Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Довелось Йому в суботу ввійти в дім одного з начальників фарисейських спожити хліба, і вони стежили за Ним.
1
(За? о7д7.) И# бhсть є3гдA вни1ти є3мY въ д0мъ нёкоегw кнsзz фарісeйска въ суббHту хлёбъ ћсти, и3 тjи бsху назирaюще є3го2.
2
І ось став перед Ним чоловік, який страждав на водяну хворобу.
2
И# сE человёкъ нёкій, и3мhй воднhй трyдъ, бЁ пред8 ни1мъ.
3
Тоді Ісус запитав законників і фарисеїв: чи дозволено зціляти в суботу?
3
И# tвэщaвъ ї}съ речE къ зак0нникwмъ и3 фарісewмъ, глаг0лz: ѓще достои1тъ въ суббHту цэли1ти;
4
Вони промовчали. А Він, доторкнувшись, зцілив його і відпустив.
4
Nни1 же ўмолчaша. И# пріeмъ и3сцэли2 є3го2, и3 tпусти2.
5
При цьому сказав їм: якщо у кого з вас осел або віл упаде в колодязь, чи не одразу ж витягнете його і в день суботній?
5
И# tвэщaвъ къ ни6мъ речE: кот0рагw t вaсъ nсeлъ и3ли2 в0лъ въ студенeцъ впадeтъ, и3 не ѓбіе ли и3ст0ргнетъ є3го2 въ дeнь суббHтный;
6
І не змогли відповісти Йому на це.
6
И# не возмог0ша tвэщaти є3мY къ си6мъ.
7
Помітивши ж, як запрошені вибирали перші місця, сказав їм притчу:
7
Гlаше же къ зв†ннымъ при1тчу, њбдержS [внимaz], кaкw предсэд†ніz и3збирaху, глаг0лz къ ни6мъ:
8
коли будеш запрошений кимось на весілля, не сідай на перше місце, щоб не знайшовся хто між запрошеними поважніший за тебе,
8
є3гдA звaнъ бyдеши ки1мъ на брaкъ, не сsди на прeднемъ мёстэ: є3дA кто2 честнёе тебє2 бyдетъ звaнныхъ,
9
і щоб той, хто запросив тебе і його, підійшовши, не сказав тобі, щоб поступився цьому місцем, і тоді доведеться тобі з соромом зайняти останнє місце.
9
и3 пришeдъ и4же тебE звaвый и3 џнаго, речeтъ ти2: дaждь семY мёсто: и3 тогдA нaчнеши со студ0мъ послёднее мёсто держaти.
10
Але коли будеш запрошений, то, прийшовши, сідай на останнє місце, щоб той, хто запросив тебе, підійшовши, сказав тобі: друже, пересядь вище. Тоді буде тобі честь перед тими, хто сидить з тобою.
10
Но є3гдA звaнъ бyдеши, шeдъ сsди на послёднемъ мёстэ, да є3гдA пріи1детъ звaвый тS, речeтъ ти2: дрyже, посsди вhше: тогдA бyдетъ ти2 слaва пред8 звaнными съ тоб0ю.
11
Бо всякий, хто підноситься, буде принижений, а хто принижує себе, піднесеться.
11
Ћкw всsкъ возносsйсz смири1тсz, и3 смирszйсz вознесeтсz.
12
Сказав же і тому, хто запросив Його: коли справляєш обід або вечерю, не клич друзів твоїх, ні братів твоїх, ні родичів твоїх, ні сусідів багатих, щоб і вони тебе колись не запросили і не одержав ти відплати.
12
(За? о7е7.) Гlаше же и3 ко звaвшему є3го2: є3гдA сотвори1ши њбёдъ и3ли2 вeчерю, не зови2 другHвъ твои1хъ, ни брaтіи твоеS, ни срHдникъ твои1хъ, ни сосBдъ богaтыхъ: є3дA когдA и3 тjи тS тaкожде воззовyтъ, и3 бyдетъ ти2 воздаsніе.
13
Але, коли справляєш званий обід, клич убогих, калік, кривих, сліпих,
13
Но є3гдA твори1ши пи1ръ, зови2 ни1щыz, маломHщныz, хромы6z, слэпы6z:
14
і блаженний будеш, бо вони не мають чим віддати тобі; віддасться ж тобі у воскресіння праведних.
14
и3 блажeнъ бyдеши, ћкw не и4мутъ ти2 что2 воздaти: воздaстъ же ти2 сS въ воскрешeніе прaведныхъ.
15
Почувши це, один з тих, що возлежали з Ним, сказав Йому: блаженний, хто споживатиме хліб у Царстві Божому!
15
Слhшавъ же нёкій t возлежaщихъ съ ни1мъ сі‰, речE є3мY: блажeнъ, и4же снёсть њбёдъ въ цrтвіи б9іи.
16
Він же сказав йому: один чоловік справляв велику вечерю і запросив багатьох.
16
(За? о7ѕ7.) Џнъ же речE є3мY: человёкъ нёкій сотвори2 вeчерю вeлію, и3 звA мнHги:
17
І коли настав час вечері, послав раба свого сказати запрошеним: ідіть, бо все вже готове.
17
и3 послA рабA своего2 въ г0дъ вeчери рещи2 зв†ннымъ: грzди1те, ћкw ўжE готHва сyть вс‰.
18
І почали всі, ніби змовившись, вибачатися. Перший сказав йому: я купив землю і мені треба піти і оглянути її; прошу тебе, вибач мені.
18
И# начaша вкyпэ tрицaтисz вси2. Пeрвый речE є3мY: село2 купи1хъ, и3 и4мамъ нуждY и3зhти и3 ви1дэти є5. Молю1тисz, и3мёй мS tречeна.
19
Другий сказав: я купив п’ять пар волів та йду випробувати їх; прошу тебе, вибач мені.
19
И# другjй речE: супр{гъ волHвъ купи1хъ пsть, и3 грzдY и3скуси1ти и5хъ: молю1 тz, и3мёй мS tречeна.
20
Третій сказав: я одружився і через те не можу прийти.
20
И# другjй речE: женY поsхъ, и3 сегw2 рaди не могY пріити2.
21
І, повернувшись, раб той розповів про це господареві своєму. Тоді, розгнівавшись, господар сказав рабові своєму: піди швидше на вулиці й провулки міста і приведи сюди вбогих, калік, сліпих і кривих.
21
И# пришeдъ рaбъ т0й повёда господи1ну своемY сі‰. ТогдA разгнёвавсz д0му владhка, речE рабY своемY: и3зhди ск0рw на расп{тіz и3 стHгны грaда, и3 ни1щыz и3 бBдныz и3 слэпы6z и3 хромы6z введи2 сёмw.
22
І сказав раб: господарю, зроблено, як ти велів, і ще є місце.
22
И# речE рaбъ: Г0споди, бhсть ћкоже повелёлъ є3си2, и3 є3щE мёсто є4сть.
23
Господар сказав рабові: піди на дороги і загороди і умовляй прийти, щоб наповнився дім мій.
23
И# речE господи1нъ къ рабY: и3зhди на пути6 и3 халyги, и3 ўбэди2 вни1ти, да нап0лнитсz д0мъ м0й:
24
Бо кажу вам, що ніхто з тих запрошених не покуштує моєї вечері, бо багато званих, та мало обраних.
24
глаг0лю бо вaмъ, ћкw ни є3ди1нъ мужeй тёхъ звaнныхъ вкyситъ моеS вeчери: мн0зи бо сyть звaни, мaлw же и3збрaнныхъ.
25
З Ним ішло багато народу, і, обернувшись, Він сказав їм:
25
(За? о7з7.) И#дsху же съ ни1мъ нар0ди мн0зи: и3 њбрaщьсz речE къ ни6мъ:
26
коли хто приходить до Мене і не зненавидить батька свого і матері, жінки і дітей, братів і сестер, та ще й життя свого, той не може бути Моїм учеником.
26
ѓще кто2 грzдeтъ ко мнЁ, и3 не возненави1дитъ nтцA своего2 и3 мaтерь, и3 женY, и3 ч†дъ, и3 брaтію, и3 сeстръ, є3щe же и3 дyшу свою2, не м0жетъ м0й бhти ўчени1къ:
27
І хто не несе хрест свій і не йде слідом за Мною, той не може бути Моїм учеником.
27
и3 и4же не н0ситъ крестA своегw2 и3 в8слёдъ менє2 грzдeтъ, не м0жетъ м0й бhти ўчени1къ.
28
Бо хто з вас, бажаючи будувати башту, не сяде спершу і не обчислить витрат, чи вистачить у нього коштів, щоб закінчити?
28
Кт0 бо t вaсъ, хотsй ст0лпъ создaти, не прeжде ли сёдъ расчтeтъ и3мёніе, ѓще и4мать, є4же є4сть на совершeніе,
29
Щоб, коли закладе основу і не зможе закінчити, усі, хто побачить, не почали сміятися з нього,
29
да не, когдA положи1тъ њсновaніе и3 не возм0жетъ соверши1ти, вси2 ви1дzщіи начнyтъ ругaтисz є3мY,
30
кажучи: як цей чоловік почав будувати, та не зміг закінчити.
30
глаг0люще, ћкw сeй человёкъ начaтъ здaти и3 не м0же соверши1ти.
31
Або який цар, ідучи на війну проти іншого царя, не сяде і не порадиться спершу, чи під силу йому з десятьма тисячами встояти проти того, хто йде на нього з двадцятьма тисячами?
31
И#ли2 кjй цaрь и3дhй ко и3н0му царю2 сни1тисz съ ни1мъ на брaнь, не сёдъ ли прeжде совэщавaетъ, ѓще си1ленъ є4сть срёсти съ десzтію2 тhсzщъ грzдyщаго со двэмaдесzтма тhсzщама нaнь;
32
Якщо ж ні, то поки той ще далеко, він пошле до нього посольство просити про мир.
32
Ѓще ли же ни2, є3щE далeче є3мY сyщу, молeніе послaвъ м0литсz њ смирeніи.
33
Так і кожний з вас, хто не зречеться усього свого майна, не може бути Моїм учеником.
33
Тaкw u5бо всsкъ t вaсъ, и4же не tречeтсz всегw2 своегw2 и3мёніz, не м0жетъ бhти м0й ўчени1къ.
34
Сіль — добра річ; але якщо сіль утратить силу, то чим осолиться?
34
Добро2 є4сть с0ль: ѓще же с0ль њбуsетъ, чи1мъ њсоли1тсz;
35
Ні в землю, ні на гній не придатна; геть висипають її. Хто має вуха слухати, нехай слухає!
35
Ни въ зeмлю, ни въ гн0й потрeбна є4сть: в0нъ и3зсhплютъ ю5. И#мёzй ќшы слhшати, да слhшитъ.