Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Сказав же Господь і ученикам Своїм: один чоловік був багатий і мав управителя, на якого було донесено йому, що він марнує його майно.
1
(За? п7.) Гlаше же ко ўчн7кHмъ свои6мъ: человёкъ нёкій бЁ богaтъ, и5же и3мsше пристaвника: и3 т0й њклеветaнъ бhсть къ немY, ћкw расточaетъ и3мBніz є3гw2.
2
І, покликавши його, сказав йому: що це я чую про тебе? Дай звіт про управительство твоє, бо ти не можеш більше управляти.
2
И# пригласи1въ є3го2 речE є3мY: что2 сE слhшу њ тебЁ; воздaждь tвётъ њ приставлeніи дом0внэмъ: не возм0жеши бо ктомY д0му стр0ити.
3
Тоді управитель сказав сам собі: що мені робити? Господар мій відбирає в мене управління домом. Копати я не можу, просити соромлюся.
3
Речe же въ себЁ пристaвникъ д0му: что2 сотворю2, ћкw госп0дь м0й teмлетъ строeніе д0му t менє2; копaти не могY, проси1ти стыжyсz:
4
Знаю, що зробити: коли буду відсторонений від управління домом, хай приймуть мене у свої доми.
4
разумёхъ, что2 сотворю2, да є3гдA tстaвленъ бyду t строeніz д0му, пріи1мутъ мS въ д0мы сво‰.
5
І, покликавши боржників господаря свого, кожного окремо, сказав першому: скільки ти винен господареві моєму?
5
И# призвaвъ є3ди1наго ког0ждо t должни6къ господи1на своегw2, глаг0лаше пeрвому: коли1цэмъ д0лженъ є3си2 господи1ну моемY;
6
Він сказав: сто мір оливи. І сказав йому: візьми твою розписку і сідай скоріш, напиши: п’ятдесят.
6
Џнъ же речE: сто2 мёръ [вaть, т. є3. мёръ] мaсла. И# речE є3мY: пріими2 писaніе твоE, и3 сёдъ ск0рw напиши2 пzтьдесsтъ.
7
Потім другому сказав: а ти скільки винен? Він відповів: сто мір пшениці. І сказав йому: візьми свою розписку і напиши: вісімдесят.
7
Пот0мъ же речE друг0му: тh же коли1цэмъ д0лженъ є3си2; Џнъ же речE: сто2 мёръ пшени1цы. И# глаг0ла є3мY: пріими2 писaніе твоE, и3 напиши2 џсмьдесzтъ.
8
І похвалив господар управителя неправедного, що мудро зробив; бо сини віку цього розумніші від синів світла в роді своїм.
8
И# похвали2 госп0дь д0му строи1телz непрaведнаго, ћкw мyдрэ сотвори2: ћкw сhнове вёка сегw2 мудрёйши пaче сынHвъ свёта въ р0дэ своeмъ сyть.
9
І Я кажу вам: здобувайте собі друзів з багатства неправедного, щоб вони, як станете вбогими, прийняли вас у вічні обителі.
9
И# ѓзъ вaмъ глаг0лю: сотвори1те себЁ дрyги t мамHны непрaвды, да, є3гдA њскудёете, пріи1мутъ вы2 въ вBчныz кр0вы.
10
Вірний у малому і у великому вірний; а неправедний у малому, неправедний і у великому.
10
(За? п7№.) Вёрный въ мaлэ, и3 во мн0зэ вёренъ є4сть: и3 непрaведный въ мaлэ, и3 во мн0зэ непрaведенъ є4сть.
11
Отже, якщо ви у неправедному багатстві не були вірні, хто ж довірить вам істинне?
11
Ѓще u5бо въ непрaведнэмъ и3мёніи вёрни не бhсте, во и4стиннэмъ кто2 вaмъ вёру и4метъ;
12
І якщо в чужому не були вірні, ваше хто вам дасть?
12
И# ѓще въ чужeмъ вёрни не бhсте, вaше кто2 вaмъ дaстъ;
13
Ніякий слуга не може служити двом господарям, бо або одного зненавидить, а другого полюбить, або до одного виявлятиме прихильність, а другого занедбає. Не можете служити Богові і мамоні*.
13
Никjй же рaбъ м0жетъ двэмA господи1нома раб0тати: и4бо и3ли2 є3ди1наго возненави1дитъ, ґ другaго возлю1битъ: и3ли2 є3ди1нагw держи1тсz, њ друзёмъ же нерадёти нaчнетъ: не м0жете бGу раб0тати и3 мамHнэ.
14
Чули все це і фарисеї, що були сріблолюбцями, і глузували з Нього.
14
Слhшаху же сі‰ вс‰ и3 фарісeє, сребролю1бцы сyще, ругaхусz є3мY.
15
Він сказав їм: ви показуєте себе праведниками перед людьми, але Бог знає серця ваші, бо що високе в людей, те мерзенне перед Богом.
15
И# речE и5мъ: (За? п7в7.) вы2 є3стE њправдaюще себE пред8 человBки, бGъ же вёсть сердцA в†ша: ћкw, є4же є4сть въ человёцэхъ высоко2, мeрзость є4сть пред8 бGомъ.
16
Закон і Пророки були до Іоана; з цього часу Царство Боже благовіститься, і кожен із зусиллям входить у нього.
16
Зак0нъ и3 прbр0цы до їwaнна: tт0лэ цrтвіе б9іе бlговэствyетсz, и3 всsкъ въ нE нyдитсz [съ нyждею вх0дитъ].
17
Але скоріше небо і земля перейдуть, ніж одна риска із закону загине.
17
Ўд0бэе же є4сть нeбу и3 земли2 прейти2, нeже t зак0на є3ди1ной чертЁ поги1бнути.
18
Усякий, хто розведеться з жінкою своєю і одружиться з іншою, перелюбствує; і кожен, хто жениться на розведеній з чоловіком, чинить перелюб.
18
Всsкъ пущazй женY свою2 и3 приводS и4ну, прелю1бы дёетъ: и3 женsйсz пущeною t мyжа, прелюбы2 твори1тъ.
19
Один чоловік був багатий, одягався в порфиру і висон* і щодня розкішно бенкетував.
19
(За? п7G.) Человёкъ же нёкій бЁ богaтъ, и3 њблачaшесz въ порфЂру и3 вЂссонъ, веселsсz на вс‰ дни6 свётлw.
20
Був же один убогий на ім’я Лазар, що лежав біля воріт його весь у струпах
20
Ни1щь же бЁ нёкто, и4менемъ лaзарь, и4же лежaше пред8 враты2 є3гw2 гн0енъ
21
і бажав насититися крихтами, що падали зі столу багача; пси, приходячи, лизали струпи його.
21
и3 желaше насhтитисz t крупи1цъ пaдающихъ t трапeзы богaтагw: но и3 пси2 приходsще њблизaху гн0й є3гw2.
22
Прийшло вмерти вбогому, і віднесений був ангелами на лоно Авраамове. Помер же і багатий, і поховали його.
22
Бhсть же ўмрeти ни1щему, и3 несeну бhти ѓгGлы на л0но ґвраaмле: ќмре же и3 богaтый, и3 погреб0ша є3го2.
23
І в пеклі, будучи в муках, він підняв очі свої, побачив здалеку Авраама і Лазаря на лоні його.
23
И# во ѓдэ возвёдъ џчи свои2, сhй въ мyкахъ, ўзрЁ ґвраaма и3здалeча, и3 лaзарz на л0нэ є3гw2:
24
І, голосно закричавши, сказав: отче Аврааме, змилосердься наді мною і пошли Лазаря, нехай умочить кінець пальця свого у воду та прохолодить язик мій, бо я мучусь у полум’ї цьому.
24
и3 т0й возглaшь речE: џтче ґвраaме, поми1луй мS, и3 посли2 лaзарz, да њм0читъ конeцъ пeрста своегw2 въ водЁ и3 ўстуди1тъ љзhкъ м0й: ћкw стрaжду во плaмени сeмъ.
25
Але Авраам сказав: чадо! Згадай, що ти одержав уже блага твої за життя твого, а Лазар — тільки зло; отже, тепер він тут тішиться, а ти страждаєш.
25
Речe же ґвраaмъ: чaдо, помzни2, ћкw воспріsлъ є3си2 благ†z тво‰ въ животЁ твоeмъ, и3 лaзарь тaкожде ѕл†z: нн7э же здЁ ўтэшaетсz, тh же стрaждеши:
26
І, крім усього того, між нами і вами утверджена велика безодня, так що ті, які хочуть перейти звідси до вас, не зможуть, так само звідти до нас не переходять.
26
и3 над8 всёми си1ми междY нaми и3 вaми пр0пасть вели1ка ўтверди1сz, ћкw да хотsщіи прейти2 tсю1ду къ вaмъ не возм0гутъ, ни и5же tтyду, къ нaмъ прех0дzтъ.
27
Тоді він сказав: так благаю тебе, отче, пошли його в дім батька мого.
27
Речe же: молю1 тz u5бо, џтче, да п0слеши є3го2 въ д0мъ nтцA моегw2:
28
Маю бо п’ятьох братів, нехай засвідчить їм, щоб і вони не прийшли в це місце муки.
28
и4мамъ бо пsть брaтій: ћкw да засвидётелствуетъ и5мъ, да не и3 тjи пріи1дутъ на мёсто сіE мучeніz.
29
Авраам сказав йому: у них є Мойсей і пророки; нехай слухають їх.
29
Глаг0ла є3мY ґвраaмъ: и4мутъ мwmсeа и3 прbр0ки: да послyшаютъ и5хъ.
30
Він же сказав: ні, отче Аврааме! Але коли хто з мертвих прийде до них, покаються.
30
Џнъ же речE: ни2, џтче ґвраaме: но ѓще кто2 t мeртвыхъ и4детъ къ ни6мъ, покaютсz.
31
Тоді Авраам сказав йому: якщо Мойсея і пророків не слухають, то хоч би хто і з мертвих воскрес, не повірять.
31
Речe же є3мY: ѓще мwmсeа и3 прbр0кwвъ не послyшаютъ, и3 ѓще кто2 t мeртвыхъ воскрeснетъ, не и4мутъ вёры.