Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Тим часом, коли зібралися тисячі народу, так що тиснули один одного, Він почав говорити, передусім ученикам Своїм: бережіться закваски фарисейської, яка є лицемірство.
1
В нихже събра'вшемся тмаM наро'да, ја^ко попира'ти дрђгъ дрђга, начатъ гл~ати оу^ченикомъ своиM пр'ъвње. внемлњте себњ эT кваса фарисейска, е^же е^сть лицемњ'рїе”
2
Немає нічого прихованого, що не відкрилося б, і таємного, про що б не дізналися.
2
Ничтоже б^о покрове'но е^сть, е^же не эTкры'ется. и^ та'йно, е^же не раꙁђмњется.
3
Тому те, що ви сказали у пітьмі, почується при світлі; і що говорили на вухо в домах, те буде проголошене на покрівлях.
3
зане е^ли'ка въ тмњ рњ'сте въ свњтњ оу^слы'шится. и^ е^же къ оу%хђ гл~асте въ храмњхъ, проповњсться на кровњхъ”
4
Кажу ж вам, друзям Моїм: не бійтеся тих, що вбивають тіло і потім нічого більше зробити не можуть,
4
Гл~ю же вамъ дрђгомъ свои'мъ, не оу^бо'йтеся эT оу^бива'ющихъ тњ'ло, и^ потомъ не могђщихъ ли'шше чт^о сътвориᲄи.
5
але скажу вам, кого боятися: бійтеся того, хто має владу після вбиття вкинути в геєну вогненну; так, кажу вам, того бійтеся.
5
сказа'ю же вамъ, кого` оу^боите'ся, оу^бо'йтеся и^мђщ'аго власть по оу^бїе'нїи въврещи` в# де'бръ ѓ%гненђю. е'й гл~ю вамъ, того оу^бо'йтеся”
6
Чи не п’ять малих птахів продаються за два асарія? І жоден з них не забутий Богом.
6
Не пяT ли пти'цъ цњнится пњ'нязема двᲇма, и^ ни е^ді'на эT нихъ нњсть забве'на преD бм~ъ.
7
А у вас і волосся на голові все перелічене. Отже, не бійтеся; ви дорожчі за багатьох малих птахів.
7
н^о и^ власи` главы` ва'шея` вси и^ꙁъчте'ни сђть. не оу^боиᲄеся оу^бо, мно'ѕњхъ пти'цъ оу%н#ши е^сте в^ы”
8
Кажу ж вам: кожного, хто визнає Мене перед людьми, і Син Людський визнає перед ангелами Божими;
8
Гл~ю же вамъ. всякъ и^же а^ще и^сповњсть м^я предᲆ чл~кы, и^ сн~ъ члчsкїи и^сповњсть е^го преD а^гг~лы бж~їими.
9
а хто зречеться Мене перед людьми, той відкинутий буде перед ангелами Божими.
9
а^ эTвръгїи'ся мене пр`еD чл~кы, эTвръженъ бђ'детъ преD а^гг~лы бж~їими”
10
І кожному, хто скаже слово на Сина Людського, проститься; а хто Святого Духа хулитиме, тому не проститься.
10
И всякъ и^же речетъ сло'во на' сн~а чл~ческаго, ѓ^ста'вится е^мђ. а^ на ст~го дх~а хђли'вшемђ, не ѓ^ста'вится”
11
Коли ж приведуть вас у синагоги, до правителів і володарів, не турбуйтесь, як і що відповідати або що говорити,
11
Єгда же приведђтъ в^ы на собо'рища, и^ власти и^ влDчьства, не пецњтеся, ка'ко, и^ли чт^о эTвњща'ете, и^ли чт^о речете.
12
бо в той час Святий Дух навчить вас, що треба говорити.
12
ст~ыи б^о дх~ъ наоу^читъ в^ы в то'й часъ, ја%же подобаеT рещи`”
13
Хтось з народу сказав Йому: Учителю, скажи братові моєму, щоб він розділив спадщину зі мною!
13
Рече же е^мђ нњ'кїи эT наро'да, оу^чителю, рц^и братђ моемђ раздњли'ти со мно'ю достоа'нїе”
14
Він же сказав чоловікові тому: хто настановив Мене судити чи ділити вас?
14
ѓ^н же рече е^мђ. чл~че, кто` м^я поста'ви сђдїю, и^ли дњли'теля наD вами;
15
При цьому сказав їм: глядіть, остерігайтеся користолюбства, бо життя людини не залежить від багатства її маєтку.
15
рече же к ниM” блюдњте и^ храни'теся эT лихои'мъства. ја^ко не эT и^ꙁбы'тка комђ живоT е^го е^сть эT и^мњ'нїя е^го”
16
І сказав їм притчу: в одного багатого чоловіка добре вродила нива.
16
Рече же при'тчђ к ни'мъ гл~я. чл~кђ нњкое^мђ бога'тђ оу^гобзися ни'ва,
17
І міркував він сам собі: що мені робити? Немає куди мені зібрати плодів моїх.
17
и^ мы'шляше в себњ гл~я. что` сътворю`, ја%ко не и'мамъ гд^њ събрати плодо'въ мои^хъ;
18
І сказав: ось що зроблю — зруйную житниці мої та збудую більші, і зберу туди весь хліб мій і все добро моє.
18
и^ рече, с^е сътворю. разорю житниця моя`, и^ болшя съзи'ждђ. и' съберђ т^ђ вс^я жи'та моя и^ бл~га'я моя.
19
І скажу душі моїй: душе, багато маєш добра, що лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий, веселись.
19
и^ рекђ дш~и мое'й. дш~е, им'аши мно'га бл~га, лежа'ща на лњта мно'га. почива'й, ја%ждъ, пїи', веселися”
20
Але Бог сказав йому: нерозумний! Цієї ночі душу твою візьмуть у тебе; кому ж дістанеться те, що ти наготував?
20
Рече же е^мђ б~ъ. безђм'не, в сїю нощ# дш~ђ твою и^стя'жђтъ эT тебе. а^ ја^же оу^гото'ва, комђ бђ'детъ;
21
Так буває з тим, хто збирає скарби для себе, а не в Бога багатіє.
21
тако събира'ай себњ, а^ не в# б~а бога'тња”
22
Сказав же ученикам Своїм: тому кажу вам, — не піклуйтесь про душу вашу, що вам їсти, ні про тіло ваше, — у що вдягнетеся.
22
рече же къ оу^чн~коM свои'мъ” Сего ради гл~ю вамъ, не пецњтеся дш~ею ва'шею, что` ја^сте. н^и тњ'ломъ, въ что` ѓ^блече'теся,
23
Душа більша за їжу, і тіло — за одяг.
23
дш~а, бо'лши е^сть пи'ща. и^ тњло ѓ#дежда”
24
Погляньте на воронів: вони не сіють, не жнуть; у них немає ні комор, ні житниць, і Бог годує їх; наскільки ж ви кращі за птахів!
24
Смотри'те вра'нъ, ја%ко н^и сњютъ н^и жнђтъ, и%мже нњсть съкро'вища, н^и житница, и^ б~ъ пита'етъ и^хъ. ко'лми паче в^ы е^сте лђчши пти'цъ;
25
Та й хто з вас, піклуючись, може додати собі зросту хоч на один лікоть?
25
кто же эT ва'съ пекїися мо'жетъ приложити въ'зрастђ свое^мђ ла'коть е^ді'нъ;
26
Отже, якщо і найменшого зробити не можете, чого піклуєтесь про інше?
26
а^ще оу^бо ни^ ма'ло чесо` мо'жете, чт^о ѓ^ про'чихъ пече'теся;
27
Погляньте на лілеї, як вони ростуть: не трудяться, не прядуть. Кажу ж вам, що й Соломон у всій славі своїй не одягався так, як одна з них.
27
смотри'те кри'ны, ка'ко растђтъ, не трђжда'ются, ни прядђтъ. гл~ю же вамъ, ја%ко ни соло'монъ въ все'й сла'вњ свое'й ѓ^блечеся ја%ко е^ді'нъ эT сихъ”
28
Коли ж траву на полі, яка сьогодні є, а завтра буде кинута у піч, Бог так одягає, то наскільки краще вас, маловіри!
28
А$ще же травђ на селњ` днsе сђщђ, и^ оу%трњ в пещъ в#ме'щђщемђ, б~ъ та'ко ѓ^дњ'етъ, ко'льми паче васъ маловњ'ри;
29
Отже, не шукайте, що вам їсти або що пити, і не турбуйтесь,
29
и^ в^ы не и^щи'те чт^о ја%сте, и^ли чт^о пїе'те и^ не възноси'теся.
30
бо всього того шукають люди світу цього, ваш же Отець знає, чого потребуєте.
30
всXњ б^о сиX ја%ꙁы'цы мира сего и^щTђ. ва'шъ же эTц~ъ вњсть, ја%котребђе'те сихъ.
31
Краще шукайте Царства Божого, а те все додасться вам.
31
ѓ^баче и^щите црsтвїа бж~їа, и^ сїа вс^я приложатся вамъ”
32
Не бійся, мале стадо! Бо Отець ваш благозволив дати вам Царство.
32
Не бо'йся ма'лое ста'до, ја%ко бл~гои^зволи эTц~ъ вашъ дати ваM црsтво”
33
Продайте майно ваше і роздайте милостиню. Зробіть собі гамани, що не старіють, і скарб, що не зменшується на небесах, куди злодій не наближається і де міль не точить.
33
Продади'те и^мњнїа ва'шя, и^ дадиᲄе млsтыня” Сътвори'те себњ влага'лища неветша'ющя, съкро'вище не ѓ^скђ'дње'мо на нб~сехъ, и^дњже таT не приближа'ется, н^и мо'ль растлњва'етъ.
34
Бо де скарб ваш, там і серце ваше буде.
34
и^дњже б^о е^сть съкро'вище ваше, т^ђ и^ срDце ваше бђ'детъ”
35
Нехай будуть стегна ваші підперезані і світильники засвічені.
35
да бђ'дђтъ чресла` ва'ша препоя'сана, и^ свњти'лници горя'ще,
36
І ви будьте подібні до людей, які чекають повернення господаря свого з весілля, щоб, коли прийде і постукає, негайно відчинити йому.
36
и в^ы подо'бни чл~комъ чя'ющимъ г~а свое^го, когда въз#врати'тся эT бра'къ, да пришеDшђ и^ тлъкнђвшђ, а^б'їе эTвр'ъзђтъ е^мђ”
37
Блаженні ті раби, господар яких, прийшовши, знайде, що пильнують вони. Істинно говорю вам, що він підпережеться і посадить їх та, підійшовши, послужить їм.
37
Бл~же'ни раби` тїи, и%х#же пришеD г~ь ѓ^брящеT бдя'ща. а^минь гл~ю вамъ, ја%ко препоя'шется, и^ посадитъ иX, и^ минђвъ послђж'итъ иM.
38
І якщо прийде у другу сторожу, і в третю сторожу прийде, і знайде їх так, то блаженні ті раби.
38
и^ а^ще прїидетъ въ вторђю' стражђ, любо в# третїю стражђ прїидетъ, и^ ѓ^бря'щетъ иX та'ко, блажени сђть раби` тїи”
39
Знайте, що, коли б відав господар дому о якій годині прийде злодій, то пильнував би і не дав би підкопати дому свого.
39
Се^ же вњ'дите, ја%ко а^ще б^ы вњдалъ господинᲆ хра'мины, в кїй часъ та'ть прїидеT, бдњлъ оу^бо б^ы, и^ не бы` далъ поDкопати домђ свое^го.
40
Будьте ж і ви готові, бо в яку годину і не гадаєте, прийде Син Людський.
40
и^ вы оу^бо бђ'дњте гото'ви. ја%ко во'ньже часъ не мните`, сн~ъ чл~чъ прїидеT”
41
Тоді сказав Йому Петро: Господи, нам притчу цю говориш чи всім?
41
Рече же е^мђ петръ. г~и, к намъ ли при'тчю сїю гл~еши. и^ли къ всњмъ;
42
Господь же сказав: хто вірний і мудрий управитель, якого господар поставив над слугами своїми роздавати їм своєчасно міру хліба?
42
рече же г~ь” Кто оу^бо е^сть вњ'рныи строи'тель и^ мђдрыи, е^гоже поста'витъ г~ь наD челядїю свое'ю, дая'ти вᲆ время житомњренїе;
43
Блаженний раб той, господар якого, прийшовши, знайде, що він чинить так.
43
блаже'нъ рабъ то'и е^гоже пришеD г~ь е^го, ѓ^бря'щетъ творя'ща та'ко.
44
Істинно кажу вам: над усім маєтком своїм поставить його.
44
въи^стинђ гл~ю ваM, ја^ко наD всњм# и^мњнїемъ свои'мъ поста'витъ е^го”
45
Якщо ж раб той в серці своїм скаже: не скоро господар мій прийде, і почне бити слуг та служниць, їсти і пити та упиватися, —
45
А$ще ли же речетъ рабъ то'и в# срDцы своеM коснитъ господи'нъ мои прїити`, и^ начнетъ би'ти рабы` и^ рабы'ня, ја%сти же и^ пи'ти, и^ оу^пива'тися.
46
то прийде господар раба того у день, коли він не сподівається, і в годину, якої не відає, і розітне його, і визначить йому долю з невірними.
46
прїидеT господинъ раба` того, в# дн~ь во'ньже не ча'етъ, и^ в часъ во'ньже не вњсть, и проте'шетъ е^го, и^ часть е^го с невᲇрными положитъ”
47
Раб же той, який знав волю господаря свого, та не був готовий і не робив за волею його, буде багато битий.
47
То'и же рабъ вњдњвыи` во'лю господина свое^го, и^ не оу'гото'вавъ, ниже сътворивъ по во'ли е^го, бїе'нъ бђ'детъ мно'го”
48
А той, хто не знав і зробив щось гідне покарання, буде битий менше. Від усякого, кому дано багато, багато й вимагається, і кому багато довірено, з того більше й спитають.
48
Не вњдњвыи же, сътвори'в# же досто'иная ра'намъ, бїе'нъ бђ'детъ ма'лы” Вся'комђ же е^мђже дано` бђдетъ мно'го, мно'го вꙁы'щется эT него. и^ е^мђже преда'шя мно'жаише, мно'жаише про'сятъ эT него”
49
Я прийшов вогонь звести на землю, і як хотів би, щоб він уже запалав!
49
ѓ^гня прїидох# въврещи` на' ꙁемлю, и^ что` хощђ, а^ще оу%же възгорњ'ся;
50
Хрещенням маю Я хреститися; і як Я втримаюся, поки це здійсниться!
50
крsще'нїе же и%мамъ крsти'тися, и^ ка'ко оу^дръжђся дондеже сконча'ются;
51
Чи думаєте ви, що Я прийшов дати мир землі? Ні, кажу вам, а розділення.
51
мните ли ја%ко ми'ра прїидохъ дати на' ꙁемлю; ни^ гл~ю вамъ, но^ раꙁдњле'нїа.
52
Бо віднині п’ятеро в одному домі розділені: троє проти двох, і двоє проти трьох.
52
бђдTђ б^о эTсе'лњ пять въ е^ді'номъ домђ раꙁ#дњле'ны, трїе на' дв^а, и^ дв^а на' три.
53
Розділиться батько з сином, і син з батьком; мати з дочкою, і дочка з матір’ю; свекруха з невісткою своєю, і невістка з свекрухою своєю.
53
раꙁдњлится эTц~ь на' сн~а, и^ сн~ъ на эTц~а, мт~и на дще'ре, и^ дщ^и на ма'тере, свекры` на невњстђ свою`, и^ невњ'ста на свекро'вь свою`”
54
Сказав же і до народу: коли ви побачите хмару, що йде із заходу, то відразу говорите: дощ буде, і буває так.
54
Гл~аше же наро'домъ, е^гда оу%ѕрите ѓ%блакъ въсходящь эT ꙁапа'да, а%бїе гл~ете, тђ'чя гря'де'тъ, и^ быва'етъ та'ко”
55
І коли віє південний вітер, говорите: спека буде, і буває.
55
и^ е^гда ю%гъ вњющь, гл~ете, зно'й бђдетъ, и^ быва'етъ”
56
Лицеміри! Лице неба і землі розпізнавати умієте; як же час цей не розпізнаєте?
56
Лицемњри, лице нб~ђ и^ ꙁемли вњсте и^скђшати. вре'мени же сего ка'ко не и^скђша'ете;
57
Чому ж ви і по собі не судите, що є справедливе?
57
что и^ ѓ^ себњ не сђдите пра'ведное;
58
Коли ти йдеш з супротивником своїм до правителя, то дорогою подбай, щоб звільнитися від нього, щоб він не притяг тебе до судді, а суддя не віддав тебе слузі, а слуга не посадив би тебе до в’язниці.
58
егда б^о грядеши с# сопе'рником# свои'мъ къ' княꙁю, на пђти дажDь дњланїе и^ꙁбы'ти эT него” да не ка'ко привлечеT тебе` к# сђдїи, и^ сђдїа т^я предастъ слђꙁњ, и^ слђга` всади'тъ т^я в темᲆни'цђ”
59
Кажу тобі: не вийдеш звідти, аж поки не віддаси й останнього гроша.
59
Гл~ю тебњ, не и^ꙁы'деши эTтђдђ, до'ндеже и^ послDњнюю мњдницђ въздаси”