Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 2
Українською (п. Філарета)
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
1
У ті дні вийшов від кесаря Августа наказ зробити перепис по всій землі.
1
Бы́сть же во дни́ ты́я, изы́де повелѣ́ніє от ке́саря А́вгуста написа́ти всю́ вселе́нную.
2
Цей перепис був перший за правління Квиринія Сирією.
И идя́ху вси́ написа́тися, ко́ждо во сво́й гра́дъ.
4
Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарета, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеєм, бо він був з дому і роду Давидового,
4
Взы́де же и Іо́сифъ от Галіле́и, изъ гра́да Назаре́та, во Іуде́ю, во гра́дъ Дави́довъ, и́же нарица́єтся Виѳлеє́мъ, зане́ бы́ти єму́ от до́му и оте́чества Дави́дова,
5
записатися з Марією, зарученою з ним жінкою, яка була вагітна.
І ось вам знамення: ви знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах.
12
и се́ ва́мъ зна́меніє: обря́щете Младе́нца пови́та, лежа́ща въ я́слехъ.
13
І раптом з’явилося біля ангела численне воїнство небесне, яке славило Бога і викликувало:
13
И внеза́пу бы́сть со А́нгеломъ мно́жество во́й небе́сныхъ, хва́лящихъ Бо́га и глаго́лющихъ:
14
слава у вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління!
14
сла́ва въ вы́шнихъ Бо́гу, и на земли́ ми́ръ, во человѣ́цѣхъ благоволе́ніє.
15
І коли ангели відійшли від них на небо, пастухи сказали один одному: підемо до Вифлеєма і подивимось, що там сталося, про що сповістив нам Господь.
15
И бы́сть, я́ко отидо́ша от ни́хъ на не́бо А́нгели, и человѣ́цы па́стыріє рѣ́ша дру́гъ ко дру́гу: пре́йдемъ до Виѳлеє́ма и ви́димъ глаго́лъ се́й бы́вшій, єго́же Госпо́дь сказа́ на́мъ.
16
І, поспішивши, прийшли і знайшли Марію та Йосифа, і Немовля, Яке лежало в яслах.
16
И пріидо́ша поспѣ́шшеся, и обрѣто́ша Маріа́мь же и Іо́сифа, и Младе́нца лежа́ща во я́слехъ.
17
Побачивши ж, розповіли про те, що було сповіщено їм про Немовля Це.
17
Ви́дѣвше же сказа́ша о глаго́лѣ глаго́ланнѣмъ и́мъ о Отроча́ти Се́мъ.
18
І всі, хто чув, дивувалися тому, що розповідали їм пастухи.
18
И вси́ слы́шавшіи диви́шася о глаго́ланныхъ от па́стырей къ ни́мъ.
19
А Марія зберігала всі слова ці, складаючи в серці Своїм.
19
Маріа́мь же соблюда́ше вся́ глаго́лы сія́, слага́ющи въ се́рдцы Своє́мъ.
20
Пастухи ж повернулися, славлячи і хвалячи Бога за все те, що чули й бачили, як було сказано їм.
20
И возврати́шася па́стыріє, сла́вяще и хва́ляще Бо́га о всѣ́хъ, я́же слы́шаша и ви́дѣша, я́коже глаго́лано бы́сть къ ни́мъ.
21
А як минуло вісім днів, коли належало обрізати Його, дали Йому ім’я Ісус, наречене ангелом ще перед тим, як зачався Він в утробі.
21
И єгда́ испо́лнишася о́смь дні́й, да обрѣ́жутъ Єго́, и нареко́ша и́мя Єму́ Іису́съ, нарече́нноє А́нгеломъ пре́жде да́же не зача́тся во чре́вѣ.
22
І коли настали дні очищення за законом Мойсеєвим, то принесли Його до Єрусалима, щоб поставити перед Господом,
22
И єгда́ испо́лнишася дні́є очище́нія єю́, по зако́ну Моисе́ову, вознесо́ста Єго́ во Ієрусали́мъ, поста́вити Єго́ предъ Го́сподемъ,
23
як написано в законі Господньому, щоб усяка дитина чоловічої статі, яка розкриває утробу, була посвячена Господеві.
І щоб принести в жертву, як сказано в законі Господньому, дві горлиці або двоє голуб’ят.
24
и є́же да́ти же́ртву, по рече́нному въ зако́нѣ Госпо́дни, два́ го́рличища или́ два́ птенца́ голуби́на.
25
Був тоді в Єрусалимі чоловік на ім’я Симеон. Він був муж праведний та благочестивий, що чекав утіхи Ізраїлевої, і Дух Святий був на ньому.
25
И се́, бѣ́ человѣ́къ во Ієрусали́мѣ, єму́же и́мя Симео́нъ: и человѣ́къ се́й пра́веденъ и благочести́въ, ча́я утѣ́хи Ізра́илевы: и Ду́хъ бѣ́ Свя́тъ въ не́мъ.
26
Йому було провіщено Духом Святим, що він не побачить смерти, доки не побачить Христа Господнього.
26
И бѣ́ єму́ обѣ́щано Ду́хомъ Святы́мъ, не ви́дѣти сме́рти, пре́жде да́же не ви́дитъ Христа́ Госпо́дня.
27
І був він приведений Духом у храм. І коли батьки принесли Немовля Ісуса, щоб зробити з Ним за законним звичаєм,
27
И пріи́де Ду́хомъ въ це́рковь. И єгда́ введо́ста роди́теля Отроча́ Іису́са, сотвори́ти и́ма по обы́чаю зако́нному о Не́мъ,
28
він взяв Його на руки, благословив Бога і сказав:
28
и то́й пріє́мъ Єго́ на руку́ своє́ю, и благослови́ Бо́га, и рече́:
29
нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром,
29
ны́нѣ отпуща́єши раба́ Твоєго́, Влады́ко, по глаго́лу Твоєму́, съ ми́ромъ:
30
бо бачили очі мої спасіння Твоє,
30
я́ко ви́дѣстѣ о́чи мои́ спасе́ніє Твоє́,
31
яке Ти приготував перед лицем усіх народів,
31
є́же єси́ уго́товалъ предъ лице́мъ всѣ́хъ люде́й:
32
світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля.
32
свѣ́тъ во открове́ніє язы́комъ, и сла́ву люде́й Твои́хъ Ізра́иля.
33
Йосиф же і Мати Його дивувалися сказаному про Нього.
33
И бѣ́ Іо́сифъ и Ма́ти Єго́ чудя́щася о глаго́лемыхъ о Не́мъ.
34
І благословив їх Симеон і сказав Марії, Матері Його: ось лежить Цей на падіння і на піднесення багатьох в Ізраїлі і на знак сперечання, —
34
И благослови́ я́ Симео́нъ, и рече́ къ Марі́и Ма́тери Єго́: се́ лежи́тъ Се́й на паде́ніє и на воста́ніє мно́гимъ во Ізра́или, и въ зна́меніє пререка́ємо:
35
і Тобі Самій душу пройме меч, — щоб відкрилися помисли багатьох сердець.
35
и Тебѣ́ же Само́й ду́шу про́йдетъ ору́жіє: я́ко да откры́ются от мно́гихъ серде́цъ помышле́нія.
36
Тут була й Анна-пророчиця, дочка Фануїлова, з коліна Асирова, яка досягла глибокої старости, проживши з чоловіком сім років від дівоцтва свого;
36
И бѣ́ А́нна проро́чица, дщи́ Фану́илева, от колѣ́на Аси́рова: сія́ заматорѣ́вши во дне́хъ мно́зѣхъ, жи́вши съ му́жемъ се́дмь лѣ́тъ от дѣ́вства своєго́:
37
вдова вісімдесяти чотирьох років, яка не відходила від храму, постом і молитвою служачи день і ніч.
37
и та́ вдова́ я́ко лѣ́тъ о́смьдесятъ и четы́ре, я́же не отхожда́ше от це́ркве, посто́мъ и моли́твами служа́щи де́нь и но́щь.
38
Прийшовши тієї години, вона славила Господа і говорила про Нього всім, хто чекав спасіння в Єрусалимі.
38
И та́ въ то́й ча́съ приста́вши исповѣ́дашеся Го́сподеви, и глаго́лаше о Не́мъ всѣ́мъ ча́ющымъ избавле́нія во Ієрусали́мѣ.
39
І коли виконали все за законом Господнім, повернулися до Галилеї, до міста свого Назарета.
39
И я́ко сконча́шася вся́ по зако́ну Госпо́дню, возврати́шася въ Галіле́ю, во гра́дъ сво́й Назаре́тъ.
40
Дитя зростало і міцніло духом, сповнюючись премудрости, і благодать Божа була на Ньому.
40
Отроча́ же растя́ше и крѣпля́шеся ду́хомъ, исполня́яся прему́дрости: и благода́ть Бо́жія бѣ́ на Не́мъ.
41
Щороку батьки Його ходили до Єрусалима на свято Пасхи.
41
И хожда́ста роди́теля Єго́ на вся́ко лѣ́то во Ієрусали́мъ въ пра́здникъ Па́схи.
42
І коли було Йому дванадцять років, прийшли вони також за звичаєм до Єрусалима на свято.
42
И єгда́ бы́сть двоюна́десяти лѣ́ту, восходя́щымъ и́мъ во Ієрусали́мъ по обы́чаю пра́здника,
43
Як скінчилися дні свята, вони повертались, а Отрок Ісус залишився в Єрусалимі; і не помітили того Йосиф і Мати Його.
43
и сконча́вшымъ дни́, и возвраща́ющымся и́мъ, оста́ О́трокъ Іису́съ во Ієрусали́мѣ: и не разумѣ́ Іо́сифъ и Ма́ти Єго́:
44
Думали, що Він іде з іншими; пройшовши ж день дороги, почали шукати Його серед родичів та знайомих.
44
мнѣ́вша же Єго́ въ дружи́нѣ су́ща, преидо́ста дне́ пу́ть, и иска́ста Єго́ во сро́дницѣхъ и въ зна́ємыхъ:
45
І, не знайшовши Його, повернулись до Єрусалима, шукаючи Його.
45
и не обрѣ́тша Єго́, возврати́стася во Ієрусали́мъ, взыска́юща Єго́.
46
Через три дні знайшли Його в храмі, де Він сидів серед учителів, слухав їх і розпитував;
46
И бы́сть по тріє́хъ дне́хъ, обрѣто́ста Єго́ въ це́ркви, сѣдя́щаго посредѣ́ учи́телей, и послу́шающаго и́хъ, и вопроша́ющаго и́хъ:
47
усі, хто слухав Його, дивувалися розуму і відповідям Його.
47
ужаса́хуся же вси́ послу́шающіи Єго́ о ра́зумѣ и о отвѣ́тѣхъ Єго́.
48
І, побачивши Його, здивувалися; і Мати Його сказала Йому: Чадо! Що Ти зробив з нами? Ось батько Твій і Я, вболіваючи, шукали Тебе.
48
И ви́дѣвша Єго́, диви́стася: и къ Нему́ Ма́ти Єго́ рече́: Ча́до, что́ сотвори́ на́ма та́ко? Се́ оте́цъ Тво́й и А́зъ боля́ща иска́хома Тебе́.
49
Він сказав їм: навіщо вам було шукати Мене? Хіба ви не знали, що Я маю бути в тому, що належить Отцю Моєму?
49
И рече́ къ ни́ма: что́ я́ко иска́ста Мене́? Не вѣ́ста ли, я́ко въ тѣ́хъ, я́же Отца́ Моєго́, досто́итъ бы́ти Ми́?
50
Але вони не зрозуміли сказаних Ним слів.
50
И та́ не разумѣ́ста глаго́ла, єго́же глаго́ла и́ма.
51
І Він пішов з ними, і прийшов у Назарет, і корився їм. І Мати Його зберігала всі слова ці в серці Своєму.
51
И сни́де съ ни́ма, и пріи́де въ Назаре́тъ: и бѣ́ повину́яся и́ма. И Ма́ти Єго́ соблюда́ше вся́ глаго́лы сія́ въ се́рдцы Своє́мъ.
52
Ісус же зростав у премудрості і віком, в любові у Бога і людей.
52
И Іису́съ преспѣва́ше прему́дростію и во́зрастомъ и благода́тію у Бо́га и человѣ́къ.