Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 12
Українською (п. Філарета)
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
1
Тим часом, коли зібралися тисячі народу, так що тиснули один одного, Він почав говорити, передусім ученикам Своїм: бережіться закваски фарисейської, яка є лицемірство.
І міркував він сам собі: що мені робити? Немає куди мені зібрати плодів моїх.
17
и мы́сляше въ себѣ́, глаго́ля: что́ сотворю́, я́ко не и́мамъ гдѣ́ собра́ти плодо́въ мои́хъ?
18
І сказав: ось що зроблю — зруйную житниці мої та збудую більші, і зберу туди весь хліб мій і все добро моє.
18
И рече́: се́ сотворю́: разорю́ жи́тницы моя́, и бо́лшыя сози́жду, и соберу́ ту́ вся́ жи́та моя́ и блага́я моя́:
19
І скажу душі моїй: душе, багато маєш добра, що лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий, веселись.
19
и реку́ души́ моє́й: душе́, и́маши мно́га бла́га, лежа́ща на лѣ́та мно́га: почива́й, я́ждь, пі́й, весели́ся.
20
Але Бог сказав йому: нерозумний! Цієї ночі душу твою візьмуть у тебе; кому ж дістанеться те, що ти наготував?
20
Рече́ же єму́ Бо́гъ: безу́мне, въ сію́ но́щь ду́шу твою́ истя́жутъ от тебе́: а я́же угото́валъ єси́, кому́ бу́дутъ?
21
Так буває з тим, хто збирає скарби для себе, а не в Бога багатіє.
21
Та́ко собира́яй себѣ́, а не въ Бо́га богатѣ́я.
22
Сказав же ученикам Своїм: тому кажу вам, — не піклуйтесь про душу вашу, що вам їсти, ні про тіло ваше, — у що вдягнетеся.
22
Рече́ же ко ученико́мъ Свои́мъ: сего́ ра́ди глаго́лю ва́мъ: не пецы́теся душе́ю ва́шею, что́ я́сте: ни тѣ́ломъ, во что́ облече́теся:
23
Душа більша за їжу, і тіло — за одяг.
23
душа́ бо́лши є́сть пи́щи, и тѣ́ло оде́жды.
24
Погляньте на воронів: вони не сіють, не жнуть; у них немає ні комор, ні житниць, і Бог годує їх; наскільки ж ви кращі за птахів!
24
Смотри́те вра́нъ, я́ко не сѣ́ютъ, ни жну́тъ: и́мже нѣ́сть сокро́вища, ни жи́тницы, и Бо́гъ пита́єтъ и́хъ: ко́льми па́че вы́ єсте́ лу́чши пти́цъ?
25
Та й хто з вас, піклуючись, може додати собі зросту хоч на один лікоть?
25
Кто́ же от ва́съ пекі́йся мо́жетъ приложи́ти во́зрасту своєму́ ла́коть єди́нъ?
26
Отже, якщо і найменшого зробити не можете, чого піклуєтесь про інше?
26
А́ще у́бо ни ма́ла чесо́ мо́жете, что́ о про́чихъ пече́теся?
27
Погляньте на лілеї, як вони ростуть: не трудяться, не прядуть. Кажу ж вам, що й Соломон у всій славі своїй не одягався так, як одна з них.
27
Смотри́те крі́ны, ка́ко расту́тъ: не тружда́ются, ни пряду́тъ: глаго́лю же ва́мъ, я́ко ни Соломо́нъ во все́й сла́вѣ своє́й облече́ся, я́ко єди́нъ от си́хъ.
28
Коли ж траву на полі, яка сьогодні є, а завтра буде кинута у піч, Бог так одягає, то наскільки краще вас, маловіри!
28
А́ще же траву́, на селѣ́ дне́сь су́щу и у́трѣ въ пе́щь вме́щему, Бо́гъ та́ко одѣва́єтъ: ко́льми па́че ва́съ, маловѣ́ри?
29
Отже, не шукайте, що вам їсти або що пити, і не турбуйтесь,
29
И вы́ не ищи́те, что́ я́сте, или́ что́ піє́те: и не возноси́теся:
30
бо всього того шукають люди світу цього, ваш же Отець знає, чого потребуєте.
30
всѣ́хъ бо си́хъ язы́цы мі́ра сего́ и́щутъ: ва́шъ же Оте́цъ вѣ́сть, я́ко тре́буєте си́хъ.
31
Краще шукайте Царства Божого, а те все додасться вам.
31
Оба́че ищи́те Ца́рствія Бо́жія, и сія́ вся́ приложа́тся ва́мъ.
32
Не бійся, мале стадо! Бо Отець ваш благозволив дати вам Царство.
Продайте майно ваше і роздайте милостиню. Зробіть собі гамани, що не старіють, і скарб, що не зменшується на небесах, куди злодій не наближається і де міль не точить.
33
Продади́те имѣ́нія ва́ша и дади́те ми́лостыню. Сотвори́те себѣ́ влага́лища неветша́юща, сокро́вище неоскудѣ́ємо на небесѣ́хъ, идѣ́же та́ть не приближа́єтся, ни мо́ль растлѣва́єтъ.
34
Бо де скарб ваш, там і серце ваше буде.
34
Идѣ́же бо сокро́вище ва́ше, ту́ и се́рдце ва́ше бу́детъ.
35
Нехай будуть стегна ваші підперезані і світильники засвічені.
35
Да бу́дутъ чре́сла ва́ша препоя́сана, и свѣти́лницы горя́щіи:
36
І ви будьте подібні до людей, які чекають повернення господаря свого з весілля, щоб, коли прийде і постукає, негайно відчинити йому.
36
и вы́ подо́бни человѣ́комъ ча́ющымъ го́спода своєго́, когда́ возврати́тся от бра́ка, да прише́дшу и толкну́вшу, а́біє отве́рзутъ єму́.
37
Блаженні ті раби, господар яких, прийшовши, знайде, що пильнують вони. Істинно говорю вам, що він підпережеться і посадить їх та, підійшовши, послужить їм.
Якщо ж раб той в серці своїм скаже: не скоро господар мій прийде, і почне бити слуг та служниць, їсти і пити та упиватися, —
45
А́ще же рече́тъ ра́бъ то́й въ се́рдцы своє́мъ: косни́тъ господи́нъ мо́й пріити́: и начне́тъ би́ти рабы́ и рабы́ни, я́сти же и пи́ти и упива́тися:
46
то прийде господар раба того у день, коли він не сподівається, і в годину, якої не відає, і розітне його, і визначить йому долю з невірними.
46
пріи́детъ господи́нъ раба́ того́ въ де́нь, во́ньже не ча́єтъ, и въ ча́съ, во́ньже не вѣ́сть: и расте́шетъ єго́, и ча́сть єго́ съ невѣ́рными положи́тъ.
47
Раб же той, який знав волю господаря свого, та не був готовий і не робив за волею його, буде багато битий.
47
То́й же ра́бъ вѣ́дѣвый во́лю господи́на своєго́, и не угото́вавъ, ни сотвори́въ по во́ли єго́, біє́нъ бу́детъ мно́го:
48
А той, хто не знав і зробив щось гідне покарання, буде битий менше. Від усякого, кому дано багато, багато й вимагається, і кому багато довірено, з того більше й спитають.
48
невѣ́дѣвый же, сотвори́въ же досто́йная ра́намъ, біє́нъ бу́детъ ма́ло. (Зач. 69) Вся́кому же, єму́же дано́ бу́детъ мно́го, мно́го взы́щется от него́: и єму́же преда́ша мно́жайше, мно́жайше про́сятъ [истя́жутъ] от него́.
49
Я прийшов вогонь звести на землю, і як хотів би, щоб він уже запалав!
49
Огня́ пріидо́хъ воврещи́ на зе́млю, и что́ хощу́, а́ще уже́ возгорѣ́ся?
50
Хрещенням маю Я хреститися; і як Я втримаюся, поки це здійсниться!
50
Креще́ніємъ же и́мамъ крести́тися, и ка́ко удержу́ся, до́ндеже сконча́ются?
51
Чи думаєте ви, що Я прийшов дати мир землі? Ні, кажу вам, а розділення.
51
Мните́ ли, я́ко ми́ръ пріидо́хъ да́ти на зе́млю? Ни́, глаго́лю ва́мъ, но раздѣле́ніє.
52
Бо віднині п’ятеро в одному домі розділені: троє проти двох, і двоє проти трьох.
52
Бу́дутъ бо отсе́лѣ пя́ть во єди́номъ дому́ раздѣле́ни, тріє́ на два́, и два́ на три́:
53
Розділиться батько з сином, і син з батьком; мати з дочкою, і дочка з матір’ю; свекруха з невісткою своєю, і невістка з свекрухою своєю.
53
раздѣли́тся оте́цъ на сы́на, и сы́нъ на отца́: ма́ти на дще́рь, и дщи́ на ма́терь: свекры́ на невѣ́сту свою́, и невѣ́ста на свекро́вь свою́.
54
Сказав же і до народу: коли ви побачите хмару, що йде із заходу, то відразу говорите: дощ буде, і буває так.
54
Глаго́лаше же и наро́домъ: єгда́ у́зрите о́блакъ восходя́щь от за́пада, а́біє глаго́лете: ту́ча гряде́тъ: и быва́єтъ та́ко.
55
І коли віє південний вітер, говорите: спека буде, і буває.
55
И єгда́ ю́гъ вѣ́ющь, глаго́лете: зно́й бу́детъ: и быва́єтъ.
56
Лицеміри! Лице неба і землі розпізнавати умієте; як же час цей не розпізнаєте?
56
Лицемѣ́ри, лице́ не́бу и земли́ вѣ́сте искуша́ти: вре́мене же сего́ ка́ко не искуша́єте?
57
Чому ж ви і по собі не судите, що є справедливе?
57
Что́ же и о себѣ́ не су́дите пра́ведноє?
58
Коли ти йдеш з супротивником своїм до правителя, то дорогою подбай, щоб звільнитися від нього, щоб він не притяг тебе до судді, а суддя не віддав тебе слузі, а слуга не посадив би тебе до в’язниці.
58
Єгда́ бо гряде́ши съ сопе́рникомъ твои́мъ ко кня́зю, на пути́ да́ждь дѣ́ланіє [потщи́ся] избы́ти от него́: да не ка́ко привлече́тъ тебе́ къ судіи́, и судія́ тя́ преда́стъ слузѣ́, и слуга́ всади́тъ тя́ въ темни́цу:
59
Кажу тобі: не вийдеш звідти, аж поки не віддаси й останнього гроша.
59
глаго́лю тебѣ́: не изы́деши отту́ду, до́ндеже и послѣ́днюю мѣ́дницу возда́си.