Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Сказав також Ісус ученикам: неможливо не прийти спокусам; але горе тому, через кого вони приходять.
1
Речe же ко ўчн7кHмъ свои6мъ: не возм0жно є4сть не пріити2 соблaзнwмъ, г0ре же, є3гHже рaди прих0дzтъ:
2
Краще було б йому, якби жорно млинове повісили йому на шию і кинули його в море, ніж щоб він спокусив одного з малих цих.
2
ќнэе є3мY бhло бы, ѓще жерн0въ nсeлскій њблежaлъ бы њ вhи є3гw2, и3 ввeрженъ въ м0ре, нeже да соблазни1тъ t мaлыхъ си1хъ є3ди1наго.
3
Пильнуйте за собою. Якщо ж согрішить проти тебе брат твій, докори йому; і коли покається, прости йому;
3
(За? п7д7.) Внемли1те себЁ. Ѓще согрэши1тъ къ тебЁ брaтъ тв0й, запрети2 є3мY: и3 ѓще покaетсz, њстaви є3мY:
4
і коли сім разів на день згрішить проти тебе і сім разів на день звернеться і скаже: каюсь, — прости йому.
4
и3 ѓще седми1щи на дeнь согрэши1тъ къ тебЁ, и3 седми1щи на дeнь њбрати1тсz, глаг0лz: кaюсz: њстaви є3мY.
5
І сказали апостоли Господу: додай нам віри.
5
И# рек0ша ґпcли гDеви: приложи2 нaмъ вёру.
6
Господь сказав: коли б ви мали віру, як зерно гірчичне, і сказали смоковниці цій: вирвись і пересадись у море, то вона послухала б вас.
6
Речe же гDь: ѓще бhсте и3мёли вёру ћкw зерно2 горyшно, глаг0лали бhсте ќбw ћгодичинэ сeй: вост0ргнисz и3 всади1сz въ м0ре: и3 послyшала бы вaсъ.
7
Хто з вас, маючи раба, який оре або пасе, як тільки він повернеться з поля, скаже йому: іди мерщій та сідай до столу?
7
Кот0рый же t вaсъ рабA и3мёz њрю1ща и3ли2 пасyща, и4же пришeдшу є3мY съ селA речeтъ: ѓбіе минyвъ [пришeдъ] возлsзи;
8
Навпаки, чи не скаже йому: приготуй мені повечеряти та, підперезавшись, прислуговуй мені, доки буду їсти і пити, а потім їж і пий сам?
8
Но не речeтъ ли є3мY: ўгот0вай, что2 вечерsю, и3 препоsсавсz служи2 ми2, д0ндеже ћмъ и3 пію2: и3 пот0мъ ћси и3 піeши ты2;
9
Чи ж стане він дякувати рабові тому за те, що він виконав наказ? Не думаю.
9
Е#дA и4мать хвалY [благодари1тъ] рабY томY, ћкw сотвори2 повелBннаz; не мню2.
10
Так і ви, коли виконаєте все, що вам наказувалося, кажіть: ми раби нікчемні; бо зробили тільки те, що повинні були зробити.
10
Тaкw и3 вы2, є3гдA сотворитE вс‰ повелBннаz вaмъ, глаг0лите, ћкw раби2 неключи1ми є3смы2: ћкw, є4же д0лжни бёхомъ сотвори1ти, сотвори1хомъ.
11
Йдучи до Єрусалима, Він проходив між Самарією та Галилеєю.
11
И# бhсть и3дyщу є3мY во їеrли1мъ, и3 т0й прохождaше междY самaріею и3 галілeею.
12
І коли входив Він в одне село, зустріли Його десять чоловік прокажених, які зупинилися віддалік.
12
(За? п7е7.) Входsщу же є3мY въ нёкую вeсь, срэт0ша є3го2 дeсzть прокажeнныхъ мужeй, и5же стaша и3здалeча:
13
І вони гучним голосом говорили: Ісусе, Наставнику, помилуй нас.
13
и3 тjи вознес0ша глaсъ, глаг0люще: ї}се настaвниче, поми1луй ны2.
14
Побачивши їх, Він сказав їм: підіть покажіться священикам. І коли вони йшли, очистилися.
14
И# ви1дэвъ речE и5мъ: шeдше покажи1тесz свzщeнникwмъ. И# бhсть и3дyщымъ и5мъ, њчи1стишасz.
15
Один же з них, побачивши, що зцілився, повернувся, гучним голосом прославляючи Бога,
15
Е#ди1нъ же t ни1хъ, ви1дэвъ, ћкw и3сцэлЁ, возврати1сz, со глaсомъ вeліимъ слaвz бGа,
16
і припав лицем до ніг Його, віддаючи Йому хвалу; і це був самарянин.
16
и3 падE ни1цъ при ногY є3гw2, хвалY є3мY воздаS: и3 т0й бЁ самарzни1нъ.
17
Тоді Ісус сказав: чи не десять очистилися? Де ж дев’ять?
17
Tвэщaвъ же ї}съ речE: не дeсzть ли њчи1стишасz; да дeвzть гдЁ;
18
Чому вони не повернулися віддати славу Богові, тільки іноплемінник цей?
18
кaкw не њбрэт0шасz возврaщшесz дaти слaву бGу, т0кмw и3ноплемeнникъ сeй;
19
І сказав йому: встань, іди; віра твоя спасла тебе.
19
И# речE є3мY: востaвъ и3ди2: вёра твоS сп7сe тz.
20
А як фарисеї запитали Його: коли прийде Царство Боже? — відповів їм: не прийде Царство Боже помітно,
20
(За? п7ѕ7.) Вопрошeнъ же бhвъ t фарісє1й, когдA пріи1детъ цrтвіе б9іе, tвэщaвъ и5мъ речE: не пріи1детъ цrтвіе б9іе съ соблюдeніемъ [со ўсмотрeніемъ]:
21
і не скажуть: ось, воно тут, або: он там. Бо Царство Боже всередині вас є.
21
нижE рекyтъ: сE здЁ, и3ли2: џндэ. Сe бо цrтвіе б9іе внyтрь вaсъ є4сть.
22
Сказав також ученикам: прийдуть дні, коли бажатимете бачити хоч один з днів Сина Людського, та не побачите.
22
Речe же ко ўчн7кHмъ (свои6мъ): пріи1дутъ днjе, є3гдA вожделёете є3ди1нагw днE сн7а чlвёческагw ви1дэти, и3 не ќзрите.
23
І скажуть вам: ось тут, або: он там, — не ходіть і не ганяйтеся,
23
И# рекyтъ вaмъ: сE здЁ, и3ли2: сE, џндэ: не и3зhдите, ни пожени1те.
24
бо, як блискавка, блиснувши від одного краю неба, світить до другого краю неба, так буде Син Людський у день Свій.
24
Ћкw бо м0лніz блистaющисz t поднебeсныz на поднебeснэй свётитсz: тaкw бyдетъ сн7ъ чlвёческій въ дeнь св0й.
25
Але насамперед належить Йому багато постраждати і бути відкинутим родом цим.
25
Прeжде же подобaетъ є3мY мн0гw пострадaти и3 и3скушeну [tвeржену] бhти t р0да сегw2.
26
І як було в дні Ноя, так буде і в дні Сина Людського:
26
(За? п7з7.) И# ћкоже бhсть во дни6 нHєвы, тaкw бyдетъ и3 во дни6 сн7а чlвёческа:
27
їли, пили, одружувалися і виходили заміж, аж до того дня, як увійшов Ной у ковчег, і прийшов потоп, і погубив усіх.
27
kдsху, піsху, женsхусz, посzгaху, до негHже днE вни1де нHе въ ковчeгъ: и3 пріи1де пот0пъ, и3 погуби2 вс‰.
28
Так само, як було й у дні Лота: їли, пили, купували, продавали, саджали, будували;
28
Тaкожде и3 ћкоже бhсть во дни6 лHтwвы: kдsху, піsху, куповaху, продаsху, саждaху, здaху:
29
а в той день, в який Лот вийшов з Содома, линули сірка палаюча й вогонь з небес і погубили усіх;
29
в0ньже дeнь и3зhде лHтъ t сод0млzнъ, њдожди2 кaмыкъ горsщь и3 џгнь съ небесE, и3 погуби2 вс‰.
30
так буде і в той день, коли Син Людський явиться.
30
По томyже бyдетъ и3 въ дeнь, в0ньже сн7ъ чlвёческій kви1тсz.
31
У той день, хто буде на покрівлі, а речі його в домі, нехай не злазить їх узяти; і хто буде на полі, також нехай не повертається назад.
31
Въ т0й дeнь, и4же бyдетъ на кр0вэ, и3 сосyди є3гw2 въ домY, да не слaзитъ взsти и4хъ: и3 и4же на селЁ, тaкожде да не возврати1тсz вспsть:
32
Згадайте жінку Лотову.
32
поминaйте женY лHтову.
33
Хто почне зберігати душу свою, той погубить її; а хто погубить її, той оживить її.
33
И$же ѓще взhщетъ дyшу свою2 спасти2, погуби1тъ ю5: и3 и4же ѓще погуби1тъ ю5, живи1тъ ю5.
34
Кажу вам: у ту ніч будуть двоє на одній постелі: один візьметься, а другий залишиться.
34
Гlю вaмъ: въ тY н0щь бyдета двA на nдрЁ є3ди1номъ: є3ди1нъ поeмлетсz, ґ другjй њставлsетсz.
35
Дві будуть молоти разом: одна візьметься, а друга залишиться.
35
Бyдетэ двЁ вкyпэ мeлющэ: є3ди1на поeмлетсz, ґ другaz њставлsетсz.
36
Двоє будуть на полі: один візьметься, а другий залишиться.
36
ДвA бyдета на селЁ: є3ди1нъ поeмлетсz, ґ другjй њставлsетсz.
37
На це сказали Йому: де, Господи? Він же сказав їм: де труп, там зберуться й орли.
37
И# tвэщaвше глаг0лаша є3мY: гдЁ, гDи; Џнъ же речE и5мъ: и3дёже тёло, тaмw соберyтсz и3 nрли2.