Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Тим часом, коли зібралися тисячі народу, так що тиснули один одного, Він почав говорити, передусім ученикам Своїм: бережіться закваски фарисейської, яка є лицемірство.
1
Њ ни1хже [междY тёмъ] собрaвшымсz тмaмъ нар0да, ћкw попирaти дрyгъ дрyга, начaтъ глаг0лати ўчн7кHмъ свои6мъ пeрвэе: внемли1те себЁ t квaса фарісeйска, є4же є4сть лицемёріе.
2
Немає нічого прихованого, що не відкрилося б, і таємного, про що б не дізналися.
2
(За? …G.) Ничт0же бо покровeно є4сть, є4же не tкрhетсz, и3 тaйно, є4же не ўразумёетсz:
3
Тому те, що ви сказали у пітьмі, почується при світлі; і що говорили на вухо в домах, те буде проголошене на покрівлях.
3
занE, є3ли6ка во тмЁ рёсте, во свётэ ўслhшатсz: и3 є4же ко ќху глаг0ласте во хрaмэхъ, проповёстсz на кр0вэхъ.
4
Кажу ж вам, друзям Моїм: не бійтеся тих, що вбивають тіло і потім нічого більше зробити не можуть,
4
Гlю же вaмъ другHмъ свои6мъ: не ўб0йтесz t ўбивaющихъ тёло и3 пот0мъ не м0гущихъ ли1шше что2 сотвори1ти:
5
але скажу вам, кого боятися: бійтеся того, хто має владу після вбиття вкинути в геєну вогненну; так, кажу вам, того бійтеся.
5
сказyю же вaмъ, когw2 ўб0йтесz: ўб0йтесz и3мyщагw влaсть по ўбіeніи воврещи2 въ дeбрь џгненную: є4й, гlю вaмъ, тогw2 ўб0йтесz.
6
Чи не п’ять малих птахів продаються за два асарія? І жоден з них не забутий Богом.
6
Не пsть ли пти1цъ цэни1тсz пёнzзема двэмA, и3 ни є3ди1на t ни1хъ нёсть забвeна пред8 бGомъ.
7
А у вас і волосся на голові все перелічене. Отже, не бійтеся; ви дорожчі за багатьох малих птахів.
7
Но и3 влaси главы2 вaшеz вси2 и3зочтeни сyть. Не ўб0йтесz u5бо: мн0зэхъ пти1цъ ќнши є3стE вы2.
8
Кажу ж вам: кожного, хто визнає Мене перед людьми, і Син Людський визнає перед ангелами Божими;
8
(За? …д7.) Гlю же вaмъ: всsкъ, и4же ѓще и3сповёсть мS пред8 человBки, и3 сн7ъ чlвёческій и3сповёсть є3го2 пред8 ѓгGлы б9іими:
9
а хто зречеться Мене перед людьми, той відкинутий буде перед ангелами Божими.
9
ґ tвергjйсz менє2 пред8 человёки, tвeрженъ бyдетъ пред8 ѓгGлы б9іими.
10
І кожному, хто скаже слово на Сина Людського, проститься; а хто Святого Духа хулитиме, тому не проститься.
10
И# всsкъ и4же речeтъ сл0во на сн7а чlвёческаго, њстaвитсz є3мY: ґ на с™aго д¦а хули1вшему не њстaвитсz.
11
Коли ж приведуть вас у синагоги, до правителів і володарів, не турбуйтесь, як і що відповідати або що говорити,
11
Е#гдa же приведyтъ вы2 на собHрища и3 вл†сти и3 владhчєства, не пецhтесz, кaкw и3ли2 что2 tвэщaете, и3ли2 что2 речeте:
12
бо в той час Святий Дух навчить вас, що треба говорити.
12
с™hй бо д¦ъ научи1тъ вы2 въ т0й чaсъ, ±же подобaетъ рещи2.
13
Хтось з народу сказав Йому: Учителю, скажи братові моєму, щоб він розділив спадщину зі мною!
13
(За? …е7.) Речe же є3мY нёкій t нар0да: ўчи1телю, рцы2 брaту моемY раздэли1ти со мн0ю достоsніе.
14
Він же сказав чоловікові тому: хто настановив Мене судити чи ділити вас?
14
Џнъ же речE є3мY: человёче, кто2 мS постaви судію2 и3ли2 дэли1телz над8 вaми;
15
При цьому сказав їм: глядіть, остерігайтеся користолюбства, бо життя людини не залежить від багатства її маєтку.
15
Речe же къ ни6мъ: блюди1те и3 храни1тесz t лихои1мства: ћкw не t и3збhтка [внегдA и3збhточествовати] комY жив0тъ є3гw2 є4сть t и3мёніz є3гw2.
16
І сказав їм притчу: в одного багатого чоловіка добре вродила нива.
16
(За? …ѕ7.) Речe же при1тчу къ ни6мъ, глаг0лz: человёку нёкоему богaту ўгобзи1сz ни6ва:
17
І міркував він сам собі: що мені робити? Немає куди мені зібрати плодів моїх.
17
и3 мhслzше въ себЁ, глаг0лz: что2 сотворю2, ћкw не и4мамъ гдЁ собрaти плодHвъ мои1хъ;
18
І сказав: ось що зроблю — зруйную житниці мої та збудую більші, і зберу туди весь хліб мій і все добро моє.
18
И# речE: сE сотворю2: разорю2 жи6тницы мо‰, и3 б0лшыz сози1жду, и3 соберY тY вс‰ жи6та мо‰ и3 благ†z мо‰:
19
І скажу душі моїй: душе, багато маєш добра, що лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий, веселись.
19
и3 рекY души2 моeй: душE, и4маши мнHга бл†га, леж†ща на лBта мнHга: почивaй, ћждь, пjй, весели1сz.
20
Але Бог сказав йому: нерозумний! Цієї ночі душу твою візьмуть у тебе; кому ж дістанеться те, що ти наготував?
20
Речe же є3мY бGъ: безyмне, въ сію2 н0щь дyшу твою2 и3стsжутъ t тебє2: ґ ±же ўгот0валъ є3си2, комY бyдутъ;
21
Так буває з тим, хто збирає скарби для себе, а не в Бога багатіє.
21
Тaкw собирazй себЁ, ґ не въ бGа богатёz.
22
Сказав же ученикам Своїм: тому кажу вам, — не піклуйтесь про душу вашу, що вам їсти, ні про тіло ваше, — у що вдягнетеся.
22
Речe же ко ўчн7кHмъ свои1мъ: сегw2 рaди глаг0лю вaмъ: не пецhтесz душeю вaшею, что2 ћсте: ни тёломъ, во что2 њблечeтесz:
23
Душа більша за їжу, і тіло — за одяг.
23
душA б0лши є4сть пи1щи, и3 тёло nдeжды.
24
Погляньте на воронів: вони не сіють, не жнуть; у них немає ні комор, ні житниць, і Бог годує їх; наскільки ж ви кращі за птахів!
24
Смотри1те вр†нъ, ћкw не сёютъ, ни жнyтъ: и5мже нёсть сокр0вища, ни жи1тницы, и3 бGъ питaетъ и5хъ: к0льми пaче вы2 є3стE лyчши пти1цъ;
25
Та й хто з вас, піклуючись, може додати собі зросту хоч на один лікоть?
25
Кт0 же t вaсъ пекjйсz м0жетъ приложи1ти в0зрасту своемY лaкоть є3ди1нъ;
26
Отже, якщо і найменшого зробити не можете, чого піклуєтесь про інше?
26
Ѓще u5бо ни мaла чесw2 м0жете, что2 њ пр0чихъ печeтесz;
27
Погляньте на лілеї, як вони ростуть: не трудяться, не прядуть. Кажу ж вам, що й Соломон у всій славі своїй не одягався так, як одна з них.
27
Смотри1те крjны, кaкw растyтъ: не труждaютсz, ни прzдyтъ: глаг0лю же вaмъ, ћкw ни соломHнъ во всeй слaвэ своeй њблечeсz, ћкw є3ди1нъ t си1хъ.
28
Коли ж траву на полі, яка сьогодні є, а завтра буде кинута у піч, Бог так одягає, то наскільки краще вас, маловіри!
28
Ѓще же травY, на селЁ днeсь сyщу и3 ќтрэ въ пeщь вмeщему, бGъ тaкw њдэвaетъ: к0льми пaче вaсъ, маловёри;
29
Отже, не шукайте, що вам їсти або що пити, і не турбуйтесь,
29
И# вы2 не и3щи1те, что2 ћсте, и3ли2 что2 піeте: и3 не возноси1тесz:
30
бо всього того шукають люди світу цього, ваш же Отець знає, чого потребуєте.
30
всёхъ бо си1хъ kзhцы мjра сегw2 и4щутъ: вaшъ же nц7ъ вёсть, ћкw трeбуете си1хъ.
31
Краще шукайте Царства Божого, а те все додасться вам.
31
Nбaче и3щи1те цrтвіz б9іz, и3 сі‰ вс‰ приложaтсz вaмъ.
32
Не бійся, мале стадо! Бо Отець ваш благозволив дати вам Царство.
32
(За? …з7.) Не б0йсz, мaлое стaдо: ћкw бlгоизв0ли nц7ъ вaшъ дaти вaмъ цrтво.
33
Продайте майно ваше і роздайте милостиню. Зробіть собі гамани, що не старіють, і скарб, що не зменшується на небесах, куди злодій не наближається і де міль не точить.
33
Продади1те и3мёніz в†ша и3 дади1те ми1лостыню. Сотвори1те себЁ влаг†лища неветш†юща, сокр0вище неwскудёемо на нб7сёхъ, и3дёже тaть не приближaетсz, ни м0ль растлэвaетъ.
34
Бо де скарб ваш, там і серце ваше буде.
34
И#дёже бо сокр0вище вaше, тY и3 сeрдце вaше бyдетъ.
35
Нехай будуть стегна ваші підперезані і світильники засвічені.
35
Да бyдутъ чрeсла в†ша препо‰сана, и3 свэти1лницы горsщіи:
36
І ви будьте подібні до людей, які чекають повернення господаря свого з весілля, щоб, коли прийде і постукає, негайно відчинити йому.
36
и3 вы2 под0бни человёкwмъ чaющымъ г0спода своегw2, когдA возврати1тсz t брaка, да пришeдшу и3 толкнyвшу, ѓбіе tвeрзутъ є3мY.
37
Блаженні ті раби, господар яких, прийшовши, знайде, що пильнують вони. Істинно говорю вам, що він підпережеться і посадить їх та, підійшовши, послужить їм.
37
Бlжeни раби2 тjи, и5хже пришeдъ госп0дь њбрsщетъ бдsщихъ: ґми1нь гlю вaмъ, ћкw препоsшетсz и3 посaдитъ и5хъ, и3 минyвъ [приступи1въ] послyжитъ и5мъ.
38
І якщо прийде у другу сторожу, і в третю сторожу прийде, і знайде їх так, то блаженні ті раби.
38
И# ѓще пріи1детъ во вторyю стрaжу, и3 въ трeтію стрaжу пріи1детъ, и3 њбрsщетъ (и5хъ) тaкw, бlжeни сyть раби2 тjи.
39
Знайте, що, коли б відав господар дому о якій годині прийде злодій, то пильнував би і не дав би підкопати дому свого.
39
Сe же вёдите, ћкw ѓще бы вёдалъ господи1нъ хрaмины, въ кjй чaсъ тaть пріи1детъ, бдёлъ u5бо бы, и3 не бы2 дaлъ подкопaти д0му своегw2.
40
Будьте ж і ви готові, бо в яку годину і не гадаєте, прийде Син Людський.
40
И# вы2 u5бо бyдите гот0ви: ћкw, в0ньже чaсъ не мни1те, сн7ъ чlвёческій пріи1детъ.
41
Тоді сказав Йому Петро: Господи, нам притчу цю говориш чи всім?
41
Речe же є3мY пeтръ: гDи, къ нaмъ ли при1тчу сію2 глаг0леши, и3ли2 ко всBмъ;
42
Господь же сказав: хто вірний і мудрий управитель, якого господар поставив над слугами своїми роздавати їм своєчасно міру хліба?
42
Речe же гDь: (За? …}.) кто2 u5бо є4сть вёрный строи1тель и3 мyдрый, є3г0же постaвитъ госп0дь над8 чeлzдію своeю, даsти во врeмz житомёріе;
43
Блаженний раб той, господар якого, прийшовши, знайде, що він чинить так.
43
Бlжeнъ рaбъ т0й, є3г0же пришeдъ госп0дь є3гw2 њбрsщетъ творsща тaкw:
44
Істинно кажу вам: над усім маєтком своїм поставить його.
44
вои1стинну гlю вaмъ, ћкw над8 всёмъ и3мёніемъ свои1мъ постaвитъ є3го2.
45
Якщо ж раб той в серці своїм скаже: не скоро господар мій прийде, і почне бити слуг та служниць, їсти і пити та упиватися, —
45
Ѓще же речeтъ рaбъ т0й въ сeрдцы своeмъ: косни1тъ господи1нъ м0й пріити2: и3 начнeтъ би1ти рабы6 и3 рабы6ни, ћсти же и3 пи1ти и3 ўпивaтисz:
46
то прийде господар раба того у день, коли він не сподівається, і в годину, якої не відає, і розітне його, і визначить йому долю з невірними.
46
пріи1детъ господи1нъ рабA тогw2 въ дeнь, в0ньже не чaетъ, и3 въ чaсъ, в0ньже не вёсть: и3 растeшетъ є3го2, и3 чaсть є3гw2 съ невёрными положи1тъ.
47
Раб же той, який знав волю господаря свого, та не був готовий і не робив за волею його, буде багато битий.
47
Т0й же рaбъ вёдэвый в0лю господи1на своегw2, и3 не ўгот0вавъ, ни сотвори1въ по в0ли є3гw2, біeнъ бyдетъ мн0гw:
48
А той, хто не знав і зробив щось гідне покарання, буде битий менше. Від усякого, кому дано багато, багато й вимагається, і кому багато довірено, з того більше й спитають.
48
невёдэвый же, сотвори1въ же достHйнаz рaнамъ, біeнъ бyдетъ мaлw. (За? …f7.) Всsкому же, є3мyже дано2 бyдетъ мн0гw, мн0гw взhщетсz t негw2: и3 є3мyже предaша мн0жайше, мн0жайше пр0сzтъ [и3стsжутъ] t негw2.
49
Я прийшов вогонь звести на землю, і як хотів би, щоб він уже запалав!
49
NгнS пріид0хъ воврещи2 на зeмлю, и3 что2 хощY, ѓще ўжE возгорёсz;
50
Хрещенням маю Я хреститися; і як Я втримаюся, поки це здійсниться!
50
КRщeніемъ же и4мамъ кrти1тисz, и3 кaкw ўдержyсz, д0ндеже скончaютсz;
51
Чи думаєте ви, що Я прийшов дати мир землі? Ні, кажу вам, а розділення.
51
Мнитe ли, ћкw ми1ръ пріид0хъ дaти на зeмлю; ни2, гlю вaмъ, но раздэлeніе.
52
Бо віднині п’ятеро в одному домі розділені: троє проти двох, і двоє проти трьох.
52
Бyдутъ бо tсeлэ пsть во є3ди1номъ домY раздэлeни, тріE на двA, и3 двA на три2:
53
Розділиться батько з сином, і син з батьком; мати з дочкою, і дочка з матір’ю; свекруха з невісткою своєю, і невістка з свекрухою своєю.
53
раздэли1тсz nтeцъ на сhна, и3 сhнъ на nтцA: мaти на дщeрь, и3 дщи2 на мaтерь: свекры2 на невёсту свою2, и3 невёста на свекр0вь свою2.
54
Сказав же і до народу: коли ви побачите хмару, що йде із заходу, то відразу говорите: дощ буде, і буває так.
54
Гlаше же и3 нар0дwмъ: є3гдA ќзрите w4блакъ восходsщь t зaпада, ѓбіе глаг0лете: тyча грzдeтъ: и3 бывaетъ тaкw.
55
І коли віє південний вітер, говорите: спека буде, і буває.
55
И# є3гдA ю4гъ вёющь, глаг0лете: зн0й бyдетъ: и3 бывaетъ.
56
Лицеміри! Лице неба і землі розпізнавати умієте; як же час цей не розпізнаєте?
56
Лицемёри, лицE нeбу и3 земли2 вёсте и3скушaти: врeмене же сегw2 кaкw не и3скушaете;
57
Чому ж ви і по собі не судите, що є справедливе?
57
Чт0 же и3 њ себЁ не сyдите прaведное;
58
Коли ти йдеш з супротивником своїм до правителя, то дорогою подбай, щоб звільнитися від нього, щоб він не притяг тебе до судді, а суддя не віддав тебе слузі, а слуга не посадив би тебе до в’язниці.
58
Е#гдa бо грzдeши съ сопeрникомъ твои1мъ ко кнsзю, на пути2 дaждь дёланіе [потщи1сz] и3збhти t негw2: да не кaкw привлечeтъ тебE къ судіи2, и3 судіS тS предaстъ слузЁ, и3 слугA всади1тъ тS въ темни1цу:
59
Кажу тобі: не вийдеш звідти, аж поки не віддаси й останнього гроша.
59
гlю тебЁ: не и3зhдеши tтyду, д0ндеже и3 послёднюю мёдницу воздaси.