Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Сказав же Господь і ученикам Своїм: один чоловік був багатий і мав управителя, на якого було донесено йому, що він марнує його майно.
1
Глаголааше же и къ ученикомъ своимъ: чловэкъ нэкыи бэ богатъ иже имэаше приставьникъ. и тъ оклеветанъ бысть къ нѥму яко растачаѩ имэниѥ ѥго.
2
І, покликавши його, сказав йому: що це я чую про тебе? Дай звіт про управительство твоє, бо ти не можеш більше управляти.
2
и призъвавъ и рече ѥму: чьто се слышѫ о тебэ; въздаждь отъвэтъ о приставлѥнии домъвьнэѥмь. не възможеши бо кътому дому строити.
3
Тоді управитель сказав сам собі: що мені робити? Господар мій відбирає в мене управління домом. Копати я не можу, просити соромлюся.
3
рече же въ себэ приставьникъ дому: чьто сътворѭ яко господь мои отъѥмлеть строѥние дому отъ мене; копати не могѫ хлѫпати стыждѫ сz.
4
Знаю, що зробити: коли буду відсторонений від управління домом, хай приймуть мене у свої доми.
4
разумэѭ чьто сътворѭ. да ѥгда отъставлѥнъ бѫдѫ отъ строѥния дому приимѫть мz въ домы своѩ.
5
І, покликавши боржників господаря свого, кожного окремо, сказав першому: скільки ти винен господареві моєму?
5
и призъвавъ ѥдиного когожьдо должьникъ господина своѥго глаголааше прьвууму: колицэмь длъжьнъ ѥси господину моѥму;
6
Він сказав: сто мір оливи. І сказав йому: візьми твою розписку і сідай скоріш, напиши: п’ятдесят.
6
онъ же рече ѥму: сътъмъ мэръ масла. и рече ѥму: приими букви твоѩ и сэдъ скоро напиши пzть десzтъ.
7
Потім другому сказав: а ти скільки винен? Він відповів: сто мір пшениці. І сказав йому: візьми свою розписку і напиши: вісімдесят.
7
и потомь другуу му рече: ты колицэмь длъжьнъ ѥси; онъ же рече: сътъмъ корьць пъшеницz. и глагола ѥму: приими букъви твоѩ и напиши осмь десzтъ.
8
І похвалив господар управителя неправедного, що мудро зробив; бо сини віку цього розумніші від синів світла в роді своїм.
8
и похвали господь иконома неправьдьнааго яко мѫдрэ сътвори. яко сынове вэка сего мѫдрэише паче сынвъ свэта въ родэ своѥмь сѫть.
9
І Я кажу вам: здобувайте собі друзів з багатства неправедного, щоб вони, як станете вбогими, прийняли вас у вічні обителі.
9
и азъ вамъ глаголѭ: сътворите себэ другы отъ мамонины неправьды да ѥгда оскудэѥте приимѫть вы въ вэчьныѩ кровы.
10
Вірний у малому і у великому вірний; а неправедний у малому, неправедний і у великому.
10
вэрьныи въ малэ и въ мънозэ вэрьнъ ѥсть. и неправьдьныи въ малэ. и въ мънозэ неправьдьнъ ѥсть.
11
Отже, якщо ви у неправедному багатстві не були вірні, хто ж довірить вам істинне?
11
аще Uбо въ неправьдьнэмь житии. не бысте вэрьни. вы истиньнэмь къто вамъ вэрU иметь.
12
І якщо в чужому не були вірні, ваше хто вам дасть?
12
и аще въ тUждемь вэрьнии не бысте. ваше кто вамъ дасть.
13
Ніякий слуга не може служити двом господарям, бо або одного зненавидить, а другого полюбить, або до одного виявлятиме прихильність, а другого занедбає. Не можете служити Богові і мамоні*.
13
никыи же рабъ не можеть двэма господинома работати. либо ѥдиного възненавидить. а дрUгааго възлюбить. ли ѥдиного дьржитьсz. а о дрUзэмь неродити въчьнеть. не можете бо7µ работати ни мамонэ.
14
Чули все це і фарисеї, що були сріблолюбцями, і глузували з Нього.
14
слышахU же си вьсz фарисэи. сребролюбьци сUще. и подражахUти и.
15
Він сказав їм: ви показуєте себе праведниками перед людьми, але Бог знає серця ваші, бо що високе в людей, те мерзенне перед Богом.
15
и рече имъ вы есте оправьдающии себе прэдъ члв7кы. б7ъ же вэсть ср7дцz ваша. яко же ѥсть въ члв7цэхъ. высокъ мьрзъкъ предъ бм7ь ѥсть.
16
Закон і Пророки були до Іоана; з цього часу Царство Боже благовіститься, і кожен із зусиллям входить у нього.
16
законъ и пророци до иоана. отътоли царьствиѥ божиѥ благовэстуѥть сz. и вьсякъ въ нѥ нудить сz.
17
Але скоріше небо і земля перейдуть, ніж одна риска із закону загине.
17
и удобэѥ же ѥсть небу и земли прэити нѥже отъ закона ѥдинои чрьтэ погыбнѫти.
18
Усякий, хто розведеться з жінкою своєю і одружиться з іншою, перелюбствує; і кожен, хто жениться на розведеній з чоловіком, чинить перелюб.
18
въсякъ пущаѩи женѫ своѭ и приводz инѫ прэлюбы дэѥть. и женzи сz пущеноѭ отъ мѫжа прэлюбы творить.
19
Один чоловік був багатий, одягався в порфиру і висон* і щодня розкішно бенкетував.
19
Чловэкъ же нэкыи бэ богать и облачааше сz въ порфµру и въ вµссъ веселz сz на вьсякъ дьнь свэтьло.
20
Був же один убогий на ім’я Лазар, що лежав біля воріт його весь у струпах
20
нищь же бэ ѥтеръ именьмь лазарь иже лежааше при вратэхъ ѥго гноинъ
21
і бажав насититися крихтами, що падали зі столу багача; пси, приходячи, лизали струпи його.
21
и желаѩ насытити сz отъ крупиць падаѭщиихъ отъ трапезы богатааго. нъ и пьси приходzще облизаахѫ гнои ѥго.
22
Прийшло вмерти вбогому, і віднесений був ангелами на лоно Авраамове. Помер же і багатий, і поховали його.
22
бысть же умрэти нищуу му и несену быти ангелы на лоно авраамле. умрэтъ же и богатыи и погребошz и.
23
І в пеклі, будучи в муках, він підняв очі свої, побачив здалеку Авраама і Лазаря на лоні його.
23
и въ адэ възведъ очи свои сы въ мѫкахъ узьрэ авраама издалече и лазаря на лонэ ѥго.
24
І, голосно закричавши, сказав: отче Аврааме, змилосердься наді мною і пошли Лазаря, нехай умочить кінець пальця свого у воду та прохолодить язик мій, бо я мучусь у полум’ї цьому.
24
и тъ възглашь рече: отьче аврааме помилуи мz и посъли лазаря да омочить коньць прьста своѥго въ водэ и устудить ѩзыкъ мои яко страждѫ въ пламени семь.
25
Але Авраам сказав: чадо! Згадай, що ти одержав уже блага твої за життя твого, а Лазар — тільки зло; отже, тепер він тут тішиться, а ти страждаєш.
25
рече же авраамъ: чzдо помяни яко въсприѩлъ ѥси ты благая твоя въ животэ твоѥмь и лазарь такожде зълая. нынэ же сьде утэшаѥть сz а ты страждеши.
26
І, крім усього того, між нами і вами утверджена велика безодня, так що ті, які хочуть перейти звідси до вас, не зможуть, так само звідти до нас не переходять.
26
и надъ вьсэми сими междU нами и вами пропасть велия Uтврьди сz яко да хотzщеи минѫти отъсѫдU къ вамъ не възмогUть. ни же tтуду къ намъ прэходzть.>
27
Тоді він сказав: так благаю тебе, отче, пошли його в дім батька мого.
27
рече же молю тz Uбо о§е. да посълеши въ домъ оц7а моѥго.
28
Маю бо п’ятьох братів, нехай засвідчить їм, щоб і вони не прийшли в це місце муки.
28
имамъ пzть братия. яко да засъвэдэтельствUють имъ. да не и ти придUть на мэсто се мUченоѥ.
29
Авраам сказав йому: у них є Мойсей і пророки; нехай слухають їх.
29
гlа же аврамъ имUть мосэа и прbркы. да послUшають ихъ.
30
Він же сказав: ні, отче Аврааме! Але коли хто з мертвих прийде до них, покаються.
30
онъ же рече. ни о§е авраме. нъ аще кто t мьртвыихъ идеть къ нимъ покаютьсz.
31
Тоді Авраам сказав йому: якщо Мойсея і пророків не слухають, то хоч би хто і з мертвих воскрес, не повірять.
31
рече же ѥмU аще мосэа и прbркъ не послUшzють. ни аще кто t мьртвыихъ въскрьснеть не имUть вэры.