перших плодів твоїх з колосся, висушеного на вогні, розтовчені зерна,
і покладе руку свою на голову жертви своєї, і заколе її біля дверей скинії зібрання; сини ж Ааронові, священики, покроплять кров’ю на жертовник з усіх боків;
2
и^ възложи'тъ рђцњ свои` на главђ` да'рђ. и^ да зако'лютъ и&, ё^ дверїи хра'ма свњдњ'нїа, и^ да въꙁлїютᲆ сн~ове а^а^ро'ни жерцы` кро'вь на ѓ^лта'рь ѓ^крsтъ,
3
і принесе він з мирної жертви в жертву Господу жир, що покриває нутрощі, і весь жир, що на нутрощах,
3
и^ да принесђтъ эT тре'бы сп~се'нїа прино'съ г~ђ. и^ тkђ же покрыва'ющїи ё^тро`бђ, и^ весь тђкъ и^же е^сть въ ё^ᲄро'бњ,
4
і обидві нирки і жир, який на них, що на стегнах, і сальник, що на печінці; з нирками він відокремить це;
4
и^ ѓ^бњ и^сᲄе'си, и^ тђк# и^же на нею`, и^ е^же на сᲄегна'хъ, и^ повраꙁъ ја%тре'нїи, съ и^стесами да эTи^меTся.
5
і сини Ааронові спалять це на жертовнику разом із всепаленням, яке на дровах, на вогні: це жертва, пахощі, приємні Господу.
5
и^ да принесђтъ сїя сн~ове а^а^ро'ни жер#цы` къ ѓ^лта'рю, въ вс^есъж#же'нїе на дрова` горя'щая на ѓ^лта'рь, приносᲆ воня` бл~гово'нїа г~ђ”
6
А якщо з дрібної худоби приносить він мирну жертву Господу, чоловічої або жіночої статі, нехай принесе її, що не має вад.
6
А/ще ли эT ѓ^веw дар# е^гоᲄре'ба спsнїа г~ђ, мђ'жескъ поl и^ же'нескъ, непоро'чена да принесеT е&”
7
Якщо з овець приносить він жертву свою, нехай представить її перед Господом,
7
А/ще ли а^гнеца принесе'тъ даръ е^го, да принесе'тъ и& преD г~ь,
8
і покладе руку свою на голову жертви своєї, і заколе її перед скинією зібрання, і сини Ааронові покроплять кров’ю її на жертовник з усіх боків;
8
и^ да възложиT рђ'кђ на главђ` да'ра е^го, и^ да зако'лет# е^го ё^ дверїи хра'ма, свᲇдњ'нїа и^ да пролїюT сн~ове а^а^рони жерцы` кро'вь ѓ%крsтᲆ ѓ^лта'ря,
9
і нехай принесе з мирної жертви у жертву Господу жир її, весь курдюк, відрізавши його по саму хребтову кістку, і жир, що покриває нутрощі, і весь жир, що на нутрощах,
9
и^ да принесђтъ эT тре'бы сп~се'нїа приносᲆ г~ђ. тkђ же и^ чресла` чи'сто эT хребта` да эTлђ'чиT и&, и^ ве'сь тђкъ покрыва'ющїи ё^тро'бђ, и^ весь тђкᲆ и^же вᲆ ё^тро'бњ,
10
і обидві нирки і жир, що на них, що на стегнах, і сальник, що на печінці; з нирками він відокремить це;
10
и^ ѓ^бᲇ и^стеси и^ тђкъ и^же на ниX, і^ и^же на стегнаX, и^ по'враꙁъ ја%тре'нїи, сᲆ и^сᲄесеми да эTлђ'читъ.
11
священик спалить це на жертовнику; це пожива вогню — жертва Господу.
якщо священик помазаний згрішить і зробить винним народ, — то за гріх свій, яким згрішив, нехай принесе з великої худоби тельця, без вад, Господу в жертву за гріх,
3
А/ще ли ё^бо а^рхїереи пома'ꙁанныи съгрњши'тъ, и^же и^ лю'дїе грњша'тъ. и^ да приведеT грњха ради свое^го, е^же е^сть съгрњшилъ, ю^нецъ эT волоv непоро'чеn гв~и, грᲇха ра'ди
4
і приведе тельця до дверей скинії зібрання перед Господом, і покладе руки свої на голову тельця, і заколе тельця перед Господом;
4
и^ да приведеT ю%нецᲆ кᲆ две'реM храма свњдњнїа преD г~а, и^ да въꙁложи'тъ рђ'кђ свою` на главђ` ю^нцђ`, и^ да ꙁаколетъ ю^нца` преD гм~ъ”
5
і візьме священик помазаний, [освячений довершеним освяченням,] крови тельця і внесе її в скинію зібрання,
і вмочить священик перст свій у кров і покропить кров’ю сім разів перед Господом перед завісою святилища;
6
и^ да ѓ^мо'читъ жрецъ пе'рстъ въ кро'ви и^ да ѓ^кро'питъ кро'вїю сеDми'жды, пеrстомъ прDе гм~ъ, ё^ ꙁавᲇ'сы ст~ыни”
7
і покладе священик кров [тельця] перед Господом на роги жертовника запашного кадіння, що у скинії зібрання, а решту крови тельця виллє до підніжжя жертовника всепалень, що біля входу скинії зібрання;
7
И$ да въꙁложи'тᲆ жре'цъ эT кро'ви ю%нча на ё^глы ѓ^л#та'ря џїмїа'ма сложе'наго и^же прDе гм~ъ. и^же е^сть, въ хра'мᲇ свᲇдᲇ'нїа. всю` же кро'вь ю%нчю да пролїе'тъ, ё^ стоя'ла ѓ^лтаря` прино'снаго, е^же е^сть ё^ две'рїи хра'ма свњдњ'нїа”
8
і вийме з тельця за гріх весь жир його, жир, що покриває нутрощі, і весь жир, що на нутрощах,
8
И$ ве'сь тђкъ ю%нца грњхо'внаго, да въꙁмеT эT неготђк# и^же на ё^тро'бњ” И$ ве'сь тђкᲆ и^же въ ё^тро'бњ,
9
і обидві нирки і жир, що на них, що на стегнах, і сальник на печінці; з нирками відокремить він це,
9
и^ ѓ^бњ и^сте'си и^ тђкъ и^же на нихъ, і^ и^же е^сть на сᲄегнаX, и^ повразъ ја%тренїи сᲆ и^стесема да въ'зметъ,
10
як відокремлюється з тельця жертви мирної; і спалить їх священик на жертовнику всепалення;
10
ја%коже въꙁметъ и^ ё^ юнца тре'бы сп~сенїа” И$ да вᲆꙁложи'тъ жре'цъ на ѓ^лта'рь прино'сныи
11
а шкуру тельця і все м’ясо його з головою і з ногами його, і нутрощі його і нечистоту його,
усього тельця нехай винесе поза стан на чисте місце, де висипається попіл, і спалить його вогнем на дровах; де висипається попіл, там нехай спалений буде.
12
и^ да и^знесђтъ всего` ю^нца и^с по'лка на мњ'сто чи'сто, и^дњже и^ссы'пываю^тъ по'пелы. и^ да съжгђтъ и& дро'вы на ѓ^гни`, на мњ'сте просы'панїа по'пела да ся съж#же'тъ”
13
Якщо ж уся громада Ізраїлева згрішить помилково і сховане буде діло від очей зібрання, і зробить що-небудь проти заповідей Господніх, чого не належало робити, і буде винна,
то, коли викритий буде гріх, яким вони згрішили, нехай від усієї громади принесуть з великої худоби тельця в жертву за гріх і приведуть його перед скинію зібрання;
14
и^ я^ви'тся и^мъ грњ'хъ ја%же съгрњши'ша в# немъ” И$ да приведе'тъ со'нмъ, ю^нецъ эT воло'въ чистъ грњха ради, и^ приведђтᲆ и& прDе две'ри храма свњдᲇнїя`.
15
і покладуть старійшини громади руки свої на голову тельця перед Господом і заколють тельця перед Господом;
15
и^ да вᲆзложа'тъ ста'рци со'нма рђки своя на главђ` ю^нца прDе гм~ъ, и^ да ꙁако'лютъ ю^нца прDе гм~ъ.
16
І внесе помазаний священик кров тельця в скинію зібрання,
і вмочить священик перст свій у кров [тельця] і покропить сім разів перед Господом перед завісою [святилища],
17
И$ да ѓ^мо'читъ жре'цъ пе'рстъ сво'и вᲆ кро'ви ю%нчи и^ да покро'питъ седми'жDы прDе гм~ъ, прDе ꙁавњсою ст~ни”
18
і покладе кров на роги жертовника [запашного куріння], який перед лицем Господнім у скинії зібрання, а решту крови виллє до підніжжя жертовника всепалення, що при вході скинії зібрання;
18
И$ эT кро'ви да въꙁложи'тᲆ жре'цъ на ё^глы ѓ^лтаря`, џимїя'ма сложе'наго и^же е^сть прDе гм~ъ, и^же е^сть въ хра'мњ свњдњ'нїа” Всю` же кровь да пролїет# ё^ стоя'ла ѓ^лтаря` прино'снаго, и^же е^сть ё^ две'рїи хра'ма свњдњ'нїа”
19
і весь жир його вийме з нього і спалить на жертовнику;
19
И$ весь тђкъ е^го да въ'зметᲆ эT него и^ възложи'тъ на ѓ^лта'рь,
20
і зробить з тельцем те, що робиться з тельцем за гріх: так повинен зробити з ним, і так очистить їх священик, і прощено буде їм;
і винесе тельця поза стан, і спалить його так, як спалив попереднього тельця. Це жертва за гріх громади.
21
И$ да и^ꙁнесђтъ ю%нца всего внњ полка`, и^ да сᲆжгђтᲆ ю%нца, ја%коже сожго'ша ю%нца пе'рваго ѓ^ грњсњ грњхъ б^о сонма` е^сть.
22
А якщо згрішить начальник, і зробить помилково що-небудь проти заповідей Господа, Бога свого, чого не належало робити, і буде винен,
22
А$ще ли кн~ѕь съгрњши'тъ, и^ сътвори'тъ е^ді'нђ эT всњх'ъ ꙁа'повњдїи г~а б~а свое^го не хотя е^же нњ'сть лњпотвори'ти и^ сътвориT,
23
то, коли пізнаний буде ним гріх, яким він згрішив, нехай приведе він у жертву козла без вад,
23
и^ ё^вњсться е^мђ грᲇхъ, и%мже съгрњши` в не'мᲆ. да принесе'тъ даръ свои, козе'лъ, эT ко'ꙁъ мђжескъ полъ чистъ грњха ра'ди”
24
і покладе руку свою на голову козла, і заколе його на місці, де заколюються всепалення перед Господом: це жертва за гріх;
24
И$ въꙁложи'тъ рђкђ свою на главђ` козла`, и^ да ꙁаколют# и& на мᲇстњ, и^дњже ꙁакала'ютъ всясъж#же'нїа грњха` ра'ди прDе гм~ъ, ѓ^ грњсњ б^о е^сть”
25
і візьме священик перстом своїм крови від жертви за гріх і покладе на роги жертовника всепалення, а решту крови його виллє до підніжжя жертовника всепалення;
25
И$ да възметъ жре'цъ эT кро'ви е^же ѓ^ грњсњ персᲄомъ на ё^глы ѓ^лтаря`, всегосъж#женїя, всю же кро'вь е^го да пролїе'тъ ё^ стоя'ла ѓ^л#таря` вс^есъж#женыхъ”
26
і весь жир його спалить на жертовнику, подібно як жир жертви мирної, і так очистить його священик від гріха його, і прощено буде йому.
то, коли пізнаний буде ним гріх, яким він згрішив, нехай приведе він у жертву козу без вад за гріх свій, яким він згрішив,
28
и^ ё^вᲇст#ся е^мђ грњхᲆ и^же сᲆгрњши` в не'мъ” да принесе'тъ да'ръ свои козђ` эT ко'ꙁъ же'нескъ полъ непоро'чнђ, да принесе'тъ грњха ра'ди свое^го и^мъже съгрњши`”
29
і покладе руку свою на голову жертви за гріх, і заколють [козу] у жертву за гріх на місці, [де заколюють] жертву всепалення;
29
да въꙁложиT рђ'кђ свою на главђ` козњ`, и^ ꙁако'лет# ю&, ја^же грњха` ра'ди, на мњстњ, на не'мже ꙁакала'юᲄъ вс^есᲆж#же'нїа”
30
і візьме священик крови її перстом своїм, і покладе на роги жертовника всепалення, а решту крови її виллє до підніжжя жертовника;
30
И$ да въ'зметъ жре'цъ эT кро'ви е^я` пе'рстомъ и^ да въꙁложитъ на ё%глы ѓ^лтаря`, вс^есъжже'нїя, и^ всю же кро'вь ея` пролїе'тъ ѓ%крsтъ стоя'ла ѓ^лтаря` вс^есъж#же'нїа”
31
і весь жир її відокремить, подібно як відокремлюється жир із жертви мирної, і спалить його священик на жертовнику в приємні пахощі Господу; і так очистить його священик, і прощено буде йому.
31
И$ весь тђкᲆ да эTи'меᲄъ и& ја%коже эTе'млетᲆ тђкъ эT тре'бы спsнїя, и^ да въꙁложи'тъ жрецъ на ѓ^лта'рь, вᲆ воню` бл~гово'нїя г~ђ, и^ да помолится жре'ц# ѓ^ немъ и^ ѓ^ста'вится е^мђ”
32
А якщо з отари овець захоче він принести жертву за гріх, нехай принесе жіночої статі, без вад,
32
а^ще ли ѓ^вцђ` принесетъ да'ръ свои грњха` ради же'нескъ поl, непоро'ченъ да принесе'тъ ю&”
33
і покладе руку свою на голову жертви за гріх, і заколе її в жертву за гріх на тому місці, де заколюють жертву всепалення;
33
И$ да възложи'тъ рђкђ свою на главђ` е^же ѓ^ грњсњ, и^ да ꙁако'лютъ ю& грњха ра'ди, на мњсте на немже ꙁакала'ютъ вс^есъж#же'нїя на мњстњ ст~њ.
34
і візьме священик перстом своїм крови від цієї жертви за гріх і покладе на роги жертовника всепалення, а решту крови її виллє до підніжжя жертовника;
34
и^ вꙁемъ жре'цъ эT кро'ви е^же ѓ^ грњсњ пе'рстомъ свои^мᲆ и^ да въꙁложи'тъ на ё%глы ѓ^лтаря` вс^есъж#же'ныхъ, и^ всю кро'вь ея` да пролїе'тъ ё^ стоя'ла ѓ^лтаря` вс^есъж#же'нїя,
35
і весь жир її відокремить, як відокремлюється жир вівці з жертви мирної, і спалить це священик на жертовнику в жертву Господу; і так очистить його священик від гріха, яким він згрішив, і прощено буде йому.
35
и^ весь тkђ ея` да эTлђчиT, ја%коже эTе'млетъ тђкъ ѓ^вцы` эT тре'бы спsнїя. и^ да въꙁложи'тъ жре'цъ на ѓ^лта'рь на вс^есъж#же'нїе гн~е, и^ да помо'лится ѓ^ немъ жре'ц#, ѓ^ грњсњ е^го и^же съгрњши`, и^ ѓ^ста'вится е^мђ”
Глава 5
1
Якщо хто згрішить тим, що чув голос прокляття і був свідком, або бачив, або знав, але не оголосив, то він понесе на собі гріх.
Або якщо доторкнеться до чого-небудь нечистого, або до трупа звіра нечистого, або до трупа худоби нечистої, або до трупа гада нечистого, але не знав того, то він нечистий і винний.
Або якщо доторкнеться до нечистоти людської, яка б то не була нечистота, від якої оскверняються, і він не знав того, але після довідається, то він винний.
Або якщо хто безрозсудно устами своїми поклянеться зробити що-небудь зле або добре, яка б то не була справа, в якій люди безрозсудно клянуться, і він не знав того, але після довідався, то він винний в тому.
Якщо він винний в чому-небудь із цього, і сповідається, у чому він згрішив,
5
і^ и^сповњсть грњхъ, е^гоже дњлма съгрњшиl е^сть в немъ”
6
то нехай принесе Господу за гріх свій, яким він згрішив, жертву за провину з дрібної худоби, вівцю або козу, за гріх, і очистить його священик від гріха його.
Якщо ж він не в змозі принести вівці, то в провину за гріх свій нехай принесе Господу двох горлиць або двох молодих голубів, одного в жертву за гріх, а іншого у всепалення;
7
А/ще ли не мо'жеT рђка` е^го спости'гнђти съ ѓ^вцђ, да принесе'тъ грњха` ра'ди свое^го и%мже съгрњши`, дв^њ го'рлицы и^л^и дв^а птенца` голђ'бина г~ђ, е^ді'нъ грњха` раd и^ е^ді'нъ въ вс^есъж#же'нїе.
8
нехай принесе їх до священика, і [священик] представить перше того із цих птахів, що за гріх, і надломить голову її від шиї її, але не відокремить;
8
и^ да принесе'тъ я& къ жерцђ`, и^ възме'тъ жре'ц# е^же ꙁа грњхъ пре'же. и^ да ё^рњж'ет# жре'цъ главђ` е^го, съꙁа'ди н^о да не перерњж'етъ,
9
і покропить кров’ю цієї жертви за гріх стіну жертовника, а решту крови вицідить до підніжжя жертовника: це жертва за гріх;
9
и^ да покро'питъ эT кро'ви и^же ꙁа грᲇх#, на стњнђ ѓ^лᲄаря`. ѓ^ста'нокъ же кро'ви да и^сцњдитъ ё^ стоя'ла ѓ^лтаря`, ѓ^ грњсњ б^о е^сть,
10
а іншу вживе у всепалення за встановленням; і так очистить його священик від гріха його, яким він згрішив, і прощено буде йому.
10
вторы'м же да сътворитъ вс^есъж#женїе, ја%коже е^сть” И$ да помо'лится ѓ^ немъ жре'цъ, грњха` ради и^же съгрњши` и^ ѓ^ста'вится е^мђ”
11
Якщо ж він не в змозі принести двох горлиць або двох молодих голубів, нехай принесе за те, що згрішив, десяту частину ефи пшеничного борошна в жертву за гріх; нехай не ллє на неї єлею, і ливану нехай не кладе на неї, тому що це жертва за гріх;
11
А$ще ли не ѓ^бря'щетъ рђка` е^го сђпрђга го'рлицъ, ил^и двою` голђ'бичищђ, да принесетъ да'рᲆ свои за грњхъ, деся'тђю ча'сть мњры е^фи мђки` пшени'чны ꙁа грњхъ, и^ да не въꙁлива'етъ на ню` е^ле'я, н^и да въꙁложи'тъ на ню` џїмїя'ма бњлаго, понеже ѓ^ грњсњ` е^сть,
12
і принесе її до священика, а священик візьме з неї повну жменю в пам’ять і спалить на жертовнику в жертву Господу: це жертва за гріх;
12
н^о да принесетъ ю& къ жерцђ`, и^ да въꙁметъ жре'цъ эT нея` по'лнђ го'рсᲄь в па'мять е^го, и^ да въꙁложи'тъ на тре'бникъ вс^есᲆж#же'нїя гн~я, ѓ^ грњсњ` б^о е^сᲄь”
13
і так очистить його священик від гріха його, яким він згрішив в якому-небудь із цих випадків, і прощено буде йому; [залишок] же належить священикові, як приношення хлібне.
якщо хто вчинить злочин і помилково згрішить проти посвяченого Господу, нехай за вину свою принесе Господу з отари овець барана без вад, за твоєю оцінкою, срібними сиклями по сиклю священному, у жертву за провину;
15
дш~а а^ще ꙁабы'вшися забве'нїемъ, и^ съгрᲇши'тъ не хотя` эT ст~ынь гн~ь, и^ да принесе'тъ ѓ^ престђпле'нїи своеM г~ђ, ѓ^ве'нъ непоро'ченъ эT ѓ^ве'цъ, е^мђже цњна` сребра` си'клевъ дв^а, по си'клемъ ст~ымъ,
16
за ту святиню, проти якої він згрішив, нехай віддасть і додасть до того п’яту частку, і віддасть це священикові, і священик очистить його бараном жертви за провину, і прощено буде йому.
16
ѓ^ ни'хже съгрᲇши, эT ст~ыхъ да эTдасть, и^ пя'тђю ча'сть приложи'тъ на'нь, и^ даs е& жерцђ`” жре'ц же да помо'лится ѓ^ немъ прDе гм~ъ престђпле'нїя е^го, и^ ѓ^ста'вится е^мђ”
17
Якщо хто згрішить і зробить що-небудь проти заповідей Господніх, чого не належало чинити, і з невідання зробиться винним і понесе на собі гріх,
нехай принесе до священика в жертву за провину барана без вад, за оцінкою твоєю, і загладить священик провину його, в чому він переступив з невідання, і прощено буде йому.
18
да принесе'тъ ѓ^ве'нъ непороченъ эT ѓ^ве'цъ цњно'ю сребра`, грњха ради къ жерцђ`. и^ да помо'лится ѓ^ немъ жре'цъ ѓ^ невњ'денїи е^го е^гоже невњ'де и^ ѓ^ста'вится е^мђ, и^ са'мъ б^о невњдяше,
19
Це жертва за провину, якою він провинився перед Господом.
19
сътвори` б^о ꙁабве'нїемᲆ грXњ преD гм~ъ”
Глава 6
1
І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
1
И$ реq г~ь къ мољ=сїю гл~я,
2
якщо хто згрішить і вчинить злочин перед Господом і стане заперечувати перед ближнім своїм у тім, що йому доручено, або у нього покладено, або ним украдено, або обмане ближнього свого,
то, згрішивши і зробившись винним, він повинен повернути вкрадене, що вкрав, або відібране, що відібрав, або доручене, що йому доручено, або загублене, що він знайшов;
або якщо він у чомусь поклявся неправдиво, то повинен віддати сповна, і докласти до того п’яту частку і віддати тому, кому належить, у день приношення жертви за провину;
5
эT всњхъ ве'щїи е^гоже ради кля'ся въ непра'вдђ, да эTда'стᲆ само'е т^о и%стое, и^ пя'тђю ча'сть свою приложи'тъ к томђ, е^гоже е^сть томђ` да эTда'стъ” Во'ньже дн~ь ѓ^бли'чится,
6
і за провину свою нехай принесе Господу до священика в жертву за провину із отари овець барана без вад, за оцінкою твоєю;
6
ѓ^ престђпле'нїи свое^мъ, да принесе'тᲆ г~ђ ѓ^ве'нᲆ эT ѓ^ве'цъ непороченъ, цњны` по рассђжде'нїю престђпле'нїя,
7
і очистить його священик перед Господом, і прощено буде йому, що він не зробив би, усе, в чому він став винним.
заповідай Аарону і синам його: ось закон всепалення: всепалення нехай залишається на місці спалення на жертовнику всю ніч до ранку, і вогонь жертовника нехай горить на ньому [і не вгасає];
9
ꙁаповњж'ᲆ а^а^ро'нђ и^ сн~омъ е^го рекїи сїй за'конᲆ вс^есъж#же'нїя” Сїе вс^есᲆж#же'нїе е^го, ё^ ѓ^лта'ря вс^ю но'щь до ꙁаё%тра ѓ%гнь ѓ^лтаря да гори'тъ ё^ него` и^ не ё^гаса'етъ,
10
і нехай священик зодягнеться в лляний одяг свій, і одягне на тіло своє лляне нижнє убрання, і зніме попіл від всепалення, яке спалив вогонь на жертовнику, і покладе його біля жертовника;
10
и^ да ѓ^блече'тся жре'цъ въ срачи'цђ лня'нђ, и^ надра'ги лня'ны да вᲆꙁвлече'т# на тњло свое” и^ да и^ꙁнесетъ приноs и^же а%ще и^ж#же'тъ ѓ^гнь. всегосъж#женїа, эT ѓ^л#та'ря, и^ да посᲄа'виᲄъ подлњ ѓ^л#та'ря”
11
і нехай зніме із себе одяг свій, і зодягне інший одяг, і винесе попіл поза стан на чисте місце;
11
И$ да съвлече'тъ ри'ꙁы своя, и^ да ѓ^блече'тся в ри'зы и%ны, и^ да и^знесе'тъ прино'съ внњ` полка` на мњ'сто чи'сто”
12
а вогонь на жертовнику нехай горить [і] не вгасає; і нехай священик запалює на ньому дрова кожного ранку, і розкладає на ньому всепалення, і спалює на ньому жир мирної жертви;
12
А$ ѓ'гнь ё^ ѓ^л#таря да гори'тъ на не'мᲆ и^ не ё^гаса'етъ, и^ да и^ж#же'тъ ё^ него жре'цᲆ дрова` по вся` ё^тра, и^ да въскладе'т# на'нь, вс^есᲆж#же'нїе, и^ да вᲆꙁложи'т# на ня тђ'къ ѓ^ мирᲇ,
13
вогонь безперестанно нехай горить на жертовнику і не вгасає.
13
ѓ%гнь же по вся` часы` да гори'тъ и^ не ё^гаса'етъ на ѓ^лтари”
14
Ось закон про приношення хлібне: [священики] сини Ааронові повинні приносити його перед Господом до жертовника;
і нехай візьме [священик] жменею своєю з приношення хлібного і пшеничного борошна і єлею і весь ливан, що на жертві, і спалить на жертовнику: це приємні пахощі, у пам’ять перед Господом;
ось приношення від Аарона і синів його, яке принесуть вони Господу в день помазання його: десята частина ефи пшеничного борошна в жертву постійну, половина цього для ранку і половина для вечора;
на сковороді в єлеї вона має бути приготована; просякнуту єлеєм принось її в шматках, як розломлюється на шматки приношення хлібне; принось її в приємні пахощі Господу;
21
въ сковрадњ` въ е^ле'ю да сътвори'тся, съпря'женђ да принесетъ ю&, требђ эT ё^крђхъ, ᲄребђ въ воню` бл~гово'нїя г~ђ”
22
і священик, помазаний на місце його із синів його, повинен робити це: це вічний устав Господа. Уся вона повинна бути спалена;
22
Жре'цᲆ пома'ꙁаныи и^же вᲆ него` мњсто эT сн~овъ е^го, да сътвори'т# ю& ꙁако'нно вњчно, всегда` да съвершиTся”
23
і всяке хлібне приношення від священика все нехай буде спалене, а не з’їдене.
23
И$ всяка же'ртва жре'ческа, вс^есᲆж#же'нїа да бђдђт#, и^ да не ја%ст#ся”
24
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
24
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
25
скажи Аарону і синам його: ось закон про жертву за гріх: жертва за гріх повинна бути заколена перед Господом на тому місці, де заколюється всепалення; це велика святиня;
25
гл~и а^а^ро'нђ и^ сн~омъ е^го, и^ сїи ꙁако'нъ съгрњше'нїя, на мњстњ, на немже ꙁакала'ютъ вс^есъж#же'нїя” да ꙁакала'ютъ и& е^же грњха ради прDе гм~ъ ст~ая б^о ст~ых# е^сть.
26
священик, який звершує жертву за гріх, повинен їсти її; вона має бути з’їдена на святому місці, у дворі скинії зібрання;
26
жре'ц же принося'й ю& да ја%сть ю&, въ мњстњ ст~њ, да ја%сться, вᲆ притво'рᲇ храма свњдњ'нїя,
27
усе, що доторкнеться до м’яса її, освятиться; і якщо кров’ю її окропленим буде одяг, то забризкане омий на святому місці;
27
вся'къ прикаса'яйся мя'сеX ея` ѓ^ст~ится” Є$мђже ся въскро'пиT эT кро'ви ея` на ри'ꙁђ, е^мђже ся а%ще въскро'питъ на ню` да ся и^спере'тъ на мњ'стњ ст~њ.
28
глиняну посудину, в якій вона варилася, слід розбити; якщо ж вона варилася у мідній посудині, то треба її вичистити і вимити водою;
28
и^ всякъ съсђдъ гли'нянъ в не'мже ся вариT да раꙁбїе'тся. а%ще ли в мњдянњ съсђ'дњ ся свари'тъ, да и& пож#же` и^ ѓ^мы'етъ водо'ю.
29
вся чоловіча стать священичого роду може їсти її: це велика святиня [у Господа];
жертву за провину слід заколоти на тому місці, де заколюється всепалення, і кров’ю її кропити жертовник з усіх боків;
2
На мњ'сᲄњ на не'мже ꙁакала'ютъ вс^есъж#же'нїе, да ꙁако'лютъ ѓ^ве'нъ и^же престђпле'нїя ради преD гм~ъ, а^ кро'вь да пролию'тъ ѓ%крsтъ стоя'ла ѓ^л#таря,
3
той, хто приносить, повинен представити з неї весь жир, курдюк і жир, що вкриває нутрощі,
і всяке приношення хлібне, яке печене в печі, і всяке приготоване у горщику або на сковороді, належить священикові, який приносить його;
9
И$ вся'ка тре'ба ја%же сътвори'тся в пещи`, и^ вся'ка е^же твори'тся на ѓ%гнищи, и^л^и въ сковрадњ`, жер#цђ и^же прино'сиT ю&, томђ` да бђдеT”
10
і всяке приношення хлібне, змішане з єлеєм і сухе, належить усім синам Аароновим, як одному, так і іншому.
10
И$ вс^я тре'ба сᲆпря'жена съ е^ле'ѓмъ, и^ ја%же не съпря'жена, всњмъ сн~омъ а^а^ро'нимъ комђжDо ра'вно да бђдеT”
11
Ось закон про жертву мирну, яку приносять Господу:
11
Сїи ꙁако'нъ тре'бы ми'рны, ю%же принесђтъ г~ђ.
12
якщо хто в подяку приносить її, то при жертві подяки він повинен принести прісні хліби, змішані з єлеєм, і прісні коржі, помазані єлеєм, і пшеничне борошно, просякнуте єлеєм, хліби, змішані з єлеєм;
одне що-небудь з усього приношення свого нехай принесе він для возношення Господу: це належить священикові, який кропить кров’ю мирної жертви;
14
и^ да принесе'тъ эT него` е^ді'нъ эT всњ'хъ да'ръ свой ё^ча'стїе г~ђ, жерцђ` вᲆꙁлива'ющемђ кро'вь же'ртвы сп~се'ныя томђ` да бђ'детъ,
15
м’ясо мирної жертви подяки слід з’їсти в день приношення її, не слід залишати від нього до ранку.
15
и^ мя'са тре'бы похвале'нїй ми'рныхъ томђ` да бђдеT” Во'нже дн~ь принесется, да и^зъја%стᲆся, да не ѓ^ста'неT эT нея` на ё%трїа”
16
Якщо ж хто приносить жертву за обітницею, або від ревности, то жертву його слід їсти в день приношення, і на другий день те, що залишиться від неї, їсти можна,
16
А/ще ли мл~твђ во'лнђю даръ свои принесе'тъ, во'нже дн~ь же'ртвђ свою` принесе'тъ въ то'и да ся и^ꙁја%стъ и^ на ё%трїе,
17
а що залишилося від жертовного м’яса до третього дня, треба спалити на вогні;
17
и^ ѓ^ста'вшее мяs ѓ^лтарьныX до дн~е тре'тїаго на ѓ^гни да сᲆж#жеTся.
18
якщо ж будуть їсти м’ясо мирної жертви на третій день, то вона не буде благоприємна; хто її принесе, тому ні у що не буде ставитися: це осквернення, і хто буде їсти її, той понесе на собі гріх;
18
А/ще ли ја^ды'и ја%сть эT мя'сᲆ, въ дн~ь треᲄїи не прїимеTся принося'щемђ ю&, не и^ въмᲇни'тся е^мђ, ѓ^скверне'нїе бо е^сть. и^ дш~а ја^же а'ще ја%стᲆ эT ниX грXњ прїиметъ,
19
м’яса цього, якщо воно доторкнеться до чого-небудь нечистого, не слід їсти, але треба спалити його на вогні; а м’ясо чисте може їсти всякий чистий;
19
и^ мя'са ја%же а%ще ся приткнђт'ъ къ всемђ` нечи'стђ, да ся не ја'дяT, н^о на ѓ^гни` да съжгђтся, и^ вся'къ чи'стыи да не ја%стъ мя'са”
20
якщо ж яка душа, маючи на собі нечистоту, буде їсти м’ясо мирної жертви Господньої, то знищиться душа та з народу свого;
і якщо яка душа, доторкнувшись до чого-небудь нечистого, до нечистоти людської, або до нечистої худоби, або до якого-небудь нечистого плазуна, буде їсти м’ясо мирної жертви Господньої, то знищиться душа та з народу свого.
скажи синам Ізраїлевим: хто представляє мирну жертву свою Господу, той з мирної жертви частину повинен принести для приношення Господу;
29
да реqши сн~омъ і^и~левыM рекїи. принося'и тре'бы сп~се'нїа г~ђ, да принесе'тъ да'ръ свои г~ђ, эT тре'бы сп~се'нїя”
30
своїми руками повинен він принести в жертву Господу: жир із грудьми повинен він принести [і сальник на печінці], потрясаючи грудьми перед лицем Господнім;
30
Рђцњ же е^го да принесе'та прино'съ г~ђ, тђ'къ и^же на' грђдехᲆ, и^ по'враꙁъ ја%тренїи, да да принесеT я&, ја^коже въꙁложи я& преD г~ь.
31
жир спалить священик на жертовнику, а груди належать Ааронові й синам його;
31
и^ да възложи'тъ жре'цъ тђ'къ и^же на' грђдехᲆ, на ѓ^лтарь, а^ грђди да бђдTђ а^а^ро'нђ и^ сн~омъ е^го,
32
і праве плече, як возношення, з мирних жертв ваших віддавайте священикові:
хто з синів Ааронових приносить кров із мирної жертви і жир, тому і праве плече в частку;
33
И$ приносящемђ же кро'вь сп~сенђю и^ тђкъ, эT сн~овъ а^а^ро'новыX томђ да бђ'детъ ра'мо десно'е ё^ча'стїе.
34
бо Я беру від синів Ізраїлевих з мирних жертв їхніх груди потрясання і плече возношення, і віддаю їх Аарону священику і синам його у вічну частку від синів Ізраїлевих.
і поклав на нього хітон, і оперезав його поясом, і вдягнув на нього верхню ризу, і поклав на нього ефод, і оперезав його поясом ефода і прикріпив ним ефод на ньому,
і заколов його [Мойсей] і взяв крови, і перстом своїм поклав на роги жертовника з усіх боків, і очистив жертовник, а решту крови вилив до підніжжя жертовника, і освятив його, щоб зробити його чистим.
а нутрощі і ноги обмив водою, і спалив Мойсей усього барана на жертовнику: це всепалення для приємних пахощів, це жертва Господу, як повелів Господь Мойсеєві.
і заколов його Мойсей, і взяв крови його, і поклав на край правого вуха Ааронового і на великий палець правої руки його і на великий палець правої ноги його.
23
и^ ꙁакла` и&” И$ взя` мољ=сїи эT кро'ви е^го и^ вᲆꙁложи` на ѓ^бђшїе ё%ха а^а^ро'ня десна'го, и^ на конеw рђк'и е^го десныя`, и^ на коне'цᲆ ноги` е^го десны'я”
24
І привів Мойсей синів Ааронових, і поклав крови на край правого вуха їх і на великий палець правої руки їх і на великий палець правої ноги їх, і покропив Мойсей кров’ю жертовник з усіх боків.
І взяв Мойсей єлею помазання і крови, що на жертовнику, і покропив Аарона й одяг його, і синів його й одяг синів його з ним; і так освятив Аарона й одежу його, і синів його й одежу синів його з ним.
30
И$ взя` мољ=сїи эT е^ле'я пома'ꙁанїа. и^ эT кро'ви ја%же на ѓ^л#тарђ” И$ въскропи` на а^а^ро'на и^ на ри'ꙁы е^го, и^ на сн~ы е^го и^ на ри'ꙁы сн~овъ е^го с ни'мъ” И$ ѓ^ст~и а^а^ро'на, и^ ри'ꙁы е^го, и^ сн~ы е^го и^ ри'зы сн~овъ е^го с ни'мᲆ”
31
І сказав Мойсей Аарону і синам його: зваріть м’ясо при вході у скинію зібрання і там їжте його з хлібом, що у кошику посвячення, як мені повелено і сказано: Аарон і сини його повинні їсти його;
при вході у скинію зібрання будьте день і ніч упродовж семи днів і будьте на сторожі у Господа, щоб не вмерти, тому що так мені повелено [від Господа Бога].
35
И$ да ё^ две'рїи хра'ма свњдњ'нїа, сњди'те се'дмь дн~їи, дн~ь и^ но'щъ, и^ съхрани'те повелњ'нїа гн~я, да не ё^мрете та'ко б^о ми повелњ` г~ь”
36
І виконав Аарон і сини його все, що повелів Господь через Мойсея.
і вола й барана в жертву мирну, щоб звершити жертвоприношення перед лицем Господнім, і приношення хлібне, змішане з єлеєм, тому що сьогодні Господь явиться вам.
І сказав Мойсей Аарону: приступи до жертовника і зверши жертву твою за гріх і всепалення твоє, й очисти себе і народ, і зроби приношення від народу, й очисти їх, як повелів Господь.
Надав і Авиуд, сини Ааронові, узяли кожен свою кадильницю, і поклали в них вогню, і вклали в нього куріння, і принесли перед Господом вогонь чужий, якого Він не велів їм;
І сказав Мойсей Аарону: ось про що говорив Господь, коли сказав: у тих, хто наближається до Мене, освячусь і перед усім народом прославлюсь. Аарон мовчав.
Аарону ж і Єлеазару й Іфамару, синам його, Мойсей сказав: голів ваших не оголюйте й одягу вашого не роздирайте, щоб вам не померти і не навести гніву на всю громаду; але брати ваші, весь дім Ізраїлів, можуть плакати за спаленими, яких спалив Господь,
6
И$ рече мољ=сїи кᲆ а^а^ро'нђ и^ е^леа^ꙁа'рђ и^ џама'рђ, сн~ома е^го ѓ^ста'вшима. гла'въ вашихъ не эTкрыва'ите, и^ ри'ꙁъ вашихъ не раꙁдира'ите, да не ё%мрете, и^ на ве'сь сънмъ бђ'детъ гнњ'въ” Бра'тїя же ваша ве'сь до'мᲆ і^ил~въ да ся пла'чют# запале'нїя, и%мже запали'шася эT г~а,
7
і з дверей скинії зібрання не виходьте, щоб не померти вам, тому що на вас єлей помазання Господнього. І зробили за словом Мойсея.
7
і^ и^ꙁ две'рїи хра'ма свњдњ'нїа не и^сходи'те, да не ё%мрете” Є$ле'и бо пома'занїя е^же е%сть эT г~а на ва'съ е%сть и^ сътвори'ша по словеси` мољ=сїѓ^вђ”
8
І сказав Господь Аарону, говорячи:
8
И$ гл~а г~ь къ а^а^ро'нђ рекїи,
9
вина і міцних напоїв не пий ти і сини твої з тобою, коли входите в скинію зібрання, [або приступаєте до жертовника,] щоб не померти. Це вічна постанова в роди ваші,
9
вина` и^ сике'ра не пїи ты` и^ сн~ове твои` с тобо'ю” Є$гда` въхо'дите вᲆ хра'мᲆ свњдњ'нїа. и^л^и пристђпа'ющимъ вамъ къ ѓ^лтарю`, да не ё%мрете, и^ бђ'детъ с^е въ ꙁако'нъ вњ'чныи вᲆ ро'дњхъ ва'шихъ.
10
щоб ви могли відрізняти священне від несвященного і нечисте від чистого,
і навчати синів Ізраїлевих усіх уставів, про які говорив їм Господь через Мойсея.
11
и^ да ё^стро'ите сн~оM і^и~левыM вс^е ꙁако'н#ное е%же гл~а г~ь к ни'мᲆ рђко'ю мољ=сїѓ^вою”
12
І сказав Мойсей Аарону та Єлеазару й Іфамару, які залишилися з синів його: візьміть приношення хлібне, що залишилося від жертв Господніх, і їжте його прісним біля жертовника, бо це велика святиня;
і їжте його на святому місці, бо це частка твоя і частка синів твоїх від жертв Господніх: так мені наказано [від Господа];
13
и^ да я%сте я& в мњ'стњ ст~њ” Зако'нно б^оᲄебњ е%сть, и^ ꙁако'нно сн~ома твои'ма, с^е эT прино'сᲆ гн~ь. си'це б^о ми заповњда` г~ь”
14
і груди потрясіння і плече підношення їжте на чистому місці, ти і сини твої і дочки твої з тобою, тому що це дано в частку тобі й у частку синам твоїм з мирних жертв синів Ізраїлевих;
плече підношення і груди потрясання повинні вони приносити з жертвами жиру, потрясаючи перед лицем Господнім, і нехай буде це вічною часткою тобі і синам твоїм [і дочкам твоїм] з тобою, як повелів Господь [Мойсеєві].
чому ви не їли жертви за гріх на святому місці? бо вона святиня велика, і вона дана вам, щоб знімати гріхи з громади й очищати їх перед Господом;
17
Почᲄо не я'сте вᲆ мњстᲇ ст~њ, е%же грњха` ра'ди. ја%ко ст~ая ст~ыхъ е%сть” Се дастъся вамъ ја%сти. да эTве'ржеᲄе грњхъ сънма`, и^ помоли'теся ѓ^ ниX прDе гм~ъ”
18
ось, кров її не внесена всередину святилища, а ви повинні були їсти її на святому місці, як повелено мені.
18
Не внесе` б^о ся эT кро'ви е^го въ ст~о'е. на лице внђтрь да я'сте е&, въ мњ'стᲇ ст~њ, ја%коже повелњ мн^њ г~ь”
19
Аарон сказав Мойсеєві: ось, сьогодні принесли вони жертву свою за гріх і всепалення своє перед Господом, і це трапилось зі мною; якщо я сьогодні з’їм жертву за гріх, чи буде це вгодно Господу?
усяку худобу, у якої роздвоєні копита і на копитах глибокий розріз, і яка жує жуйку, їжте;
3
Вся'къ ско'тъ на двое дњля` па'ꙁноготь, и^ копы'то копытя на' двое, эTрижа'и жва'нїе, въ ско'тњхъ сїя` да я%сте”
4
тільки цих не їжте з тих, що жують жуйку і що мають роздвоєні копита: верблюда, тому що він жує жуйку, але копита в нього не роздвоєні, нечистий він для вас;
4
Ра'ꙁвњ эT си'хъ да не я'сте, и%же не эTры'жђтᲆ жва'нїе” І$ и^же на' двое дњ'лятъ па'ꙁногти, а^ не копы'тятᲆ. вельблђда, ја%ко и^ꙁно'ситъ жва'нїя но па'зногти не дњ'литъ на' двое, нечи'стъ сїи ва'мъ”
5
і тушканчика, тому що він жує жуйку, але копита в нього не роздвоєні, нечистий він для вас,
5
Хирогри'ль ја%ко не и^ꙁносиT жва'нїа и^ па'ꙁногти не дњ'литъ нечи'стъ сїи ва'мъ”
6
і зайця, тому що він жує жуйку, але копита в нього не роздвоєні, нечистий він для вас;
6
И$ ꙁая'цъ и%же эTры'жетъ жва'нїе но па'ꙁногти не дњлиT на' двое, нечи'стъ сїи ва'мъ”
7
і свині, тому що копита в неї роздвоєні і на копитах розріз глибокий, але вона не жує жуйки, нечиста вона для вас;
7
И$ свинїа ја%ко дњ'литъ па'ꙁногти на двое, и^ копы'то копытитъ, н^о не эTры'жеT жва'нїа, нечи'сᲄа сїя` вамъ.
8
м’яса їх не їжте і до трупів їх не доторкайтеся; нечисті вони для вас.
8
эT мя'съ и^хъ да не я'сте, и^ мертвечи'не иX да не прикаса'етеся нечи'ста сїа ваM,
9
З усіх тварин, які у воді, їжте цих: у яких є пір’я і луска у воді, чи у морях, або ріках, тих їжте;
Усяка худоба, у якої копита раздвоєні, але немає глибокого розрізу, і яка не жує жуйки, нечиста для вас: усякий, хто доторкнеться до неї, буде нечистий [до вечора].
26
Вᲆ всXњ скотњхъ, и%мже дњлится на' двое па'зноготь, и^ копы'то копы'титъ и^ жва'нїя не жђе'тᲆ нечи'сти да бђдTђ вамъ. вся'къ прикаса'яся мерᲄвечи'нњ и^хъ нечи'стъ бђде'тъ
27
З усіх звірів чотириногих ті, які ходять на лапах, нечисті для вас: усякий, хто доторкнеться до трупа їх, нечистий буде до вечора;
І все, на що впаде яке-небудь з них мертве, всяка дерев’яна посудина, або одяг, або шкіра, або мішок, і всяка річ, що вживається для справи, будуть нечисті: у воду треба покласти їх, і нечисті будуть до вечора, потім будуть чисті;
і той, хто буде їсти мертвечину її, повинен вимити одяг свій і нечистий буде до вечора; і той, хто понесе труп його, повинен вимити одяг свій і нечистий буде до вечора.
40
и^ ја^ды'и эT мертвечи'нъ и^хъ, да и^спере'тᲆ риꙁы своя`, нечи'стъ бђ'детъ до' вечера. и^ нося'и мертвечи'нђ и^хъ, да и^ꙁмые^тъ ри'ꙁы своя нечи'стъ бђ'детъ до вечера”
41
Всяка тварина, що плазує по землі, нечиста для вас, не слід їсти її;
41
И$ всяk га'дᲆ плњ'жђщїися по земли`, скверна'во ва'мъ е^сть с^е да ся не я'стъ”
42
всього, що плазує на череві, і всього, що ходить на чотирьох ногах, і багатоногих з тварин, що плазують по землі, не їжте, бо вони нечисті;
42
Вся'къ ходя'и чре'воM и^ вся'кᲆ ходя'и на четве'рехъ, и^ вся'ко многоно'жное, въ всњхъ га'дњхъ, и%же плњжђтъ по земли`. да не я'сᲄе и^хъ, ја%ко скверна'во ва'мъ е%сть,
43
не оскверняйте душ ваших якою-небудь твариною, що плазує, і не робіть себе через них нечистими, щоб бути через них нечистими,
43
и^ да не ѓ^скверна'вите дш~ъ вашихъ” Въ всњ'хъ гадњхъ плњжђщихся на земли`, да не ѓ^скверна'витеся в ни'х# и^ да не бђ'дете нечи'сти в ниX.
44
бо Я — Господь Бог ваш: освячуйтеся і будьте святими, бо Я [Господь, Бог ваш] святий; і не оскверняйте душ ваших якою-небудь твариною, що плазує по землі,
44
ја%ко а^зъ е^смь г~ь б~ъ ва'шъ, и^ да ѓ^ст~ите'ся и бђ'дете ст~и, ја%ко ст~ъ е%смь а^ꙁъ г~ь б~ъ вашъ” И$ да не ѓ^скверна'вите дш~ъ вашихъ въ всњ'хъ гадњхъ, дви'жђщихся по земли`,
45
тому що Я — Господь, Який вивів вас із землі Єгипетської, щоб бути вашим Богом. Отже, будьте святими, тому що Я святий.
скажи синам Ізраїлевим: якщо жінка зачне і народить немовля чоловічої статі, то вона нечиста буде сім днів; як у дні нечистоти від місячних її, вона буде нечиста;
у восьмий же день обріжеться у нього крайня плоть його;
3
И въ дн~ь ѓ%смыи да ѓ^брњжетъ пло'ть коне'чнђю е^го,
4
і тридцять три дні повинна вона сидіти, очищаючись від крови своєї; ні до чого священного не повинна доторкатися і до святилища не повинна приходити, доки не виповняться дні очищення її.
4
и^ да сњди'тъ, л~, и^ г~ дн~и, вᲆ кро'ви ѓ^чище'нїа е^я`, и^ вся'кои ве'щи ст~њи да не прикаса'ется, и^ въ ст~илище да не въхо'дитъ, до'ньдеже сконча'юᲄся дн~їе ѓ^чище'нїю е^я`.
5
Якщо ж вона народить немовля жіночої статі, то під час очищення свого вона буде нечиста два тижні, і шістдесят шість днів повинна сидіти, очищаючись від крови своєї.
5
а%ще ли же'нескъ полъ родитъ. нечи'ста бђде'тъ д~і дн~їи. по е^стественњи скве'рнњ е^я`, ћ~, и^ ѕ~ дн~їи да сᲇди'тъ въ кро'ви нечистоты` е^я`”
6
Після закінчення днів очищення свого за сина або за дочку вона повинна принести однолітнього агнця у всепалення і молодого голуба або горлицю в жертву за гріх, до входу в скинію зібрання до священика;
Якщо ж вона не в змозі принести агнця, те нехай візьме двох горлиць або двох молодих голубів, одного у всепалення, а іншого в жертву за гріх, і очистить її священик, і вона буде чиста.
8
а%ще ли не пости'гнетъ рђка` е^я` съ а%гнеца, и^ да въꙁ'метъ дв^њ го'рлицњ и^л^и дв^а голђ'бичища” Є$ді'нъ на все`съж#же'нїе а% дрђгїи грњха` ра'ди, и^ помо'лится ѓ^ неи жре'цъ, и^ ѓ^цы'стиᲄся”
Глава 13
1
І сказав Господь Мойсеєві й Аарону, говорячи:
1
И$ гл~а г~ь къ мољ=сїю і^ а^а^ро'нђ рекїи.
2
коли в кого з’явиться на шкірі тіла його пухлина, або лишаї, або пляма, і на шкірі тіла його зробиться наче виразка прокази, то слід привести його до Аарона священика, або до одного із синів його, священиків;
священик огляне виразку на шкірі тіла, і якщо волосся на виразці змінилося на біле, і виразка виявилася заглибленою у шкіру тіла його, то це виразка прокази; священик, оглянувши його, оголосить його нечистим.
А якщо на шкірі тіла його пляма біла, але вона не виявиться заглибленою у шкіру, і волосся на ній не змінилося на біле, то священик повинен замкнути того, хто має виразку, на сім днів;
4
А/ще ли прокаже'нїе бњло е%сть на кожи пло'тнᲇи е^го, и^ не хђдње бђ'детъ взо'ръ плоти е^го эT кожа пло'тныя, и^ вла'сᲆ е^го нњсть ся и^змњни'лᲆ в бњ'ло, и^ сїе е%сть ᲄеменъ и^ эTлђчи'тъ жре'цъ бле'скъ на ꙁ~ дн~їи
5
у сьомий день священик огляне його, і якщо виразка залишається у своєму вигляді і не поширюється виразка по шкірі, то священик повинен замкнути його на інші сім днів;
5
и^ ё'ꙁритъ жре'цъ бле'скъ въ дн~ь сед#мы'и” И$ се` бле'скъ пребыва'етъ прDе нимъ, и^ не и^змњниlся бле'скᲆ в кожи и^ эTлђчи'тъ е^го жре'цъ на дрђгђю ꙁ~, дн~їи,
6
у сьомий день знову священик огляне його, і якщо виразка менше помітна і не поширилася виразка по шкірі, то священик повинен оголосити його чистим: це лишаї, і нехай вимиє одежу свою, і буде чистим.
6
и^ ё'зритᲆ е^го жре'цъ в седмы'и дн~ь втори'цею, и^ се` бле'скъ поᲄемнlњ и^ не и^ꙁмњни'лъся бле'скъ в ко'жи, и^ ѓ^циститъ е^го жре'цъ ꙁна'менїе б^о е^сть” И$спра'въ риꙁы своя чи'стъ бђ'детъ.
7
Якщо ж лишаї стануть поширюватися по шкірі, після того як він з’являвся до священика для очищення, то він удруге повинен з’явитися до священика;
7
а%ще ли и^ꙁмњня'ющи и^з#мњни'тся зна'менїе в кожи. по видᲇнїи е^го же'рцђ и^ ѓ^цы'ститъ е^го, и^ ја%ви'тся второ'е жръцђ`. и^ ё'зритъ е^го жре'цъ, и^ с^е и^змᲇни'ся ꙁна'менїе в ко'жи,
8
священик, побачивши, що лишаї поширюються по шкірі, оголосить його нечистим: це проказа.
8
и^ да ѓ^скверна'витъ и& жре'цъ прокаже'нїе бо е^сть”
9
Якщо буде на кому виразка прокази, то слід привести його до священика;
священик огляне його, і якщо воно виявиться нижче шкіри, і волосся його змінилося на біле, то священик оголосить його нечистим: це виразка прокази, вона розцвіла на нариві;
і священик побачить, що волосся на плямі змінилося на біле, і вона виявиться заглибленою у шкіру, то це проказа, вона розцвіла на опіку; і священик оголосить його нечистим: це виразка прокази;
якщо ж пляма залишається на своєму місці і не поширюється по шкірі, і притому мало примітна, те це пухлина від опіку; священик оголосить його чистим, бо це запалення від опіку.
28
А/ще ли в тњ'лњ пребђ'детъ блеща'нїе, и^ не разсы'пае^тся в кожи. сїе же те'мно е^сть, стрђпъ сᲆж#же'нїя е^сᲄь. да ѓ^цы'стиT и& жре'цъ, ѓ%браꙁᲆ бо съж#же'нїа е^сᲄь”
29
Якщо у чоловіка або у жінки буде виразка на голові або на бороді,
29
Мђжђ же и^л^и женњ`, е^мђже а%ще бђдетъ в нихъ прокаже'нїя, на главњ`, и^л^и на брадњ`”
30
і огляне священик виразку, і вона виявиться заглибленою в шкірі, і волосся на ній жовтувате тонке, то священик оголосить їх нечистими: це паршивість, це проказа на голові або на бороді;
якщо ж священик огляне виразку паршивости і вона не виявиться заглибленою в шкірі, і волосся на ній не чорне, то священик того, хто має виразку паршивости, ізолює на сім днів;
31
И$ а%ще ё%ви'дитъ жре'цъ бле'скъ вре'дныи и^ с^е не бђ'детъ ѓ^бли'чїе хђдње' ко'жа, и^ вла'съ желтђя'ся не бђ'детъ в не'м#, и^ да эTлђ'читъ жре'цъ бле'скᲆ вре'дныи на ꙁ~, дн~їи”
32
у сьомий день священик огляне виразку і, якщо паршивість не поширюється і немає на ній жовтуватого волосся, і паршивість не виявиться заглибленою в шкірі,
32
И$ ё'зритъ жре'цъ бле'скъ въ дн~ь сеDмы'и, и^ не разсы'пася вре'д#, и^ вла'сᲆ сᲆжелтђя'ся нᲇсть в неM, и ѓ^бли'чїе вре'да нњ'сть хђдњ'е ко'жа,
33
то хворого слід обстригти, але паршивого місця не обстригати, і священик повинен паршивого вдруге ізолювати на сім днів;
33
и^ ѓ^стрижетъ ко'жђ. а^ вре'дъ да ся не бро'снетъ, да эTлђч'иᲄъ жре'цъ вреD на ꙁ~, дн~їи второе,
34
у сьомий день священик огляне паршивість, і якщо паршивість не поширюється на шкірі і не виявиться заглибленою в шкірі, то священик оголосить його чистим; нехай він вимиє одежу свою, і буде чистий.
а якщо на передній частині голови вилізло волосся, то це лисий: він чистий.
41
а%ще ли съ преди` ѓ^поlꙁе глава` възлы'съ е%сть, чи'стъ е^сᲄь.
42
Якщо ж на пліші або на лисині буде біла або червонувата пляма, то на пліші його або на лисині його розцвіла проказа;
42
а^ще ли бђ'детъ на плњши е^го, и^л^и на въꙁлы'синњ е^го, бле'скъ бњлъ, и^л^и червленђ'яся, прокаже'нїе процвита'юще на плњши е^го, и^ на въꙁлы'синњ е^го”
43
священик огляне його, і якщо побачить, що пухлина виразки біла або червонувата на пліші його або на лисині його, і на вигляд схожа на проказу шкіри тіла,
43
И$ ё^ви'дитъ и& жре'цъ и^ с^е ѓ^бли'чїе бле'ска бњла, и^ли червле'на, на плњши е^го, и^л^и на възлы'синᲇ е^го ја%ко ѓ^бли'чїе прокаже'нїа на ко'жи пло'ти е^го”
44
то він прокажений, нечистий він; священик повинен оголосити його нечистим, у нього на голові виразка.
У прокаженого, на якому ця виразка, повинна бути розідрана одежа, і голова його повинна бути не покрита, і до вуст він повинен бути закритим і кричати: нечистий! нечистий!
45
И$ прокаже'нъ на немже е^сть бле'скъ, ри'ꙁы е^го да бђ'дђтъ взя'ты, и^ глава` е^го непокровена, и^ ѓ^коло ё%стъ е^го да ѓ^бвїе'тся, нечи'стъ прозове'тся.
46
В усі дні, поки на ньому виразка, він повинен бути нечистим, нечистий він; він повинен жити окремо, поза станом житло його.
46
вс^я дн~и в ня'же бђ'детъ в не'мᲆ бле'скъ нечи'стъ е^сть, и^ нечи'стъ бђ'детᲆ эTлђченъ кромњ да сњди'тъ вн^њ по'л#чища да бђ'детъ е^мђ пребыва'нїе”
47
Якщо виразка прокази буде на одязі, на одязі вовняному, або на одязі лляному,
47
И$ ри'ꙁа а%ще бђ'деᲄъ на не'и бле'скъ прокаже'нїа, на ри'ꙁњ сђкня'нњ, и^л^и на и^ꙁгре'бнњ
48
або на основі, або на утоці з льону або вовни, або на шкірі, або на якому-небудь виробі шкіряному,
48
и^л^и на пря'денњ, и^л^и на кло'кахъ, и^л^и на лнњ'хъ, и^л^и на во'л#нњ, и^л^и на ко'жи, и^л^и на вся'кои ко'жи ква'шенњ”
49
і пляма буде зеленкувата або червонувата на одязі, або на шкірі, або на основі, або на утоці, або на якій-небудь шкіряній речі, — то це виразка прокази: треба показати її священикові;
49
И$ ја%ви'т ся бле'скᲆ ꙁеленъ и^л^и червленђ'яся на ко'жи, и^л^и на ри'зњ, и^л^и на пря'денехъ, и^л^и на кло'кахъ, и^ на все'мᲆ сᲆсђдњ ква'шенᲇ бле'скъ прокаже'нїа е^сть” И$ пока'жеT жерцђ,
50
священик огляне виразку і ізолює заражене виразкою на сім днів;
50
и^ ё^ви'дитъ жре'цъ бле'скъ да эTлђчиᲄъ жре'цᲆ бле'скᲆ на ꙁ~, дн~їи
51
у сьомий день огляне священик заражене, і якщо виразка поширилася по одягу, або по основі, або по утоку, або по шкірі, або по якому-небудь виробу, зробленому зі шкіри, то це проказа їдка, виразка нечиста;
51
и^ да ё^ви'дитъ жре'цъ бле'скъ въ дн~ь седмы'и а%ще ся раꙁсы'палъ бле'скъ по ри'ꙁњ, и^ по пряденђ и^л^и по кло'ках# и^л^и по ко'жи. по всемђ е^ли'котвори'тся ко'жа ква'шенїемъ. прокаже'но и%сто е^сть, бле'скъ нечи'стъ е^сть.
52
він повинен спалити одяг, або основу, або утік вовняний або лляний, або яку б то не було шкіряну річ, на якій буде виразка, бо це проказа їдка: слід спалити на вогні.
52
да съж#же'тᲆ ри'ꙁђ и^ пря'денїя, и^ кло'ки, и^л^и на во'лнњ, и^л^и на лнњ, и^л^и на вся'комъ сосђдњ ко'жанᲇ. на неMже а%ще бђ'деᲄъ прокаже'нїе, поне'же прокаже'нїе и%сто е^сть на ѓ^гни` да сож#же'тся”
53
Якщо ж священик побачить, що виразка не поширилася по одягу, або по основі, або по утоку, або на якій би то не було шкіряній речі,
53
А/ще ли ё%зритъ жре'цъ, и^ не раꙁсы'плется бле'скᲆ по ри'ꙁњ, и^л^и по пря'денђ, и^ по кло'коM, и^л^и по вся'комђ сосђдњ ко'жанњ
54
то священик накаже вимити те, на чому виразка, і вдруге ізолює на сім днів;
54
да повели'тᲆ жреw да и^спере'тъ, на не'мже бђ'детъ бле'скъ, да эTлђч'итъ жре'цъ бле'скъ на дрђгђю седмь дн~їи,
55
якщо після обмивання зараженої речі священик побачить, що виразка не змінила вигляду свого і не поширилася виразка, то вона нечиста, спали її на вогні; це виїдена ямка на лицьовій стороні або на вивороті;
55
и^ да ви'диT жреw по и^спра'нїи` е^го бле'скъ” И$ а^ще не бђдетъ бле'скъ и^змњни'лᲆ лица свое^го и^ бле'скъ не раꙁсы'палъся нечи'стъ е^сть, на ѓ^гни` да ся съж#же'тᲆ, и^л^и на ри'ꙁњ, и^л^и на пря'денњ” И$л^и на кло'кахъ,
56
якщо ж священик побачить, що виразка після обмивання її зробилася менш примітною, то священик нехай відірве її від одежі, або від шкіри, або від основи, або від утоку.
Якщо ж вона знову покажеться на одязі, або на основі, або на утоці, або на якій-небудь шкіряній речі, то це виразка, що розквітає: спали на вогні те, на чому виразка.
57
И$ а'ще ся ё^ви'дитъ е%ще на ри'ꙁњ, и^ли на пря'денњ, и^л^и на кло'кахъ, и^л^и на вся'комъ съсђдњ ко'жанњ. прокаже'нїе процвᲇта'я, на ѓ^гни` да ся сож#жетᲆ на не'мже е^сть бле'скъ.
58
Якщо ж одяг, або основу, або утік, або яку-небудь шкіряну річ вимиєш, і зійде з них виразка, то слід вимити їх удруге, і вони будуть чисті.
Ось закон про виразку прокази на одязі вовняному або лляному, або на основі і на утоці, або на якій-небудь шкіряній речі, як оголосити її чистою або нечистою.
59
Сїи е^сть зако'нъ бле'скђ, прокаже'нїя ри'зњ сђкня'нњ и^л^и згре'бнњ, и^л^и пря'денᲇ, и^ кло'коM и^ вся'комђ съсђ'дђ ко'жанђ на ѓ^цыще'нїе е^мђ, и^л^и не на ѓ^цыще'нїе”
Глава 14
1
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
1
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
2
ось закон про прокаженого, коли потрібно його очистити: приведуть його до священика;
і покропить того, хто очищається від прокази, сім разів, і оголосить його чистим, і пустить живого птаха в поле.
7
и^ да въскро'пиᲄъ на ѓ^цыстившагося эT прокаже'нїя, сеDмижды, и^ чи'стᲆ бђ'деᲄъ” И$ да эTпђстится кђ'ря живо'е на' поле,
8
Той, хто очищається, омиє одежу свою, обстриже усе волосся своє, омиється водою, і буде чистий; потім увійде в стан і пробуде сім днів поза наметом своїм;
8
и^ да и^сперетᲆ ѓ^цысти'выися ри'ꙁы своя` и^ да ѓ^бро'снетъ вс^я вла'сы е^го, и^ да и^змыется водо'ю, и^ чистъ бђ'детᲆ” и^ по семъ да вни'детъ въ полкъ, и^ да хо'дитъ в полчищи, ꙁ~, дн~їи, кромњ` до'мђ свое^го,
9
у сьомий день поголить усе волосся своє, голову свою, бороду свою, брови очей своїх, усе волосся своє поголить, і вимиє одежу свою, і обмиє тіло своє водою, і буде чистий;
9
и^ бђ'детъ въ дн~ь седмы'и, да ѓ^бро'снђтся вс^и вла'сы е^го главђ` е^го, и^ брадђ`, и^ бро'ви, и^ вся'къ вла'съ е^го, да ѓ^бро'снется, и^ да и^спере'тъ ри'зы своя`, и^ да ѓ^мы'ется пло'ть е^го водо'ю, и^ чи'стъ бђдеT
10
у восьмий день візьме він двох баранів [однолітніх] без вад, і одну вівцю однолітню без вад, і три десятих частини ефи пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, для приношення хлібного, і один лог єлею;
священик, який очищає, поставить людину, що очищається, з ними перед Господом при вході у скинію зібрання;
11
И$ да поста'витъ жре'цъ ѓ^цыща'я чл~ка ѓ^цыща'емаh. се же прDе гм~ъ ё^ две'рїи хра'ма свњдњнїя.
12
і візьме священик одного барана, і представить його в жертву за провину, і лог єлею, і принесе це, потрясаючи перед Господом;
12
и^ да въꙁметъ жре'цъ, а%гнец# е^ді'нъ. и^ да приведетъ е^го престђпле'нїя ради и^ ча'шђ е^ле'я, и^ да эTлђчитъ е^го жрецъ эTлђче'нїеM прDе гм~ъ.
13
і заколе барана на тому місці, де заколюють жертву за гріх і всепалення, на місці святому, тому що ця жертва за провину, подібно до жертви за гріх, належить священикові: це велика святиня;
13
и^ заколютъ а%гнецъ на мњстњ, и^дњже ꙁакала'ютъ вс^есъжже'нїе, е^же грњха ради на мњстᲇ ст~њ, еs б^о е^же грњха ради ја%коже и^ престђпле'нїя ра'ди да бђ'детъ жрьцђ, ст~ая ст~ыхъ е^сть,
14
і візьме священик крови жертви за провину, і покладе священик на край правого вуха того, хто очищається, і на великий палець правої руки його і на великий палець правої ноги його;
14
и^ възметъ жре'цъ эT крови ја%же престепле'нїя ра'ди” И$ възложи'тъ жре'цъ на ѓ^бђшїе ё%ха десна'го ѓ^цища'емаго, и^ на коне'цъ рђки` е^го десны'я, и^ на коне'цᲆ ноги` е^го десны'я”
15
і візьме священик з лога єлею і поллє на ліву свою долоню;
й омочить священик правий перст свій у єлей, який на лівій долоні його, і покропить єлеєм з перста свого сім разів перед лицем Господа;
16
и^ да ѓ^мо'читъ жре'цъ прьсᲄъ свои десны'и, въ е^ле'и е^же е^сᲄь въ рђцњ е^го лњ'вњи” И$ да вᲆскро'питъ эT е^ле'я прьсᲄом#, з~ жды, преD гм~ъ
17
єлей же, що залишився, який на долоні його, покладе священик на край правого вуха того, хто очищається, на великий палець правої руки його і на великий палець правої ноги його, на місця, де кров жертви за провину;
17
і^ и^збы'вшее` е^ле'я е^же е^сᲄь вᲆ рђцњ е^го да възложи'тъ жре'цъ, на ѓ^бђшїе ё%ха, ѓ^цыща'емаго десно'е, и^ на коне'цъ рђки е^го десны'я, и^ на коне'цъ ноги е^го десны'я, и^ на мњс'то кро'ви е%же престђпле'нїя”
18
а решту єлею, який на долоні священика, покладе він на голову того, хто очищається, і очистить його священик перед лицем Господа.
18
ѓ^ста'вшее' же е^ле'я, е^же въ рђцњ жрьцђ` да вᲆзлїе'т# жре'цъ на главђ` ѓ^цыще'номђ, и^ да помо'лится ѓ^ не'мъ жре'цъ прDе гм~ъ,
19
І звершить священик жертву за гріх, і очистить того, хто очищається, від нечистоти його; після того заколе жертву всепалення;
19
и^ да сътвори'тъ жре'цъ е^же грњха` раd и^ да ѓ^цы'ститъ жре'цъ ѓ^цыщающагося эT грњха` е^го” По се'м же заколеT жре'цъ вс^есъж#же'нїе,
20
і покладе священик всепалення і приношення хлібне на жертовник; і очистить його священик, і він буде чистий.
20
и^ да възнесе'т# жре'цъ вс^есᲆж#же'нїе, и^ тре'бђ на ѓ^лтарь прDе гм~ъ” да помо'лится ѓ^ неM жре'цъ, и^ ѓ^цы'стится,
21
Якщо ж він бідний і не має достатку, то нехай візьме одного барана в жертву за провину для потрясання, щоб очистити себе, і одну десяту частину ефи пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, для приношення хлібного, і лог єлею,
і заколе барана в жертву за провину, і візьме священик крови жертви за провину, і покладе на край правого вуха того, хто очищається, і на великий палець правої руки його і на великий палець правої ноги його;
25
и^ зако'летъ а%гньца престђпле'нїя, и^ да възметъ жре'цъ эT кро'ви престђпле'нїя” И$ да възло'житъ на ѓ^бђшїе ё%ха ѓ^цыща'емаго десно'е, и^ на конеw рђки е^го десны'а, и^ на коне'цᲆ ноги` е^го десны'я”
26
і наллє священик єлею на ліву свою долоню,
26
И$ эT е^ле'я въꙁлїетᲆ жре'цᲆ на' рђкђ свою лњ'вђю,
27
і єлеєм, що на лівій долоні його, покропить священик правим перстом своїм сім разів перед лицем Господнім;
і покладе священик єлей, що на долоні його, на край правого вуха того, хто очищається, на великий палець правої руки його і на великий палець правої ноги його, на місця, де кров жертви за провину;
28
И$ эT е^ле'я сђщаго въ рђцњ жрьцђ, да възло'житъ на ѓ^бђшїе ё%ха ѓ^цыща'емаго де'сное, и^ на конеw рђки е^го десны'я, и^ на коне'цᲆ ноги` е^го десны'я на мњстњ кро'ви ја%же престђпле'нїя”
29
а решту єлею, що на долоні священика, покладе він на голову того, хто очищається, щоб очистити його перед лицем Господа;
29
ѓ^ста'вши же эT е^ле'я е^же е^сть въ рђцњ жрьцђ`. да възлїе'тъ на главђ` ѓ'цысти'вшемђся, и^ да помо'лится ѓ^ не'мъ жре'цъ прDе гм~ъ”
30
і принесе одну з горлиць або одного з молодих голубів, що дістане рука того, хто очищається,
з того, що дістане рука його, одного птаха в жертву за гріх, а іншого у всепалення, разом із приношенням хлібним; і очистить священик того, хто очищається, перед лицем Господа.
Священик накаже спорожнити дім, раніше ніж увійде священик оглядати виразку, щоб не зробилося нечистим усе, що в домі; після цього прийде священик оглядати дім.
36
и^ да велиT жре'цъ и^спразни'ти сосђды до'мђ” Преже вни'тїя и^ видњнїа жрьцђ бле'ска и^ а^ще не не бђ'детъ, нечи'сто е^сть вс^е е^же въ домђ`” По се'м же вни'дет# жре'цъ съгляда'ти до'мъ,
37
Якщо він, оглянувши виразку, побачить, що виразка на стінах дому складається з зеленкуватих або червонуватих ямок, які виявляться заглибленими у стіні,
37
и^ ё'зриT жре'цъ бле'скъ, и^ се бле'скъ на стњнаX до'мђ, ё^доли ја%ко зеленђ'ющася, и^л^и червленђ'ющася, и^ ѓ^бли'чїе и^хъ хђдњ'е стњнъ”
38
то священик вийде з дому до дверей дому і замкне дім на сім днів.
38
И$зы'иде же жре'цъ и^с до'мђ къ две'ремᲆ до'мђ, да эTлђчиT жре'цъ до'мъ на ꙁ~, дн~їи,
39
У сьомий день знову прийде священик і, якщо побачить, що виразка поширилася по стінах дому,
39
да ѓ^братится жре'цъ въ ꙁ~ дн~ь, и^ ё'ꙁри'т# до'мъ, и^ с^е раꙁсы'пался бле'скъ по стњна'хъ до'мђ,
40
то священик накаже виламати камені, на яких виразка, і кинути їх поза містом на місце нечисте;
40
и^ да повели'тъ жреw да и^змђтᲆ ка'мыки на ни'хъже е^сть бле'скъ, и^ да и^знесђтъ вонᲆ иZ гра'да на мњ'сто нечи'сто”
41
а дім усередині нехай весь вишкребуть, і обмазку, яку вишкребуть, висиплять поза містом на місце нечисте;
41
И$ да пострђжTђ и^з внђтри до'мъ ѓ%крsтъ, и^ да просы'плютъ прьс'ть посострога'нђю вн^њ гра'да на мњ'стњ нечи'стњ”
42
і візьмуть інші камені, і вставлять замість тих каменів, і візьмуть іншу глину, і обмажуть дім.
42
И$ да възмђтъ ка'мыки и%ны ѓ^стро'ганы, и^ да вложа'тъ я& въ ка'мыкъ мњсто и^ пе'рсть и%нђ да възмђтъ, да и^стребя'тъ до'мᲆ”
43
Якщо виразка знову з’явиться і буде цвісти на домі після того, як виламали камені і обшкребли дім і обмазали,
43
А/ще ли па'ки наи'дет# бле'скъ, и^ я^ви'тся в до'мђ, по и^знесе'нїю ка'мыкъ, и^ по строга'нїю до'мђ и^ по и^сᲄребле'нїи`,
44
то священик прийде й огляне, і якщо виразка на домі поширилася, то це їдка проказа на домі, нечистий він;
і хто спить у домі тім, той повинен вимити одежу свою [і нечистий буде до вечора]; і хто їсть у домі тім, той повинен вимити одежу свою [і нечистий буде до вечора].
і хто доторкнеться до постелі його, той повинен вимити одежу свою й омитися водою і нечистим буде до вечора;
5
И$ чл~къ и%же а%ще прико'снется ло'жа е^го, да и^спере'тъ ри'ꙁы своя`, и^ да ѓ^мы'етъ тᲇ'ло свое водо'ю, и^ нечи'сᲄъ бђ'детъ до' вечера,
6
хто сяде на будь-яку річ, на якій сидів той, хто має течу, той повинен вимити одежу свою й омитися водою і нечистий буде до вечора;
6
и^ сњдя'и на сосђдᲇ на не'мже а%ще ся'детъ ве'рхъ е^го и^ꙁлива'яи сњмя, да и^спере'тъ ри'ꙁы своя, и^ да ѓ^мы'ется водо'ю, и^ нечи'стъ бђ'детъ до' вечера,
7
і хто доторкнеться до тіла того, хто має течу, той повинен вимити одежу свою й омитися водою і нечистий буде до вечора;
7
и^ прикоснђвыися къ плоти и^ꙁлива'ющаго сᲇмя да и^спере'тъ ри'зы своя`, и^ да ѓ^мы'ется водо'ю и^ нечи`стъ бђ'детъ до' вечера,
8
якщо той, хто має течу, плюне на чистого, то цей повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора;
8
и^ а%ще прико'снеᲄся и^ꙁлива'яй сњмя кᲆ чистомђ да и^спере'тᲆ ри'ꙁы своя`, и^ да и^ꙁмы'ется водо'ю и^ нечи'стъ бђ'детъ до' вечера”
9
і всякий візок, в якому їхав той, хто має течу, нечистий [буде до вечора];
9
И$ на вся'ко сњдло ѓ%слее на неже а%ще вся'детъ, и^злива'яи` сњмя, нечи'сто бђ'дет# до' вечера,
10
і всякий, хто доторкнеться до чого-небудь, що було під ним, нечистий буде до вечора; і хто понесе це, повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора;
глиняну посудину, до якої доторкнеться той, хто має течу, слід розбити, а всяку дерев’яну посудину треба вимити водою [і буде чистою].
12
И$ сосђдъ гли'няn е^мђже а%ще прико'снется и^злива'яи сњмя, да раꙁбие'тся а^ сосђдъ древя'ныи да ся и^ꙁмы'етъ водо'ю, и^ чи'стъ бђ'детъ”
13
А коли той, хто має течу, звільниться від течі своєї, тоді повинен він відрахувати собі сім днів для очищення свого і вимити одежу свою, й омити тіло своє живою водою, і буде чистий;
13
А/ще ли ѓ^чи'стиᲄся и^злива'яи сњмя, эT и^ꙁлива'нїя свое^го, да съчтеᲄъ себњ` се'дмь дн~їи на ѓ^цыще'нїе е^го, да и^спере'тᲆ ри'ꙁы своя`, и^ да ѓ^мы'еть ᲄњ'ло свое водо'ю живо'ю и^ чи'стъ бђ'детъ”
14
і у восьмий день візьме він собі двох горлиць або двох молодих голубів, і прийде перед лице Господнє до входу в скинію зібрання, і віддасть їх священикові;
Якщо жінка має течу крови, що тече з тіла її, то вона повинна сидіти сім днів під час очищення свого, і всякий, хто доторкнеться до неї, нечистий буде до вечора;
і всякий, хто доторкнеться до якої-небудь речі, на якій вона сиділа, повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора;
22
И$ вся'къ прикаса'яи^ся вся'комђ съсђ'дђ, на не'мже а%ще сњдитъ, да и^спере'тъ ри'ꙁы своя`, и^ да и^змы'ется водо'ю и^ нечи'стъ бђ'детъ до' вечера”
23
і якщо хто доторкнеться до чого-небудь на постелі або на тій речі, на якій вона сиділа, нечистий буде до вечора;
23
А/ще же и^ на ло'жи сђщи е'и, и^л^и на сосђ'дњ на не'мже а%ще сњди'тъ ѓ^на`, е^льма же прико'снется е'и, нечи'стъ бђ'детъ до' вечера,
24
якщо переспить з нею чоловік, то нечистота її буде на ньому; він нечистий буде сім днів, і всяка постіль, на якій він ляже, буде нечиста.
24
а%ще л^и кто` бђдеT на ло'жи с не'ю и^ бђ'детъ нечистота` е^я` на неM нечи'стъ бђ'детъ ꙁ~ дн~їи, и^ вся'ко ло'же на не'мже а%ще ля'жетъ нечи'сᲄо бђ'детъ”
25
Якщо в жінки тече кров багато днів не під час очищення її, або якщо вона має течу довше звичайного очищення її, то весь час витікання нечистоти її, подібно як упродовж очищення свого, вона нечиста;
усяка постіль, на якій вона ляже в усі дні очищення свого, буде нечиста, подібно як постіль упродовж очищення її; і всяка річ, на яку вона сяде, буде нечиста, як нечисте це під час очищення її;
26
И$ вся'ко ло'же на не'мже а%ще лежи'тъ вс^я дн~и ᲄече'нїе е^я` ја%коже скве'рны е^сть, и^ вся'къ съсђдъ на не'мже ся'детъ нечи'стъ бђдетъ” По нечисᲄотњ` скве'рны е^я`,
27
і всякий, хто доторкнеться до них, буде нечистий, і повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора.
і сказав Господь Мойсеєві: скажи Аарону, братові твоєму, щоб він не в усякий час входив у святилище за завісу перед кришку [очистилище], що на ковчезі [одкровення], щоб йому не померти, бо над кришкою Я буду являтися у хмарі.
2
и^ рече г~ь къ мољ=сїю. гл~и а^а^ро'нђ бра'тђ твое^мђ, да не вни'деT по вс^я часы` въ ст~ое, внђтръ завњсы, прDе лице` ѓ^цыще'нїю, и^же е^сть прDе киѓ'томᲆ свњдњ'нїя да не ё%мреT, въ ѓ'блацњ б^о ја%влю'ся ё^ ѓ^цыще'нїа,
3
Ось з чим повинен входити Аарон у святилище: з тельцем у жертву за гріх і з бараном у всепалення;
священний лляний хітон повинен він надівати, нижній одяг лляний нехай буде на тілі його, і лляним поясом нехай підперезується, і лляний кидар одягає: це священні одежі; і нехай омиває він тіло своє водою і зодягає їх;
4
и^ въ ри'ꙁђ плаᲄня'нђ ѓ^сщ~еннђ да ся ѓ^блечеT” Надра'ги платня'ны да бђ'дђтъ на тњ'ло е^го, и^ поя'сомъ платня'ным# да ся ѓ^поя'шетъ, и^ клобђ'къ платня'нъ да възложи'тъ, ри'зы ст~ы сђть, и^ да ѓ^мы'етъ водо'ю вс^е тњ'ло свое, и^ да ѓ^блечеTся в н^я,
5
і від громади синів Ізраїлевих нехай візьме [з отари кіз] двох козлів у жертву за гріх і одного барана у всепалення.
і кине Аарон щодо обох козлів жереби: один жереб для Господа, а інший жереб для відпущення;
8
и^ да въꙁложи'тъ а^а^ро'нᲆ на ѓ^ба козла` жре'бїя, жре'бїи е^ді'нъ гн~ь, а^ жре'бїи дрђгїи эTпђще'нїю,
9
і приведе Аарон козла, на якого випав жереб для Господа, і принесе його в жертву за гріх,
9
и^ да приведе'тъ а^а^ро'нъ козла` на не'мже па'лъ е^сть жре'бїи г~ђ, и^ да принесе'тъ грњха` ра'ди”
10
а козла, на якого випав жереб для відпущення, поставить живого перед Господом, щоб звершити над ним очищення і відіслати його в пустелю для відпущення [і щоб він поніс на собі їхні беззаконня в землю непрохідну].
І приведе Аарон тельця в жертву за гріх за себе, і очистить себе і дім свій, і заколе тельця в жертву за гріх за себе;
11
и^ да приведеT а^а^ро'нъ телца` и^же грњха^ ра'ди свое^го и^ да помо'лиᲄся ѓ^ себњ` и^ ѓ^ до'мђ своеM, и^ да ꙁако'летъ телца` и^же грᲇха` ра'ди свое^го,
12
і візьме розпаленого вугілля повну кадильницю з жертовника, який перед лицем Господнім, і запашного дрібно стовченого куріння повну жменю, і внесе за завісу;
12
и^ да въ'ꙁметъ кади'лникъ по'лнъ ё%глия` ѓ^гнена эT ѓ^лтаря и^же прDе гм~ъ, и^ да напо'лнитъ рђцњ џимїа'ма сложе'наго чи'сᲄа” И$ да принесе'тъ внђтрьё%дђ ꙁавњсы,
13
і покладе куріння на вогонь перед лицем Господнім, і хмара куріння покриє кришку, що над ковчегом одкровення, щоб йому не померти;
13
и^ да възложи'тъ џимїя'ма на ѓ%гнь прDе гм~ъ, и^ покры'етъ ды'мъ џимия'м#ны'и ѓ^цыще'нїя е^же е^сть на свњдњнїи` и^хъ, и^ да не ё%мретъ,
14
і візьме крови тельця і покропить перстом своїм кришку спереду і перед кришкою, сім разів покропить кров’ю з перста свого.
14
и^ да въз#метъ эT кро'ви телца`, и^ да вᲆскропиT пе'ръстомъ на ѓ^цыще'нїю на въсᲄо'ки прDе лице'мъ ѓ^цыще'нїю, да вᲆскропиT седми'жды, эT кро'ви пе'рстоM своиM”
15
І заколе козла в жертву за гріх за народ, і внесе кров його за завісу, і зробить з кров’ю його те саме, що робив із кров’ю тельця, і покропить нею кришку і перед кришкою, —
15
И$ да ꙁако'лет# коꙁе'лᲆ и^же грњха` ра'ди е^же ꙁа' люди прDе гм~ъ, и^ да внесетъ эT кро'ви е^го внђтрь завњ'сы, и^ да сътвори'тъ кро'вь е^го, ја^коже съᲄвори` кро'ви телчи, и^ да въскропиT кро'вїю е^го на ѓ^лта'рь прDе лицеM ѓ^чище'нїю”
16
і очистить святилище від нечистот синів Ізраїлевих і від злочинів їхніх, в усіх гріхах їхніх. Так повинен вчинити він і зі скинією зібрання, що знаходиться в них, серед нечистот їхніх.
Жодна людина не повинна бути в скинії зібрання, коли входить він для очищення святилища, до самого виходу його. І так очистить він себе, дім свій і всю громаду Ізраїлеву.
І вийде він до жертовника, який перед лицем Господнім, і очистить його, і візьме крови тельця і крови козла, і покладе на роги жертовника з усіх боків,
18
І$ и^ꙁы'идетъ къ ѓ^лта'рю, и^же е%сть прDе гм~ъ, и^ да помо'лится ѓ^ немъ, и^ да въꙁ'меT эT кро'ви телца` и^ эT кро'ви коꙁла`, и^ да въꙁ'ложитъ на ё%глы ѓ^лта'ря ѓ%крsтъ,
19
і покропить його кров’ю з перста свого сім разів, і очистить його, і освятить його від нечистот синів Ізраїлевих.
і покладе Аарон обидві руки свої на голову живого козла, і сповідає над ним усі беззаконня синів Ізраїлевих і всі злочини їхні і всі гріхи їхні, і покладе їх на голову козла, і відішле з призначеною людиною в пустелю:
21
и^ да въꙁ'ложитъ а^а^ро'нъ ѓ^бᲇ рђцњ` свои, на главђ` коꙁла` жива'го, и^ да и^сповњсть на не'м# вс^я беꙁако'нїя сн~въ і^ил~въ. и^ вс^я непра'вды и^хъ, и^ вс^я грњхи` и^хъ, и^ въꙁ#ложи'тъ я& на главђ` козла` жива'го, и^ да эTпђститъ рђко'ю чл~ка ё^гото'ваннаго, въ пђсты'ню
22
і понесе козел на собі всі беззаконня їхні у землю непрохідну, і пустить він козла в пустелю.
І ввійде Аарон у скинію зібрання і зніме лляний одяг, який одягав, входячи у святилище, і залишить його там,
23
и^ да вни'идетᲆ а^а^ро'нъ въ хра'мъ свњдњ'нїа, и^ да съвлече'тъ ри'ꙁы платня'ны в ня'же ѓ^бол#че'нъ въходя'щђ е^мђ въ ст~ое, да положи'тъ я& та'мъ,
24
і омиє тіло своє водою на святому місці, і зодягне одежу свою, і вийде і звершить всепалення за себе і всепалення за народ, і очистить себе, [дім свій] і народ [і священиків];
24
да ѓ^мы'етᲆ тњ'ло свое` водо'ю на мњ'стњ ст~њ, и^ да ѓ^блече'тся в ри'ꙁы своя` і^ и^ꙁше'дъ да сътвори'тъ вс^есъж#же'нїе свое` и^ лю'дское, и^ да помо'лится ѓ^ себњ` и^ ѓ^ до'мђ свое'мъ, и^ ѓ^ людехъ ја%коже и^ ѓ^ жерце'хъ”
25
а жиром жертви за гріх покадить на жертовнику.
25
А$ тђкъ и^же грњха` ра'ди да въꙁложиT на ѓ^лᲄа'рь,
26
І той, хто відводив козла для відпущення, повинен вимити одежу свою, омити тіло своє водою, і потім може ввійти у стан.
26
эTпђсᲄивы' же козла` эTпђще'наго, въ эTпђще'нїе, да и^спереT ри'зы своя`, и^ да ѓ^мы'етъ пло'ть свою` водо'ю, и^ посе'мᲆ да и'дет# въ по'лкᲆ”
27
А тельця за гріх і козла за гріх, кров яких внесена була для очищення святилища, нехай винесуть геть зі стану і спалять на вогні шкури їх і м’ясо їх і нечистоту їх;
хто спалить їх, той повинен вимити одежу свою й омити тіло своє водою, і після того може ввійти у стан.
28
И$ жгїи ја^же жжетъ да и^спере'тъ ри'зы своя`, и^ да ѓ^мы'етъ тњ'ло свое` водо'ю, и^ по сеM да вни'детъ в# полкъ,
29
І нехай буде це для вас вічною постановою: у сьомий місяць, в десятий [день] місяця смиряйте душі ваші і ніякої справи не робіть, ні тубілець, ні прибулець, що оселився між вами,
29
и^ да бђ'детъ се ва'мъ закоn вњчны'и, въ мцsъ ꙁ~ и^ въ і~, дн~ь мцsа, покори'те дш~а ва'ша, и^ вся'каh дᲇ'ла да не съᲄвори'те н^и т^ђзе'мецъ н^и прише'леw прилежа'и въ ва'съ”
30
тому що в цей день очищають вас, щоб зробити вас чистими від усіх гріхів ваших, щоб ви були чисті перед лицем Господнім;
Очищати ж повинен священик, який помазаний і який освячений, щоб священнодіяти йому замість батька свого: і зодягне він лляну одежу, одежу священну,
32
И$ да помо'лится за ня жре'цъ, е^гоже а%ще помажђтъ и%мъ, е^мђже съвръше'нњ рђцњ е^го, жре'ти е^мђ по эTц~ы своеM, и^ да ѓ^блече'тся в ри'ꙁы платня'ны еh, ри'зы ст~ы,
33
і очистить Святе Святих і скинію зібрання, і жертовник очистить, і священиків і весь народ громади очистить.
33
и^ да ѓ^цы'стиT ст~ое ст~ого и^ хра'мъ свњдњ'нїя, и^ ѓ^лта'рь да ѓ^цыститъ, и^ ѓ^ жрецњхъ и^ ѓ^ все'мъ сонмњ да ѓ^цыститъ,
34
І нехай буде це для вас вічною постановою: очищати синів Ізраїлевих від усіх гріхів їхніх один раз на рік. І зробив він так, як повелів Господь Мойсеєві.
і не приведе до входу скинії зібрання, [щоб принести у всепалення або в жертву за спасіння, угодну Господу, у приємні пахощі, і якщо хто заколе поза станом і до входу в скинію зібрання не принесе,] щоб представити в жертву Господу перед оселею Господньою, то людині тій буде поставлена кров: він пролив кров, і знищиться людина та з народу свого;
це для того, щоб приводили сини Ізраїлеві жертви свої, які вони заколюють на полі, щоб приводили їх перед Господом до входу в скинію зібрання, до священика, і заколювали їх Господу в жертви мирні;
5
ја%ко да принесTђ сн~ове і^ил~вы тре'бы своя`” Є$ли'ко же а%ще сїи закала'ютъ на' поли и^ да принесђтъ е& къ две'ремъ хра'ма свњдњнїя къ жерцђ, и^ положа'тъ тре'бђ сп~сенїя г~ђ,
6
і покропить священик кров’ю жертовник Господній при вході у скинію зібрання і спалить жир у приємні пахощі Господу,
6
и^ да въꙁлие'тъ жре'цъ кро'вь на ѓ^лта'рь ѓ^крsтъ, прDе гм~ъ, ё^ две'рїи хра'ма свᲇдњ'нїя” И$ да въз#несе'тъ тђкъ, въ воню` бл~гово'нїя г~ђ,
7
щоб вони надалі не приносили жертв своїм ідолам, за якими блудно ходять вони. Це нехай буде для них постановою вічною в роди їх.
7
и^ посе'мъ да не полага'ютъ тре'б# свои^хъ, сђе'тнымъ. и%мже са'ми и^ꙁы'идђтъ въ слњдъ и^хъ, ꙁако'нъ вњ'чныи бђ'детъ вамъ в роже'нїи^хъ ва'шихъ,
8
Ще скажи їм: якщо хто з дому Ізраїлевого і з прибульців, які живуть між вами, приносить всепалення або жертву
і не приведе до входу у скинію зібрання, щоб принести її Господу, то знищиться людина та з народу свого.
9
и^ къ две'ремъ хра'ма свњдњ'нїя, да не принесе'тъ сᲆтвори'ти е& гв~и. потре'бится дш~а т^а эT людїи свои^х#”
10
Якщо хто з дому Ізраїлевого і з прибульців, які живуть між вами, буде їсти яку-небудь кров, то зверну лице Моє на душу того, хто буде їсти кров, і знищу її з народу її,
тому Я і сказав синам Ізраїлевим: жодна душа з вас не повинна їсти крови, і прибулець, що живе між вами, не повинен їсти крови.
12
Сего` ра'ди реко'хъ сн~омъ і^ил~вымᲆ, вся'ка дш~а эT васъ да не я^сть кро'ви, и^л^и прише'лецъ прилежащїи въ васъ не ја^сть кро'ви”
13
Якщо хто із синів Ізраїлевих і з прибульців, що живуть між вами, на ловитві упіймає звіра або птаха, якого можна їсти, то він повинен дати витекти крові її і покрити її землею,
тому що душа всякого тіла є кров його, вона душа його; тому Я сказав синам Ізраїлевим: не їжте крови ні з якого тіла, тому що душа всякого тіла є кров його: усякий, хто буде їсти її, знищиться.
14
дш~а бо вся'кїя пло'ти кро'вь е^я` е^сᲄь. и^ рекохъ сн~омъ і^ил~вымъ кро'ви вся'кїя пло'ти да не я'сте, ја%ко дш~а вся'кїя пло'ти кро'вь е^я` е^сть, вся'къ ја%ды'и ю& потреби'тся”
15
І всякий, хто буде їсти мертвечину або роздерте звіром, тубілець або прибулець, повинен вимити одежу свою й омитися водою, і нечистий буде до вечора, а потім буде чистий;
За ділами землі Єгипетської, у якій ви жили, не чиніть, і за ділами землі Ханаанської, у яку Я веду вас, не чиніть, і за встановленнями їх не ходіть:
3
Потваре'нїемъ ꙁемля` е^гљ=петъскїя в не'иже ѓ^бита'сте да не сᲆтвори'те. потваре'нїеM ꙁемля` ханане'искїя в ню'же аZ ведђ` в^ы та'мъ да не сътвори'те, и^ по ꙁако'ноM и^хъ да не ходи'те”
4
Мої закони виконуйте і Моїх постанов дотримуйтеся, чинячи за ними. Я Господь, Бог ваш.
4
Сђды` моя` да сътвори'те, и^ повелњ'нїя моя` снабди'ᲄе, да ходи'те в нихᲆ, а%ꙁъ г~ь б~ъ ва'шъ”
5
Додержуйтесь постанов Моїх і законів Моїх, виконуючи які людина буде живою. Я Господь [Бог ваш].
Наготи дочки сина твого або дочки дочки твоєї, не відкривай наготи їх, тому що вони твоя нагота.
10
Стыдњ'нїя дще'ри сн~а твое^го, и^л^и дще'ри дще'ри ᲄвое^я` да не эTкры'еши стыдњ'нїя и^хᲆ, ја%котвое стыдњ'нїе е^сть”
11
Наготи дочки дружини батька твого, яка народилася від батька твого, вона сестра твоя [за батьком], не відкривай наготи її.
11
Стыдњ'нїя дще'ри жены` эTц~а твое^го, не эTкры'е^ши е^ді'на'ко роже'ны эT ѓ^ц~а твое^го, сестра` б^оти` е^сть, да не эTкры'еши стыдњ'нїя е^я`”
12
Наготи сестри батька твого не відкривай, вона єдинокровна батькові твоєму.
12
Стыдњ'нїя сестры эTц~а твоеh да не эTкры'еши, и^ꙁ до'мђ б^о эTц~а твоеh е^сᲄь”
13
Наготи сестри матері твоєї не відкривай, бо вона єдинокровна матері твоїй.
13
Стидᲇ'нїя сесᲄры мате'ри твое^я` да не эTкры'еши, ё%жика б^о мате'ри ти` е^сть”
14
Наготи брата батька твого не відкривай і до дружини його не наближайся: вона тітка твоя.
14
Стыдњнїя бра'та эTц~а твоеh да не эTкры'еши и^ къ женњ` е^го да не вни'деши, сро'дниk б^оти` е^сть”
15
Наготи невістки твоєї не відкривай: вона дружина сина твого, не відкривай наготи її.
15
Стыдњ'нїя невњ'стки твое^я` да не эTкры'еши, жена` б^о сн~а твое^го е^сть, да не эTкры'и стыдњ'нїа е^я`”
16
Наготи дружини брата твого не відкривай, це нагота брата твого.
16
Стыдњ'нїя жены` бра'та ᲄвое^го да не эTкры'еши, стыдњнїе бра'та твоеh е^сть,
17
Наготи дружини і дочки її не відкривай; дочки сина її і дочки дочки її не бери, щоб відкрити наготу їхню, вони єдинокровні її; це беззаконня.
17
сᲄыдњнїе жены` и^ дще'ри е^я` да не эTкры'еши, дще'ри сн~а е^я` и^ дще'ри дще'ри е^я` да не по'имеши эTкры'ти стыдњ'нїя` и^хъ бли'жнїи` б^оти` сђть, бесче'стїе е^сть.
18
Не бери дружини разом із сестрою її, щоб зробити її суперницею, щоб відкрити наготу її при ній, за життя її.
18
Жены` сестры` е^я`, не приводи` на ню`, ре'вности, эTкры'ти стыдᲇ'нїе е^я` прDе не'ю е^же жи'вњ сђщи е'и”
19
І до дружини під час очищення нечистот її не наближайся, щоб відкрити наготу її.
19
И$ къ женњ` эTлђче'нои въ нечистотњ` е^я`, да не вни'деши эTкры'ти сᲄыдњ'нїя` е^я`”
20
І з дружиною ближнього твого не лягай, щоб вилити сíм’я і осквернитися з нею.
20
И$ кᲆ женњ` дрђ'га своег'о да не даси` ло'жа сњмени твое^го ѓ^скверни'тися къ не'и.
21
Із дітей твоїх не віддавай на служіння Молоху і не знечещуй імені Бога твого. Я Господь.
21
и эT сњмени ᲄвое^го да не даси` рабоᲄати кня'ѕю и^долђ. да не ѓ^скверни'ши и^мени ст~аго, а%ꙁъ г~ь”
22
Не лягай з чоловіком як з жінкою: це мерзенність.
22
И$ с мђжемъ да не ля'жеши же'ньска ло'жа, ѓ^скверне'нїе б^о е^сть”
23
І ні з якою худобою не лягай, щоб вилити [сíм’я] і осквернитися від цього; і жінка не повинна ставати перед худобою для злучення з нею: це мерзенно.
23
И$ къ вся'комђ чеᲄвероно'гомђ да не да'си ло'жа свое^го, въ сњменїе, ѓ^скверни'тися в неM, и^ жена да не сᲄа'неT къ вся'комђ чеᲄвероно'гомђ, ѓ^скверни'тися, нечи'сто е^сть.
24
Не опоганюйте себе нічим цим, тому що всім цим опоганили себе народи, яких Я проганяю від вас:
24
да не ѓ^скверня'итеся. въ всњхъ б^о сиX ѓ^скверни'шася ја%ꙁы'цы, и^хже а%ꙁъ эTженђ` прDе лице'мъ ва'шимᲆ.
25
і опоганилася земля, і Я споглянув на беззаконня її, і звергла з себе земля тих, що жили на ній.
Отже, дотримуйтеся повелінь Моїх, щоб не чинити за гидотними звичаями, за якими чинили раніше за вас, і щоб не опоганюватися ними. Я Господь, Бог ваш.
30
И$ да съхрани'те повелњнїа моя`. ја%ко да не сътвори'те эT всᲇх# зако'нъ гнђ'сных#, и^же бњша прежDе васъ. да не ѓ^скверни'теся в ниX, јако а%зᲆ г~ь б~ъ вашᲆ”
Глава 19
1
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
1
И$ рече г~ь къ мољ=сі'ю гл~я,
2
оголоси всій громаді синів Ізраїлевих і скажи їм: будьте святими, бо святий Я Господь, Бог ваш.
Коли будете жати жнива на землі вашій, не дожинай до краю поля твого, і залишків від жнив твоїх не підбирай,
9
И пожина'ющимъ вамᲆ жа'твђ нивᲆ вашихъ, и^ да не скончава'ете жа'твы ва'шея, ни'вы твое^я пожина'нїя, и^ эTпа'дающиX кла'сь жа'твы ва'шея, да не побира'еши”
10
і виноградника твого не оббирай дочиста, і ягід, що попа́дали у винограднику, не підбирай; залиш це бідному і прибульцеві. Я Господь, Бог ваш.
10
И$ виногра'да ᲄвое^го да не ѓ^бира'еши, и^ зе'рно виногра'да ᲄвоего да не събира'еши, ни'щемђ и^ прише'лцђ да ѓ^ста'виши е&” А/ꙁъ г~ь б~ъ вашᲆ,
11
Не крадіть, не говоріть неправди і не обманюйте одне одного.
11
да не ё^кра'деᲄе, н^и сълже'те и^ не ѓ^болже'те ко'ждо подрђга,
12
Не клянись ім’ям Моїм у неправді, і не знечещуй імені Бога твого. Я Господь [Бог ваш].
12
и^ не клени'теся и%менемъ мои^мъ на непра'вдђ, и^ да не ѓ^скверни'те и%мени ст~го б~а ва'шего. а%ꙁъ г~ь б~ъ вашᲆ.
13
Не кривди ближнього твого і не грабуй. Плата найманцеві не повинна залишатися в тебе до ранку.
13
да не ѓ^би'диши бли'жняго, и^ да не эTи^меши, и^ да не прележи'тъ мъꙁда нае'мника твое^го ё^ тебе` до ё%трїя
14
Не лихослов глухого і перед сліпим не клади нічого, щоб не спіткнувся він; бійся [Господа] Бога твого. Я Господь [Бог ваш].
14
ꙁл^а да не рече'ши глђхо'мђ, и^ преD слњпымᲆ да не положи'ши препо'ны, и^ да ё^бои'шися г~а б~а ᲄвое^го, а%ꙁъ г~ь б~ъ ва'шъ”
15
Не чиніть неправди на суді; не будь упереджений до жебрака і не догоджай лицю великого; за правдою суди ближнього твого.
15
И$ да не съᲄвори'те неправды въ сђдњ. не пре'зри лица` ни'щаго, н^и въꙁ'ри лица` могђщаго, по пра'вдњ да сђ'диши бли'жнемђ твое^мђ,
16
Не ходи пліткарем у народі твоєму і не повставай на життя ближнього твого. Я Господь [Бог ваш].
16
да не хо'диши ле'стїю въ свое^мъ ја%ꙁы'цњ, и^ не въста'ни на кро'вь бли'жняготвоеh а%ꙁъ г~ь б~ъ ва'шъ”
17
Не ворогуй на брата твого у серці твоєму; викрий ближнього твого, і не понесеш за нього гріха.
17
да не въꙁненави'диши бра'та ᲄвое^го въ ё^мᲇ свое^мъ, ѓ^бличе^нїемᲆ да ѓ^бличи'ши бли'жнеготвое^го, да не прїимеши еh ра'ды грᲇха`
18
Не мстися і не май злоби на синів народу твого, але люби ближнього твого, як самого себе. Я Господь [Бог ваш].
18
да не эTмсти'тъ ти ся рђка`, и^ да не дръжи'ши лю'тости до сыно'въ людїи свои^хъ, люби' же бли'жняго свое^го а^ки са'мъ себе`, а%ꙁъ г~ь б~ъ ва'шъ”
19
Уставів Моїх додержуйте; худоби твоєї не зводь з іншою породою; поля твого не засівай двома родами насіння; в одяг з різнорідних ниток, з вовни і льону, не одягайся.
19
Зако'нъ мои съхрани'те, и^ скота` твое^го да не спряже'ши съ и^ны'мъ ја%р#мо'мъ, и^ виногра'да твое^го да не насади'ши раꙁли'чь, и^ в ри'зђ и^стка'нђ разноли'чнђ не ѓ^дежи'ся в ню`”
20
Якщо хто переспить з жінкою, а вона раба, заручена з чоловіком, але ще не викуплена, або свобода ще не дана їй, то слід покарати їх, але не смертю, тому що вона невільна:
20
А$ще кто` бђ'детъ съ жено'ю, ло'же сњменњ, с^и же раба` снабдњ'нїя чл~кђ, с^и же цњно'ю да не и^зба'влена е^сть, и^л^и свобода` не дана` е^сᲄь е'й, даби ᲄы бђ'дђтъ, а^ не ё%мрђтъ, ја%ко не свободи'ся”
21
нехай приведе він Господу до входу в скинію зібрання жертву за провину, барана в жертву за провину свою;
Коли прийдете в землю, [яку Господь Бог дасть вам,] і посадите яке-небудь плодове дерево, то плоди його вважайте за необрізані: три роки слід вважати їх за необрізані, не слід їсти їх;
23
е^гда же вни'дете въ ꙁе'млю, ю^же г~ь б~ъ ва'шᲆ да'сть ваM и^ насади'те вся'ко дре'во снњ'дное, и^ ѓ^чи'стите нечистотђ` е^го, пло'дъ е^готри лњта нечи'стъ да бђ'детъ ва'мъ да не ја%стъся,
24
а на четвертий рік усі плоди його повинні бути посвячені для свят Господніх;
24
в лњто же, д~ е всяk пло'дъ е^го ст~ъ и^ похва'ленъ г~ђ”
25
на п’ятий же рік ви можете їсти плоди його і збирати собі всі здобутки його. Я Господь, Бог ваш.
25
В лњто же пя'тое да ја^сте пло'дъ е^го, прибы'токъ ва'мъ пло'дъ е^го, а%зъ г~ь б~ъ ва'шᲆ”
26
Не їжте з кров’ю; не ворожіть і не гадайте.
26
Не ја%ди'те с кровїю скота и^ не ходи'те на' горы, и^ не вражи'те, и^ ни сря'ща смотри'те эT пти'цъ,
27
Не стрижіть голови вашої навкруги, і не псуй краю бороди твоєї.
27
и^ да не сътвори'те стриже'нїя вла'съ гла'въ ва'шихъ, н^иже брие^те бра'дᲆ ва'шихъ,
28
Заради померлого не робіть нарізів на тілі вашому і не наколюйте на собі письмен. Я Господь [Бог ваш].
28
и^ крое'нїя на дш~и да не сътвори'те, въ тњ'лњ ва'шемъ, ја%звъ настреканныX да не сътвори'те въ ва'съ, а%ꙁъ г~ь б~ъ ва'шъ.
29
Не оскверняй дочки твоєї, допускаючи її до блуду, щоб не блудодіяла земля і не наповнилася земля розпустою.
29
да не ѓ^скверни'те дще'ри ᲄвое^я` преблђди'ти ю&, и^ да не прелюбы` дњетъ ꙁемля`, и^ напо'лнится ꙁемля` беꙁако'нїи”
30
Суботи Мої зберігайте і святилище Моє шануйте. Я Господь.
Коли оселиться прибулець у землі вашій, не пригноблюйте його:
33
И$ а^ще кт^о прїидетъ к вамъ прише'лецъ вᲆ зе'млю ва'шђ да не стђжи'те е^мђ,
34
прибулець, який оселився у вас, нехай буде для вас те саме, що тубілець ваш; люби його, як себе; тому що і ви були прибульцями в землі Єгипетській. Я Господь, Бог ваш.
скажи це синам Ізраїлевим: хто із синів Ізраїлевих і з прибульців, що живуть між ізраїльтянами, дасть дітей своїх Молоху, той нехай буде відданий на смерть: народ землі нехай поб’є його камінням;
і Я зверну лице Моє на людину ту і знищу її з народу її за те, що вона дала дітей своїх Молохові, щоб осквернити святилище Моє і зганьбити святе ім’я Моє;
3
а^ꙁъ же ѓ^прђ лице` мое на чл~ка того` и^ погђблю` и& эT людїи е^го, ја%ко сњмени свое^го да`ст# кня'ѕю и^долђ. да ѓ^скверниT ст~ыня моя, и^ да ѓ^скверни'тᲆ и%мя ѓ^сщ~еныX мн^њ”
4
і якщо народ землі не зверне очей своїх на людину ту, коли вона дасть дітей своїх Молохові, і не умертвить її,
то Я зверну лице Моє на людину ту і на рід її і винищу його з народу його, і всіх, хто блудить слідами її, щоб ходити блудно услід Молохові.
5
и^ ѓ^прђ лице` мое` на чл~ка того`, и^ на сро'дники еh, и^ погђблю` и& и^ вс^и смысля'ющїи е^дина'ко с ни'мъ, ја%коже съблђжа'ти и^мъ къ и'долђ эT людїи и^хъ.
6
І якщо яка душа звернеться до тих, хто викликає мертвих і до чаклунів, щоб блудно ходити услід їм, то Я зверну лице Моє на ту душу і знищу її з народу її.
Якщо хто буде перелюбствувати з жінкою одруженою, якщо хто буде перелюбствувати з дружиною ближнього свого, — нехай будуть віддані на смерть і перелюбник і перелюбниця.
Якщо хто ляже з чоловіком, як з жінкою, то обоє вони зробили мерзотність: нехай будуть віддані на смерть, кров їхня на них.
13
И$ а'ще кт^о бђ'детъ с мђжескимъ по'ломъ ло'же же'ньско гнђ'съ сътвори'ли ѓ^ба, съмертїю да ё%мрета, повиnна сђть”
14
Якщо хто візьме собі дружину і матір її: це беззаконня; на вогні слід спалити його і їх, щоб не було беззаконня між вами.
14
І$ и^же а^ще по'иметъ женђ` и^ мт~рь е^я` беꙁако'нїе е^сть въ ѓ^гни` да сᲆжгђт# е^го і^ и^хъ, и^ да не бђ'детъ беꙁако'нїе въ ва'съ”
15
Хто змішається з худобою, того віддати на смерть, і худобу вбийте.
15
І$ и^же а^ще дастъ ло'же свое` четвероно'жномђ смр~тїю да ё%мрета четвероно'жное же да побїеTся.
16
Якщо жінка піде до якої-небудь худоби, щоб злучитися з нею, то убий жінку і худобу: нехай будуть вони віддані на смерть, кров їхня на них.
16
и^ жена` ја^же а^ще пристђ'пит# къ всемђ скоᲄђ быти с ни'мъ, да побию'тъ женђ`, и^ ско'тъ смр~тїю да ё%мретъ, пови'нни сђть”
17
Якщо хто візьме сестру свою, дочку батька свого або дочку матері своєї, і побачить наготу її, і вона побачить наготу його: це сором, нехай будуть вони знищені перед очима синів народу свого; він відкрив наготу сестри своєї: гріх свій понесе він.
Якщо хто ляже з дружиною під час хвороби кровоочищення і відкриє наготу її, то він відкрив течу її, і вона відкрила течу крови своєї: обоє вони нехай будуть знищені з народу свого.
Дотримуйтесь усіх уставів Моїх і всіх законів Моїх і виконуйте їх, — і не звергне вас із себе земля, в яку Я веду вас жити.
22
И$ снабди'те вс^я повелњ'нїя моя, и^ вс^я сђдбы` моя`, и^ сътвори'те я&” И$ а'ще л^и н^и, да не ѓ^печа'лиᲄся ва'ми ꙁемля`, в ню'же а^ꙁъ въведђ вы`, та'мо вселитеся на не'и,
23
Не чиніть за звичаями народу, який Я проганяю від вас; тому що вони все це робили, і Я обурився на них,
23
и^ да не ходи'те въ зако'ны стра'ньскїя и^хже аZ эTгоню` эT ва'съ, ја^ко сїя вс^я сътвори'ша, и^ гнђ'си бы'ша мн^њ.
24
і сказав Я вам: ви володарюйте землею їхньою, і вам віддаю у спадщину землю, в якій тече молоко і мед. Я Господь, Бог ваш, Який відділив вас від усіх народів.
Відрізняйте худобу чисту від нечистої і птаха чистого від нечистого і не оскверняйте душ ваших худобою і птахами і всім, що плазує по землі, що визначив Я, як нечисте.
і до сестри своєї, дівчини, що живе при ньому і не була заміжня, можна йому доторкатися, не оскверняючи себе;
3
и^ кᲆ сестрњ` свое'и дв~ци, е^же е^сть бли'жняа е^мђ не да'нои мђжеви в си'хъ да ѓ^скверня'тся”
4
і доторканням до кого б то не було в народі своєму не повинен він оскверняти себе, щоб не стати нечистим.
4
да не ѓ^сквернятся внезаа^пђ в люде'х# свои^хъ, въ ѓ^скверненїи` еh”
5
Вони не повинні голити голови своєї і підстригати краї бороди своєї і робити нарізи на тілі своєму.
5
И$ да не ѓ^броснTђся главы по мр~твњмъ, и^ ѓ^бли'чїе брады` да не ѓ^бро'снђтᲆ” И$ на пло'ти и^хъ да не сътворя'тъ ја%ꙁвы,
6
Вони повинні бути святими Богові своєму і не повинні нечестити імені Бога свого, тому що вони приносять жертви Господу, хліб Богу своєму, і тому повинні бути святими.
6
ст~и да бђ'дђтъ б~ђ и^хъ, да не ѓ^скверняT и%мени г~а б~а и^хъ. тре'бы б^о гн~и даr б~а и^хъ, са'ми принесђт#, и^ бђ'дђт# ст~и,
7
Вони не повинні брати за себе блудницю і знечещену, не повинні брати і жінку, вигнану чоловіком своїм, бо вони святі [Господу] Богу своєму.
7
жены` блђдни'ца ѓ^скверне'ны да не пое'млютъ, и^ жены` эTгна'ныя эT мђжа е^я` да не пое'млют#, ја%ко ст~и сђть г~ђ б~ђ свое^мђ”
8
Святи́ його, бо він приносить хліб [Господу] Богу твоєму: нехай буде він у тебе святим, бо святий Я Господь, Який освячує вас.
8
И$ да ѓ^ст~иши е^го, да'ры бо г~а б~а ва'шего сїи да прино'ситъ ст~и бђ'дђтъ, ја^ко ст~ъ а^ꙁᲆ е^смь г~ь б~ъ ва'шъ, ѓ^сщ~ая и^хъ,
9
Якщо дочка священика осквернить себе блудодіянням, то вона нечестить батька свого; вогнем слід спалити її.
Великий же священик з братів своїх, на голову якого полито єлей помазання, і який освячений, щоб облачатися у священні одежі, не повинен оголювати голови своєї і роздирати одежі своєї;
10
и^ жре'цъ вели'кїи эT бра'тїя еh, е^мђже воꙁлїенъ на главђ` е^ле'и пома'ꙁанїя, и^ съверше'н#ныи. е^же ѓ^блачи'тся в ри'ꙁы” Главы` да не эTкры'етъ, и^ ри'зъ е^го да не раꙁдре'т#,
11
і ні до якого померлого не повинен він приступати: навіть дотиком до померлого батька свого і матері своєї він не повинен оскверняти себе.
11
и^ на всю` дш~ђ ё^ме'ршђ да не вни'детъ, н^и наD ѓ^ц~а е^го ни наD мт~ръ, да не ѓ^скверна'вится”
12
І від святилища він не повинен відходити і нечестити святилище Бога свого, бо освячення єлеєм помазання Бога його на ньому. Я Господь.
12
эT ст~ыхъ да не и^ꙁы'идетъ, и^ да не ѓ^скверни'тъ и%мени ст~го б~а свое^го, ја^ко ст~ыи е^ле'и пома'ꙁанїя бг~а е^го на не'мъ, а%ꙁъ г~ь”
13
За дружину він повинен брати дівчину [з народу свого];
13
се'и женђ` дњ'вою эT ро'да людїи своиX да по'имеT”
14
вдову, або вигнану, або знечещену, [або] блудницю, не повинен він брати, але дівчину з народу свого повинен він брати за дружину;
14
Вдови'цы же, и^ пђщени'цы, и^ блђд#ницы, си'хъ да не по'иметъ” Но дњви'цђ эT племе'ни свое^го да по'иметъ въ женђ`.
15
він не повинен ганьбити сімені свого в народі своєму, бо Я Господь [Бог], що освячує його.
15
да не ѓ^скверни'тъ сњмени свое^го в лю'дехъ свои^хъ, а%зъ г~ь б~ъ ѓ^сщ~ая'и еh”
16
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
16
И$ рече г~ь кᲆ мољ=сїю гл~я
17
скажи Аарону: ніхто з сімені твого в усі роди їх, у якого на тілі буде вада, не повинен приступати, щоб приносити хліб Богу своєму;
17
рцы` къ а^а^ро'нђ гл~я. чл~къ эT ро'да ᲄвое^го в роже'нїяхъ ва'шиX, и^ а^ще кое^мђ бђ'детъ на немъ поро'къ, да не прихо'дитъ приноси'ти да'ръ б~а свое^го,
18
ніхто, у кого на тілі є вада, не повинен приступати, ні сліпий, ні кульгавий, ні потворний,
18
вся'къ чл~къ е^мђже а^ще бђ'дет# на неM поро'къ, да не прихо'дит# чл~къ слњ'пъ и^л^и хро'мъ и^л^и корнъ, и^л^и ё%хомъ ё^рњꙁ'аномъ
19
ні такий, у якого переламана нога або переламана рука,
жоден чоловік з сімені Аарона священика, у якого на тілі є вада, не повинен приступати, щоб приносити жертви Господу; вада на ньому, тому не повинен він приступати, щоб приносити хліб Богу своєму;
21
вся'къ е^мђже а^ще бђ'детᲆ на немъ поро'къ, эT сњмени а^а^ро'на жерца`, да не пристђпит# принести` тре'бъ б~ђ твоемђ, ꙁане` порокᲆ на неM да'ровъ бж~їихᲆ да не принесе'т#,
22
хліб Бога свого з великих святинь і зі святинь він може їсти;
22
да'ры б~а е^го ст~ая ст~ыхъ” А$ эT ст~ыхъ да ја%сть
23
але до завіси не повинен він приходити і до жертовника не повинен приступати, тому що вада на ньому: не повинен він нечестити святилища Мого, бо Я Господь, що освячує їх.
23
ра'ꙁвњ къ ꙁавњсњ да не пристђпитъ, и^ къ ѓ^лтарю да не приближится ја%ко порокъ и%мать, и^ да не ѓ^скверни'тъ и%мени ст~го б~а свое^го, ја%ко а%ꙁъ г~ь ѓ^сщ~ая и^хъ”
24
І оголосив це Мойсей Аарону і синам його і всім синам Ізраїлевим.
скажи Аарону і синам його, щоб вони обережно поводилися зі святинями синів Ізраїлевих і не ганьбили святого імені Мого в тому, що вони посвячують Мені. Я Господь.
2
рцы` а^а^ро'нђ и^ сн~омъ е^го да ся блюдђтъ эT прино'съ ст~ыхъ е^же эT сн~вᲆ і^ил~выхъ, и да не ѓ^скверня'тъ и%мени моеh ст~го е^ли'ка ѓ^ни` сщ~а'ютъ м^и а%ꙁъ г~ь.
3
Скажи їм: якщо хто з усіх нащадків ваших в роди ваші, маючи на собі нечистоту, приступить до святинь, які посвячують сини Ізраїлеві Господу, то знищиться душа та від лиця Мого. Я Господь [Бог ваш].
Хто із сімені Ааронового прокажений, або має течу, той не повинен їсти святинь, поки не очиститься; і хто доторкнеться до чого-небудь нечистого від мертвого, або в кого трапиться вилив сімені,
Мертвечини і роздертого звіром він не повинен їсти, щоб не осквернитися цим. Я Господь.
8
мертвечины и^ ꙁвњроја%дины да не ја%ст#, ѓ^скверна'витъся въ нихъ. а%зъ г~ь,
9
Нехай дотримуються вони повелінь Моїх, щоб не понести на собі гріха і не померти в ньому, коли порушать це. Я Господь [Бог], що освячує їх.
9
и^ да снабди'те свњдњнїа моя` да не прїимђт# си'хъ ра'ди грњха`, и^ꙁмрђтъ за ниX а^ще ѓ^скверня'тъ и^хъ” А/ꙁъ г~ь ѓ^сщ~ая и^хъ,
10
Ніхто сторонній не повинен їсти святині; хто оселився у священика і найманець не повинен їсти святині;
10
и^ вся'къ и^ноплеме'нник# да не ја%стъ ст~ыхъ, и^ се'лникъ и^л^и нае'мникъ е^ре'евъ да не ја^сть ст~ыX”
11
якщо ж священик купить собі чоловіка за срібло, то цей може їсти її; також і домашні його можуть їсти хліб його.
11
А$ще же жре'цъ притя'житъ дш~ђ. притяжа'нїемъ сребра`, сїи да ја%стᲆ хлњбъ е^го, и^ домоча'децъ е^го да ја%стъ хлњ'бъ е^го”
12
Якщо дочка священика вийде заміж за стороннього, то вона не повинна їсти принесених святинь;
12
И$ дщи чл~ка жръца` а^ще пося'гнетъ къ мђжђ и^ноплеменникђ, сїя эT прино'съ ст~ыхъ да не ја%стъ”
13
коли ж дочка священика буде вдовою, або розведеною, і дітей немає в неї, і повернеться в дім батька свого, як була в молодості своїй, тоді вона може їсти хліб батька свого; а сторонній ніхто не повинен їсти його.
13
И$ дщи` жрьца` а^ще бђ'детъ вдова` и^л^и эTпђще'на, и^ плода` не бђде эT нея`, ја%же въꙁврати'тся въ до'мᲆ эTц~а е^я`, въ ю'ности е^я`, эT хлњ'бъ эTч~ь да ја%стъ, и^ вся'кᲆ и^ноплемеnник# да не ја%стъ эT них#”
14
Хто помилково з’їсть що-небудь зі святині, той повинен віддати священику святиню і докласти до неї п’яту її частку.
14
И$ чл~къ и^же а^ще ја%стъ ст~ая не раꙁђмњвъ, и^ да приложи'тъ пя'тђю е^го ча'сᲄь къ и'сᲄовомђ и^ да да'стъ с^е жрьцђ ст~ое”
15
Священики самі не повинні ганьбити святині синів Ізраїлевих, які вони приносять Господу,
15
И$ да не ѓ^скверна'вятъ прино'съ ст~ыхъ е^же эT сн~овъ і^ил~въ, ја%же ѓ^ни прино'сят# г~ђ,
16
і не повинні накликати на себе провину в злочині, коли будуть їсти святині свої, бо Я Господь, що освячує їх.
16
и^ да не приведђтъ на ни'хъ беꙁако'нїе престђпле'нїя, вънегда` ја%дяT ст~ыня иX, ја%ко а^ꙁъ г~ь ѓ^сщ~ая и^х#”
17
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
17
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
18
оголоси Аарону і синам його і всім синам Ізраїлевим і скажи їм: якщо хто з дому Ізраїлевого, або із прибульців, [що оселилися] між ізраїльтянами, чи за якоюсь обітницею, або з ревности приносить жертву свою, яку приносять Господу у всепалення,
ніякої тварини, на якій є вада, не приносьте [Господу], бо це не придбає вам благовоління.
20
вся'ко и^же а^ще и%мать поро'къ на себњ`, да не прино'сится г~ђ, поне'же непрїя'тно бђдеT эT ва'сᲆ”
21
І якщо хто приносить мирну жертву Господу, виконуючи обітницю, або з ревности, [або у свята ваші,] з великої худоби або з дрібної, то жертва повинна бути без вад, щоб бути угодною Богу: ніякої вади не повинно бути на ній;
21
И$ чл~къ е^ли'ко а^ще принесе'т# тре'бђ сп~сенїя г~ђ, раꙁлђчиv молбђ` по и^збра'нїю и^л^и въ пра'зники ваша, и^ эT ста'дъ воло'въ и^л^и эT ѓ^ве'цъ, непоро'чно да бђ'детᲆ вᲆ прїя'тїе, да не бђ'детъ никое^го поро'ка на не'мъ,
22
тварини сліпої, або пошкодженої, або потворної, або хворої, або коростявої, або паршивої, таких не приносьте Господу і в жертву не давайте їх на жертовник Господній;
22
слњ'по и^л^и съкрђше'но, и^л^и ја^зве'ноh и^л^и черви'во, и^л^и кра'ставо, и^л^и лишаво, да не прино'сятъ тњхъ г~ђ, и^ въ вс^есъж#же'нїе да не да'сться эT ниX на ѓ^лта'рь гв~и”
23
тельця й агнця з кінцівками, надмірно довгими або короткими, у жертву ревности принести можеш; а якщо за обітницею, то це не угодно буде Богу;
23
Теле'цᲆ же и^л^и ѓ^вцђ` и^л^и сляки ё%ды и^мᲇя, вᲆ заколе'нїя съᲄвори'ши по и^зволе'нїю, въ молбђ же твою да не приведеᲄся”
24
тварину, у якої ядра розчавлені, розбиті, відірвані або вирізані, не приносьте Господу й у землі вашій не робіть цього,
24
Чище'наh же и^ требенна'го, и^ вреже'на, и^ скопца, да не принесе'те си'хъ г~ђ, и^ вᲆ ꙁемли` ва'шеи да не сътвори'те”
25
і з рук іноземців не приносьте всіх таких тварин у дар Богу вашому, бо на них пошкодження, порок на них: не придбають вони вам благовоління.
25
эT рђки` же и^ноплеменикъ да не принесе'те даров# б~ђ ва'шемђ эT всњхъ сихъ, ја%ко вреже'нїя е^сть на ни'хъ и^ поро'къ на ни'хᲆ не прїимется сїя эT ва'съ”
26
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
26
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
27
коли народиться теля, або ягня, або козеня, то сім днів воно має пробути при матері своїй, а від восьмого дня і далі буде благовгодне для приношення в жертву Господу;
у перший день нехай буде у вас священне зібрання; ніякої роботи не виконуйте;
7
пръ'выи же дн~ь нарече'нъ ст~ъ бђ'детъ ва'мъ. вся'кого дњ'ла слђ'жня да не твори'те,
8
і протягом семи днів приносьте жертви Господу; у сьомий день також священне зібрання; ніякої роботи не виконуйте.
8
и^ да принесе'те вс^есъж#же'нїе г~ђ, з~, дн~їи, седмы'и же дн~ь нарече'нъ ст~ъ бђ'детъ ва'мъ, вся'кого дњ'ла слђжня да не твори'те”
9
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
9
И$ рече г~ь кᲆ мољ=сїю гл~я,
10
оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: коли прийдете в землю, яку Я даю вам, і будете жати на ній жнива, то принесіть перший сніп жнив ваших до священика;
і з ним хлібного приношення дві десятих частини ефи пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, у жертву Господу, у приємні пахощі, й узливання до неї чверть гина вина;
ніякого нового хліба, ні сушених зерен, ні зерен сирих не їжте до того дня, в який принесете приношення Богу вашому: це вічна постанова в роди ваші у всіх оселях ваших.
14
хлᲇб же и^ пря'жены кла'сы но'вы да не ја^сте, дажᲆ дотого` дн~и самоh, дондеже принесе'те в^ы да'ры б~ђ вашемђ, ꙁако'нъ вᲇчны'и в роже'нїя ва'ша въ все'мъ вселе'нїи ва'шемᲆ
15
Відрахуйте собі від першого дня після свята, від того дня, у який приносите сніп потрясання, сім повних тижнів,
15
и^ съчтете себњ`, эT наё%трїя сђбо'ты до дн~е во'ньже а^ще принесе'те снопы` възложенїя сеDмь недель цњлыX”
16
до першого дня після сьомого тижня відрахуйте п’ятдесят днів, і тоді принесіть нове хлібне приношення Господу:
16
да сочте'ши даже до наё%трїя послњднїя недели, да съчте'те, н~, дн~їи, и^ да принесе'те ᲄре'бђ но'вђ г~ђ.
17
від осель ваших приносьте два хліби возношення, які повинні складатися з двох десятих частин ефи пшеничного борошна і повинні бути спечені кислі, як перший плід Господу;
17
эT вселе'нїа ва'шего, да принесе'те хлњб'ы” Въꙁложе'нїя, в~, хлњб'а, з двђ деся'тыхъ ча'стеи мђки` пшени'чны, да бђдетъ хлњ'бъ е^ді'нъ ква'шеный” да ся и^спекђтъ с пе'рвыхᲆ жи'тᲆ г~ђ,
18
разом із хлібами представте сім агнців без вад, однолітніх, і з великої худоби одного тельця і двох баранів [без вад]; нехай буде це у всепалення Господу, і хлібне приношення й узливання до них, у жертву, у приємні пахощі Господу.
священик повинен принести це, потрясаючи перед Господом, разом з хлібами потрясіння першого плоду і з двома агнцями, і це буде святинею Господу; священикові, [який приносить, це належить];
і скликайте народ у цей день, священне зібрання нехай буде у вас, ніякої роботи не виконуйте: це постанова вічна у всіх оселях ваших у роди ваші.
21
И прозове'те сїи дн~ь, наро'чиT ст~ъ да бђ'детъ ваM, вся'каго дњла слђжня да не твори'те вонь” Закоn вњ'чныи в роже'нїя ва'ша, въ все'мъ въселе'нїи` ва'шемъ,
22
Коли будете жати жниво на землі вашій, не дожинай до краю поля твого, коли жнеш, і залишок від жаття твого не підбирай; бідному і прибульцеві залиш це. Я Господь, Бог ваш.
22
е^гда` пожнете жа'твђ ꙁемля` ва'шея, да не потребиᲄе ѓ^ста'нка жа'твы свое^я`, внегDа жнете, и^ эTпадающая` жа'твы ва'шея`, да не побира'ете, ни'щемђ и^ чюжемђ и^ пришелцђ да ѓ^ста'вите я& а%ꙁъ г~ь б~ъ ва'шъ”
23
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
23
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
24
скажи синам Ізраїлевим: у сьомий місяць, у перший [день] місяця нехай буде у вас спокій, свято труб, священне зібрання [нехай буде у вас];
у перший день священне зібрання, ніякої роботи не виконуйте;
35
и^ первыи дн~ь нареченъ ст~ъ да бђ'дет# вся'каго дњ'ла слђжня да не твори'те
36
протягом семи днів приносьте жертву Господу; у восьмий день священне зібрання нехай буде у вас, і приносьте жертву Господу: це віддання свята, ніякої роботи не виконуйте.
36
з~, дн~їи да приноси'те вс^ясъж#же'нїа г~ђ, ѓ^смы'и же дн~ь нареченъ ст~ъ да бђ'детъ ва'мъ, да принесе'те вс^есъж#же'нїе г~ђ, и^схо'дно е^сть, вся'каго дњ'ла слђжня да не твори'те”
37
Ось свята Господні, в які слід скликати священне зібрання, щоб приносити у жертву Господу всепалення, хлібне приношення, заколені жертви й узливання, кожне у свій день,
у перший день візьміть собі віття красивих дерев, віття пальмове і віття дерев широколистих і верб річкових, і веселіться перед Господом Богом вашим сім днів;
накажи синам Ізраїлевим, щоб вони принесли тобі єлею чистого, вичавленого, для освітлення, щоб постійно горів світильник;
2
ꙁаповњждь сн~омъ і^и^л~вымъ, да принесTђ т^и е^ле'и эT дре'ва чи'ста, и^ цњжена вᲆ свњтᲇнїе. да гори'тъ свњти'ло всегда`.
3
ззовні завіси ковчега одкровення в скинії зібрання Аарон [і сини його] повинні ставити його перед Господом з вечора до ранку завжди: це вічна постанова в роди ваші;
3
вн^њё%дђ ꙁа вњсы въ хра'мњ свњдњ'нїя, и^ да ж#гђтъ е&, а^а^ро'нъ и^ сн~ове е^го, эT ве'чера до ꙁаё%тра прDе гм~ъ, не пресᲄа'юще ꙁако'нъ вњчны'и в роже'нїя ва'ша,
4
на свічнику чистому повинні вони ставити світильник перед Господом завжди.
4
на свњти'лњ чи'стеM да ж#жетъ въ свњти'лњ прDе гм~ъ до заё%тра,
5
І візьми пшеничного борошна і спечи з нього дванадцять хлібів; у кожному хлібі повинні бути дві десятих ефи;
5
и^ да въ'ꙁмете мђки` пшени'чны, и^ да сътвори'те эT нея, в~і хлњ'бовъ. дв~ђ десяти'нъ да бђ'дет# хлњ'бъ е^ді'нъ,
6
і поклади їх у два ряди, по шість у ряд, на чистому столі перед Господом;
6
и^ въꙁложи'те и^хъ на дв^а положе'нїя” По ѕ~, хлњ'бовъ на трапе'зњ чи'стњ прDе гм~ъ.
7
і поклади на [кожен] ряд чистого ливану [і соли], і буде це при хлібі, у пам’ять, у жертву Господу;
7
и^ да въꙁложи'те на е^ді'но положе'нїе џимияM чи'стъ и^ со'ль, и^ да бђ'дђтъ хлњ'бы въ память преDлежа'щїи преD гм~ъ,
8
у кожен день суботи постійно слід класти їх перед Господом від синів Ізраїлевих: це завіт вічний;
і хулитель ім’я Господнього повинен померти, камінням поб’є його вся громада: чи прибулець, чи тубілець стане хулити ім’я [Господнє], відданий буде на смерть.
16
Клены'и же и%мя гн~е, смр~тїю да ё%мретъ ка'менїемъ да побию'тъ и& весь со'ньмъ, а^ще л^и ꙁемецъ и^л^и прише'лецъ, внегда` проклене'тъ, и%мя гн~е да ё%мретъ”
17
Хто уб’є яку-небудь людину, той відданий буде на смерть.
17
И чл~къ и^же а^ще ё^бїетъ вся'кђ дш~ђ чл~чђ смр~тїю да ё%мретъ,
18
Хто уб’є худобу, повинен заплатити за неї, худобу за худобу.
І сказав Мойсей синам Ізраїлевим; і вивели того, хто лихословив, геть зі стану, і побили його камінням, і зробили сини Ізраїлеві, як повелів Господь Мойсеєві.
і засурми трубою в сьомий місяць, у десятий [день] місяця, у день очищення засурміть трубою по всій землі вашій;
9
и^ да расповњсте трђбнымъ гла'сомъ въ все'и земли` ва'шеи” Мцsа ꙁ~ го, і~ го дн~я мцsа, въ дн~ь ѓ^чище'нїя, да расповњсте трђбо'ю въ все'и земли` ва'шеи
10
і освятіть п’ятдесятий рік і оголосіть свободу на землі всім жителям її: нехай буде це у вас ювілей; і поверніться кожен у володіння своє, і кожен поверніться у своє плем’я.
10
и^ да ѓ^ст~ите сїе лњто, лњто н~ е, и^ да просла'вите ѓ^ставле'нїе всњмъ живђщимъ на не'и, лњто ѓ^ставле'нїя, ꙁнаме'нїе се бђдетъ ва'мъ, и^ да эTи^детъ ко'ждо ва'съ въ притя'жанїе свое, и^ ко'ждо въ эTчsтво свое эTи^детъ”
11
П’ятдесятий рік нехай буде у вас ювілейний: не сійте і не жніть, що саме виросте на землі, і не знімайте ягід з необрізаної лози,
11
И$ ѓ^ставле'нїе, ꙁна'менїа да бђ'детъ с^е ва'мъ, лњто, н~ е, лњто бђ'ди ва'мъ, да не сње^те н^и жне'те е^же са'мо и^зни'кнетъ на не'и и^ да не ѓ^бье^млеши ѓ^ставленых#, на неи,
12
бо це ювілей: священним нехай буде він для вас; з поля їжте врожай його.
12
ја%ко ꙁна'менїе е^сть, ѓ^ставле'нїя ст~о да бђ'детъ ва'мъ” эT ни'въ да я'сте жита е^я`,
13
В ювілейний рік повертайтеся кожен у володіння своє.
то нехай він розрахує роки продажу свого і поверне залишок тому, кому він продав, і вступить знову у володіння своє;
27
и^ да сᲆчтђтся лњта кђ'пли е^го и^ да вᲆзда'ст# е^же и%маᲄь чл~кђ е^мђже долженъ бњ`, и^ въꙁвраᲄи'тся вᲆ ѓ^дрᲆжа'нїе е^го”
28
якщо ж не знайде рука його, скільки потрібно повернути йому, то продане ним залишиться у руках покупця до ювілейного року, а в ювілейний рік відійде воно, і він знову вступить у володіння своє.
28
А$ще л^и не пости'гнетᲆ рђка` е^го дово'лное ја%коже эTда'ти е^мђ да бђ'дет# притяжа'нїе продавшемђ сїя, до лᲇта ѓ^ставле'нїя” Є$гдаy и^зы'иде лњто ѓ^ставле'нїя и^ прїидеT въ ѓ^дрᲆжа'нїе е^го,
29
Якщо хто продасть житловий будинок у місті, огородженому стіною, то викупити його можна до закінчення року від продажу його: протягом року викупити його можна;
якщо ж не буде він викуплений до закінчення цілого року, то будинок, який у місті, що має стіну, залишиться назавжди у покупця його в роди його, і в ювілей не відійде від нього.
30
а^ще л^и не и^скђпиT до'ндеже сконча'е^тся лњто вс^е, да ѓ^дрᲆжи'тся доM сђщїи въ гра'дњ, и^мђщемђ ѓ^гражDенїе, вᲆ тве'рдь притяжа'вшемђ е&, и^ в роже'нїя е^го, и^ да не вᲆзвратиTся вᲆ ѓ^ставле'нїе”
31
А будинки в селищах, навколо яких нема стіни, слід вважати нарівні з полем землі: викуповувати їх [завжди] можна, і в ювілей вони відходять.
31
до'ми же и^же на се'лех# и^мже нњсть ѓ^коло и^хᲆ ѓ^гражDенїя, кᲆ селђ ꙁемли` да ся приложаT, и^скђпи е^го всегда` да бђ'дђтъ, и^ въ ѓ^ставле'нїе да ся възвратятъ”
32
А міста левитів, будинки в містах володіння їх, левитам завжди можна викуповувати;
32
Гра'ди же леви'тъстїи` и^ до'мы ѓ^дрᲆжанїя иX и^скђпи да бђ'дђт#, прsно леви'томъ”
33
а хто з левитів не викупить, то проданий будинок у місті володіння їх у ювілей відійде, бо будинки в містах левитських складають їхнє володіння серед синів Ізраїлевих;
також і з дітей поселенців, що оселилися у вас, можете купувати, і з племені їх, яке у вас, що народилося у них в землі вашій, і вони можуть бути вашою власністю;
45
и^ эT сн~вᲆ населны'хъ и^же сђть въ ва'съ эT си'хᲆ да притяжи'те, и^ эT роже'нїя и^хъ. е^ли'цы и^же а%ще бђ'дђтъ в ꙁемли` ва'шеи да бђ'дет# ва'мᲆ въ ѓ^дръжанїе
46
можете передавати їх у спадщину і синам вашим після себе, як маєток; вічно володійте ними, як рабами. А над братами вашими, синами Ізраїлевими, один над одним не володарюйте, не пануйте з жорстокістю.
46
и^ да раꙁдњли'те я& дњтемъ ва'шимъ по ва'съ, и^ да бђ'детъ ва'мъ во ѓ^дръжанїе въ вњки, бра'тїя же ва'шея` сн~въ і^и^л~въ ко'иждо бра'та свое^го, да не стђжи'тъ трђдо'мъ,
47
Якщо прибулець або поселенець твій буде мати достаток, а брат твій перед ним зубожіє і продасться прибульцеві, що оселився у тебе, або кому-небудь із племені прибульця,
то після продажу можна викупити його; хто-небудь із братів його повинен викупити його,
48
по прода'нїи` к немђ, и^скђпъ да бђ'дет# е^мђ, е^ді'номђ эT бра'тїя да и^скђпитъ е^го
49
або дядько його, або син дядька його повинен викупити його, або хто-небудь з родичів його, з племені його, повинен викупити його; або якщо буде мати достаток, сам викупиться.
І він повинен розрахуватися з покупцем його, починаючи від того року, коли він продав себе, до року ювілейного, і срібло, за яке він продав себе, слід віддати йому за кількістю років; як тимчасовий найманець він повинен бути в нього;
50
да съчте'тся съ притяжа'вшиM е^го, эT лњта е^же вда'ся е^мђ, да'же до лњта ѓ^ставле'нїя`” И$ да бђ'детᲆ сребро` прода'нїя е^го, а^ки дн~ь нае'мъникђ, эT лњта до лњта да бђ'детъ с ни'мъ,
51
і якщо ще багато залишається років, то за мірою їх він повинен віддати у викуп за себе срібло, за яке він куплений;
Не робіть собі кумирів та ідолів, і стовпів не ставте у себе, і каменів з зображеннями не кладіть у землі вашій, щоб кланятися перед ними, бо Я Господь Бог ваш.
1
Не сътвори'те себњ ѓ^браза рђкотворе'на, ни'же начерта'ныхъ, ни'же столпа` поста'вите себњ`, и^ не поста'виᲄе себњ` болва'нъ ка'менъ и^стђка'нъ въ ꙁемли` ва'шей, и^ не поклони'теся и^мъ, а%ꙁъ е^смь г~ь б~ъ ва'шъ,
2
Суботи Мої додержуйте і святилище Моє шануйте: Я Господь.
і молотьба хліба буде досягати у вас збирання винограду, збирання винограду буде досягати посіву, і будете їсти хліб свій досита, і будете жити на землі [вашій] безпечно;
5
и^ спости'гнетъ васъ млаченїе жи'т# і^ и^манїе вина, и^манїе же вина посᲄигнетᲆ время сњя'нїя, и^ ја%сте хлњб# вашъ в сы'тость, и^ всели'теся беꙁ# стра'ха на земли` ва'шеи и^ ра'ть не прои'детъ сквозњ зе'млю ва'шђ,
6
пошлю мир на землю [вашу], ляжете, і ніхто вас не потурбує, прожену лютих звірів із землі [вашої], і меч не пройде по землі вашій;
6
и^ даM ми'ръ в земли` ва'шеи, и^ ё'снете, и^ не бђдетᲆ ё^страша'яй ва`съ, и^ погђблю` ѕвњри лю'тыя` эT ꙁеMля ва'шеа
7
і будете проганяти ворогів ваших, і впадуть вони перед вами від меча;
то і Я зроблю з вами це: пошлю на вас жах, чахлість і гарячку, від яких стомляться очі і змучиться душа, і будете сіяти насіння ваше марно, і вороги ваші з’їдять його;
і наведу на вас мстивий меч у помсту за завіт; якщо ж ви сховаєтеся в містах ваших, то пошлю на вас моровицю, і віддані будете в руки ворога;
25
И$ наведђ на' вы мечъ мьстя'и сђда` ꙁавњтнаго, и^ въбњгнете ли вᲆ гра'ды ва'ша, пђщђ на' вы см~рть, и^ въпаде'те въ рђцњ вра'гъ ва'шихъ”
26
хліб, що підкріплює людину, винищу у вас; десять жінок будуть пекти хліб ваш в одній печі і будуть віддавати хліб ваш на вагу; ви будете їсти і не будете ситі.
Тоді задовольнить себе земля за суботи свої в усі дні запустіння [свого]; коли ви будете в землі ворогів ваших, тоді буде спочивати земля і задовольнить себе за суботи свої;
в усі дні запустіння [свого] буде вона спочивати, скільки не спочивала в суботи ваші, коли ви жили на ній.
35
въ вся` дн~и ѓ^пђстњнїя е^я`, пра'знђетъ ја^же не пра'знова въ пра'зницњхъ ва'шихъ, е^гда живя'сᲄе на не'и”
36
Хто залишиться з вас, пошлю в серця їхні полохливість на землі ворогів їхніх, і шелест листка від вітру пожене їх, і побіжать, як від меча, і впадуть, коли ніхто їх не переслідує,
тоді, коли земля залишена буде ними і буде задовольняти себе за суботи свої, спустівши від них, і вони будуть терпіти за своє беззаконня, за те, що нехтували закони Мої і душа їх гребувала постановами Моїми,
і тоді, коли вони будуть у землі ворогів їхніх, — Я не знехтую ними і не погребую ними до того, щоб знищити їх, щоб зруйнувати завіт Мій з ними, бо Я Господь, Бог їх;
44
И$ ја%ко не бя'хђ л^и въ ꙁемли` вра'гъ свои^хъ и^ не приꙁрњх# и^хъ, н^иже възнегодова'хъ и^хъ, ја^ко потреби'ти я&, и^ раꙁсы'пати завњтъ мои и^же с ни'ми, а%ꙁъ г~ь б~ъ и^х#.
45
згадаю для них завіт із предками, яких вивів Я з землі Єгипетської перед очима народів, щоб бути їхнім Богом. Я Господь.
Якщо ж він бідний і не в силах віддати за оцінкою твоєю, то нехай представлять його священикові, і священик нехай оцінить його: відповідно до достатку того, хто дає обітницю, нехай оцінить його священик.
Якщо хто освячує будинок свій у святиню Господу, то священик повинен оцінити його, добрий він чи недобрий, і як оцінить його священик, так і відбудеться;
якщо від ювілейного року посвячує хто поле своє, — повинно відбутися за оцінкою твоєю;
17
а^ще л^и эT лњта ѓ^ставле'нїя, ѓ^ст~иT ни'вђ свою`, по цњнњ` е^я` да ста'нет#”
18
якщо ж після ювілею посвячує хто поле своє, то священик повинен розрахувати срібло за кількістю років, що залишилися до ювілейного року, і слід зменшити від оцінки твоєї;
18
А$ще л^и послњди ѓ^сᲄавле'нїя` ѓ^ст~ит# ни'вђ е^го, да съчтеT е^мђ сребро` жре`ц#, ꙁ~, лњтъ ѓ^сᲄа'вшая` до лњта ѓ^ставле'нїя`, и^ да ё^имет# эT цњны` е^го”
19
якщо ж захоче викупити поле той, хто посвятив його, то нехай він додасть п’яту частину срібла до оцінки твоєї, і воно залишиться за ним;
19
И$ а^ще и^скђ'питᲆ ни'вђ свою` ѓ^сщ~ая ю& да приложиT, пя'тђю ча`сть сребра`, къ цњнњ е^го и^ да бђ'дет# е^мђ”
20
якщо ж він не викупить поля, і буде продане поле іншій людині, то вже не можна викупити:
20
А$ще л^и не скђ'питъ ни'вы да эTда'ст# ни'вђ и^номђ чл~кђ по се'м# да не и^скђ'пит# и&”
21
поле те, коли воно в ювілей відійде, буде святинею Господу, ніби поле закляте; священикові дістанеться воно у володіння.
21
Но да бђ'детъ ни'ва минђвша'го ѓ^сᲄавле'нїя, ст~а и^ хва'лна г~ђ, а^ки ꙁеMля` эTлђче'ная жрьцђ, да бђ'детъ въ ѓ^дръжа'нїе е^го”
22
А якщо хто посвятить Господу поле куплене, яке не з полів його володіння,
Всяка оцінка твоя повинна бути за сиклем священним, двадцять гер повинно бути у сиклі.
25
И$ вся'ка цњна` да бђ'детъ въ мњрђ ст~ђ к~, мњръ да бђ'детᲆ дидра'гм#”
26
Тільки первістків із худоби, які за першістю належать Господу, не повинен ніхто посвячувати: чи віл то, або дрібна худоба, — Господні вони.
26
Вся'к# прьвенеw и^же а%ще роди'тся въ ско'тњ твое^мᲆ да бђ'дет# г~ђ, и^ да не ѓ^ст~ит# е^го никто'же, а^ще телеw а^ще ѓ^вча` г~ђ е^сть”
27
Якщо ж худоба нечиста, то слід викупити за оцінкою твоєю і додати до того п’яту частину; якщо не викуплять, то слід продати за оцінкою твоєю.
27
А/ще ли эT четвероно'жныхᲆ нечи'стыхъ да и^ꙁмњни'тъ по цњнњ е^го, и^ да приложи'тъ е~ ю ча'сть е^го к семђ, и^ да бђ'детъ е^мђ” А$ще ли не и^скђ'пится. да ся прода'ст# по цᲇнᲇ е^го”
28
Тільки все закляте, що під закляттям віддає людина Господу зі своєї власности, — чи людину, чи худобу, чи поле свого володіння, — не продається і не викуповується: усе закляте є велика святиня Господня;
не слід розбирати, добре те чи недобре, і не слід заміняти його; якщо ж хто замінить його, то і саме воно й заміна його буде святинею і не може бути викуплене.
33
Не и^ꙁ#мњни` до'браго злы'мъ а^ ни до'брымъ зла'го, а^ще ли и^змњне'нїемъ и^ꙁ#мњни'ши е& тогда` т^о и^ и^ꙁмњне'нїе е^го бђдетᲆ ст~о, да ся не и^скђ'питᲆ”
34
Ось заповіді, які заповів Господь Мойсеєві для синів Ізраїлевих на горі Синаї.