Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
У ті дні вийшов від кесаря Августа наказ зробити перепис по всій землі.
1
Въ оны дн7и. изиде повелэниѥ t кесарz аvгUста. написати всю вселѥнUю.
2
Цей перепис був перший за правління Квиринія Сирією.
2
се же написаниѥ пьрвоѥ быc. владUщю. кµринию.
3
І всі йшли записатися, кожен до свого міста.
3
и идzхU вси. къждо написатисz въ свои градъ.
4
Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарета, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеєм, бо він був з дому і роду Давидового,
4
възиде же иосифъ t галилея града иазаретьскаго. въ иUдею въ градъ дв7двъ. иже нарицаѥтьсz виfлеомъ. занѥ бэ t домU и отьчьства дв7два.
5
записатися з Марією, зарученою з ним жінкою, яка була вагітна.
5
написатисz съ мриѥю. wбрUченою ѥмU женою. сUщею непраздьною.
6
Коли ж вони були там, надійшов час родити Їй;
6
быc же ѥгда бzстz тU. испълнишасz дн7ьѥ родити ѥи.
7
І народила Сина Свого Первістка, і сповила Його, і поклала Його в ясла, бо не було їм місця в гостиниці.
7
и роди сн7ъ свои пьрвэньць. и пови и. и положи и въ ясльхъ. занѥ не бэ имъ мэста въ обитэли.
8
У тій стороні були на полі пастухи, які стерегли нічної пори отару свою.
8
и пастыри бzхU въ тои же странэ. бъдzще. и стрегUще стражю нощьнUю. о стадэ своѥмь.
9
Аж ось ангел Господній став між них, і слава Господня осяяла їх; злякалися вони страхом великим.
9
и се анGлъ гн7ь ста въ нихъ. и сл7ава гн7я осия я. и Uбояшасz страхъмь велиѥмь.
10
І сказав їм ангел: не бійтеся; я благовіщу вам радість велику, яка буде всім людям.
10
и рече имъ анGлъ. не боитесz. се бо бlговэстую вамъ. радость велию. яже бUдеть всэмъ людьмъ.
11
Бо нині у місті Давидовому народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
11
яко родисz вамъ днcь. сп7съ иже ѥсть ¦ъ Gь въ градэ дв7двэ.
12
І ось вам знамення: ви знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах.
12
и се вамъ знамениѥ. обрzщете младеньць. повитъ лежащь въ ясльхъ.
13
І раптом з’явилося біля ангела численне воїнство небесне, яке славило Бога і викликувало:
13
и вънезапU быc съ анGлмь. множьство вои нб7сныихъ. хвалzщиихъ б7а и гlщь.
14
слава у вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління!
14
Слава въ вышьнихъ бо7µ и на земли миръ. въ члв7цхъ бlговолѥниѥ.
15
І коли ангели відійшли від них на небо, пастухи сказали один одному: підемо до Вифлеєма і подивимось, що там сталося, про що сповістив нам Господь.
15
и быc ѥгда tидоша t нихъ анGли на нбо7. и члв7ци пастыри рекоша дрUгъ къ дрUгU. преидэмъ Uбо въ виfлеомъ. и видимъ глаc сь бывъшии. иже Gь съказа намъ.
16
І, поспішивши, прийшли і знайшли Марію та Йосифа, і Немовля, Яке лежало в яслах.
16
и придоша подвигъшесz. и обрэтоша мр7ию же иосифа. и младеньць лежащь въ ясльхъ.
17
Побачивши ж, розповіли про те, що було сповіщено їм про Немовля Це.
17
и видэвъшеи же. съказаша о гlанэмь имъ отрочатэ семь.
18
І всі, хто чув, дивувалися тому, що розповідали їм пастухи.
18
и вси слышавъше и дивишасz. о гlаныхъ t пастырь къ нимь.
19
А Марія зберігала всі слова ці, складаючи в серці Своїм.
19
мария же съблюдаше вьсz гlы сия. сълагающи въ с®ци своѥмь. Въ оно времz.
20
Пастухи ж повернулися, славлячи і хвалячи Бога за все те, що чули й бачили, як було сказано їм.
20
възвратишасz пастыри хвалzще и славzще б7а. о всэхъ яже слышаша и видэша. яко же гlно быc къ нимь.
21
А як минуло вісім днів, коли належало обрізати Його, дали Йому ім’я Ісус, наречене ангелом ще перед тим, як зачався Він в утробі.
21
и ѥгда испълнишасz. }. дн7ии. да обрэжють. и нарекоша имz ѥмU iс7. нареченое анGлмь преже даже не зачатъсz въ чревэ. Въ оно+.
22
І коли настали дні очищення за законом Мойсеєвим, то принесли Його до Єрусалима, щоб поставити перед Господом,
22
изведоста родителя отроча iс7а. въ иеrлмъ. поставити и предь гм7ь.
23
як написано в законі Господньому, щоб усяка дитина чоловічої статі, яка розкриває утробу, була посвячена Господеві.
23
яко же ѥсть писано. въ законэ гн7и. яко же всzкъ младеньць мUжьска полU. развьрзая ложесна. с™о бGви наречетьсz.
24
І щоб принести в жертву, як сказано в законі Господньому, дві горлиці або двоє голуб’ят.
24
и дати жьртвU. по реченUUмU въ законэ гв7и. ли два птеньца голUбииа.
25
Був тоді в Єрусалимі чоловік на ім’я Симеон. Він був муж праведний та благочестивий, що чекав утіхи Ізраїлевої, і Дух Святий був на ньому.
25
И бэ члв7къ въ иерсlмэ ѥмU же имz семеонъ. и члв7къ сь правьдьнъ. и чьстивъ. чая Uтэхы изlвы. и д¦ъ бэ с™ыи въ нѥмь.
26
Йому було провіщено Духом Святим, що він не побачить смерти, доки не побачить Христа Господнього.
26
и бэ ѥмU tвэщано. дх7мь с™мь. не видэти съмьрти. преже даже не видить крьста гн7я.
27
І був він приведений Духом у храм. І коли батьки принесли Немовля Ісуса, щоб зробити з Ним за законним звичаєм,
27
и приде д¦мь въ цр7квь. и ѥгда въведоста родителя отроча iс7а. сътворити има по обычаю законьнUUмU о нѥмь.
28
він взяв Його на руки, благословив Бога і сказав:
28
и тъ прияты и на рUкU своѥю и бlгослови семеонъ б7а и рече.
29
нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром,
29
Нынэ tпUщаѥши раба своѥго вLко по гlU твоѥмU съ миръмь.
30
бо бачили очі мої спасіння Твоє,
30
яко видэста очи мои сп7сениѥ твоѥ.
31
яке Ти приготував перед лицем усіх народів,
31
ѥже ѥси Uготовалъ предь лицемь всэхъ людии.
32
світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля.
32
свэтъ въ tкръвениѥ языкъ. и славU людии твоихъ иlя.
33
Йосиф же і Мати Його дивувалися сказаному про Нього.
33
и бэ иосифъ и м™и ѥго. чюдzщасz. о гlѥмыихъ о нѥмь.
34
І благословив їх Симеон і сказав Марії, Матері Його: ось лежить Цей на падіння і на піднесення багатьох в Ізраїлі і на знак сперечання, —
34
и бlгослови я семеонъ и рече и къ мр7ии м™ри ѥго. се сь лежить на падениѥ. и на въставлѥниѥ многомъ въ из7ли. и въ знамениѥ въ прекы гlѥмо.
35
і Тобі Самій душу пройме меч, — щоб відкрилися помисли багатьох сердець.
35
и тебэ самои и дUщю проідеть орUжиѥ. да tкрыютьсz t мъногъ ср7дць помышлѥния.
36
Тут була й Анна-пророчиця, дочка Фануїлова, з коліна Асирова, яка досягла глибокої старости, проживши з чоловіком сім років від дівоцтва свого;
36
и бэ анна пророчица. дъщи фанUилѥва. си заматерэвъши. въ дн7ьхъ мнозэхъ. живъши съ мUжьмь. з7. лэѹ t дв7ьства своѥго.
37
вдова вісімдесяти чотирьох років, яка не відходила від храму, постом і молитвою служачи день і ніч.
37
и та въдова бэ. до осми десzть. и. д7. лэѹ. яко же не охожаше цр7кве постъмь и мlтвми. слUжащи нощь и дн7ь.
38
Прийшовши тієї години, вона славила Господа і говорила про Нього всім, хто чекав спасіння в Єрусалимі.
38
и та въ тъ чаc приставъши исповэдашесz гв7и. и гlаше о нѥмь. всэмъ чюющемъ избавлѥниѥ въ иеrлмэ.
39
І коли виконали все за законом Господнім, повернулися до Галилеї, до міста свого Назарета.
39
и яко же съконьчашасz всz по законU гн7ю. и възвратишасz въ галилею. въ градъ свои. назареfь.
40
Дитя зростало і міцніло духом, сповнюючись премудрости, і благодать Божа була на Ньому.
40
отроча же растzше и крэпляашесz д¦мь. испълняясz бл7гости. блг7дть божия на немь.
41
Щороку батьки Його ходили до Єрусалима на свято Пасхи.
41
и хожаста родителя ѥго. по всz лэта въ иер©лмъ въ праздьникъ пасцэ.
42
І коли було Йому дванадцять років, прийшли вони також за звичаєм до Єрусалима на свято.
42
и ѥгда быc. в7i. лэтэ. въсходzщемъ имъ въ иерсл7мъ. по обычаю праздьника.
43
Як скінчилися дні свята, вони повертались, а Отрок Ісус залишився в Єрусалимі; і не помітили того Йосиф і Мати Його.
43
и коньчавъшемъ дн7и. възвращающемъсz имъ. оста отрокъ iс7 въ иер©лмэ. и не чюста родителя ѥго.
44
Думали, що Він іде з іншими; пройшовши ж день дороги, почали шукати Його серед родичів та знайомих.
44
мнэста же въ дрUжинэ ѥго сUща. придоша дн7е пUть. и искаста ѥго въ рожении и знании.
45
І, не знайшовши Його, повернулись до Єрусалима, шукаючи Його.
45
и не обрэтъша ѥго. възвратистасz въ иер©лмъ. възискающа ѥго.
46
Через три дні знайшли Його в храмі, де Він сидів серед учителів, слухав їх і розпитував;
46
и быc по трьхъ дн7ьхъ. обрэтоста и въ цр7кви сэдzщь. посредэ Uчитель. и послUшающа ихъ. и въпрашающь я.
47
усі, хто слухав Його, дивувалися розуму і відповідям Його.
47
UжасахU же сz вси послUшающии ѥго. w разUмэ и о tвэтэхъ ѥго.
48
І, побачивши Його, здивувалися; і Мати Його сказала Йому: Чадо! Що Ти зробив з нами? Ось батько Твій і Я, вболіваючи, шукали Тебе.
48
и видэвъша и дивистасz ѥмU. и рече къ нѥмU м™и ѥго. чадо. что сътвори намъ тако. се оц7ь твои и азъ скърбzща искаховэ тебе.
49
Він сказав їм: навіщо вам було шукати Мене? Хіба ви не знали, що Я маю бути в тому, що належить Отцю Моєму?
49
и рече къ нима. что яко искаста мене. не вэста ли яко яже сUть оц7а моѥго. въ тэхъ достоить ми быти.
50
Але вони не зрозуміли сказаних Ним слів.
50
и та не разUмэста гlа иже рече има.
51
І Він пішов з ними, і прийшов у Назарет, і корився їм. І Мати Його зберігала всі слова ці в серці Своєму.
51
и съниде съ нима. и приде въ назарефъ. и бэ повинUя има. и м™и ѥго съблюдаше всz гlы сия. въ срд7ци своемъ.
52
Ісус же зростав у премудрості і віком, в любові у Бога і людей.
52
iс7 же растzше. премUдростию и тэлъмь. и блгdтью t б7а и члв7кы.