Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 1
1
Пророче слово Господа до Ізраїля через Малахію.
1
Бг~осмышле'нїе словесе гн~я на і^и^л~я в рђ'кђ а^гг~ла е^го. положи'те с^е на срDцыX вашиX,
2
Я полюбив вас, говорить Господь. А ви говорите: «у чому явив Ти любов до нас?» — Чи не брат Ісав Якову? — говорить Господь; і однак же Я полюбив Якова,
2
възлюби'хъ в^ы гл~етъ г~ь. и^ рњ'сте, ѓ^ чемъ въꙁлюбиl е^си н^ы. не браT ли б^њ і^са'въ і^а'ковђ, гл~етъ г~ь, и^ возлю'бихъ і^а'кова, а^ і^са'ва въꙁненави'дњхъ.
3
а Ісава зненавидів і віддав гори його на спустошення, і володіння його — шакалам пустелі.
3
и^ ё^чиниX предњ'лы е^го въ и^щеꙁнове'нїе, и^ достоя'нїе е^го въ ны'рища пђсты'нна.
4
Якщо Едом скаже: «ми розорені, але ми відновимо зруйноване», то Господь Саваоф говорить: вони побудують, а Я зруйную, і назвуть їх областю нечестивою, народом, на який Господь прогнівався назавжди.
4
зане` а^ще речеT и^дђме'я разорихся, и^ ѓ^брати'мся и^ въꙁижDемъ ѓ^пђстњвшая е^я`” Си'це гл~етъ г~ь вседръжи'тель, сами въꙁи'ждђтъ, и^ а'з# раꙁорю. и^ нарече'тся и^мъ предњ'лъ беꙁако'нїя, и^ лю'дїе на ня'же ѓ^полчиTся г~ь до' вњка.
5
І побачать це очі ваші, і ви скажете: «звеличився Господь над межами Ізраїля!»
5
и^ ѓ^чеса ваша ви'дяT, и^ в^ы речете, въꙁвели'чися г~ь превы'ше предњ'лъ і^и^л~въ”
6
Син шанує батька і раб — господаря свого; якщо Я батько, те де повага до Мене? і якщо Я Господь, то де благоговіння переді Мною? — говорить Господь Саваоф вам, священики, що знеславлюєте ім’я Моє. Ви говорите: «чим ми знеславлюємо ім’я Твоє?»
6
Сн~ъ сла'витᲆ эTц~а, и^ ра'бъ г~а свое^го ё^бои'тся. т^о а^ще эTц~ъ е^смь а^ꙁъ, т^о гд^њ сла'ва моя. и^ а'ще г~ь е^смь а^ꙁъ, т^о гдњ` е^сть бо'ја^ꙁнь моя`. гл~етъ г~ь вседръжи'тель на' вы сщ~еннїи ѓ^ꙁлобђ'ющеи и^мя мое. и^ рњ'сте, ѓ^ чемъ ѓ^ꙁлоби'хомъ и^мя твое.
7
Ви приносите на жертовник Мій нечистий хліб, а говорите: «чим ми знеславлюємо Тебе?» — Тим, що говорите: «трапеза Господня не варта поваги».
7
принося'ще къ ѓ^лтареви мое^мђ хлњ'бы скве'рны. и^ рњ'сте, ѓ^ чесо'мъ ѓ^скверни'хомᲆ я&. гл~ется вамъ, трапе'ꙁа гн~я ё^ничиже'на е^сть, и^ наDложе'ная бра'шна ё^ничижи'ли е^сте.
8
І коли приносите у жертву сліпе, чи не погано це? або коли приносите кульгаве і хворе, чи не погано це? Піднеси це твоєму князеві; чи буде він задоволений тобою і чи прихильно прийме тебе? — говорить Господь Саваоф.
8
ꙁане` а^ще приведете слњ'по на жрътвђ, не ѕло л^и” и^ а'ще приведете хро'мо ли недђ'жно, т^о не ѕло л^и. приведи е& кн~ѕю свое^мђ е^да` по'иметъ е&, а^ще ѓ^бинет#ся лица твое^го, гл~етъ г~ь вседръжи'тель”
9
Отже, моліться Богу, щоб помилував нас; а коли таке виходить з рук ваших, то чи може Він милостиво приймати вас? — говорить Господь Саваоф.
9
И$ нн~њ ѓ^цы'ститеся прDе лицемъ бг~а вашего, и^ моли'теся е^мђ да поми'лђетъ в^ы. в рђ'ки ваша бы'ша с^и, а^ще ѓ^бинђся ли'ць вашиX, гл~етъ г~ь вседръжи'тель”
10
Краще хто-небудь з вас замкнув би двері, щоб дарма не тримали вогню на жертовнику Моєму. Немає Мого благовоління до вас, — говорить Господь Саваоф, — і приношення з рук ваших неблагоугодно Мені.
10
Зане` и^ эT васъ ꙁатво'рятся две'ри, и^ не въꙁгнњтите` ѓ^лтаре'ви мое^мђ тђне. нњсть во'ля моя въ ваs, гл~етъ г~ь вседержи'тель, и^ жрътвы не прїимђ эT рђ'къ вашихъ.
11
Бо від сходу сонця до заходу велике буде ім’я Моє між народами, і на всякому місці будуть приносити фіміам імені Моєму, чисту жертву; великим буде ім’я Моє між народами, — говорить Господь Саваоф.
11
зане` эT востоk слн~ца и^ до за'падъ е^го и^мя мое` сла'вится в ја^зы'цехъ, и^ на вся'комъ мњ'стњ џемїа'мъ прино'сится и^мени мое^мђ и^ жертва чи'ста. зане` ве'лїе и^мя мое въ ја^ꙁы'цехъ, гл~етъ г~ь вседержи'тель.
12
А ви хулите його тим, що говорите: «трапеза Господня не варта поваги, і здобуток від неї — їжа жалюгідна».
12
вы же скверните е&, гл~юще, трапе'ꙁа гн~я ѓ^скверне'на е^сть, и^ наDлага'ющаяся бра'шна е^го ё^коре'на бы'ша.
13
Притому говорите: «ось скільки праці!» і нехтуєте нею, — говорить Господь Саваоф, — і приносите украдене, кульгаве і хворе, і такої ж властивости приносите хлібний дар: чи можу з благоволінням приймати це з рук ваших? — говорить Господь.
13
и^ рњ'сте, с^и эT стра'сти бы'ша. и^ эTдђнђхъ я&, гл~етъ г~ь вседержи'тель. и^ ё^вњ'си хище'нїя и^ хро'ма и^ ѕло дњ'ющася, и приведо'сте я& на жертвђ, н^о не прїимђ и^хъ эT рђ'къ вашихъ, гл~етᲆ г~ь вседержи'тель.
14
Проклятий неправдивий, у якого у стаді є незіпсований самець, і він дав обітницю, а приносить у жертву Господу пошкоджене: тому що Я Цар великий, і ім’я Моє страшне серед народів.
14
и^ прокля'тъ и^же б^њ си'ленъ и^ б^њ въ ста'дњ е^го мђжескь по'лъ, и^ моли'тва е^го на'нь и^ жре'тъ растлњ'вшая гв~и. ꙁане` цр~ь ве'лїи а^зъ е^смь, гл~етᲆ г~ь вседержи'тель, і^ и^мя мое просвњще'нно въ ја^зы'цеX”
Глава 2
1
Отже, для вас, священики, ця заповідь:
1
И нн~њ ꙁа'повњдь с^и к вамъ сщ~енїи.
2
якщо ви не послухаєтеся і якщо не приймете до серця, щоб воздавати славу імені Моєму, — говорить Господь Саваоф, — то Я пошлю на вас прокляття і прокляну ваші благословення, і вже проклинаю, тому що ви не хочете прикласти до того серця.
2
а^ще не ё^слы'шите, и^ а'ще не положите на срDцыхъ вашихъ да'ти сла'вђ и^мени мое^мђ, гл~етъ г~ь вседержи'тель. и^ послю` на' вы кля'твђ, и^ прокленђ блsвенїе ваше и^ ѓ^кленђ е&. и^ раꙁорю блsвенїе ваше и^ не бђдетъ въ васъ, зане` в^ы не влага'сте въ срDца ваша.
3
Ось, Я відніму у вас плече, і нечистоти розкидаю на обличчя ваші, нечистоти святкових жертв ваших, і викинуть вас разом з ними.
3
с^е а^ꙁъ эTлђчю вамъ ра'мо, і^ и^ски'даю трибђхи лютомыи на лица ваша, трибђхи лю'томыи пра'зDникъ вашихъ, и^ прїимђ в^ы въкђ'пњ”
4
І ви узнаєте, що Я дав цю заповідь для збереження завіту Мого з Левієм, — говорить Господь Саваоф.
4
И$ раꙁђмњете ꙁане` а^ꙁъ г~ь посла'хъ к ва'мъ ꙁа'повњдь сїю, бы'ти ꙁавњтђ мое^мђ къ левљ=томъ, гл~етъ г~ь вседержи'тель.
5
Завіт Мій з ним був завіт життя і миру, і Я дав його йому для страху, і він боявся Мене і благоговів перед ім’ям Моїм.
5
завњтъ мои б^њ с ниM жи'ꙁни и^ ми'рђ. и^ дахъ е^мђ бо'ја^ꙁнїю боја%тися мене, и^ эT лица и^мени мое^го сђмнњтися е^мђ.
6
Закон істини був на вустах його, і неправди не було на язиці його; у мирі і правді він ходив зі Мною і багатьох відвернув від гріха.
6
ꙁако'нъ и%стинны б^њ вᲆ ё^стXњ е^го, и^ непра'вда не ѓ^брњте'ся въ ё^стнахъ е^го. въ ми'ръ и^справля'я и^детъ съ мно'ю, и^ мно'ги ѓ^братиT эT непра'вды.
7
Бо вуста священика повинні зберігати відання, і закону шукають з уст його, тому що він вісник Господа Саваофа.
7
ја%ко ё^стнњ і^е^реѓ^вњ съхраня'ете раꙁђмъ, и^ зако'на възы'щђ эT ё^стъ е^го, ја^ко а^гг~лъ г~а вседръжителя е^сть.
8
Але ви ухилилися з путі цього, для багатьох послужили спокусою у законі, зруйнували завіт Левія, — говорить Господь Саваоф.
8
вы же ё^клони'стеся эT пђтїи, і^ и^знемощьствисте мно'ги эT зако'на, и^стлисте завњтъ левљ=и^нъ, гл~етъ г~ь вседръжи'тель.
9
За те і Я зроблю вас зневаженими і приниженими перед усім народом, оскільки ви не дотримуєтеся шляхів Моїх, лицедієте у ділах закону.
9
и^ а'зъ да'хъ в^ы въ ё^ничижденїе и^ ѓ^слаблены въ вся` ја^ꙁы'ки, зане в^ы не съхрани'сте пђтїи моиX. н^о лица` ѓ^бинђстеся въ ꙁако'нњ.
10
Чи не один у всіх нас Отець? Чи не один Бог створив нас? Чому ж ми віроломно чинимо одне проти одного, порушуючи тим завіт батьків наших?
10
не б~ъ ли е^ді'нъ създа васъ. не эTц~ъ л^и е^ді'нъ всњмъ ва'мъ. чт^о а^ще ѓ^ста'висте ко'ждо бра'та свое^го, ѓ^скверни'ти завњтъ эTц~ь ва'шихᲆ”
11
Віроломно чинить Іуда, і мерзота звершується в Ізраїлі і в Єрусалимі; бо принизив Іуда святиню Господню, яку любив, одружився з дочкою чужого бога.
11
ѓ^ставленъ бы'сть і^ё'да, и^ ме'рзости бы'сть і^и^л~ь и^ і^ерsли'мъ. зане ѓ^скверни і^ё'да ст~ая гн~я ја%же възлюби, и^ нача'токᲆ бо'гомъ чю'ждиM.
12
У того, хто робить це, знищить Господь із наметів Якова того, який пильнує на варті і який відповідає, і який приносить жертву Господу Саваофу.
12
потреби'тᲆ г~ь чл~ка творя'щаго с^и, до'ндеже смирится эT се'лъ і^а'ковль, и^ эT принося'щихъ жрътвђ бг~ђ вседръжи'телю.
13
І ось ще що ви робите: ви примушуєте обливати сльозами жертовник Господа з риданням і воланням, так що Він уже не споглядає більше на приношення і не приймає очищувальної жертви з рук ваших.
13
и^ с^и и%хже ненави'дњхᲆ творя'сте. покрывасте слеза'ми ѓ^лтарь гн~ь, и^ пла'чемъ и^ въꙁдыха'нїемъ эT трђ'довᲆ. е^ще` л^и достоино призрњти на жрътвђ ва'шђ, л^и прїя'ти прїя'тно и^з рђкъ ва'шихᲆ.
14
Ви скажете: «за що?» За те, що Господь був свідком між тобою і дружиною юности твоєї, проти якої ти чинив віроломно, тим часом як вона подруга твоя і законна дружина твоя.
14
и^ рњсте, чесо ра'ди. ја%ко г~ь ꙁасвидᲇтельствова междђ тобо'ю, и^ межDђ жено'ю ю%ности твое'я ю^же пђсти`. и^ т^а ѓ^бњщница твоя`, и^ жена` завᲇтђ твое^мђ.
15
Але чи не зробив того самого один, і в ньому перебував чудовий дух? що ж зробив цей один? він бажав одержати від Бога потомство. Отже, бережіть дух ваш, і ніхто не чини віроломно проти дружини юности своєї.
15
и^ не добрњ сътвори` ѓ^ста'нокъ дх~ђ твое^мђ. и^ рњсте, чесо и%наго про'ситъ б~ъ л^и сњмене. и^ съхрани'теся дх~омъ ва'шимъ, и^ жены` ю%ности свое'я не ѓ^ста'виши.
16
Якщо ти ненавидиш її, відпусти, — говорить Господь Бог Ізраїлів; образа покриє одяг його, — говорить Господь Саваоф; тому пильнуйте за духом вашим і не чиніть віроломно.
16
н^о а^ще възненавидњвъ эTпђстиши ю&, гл~етъ г~ь б~ъ і^и^л~евъ. покры'ет# г~ь нече'стїя помышленїя ва'ша, гл~етъ г~ь вседръжи'тель. и^ съхранитеся дх~омъ свои^мъ, и^ не ѓ^ста'вите совњта,
17
Ви прогнівляєте Господа словами вашими і говорите: «чим прогнівляємо ми Його?» Тим, що говорите: «всякий, хто робить зло, хороший перед очима Господа, і до таких Він благоволить», або: «де Бог правосуддя?»
17
прогнњва'юще б~а сло'весы ва'шими. и^ рњсте, ѓ^ чесомъ прогнњвахомъ е^го. зане` рњсте, вся'къ творя'и зл^о добръ преD гм~ь, и^ ѓ^ тњхъ са'мъ и^ꙁволи'лъ е^сть, и^ гдњ` е^сть б~ъ пра'вдњ”
Глава 3
1
Ось, Я посилаю ангела Мого, і він приготує путь переді Мною, і несподівано прийде у храм Свій Господь, Якого ви шукаєте, і ангел завіту, Якого ви бажаєте; ось, Він іде, — говорить Господь Саваоф.
1
Се^ а^ꙁъ послю` а^гг~ла своего и^ приꙁритъ на пђть предъ лицемъ мои^мᲆ. и^ внеза'пђ прїидетъ въ цр~ковь свою г~ь е^гоже в^ы и%щете, и^ а'гг~лъ ꙁавњта е^гоже в^ы хо'щете. с^е прїидетъ гл~етъ г~ь вседръжи'тель,
2
І хто витримає день пришестя Його, і хто встоїть, коли Він явиться? Бо Він — як вогонь, що розплавляє, і як луг, що очищає,
2
и^ кт^о потръпи'тъ дн~ь прише'ствїа е^го, и^ кт^о посто'итъ въ видњнїи е^го. зане сей въсхо'дитъ ја%ко ѓ'гнь раꙁваренїя, и^ ја%ко мы'ло перђщихᲆ.
3
і сяде переплавляти й очищати срібло, і очистить синів Левія і переплавить їх, як золото і як срібло, щоб приносили жертву Господу в правді.
3
и^ ся'детъ раꙁваря'а и^ ѓ^цыщая ја%ко сребро и^ ја%ко ꙁла'то. и^ ѓ^цы'ститъ сн~ы левљ=и^ны, и^ прелїетъ я& ја%ко ꙁла'то и^ ја%ко сребро`. и^ бђ'дђтъ гв~и принося'ще жрътвђ въ пра'вдђ.
4
Тоді благоприємною буде Господу жертва Іуди та Єрусалима, як у дні давні і як у літа минулі.
4
и^ го'дњ бђдетъ гв~и жрътва і^ё'дова въ і^ерsлимњ ја%коже дн~и вᲇка, и^ ја%коже лњта преDняа.
5
І прийду до вас для суду і буду швидким викривачем чаклунів і перелюбників і тих, які клянуться неправдиво й утримують плату у найманця, пригноблюють удову і сироту, і відштовхують прибульця, і Мене не бояться, — говорить Господь Саваоф.
5
и^ прїидђ к# вамъ на сђдъ, и^ бђдђ свњдњтель ско'ръ на прокаꙁи'теля, и^ на прелюбодњ'ица, и^ на кленђщаяся и^менемъ моиM въ л#жђ, и^ на лиша'щая м#ꙁды нае^мника, и^ на насильствђ'ющая вдови'ца, и^ п#ха'ющая си'рыя, и^ на ё^кланя'ющая сђдъ прише'лца, и^ на не боя'щаяся мене`, гл~етъ вседръжи'тель”
6
Бо Я — Господь, Я не змінююся; тому ви, сини Якова, не знищилися.
6
Зане` а^зъ гь б~ъ вамъ и^ не и^ꙁмњня'юся. и^ в^ы сн~ы і^а'ковли и^ не съдръꙁа'етеся эT грњхъ эTц~ь вашихъ.
7
З днів батьків ваших ви відступили від уставів Моїх і не дотримуєтесь їх; наверніться до Мене, і Я навернуся до вас, — говорить Господь Саваоф. Ви скажете: «як нам навернутися?»
7
ё^клони'сте ꙁако'ны моя и^ не съхрани'сте. ѓ^брати'теся къ мнњ` и^ ѓ^бращђся къ вамъ, гл~тᲆ г~ь вседръжи'тель. и^ рњ'сте, ѓ^ чесоM ѓ^брати'мся.
8
Чи можна людині обкрадати Бога? А ви обкрадаєте Мене. Скажете: «чим обкрадаємо ми Тебе?» Десятиною і приношеннями.
8
е^да` ѓ^больща'етъ чл~къ б~а. ꙁане` в^ы ѓ^больсти'сте м^я. и^ рњ'сте, ѓ^ чесомъ ѓ^больсти'хомъ тя. ја%ко десяти'ны и^ начат#цы с# вами сђть,
9
Прокляттям ви прокляті, тому що ви — весь народ — обкрадаєте Мене.
9
и^ възира'юще в^ы въꙁира'ете на' ня, и^ мене б^о ѓ^больща'ете,
10
Принесіть усі десятини у дім сховища, щоб у домі Моєму була їжа, і хоча б у цьому випробуйте Мене, —- говорить Господь Саваоф: чи не відкрию Я для вас отворів небесних і чи не виллю на вас повне благословення?
10
лњто с^е и^скон#ча'ся. и^ внесо'сте вс^я тяжа'нїя въ сокро'вища, и^ расхище'нїе ни'щаго въ домы ваша. ѓ^братите же ся ѓ^ сеM, гл~етъ г~ь вседръжи'тель. а^ще не эTверꙁђ вамъ хля'бїи нбsныхъ, і^ и^ꙁлїю вамъ блsве'нїе мое до'ндеже ё^довлите'ся.
11
Я для вас забороню тим, що пожирають, знищувати у вас плоди земні, і виноградна лоза на полі у вас не залишиться без плодів своїх, — говорить Господь Саваоф.
11
и^ ра'ꙁньствђ'ю вамъ въ бра'шна, и^ не и^мамъ и^стли'ти ваM пло'дъ ꙁе'мльныX. и^ не и^мђть и^ꙁнемощи ва'мъ виногра'ди се'лнїи, гл~етъ г~ь вседръжи'тель.
12
І блаженними називати будуть вас усі народи, тому що ви будете землею жаданою, — говорить Господь Саваоф
12
и^ ё^бла'жатъ в^ы вс^и ја^ꙁы'цы, ꙁане` бђдете в^ы ꙁемля` и^ꙁволена, гл~етъ г~ь вседръжи'тель”
13
Зухвалі переді Мною слова ваші, — говорить Господь. Ви скажете: «що ми говоримо проти Тебе?»
13
ѓ^тяжчи'сте на' мя словеса ваша, гл~етъ г~ь вседръжи'тель. и^ рњсте, ѓ^ чемъ ѓ^клевета'хомъ на' тя.
14
Ви говорите: «марне служіння Богу, і яка користь, що ми дотримувалися постанов Його і ходили у сумному одязі перед лицем Господа Саваофа?
14
рњсте сђетенъ работая'й б~ђ. и^ чт^о бо'лњ ја%ко съхрани'хомъ съхране'нїя е^го. и^ зане` поидо'хомъ мл~твеницы преD лицемъ г~а вседръжи'теля.
15
І нині ми вважаємо гордовитих щасливими: краще влаштовують себе ті, що чинять беззаконня, і хоч спокушають Бога, але залишаються цілими».
15
и^ нн~њ мы блажи'мъ чю'ждихъ, и^ възижда'ются вс^и творя'щеи беꙁако'нїе. противи'шася бв~и, и^ спаслися сђть.
16
Але ті, що бояться Бога, говорять одне одному: «слухає Господь і чує це, і перед лицем Його пишеться пам’ятна книга про тих, що бояться Господа і шанують ім’я Його».
16
с^е ѓ^клевета'ша боя'щаася г~а ко'ждо къ и^скренемђ свое^мђ, и^ вня'тъ г~ь, и^ ё^слы'ша. и^ написа кни'ги па'мятїи преD собо'ю боя'щиMся г~а и^ говњ'ющимъ и^мени е^го.
17
І вони будуть Моїми, — говорить Господь Саваоф, — власністю Моєю у той день, який Я сотворю, і буду ми́лувати їх, як ми́лує людина сина свого, який служить їй.
17
и^ бђдTђ м^и гл~етъ г~ь вседержи'тель, въ дн~ь ѓ%нъ и^же а^зъ сътворю в# посђжде'нїе, і^ и^зво'лю я& ја%коже и^зволя'етъ чл~къ сн~ъ свои до'брњ рабо'тающь е^мђ”
18
І тоді знову побачите різницю між праведником і нечестивим, між служителем Бога і тим, хто не служить Йому.
18
И$ ѓ^брати'теся и^ ви'дите междђ пра'веDнома, и^ междђ непра'веDникђ. и^ междђ слђжа'щима бв~и, и^ междђ не рабо'тающая е^мђ”
Глава 4
1
Бо ось, прийде день, що палає, як піч; тоді всі гордовиті і ті, що живуть нечестиво, будуть, як солома, і попалить їх грядущий день, — говорить Господь Саваоф, — так що не залишить у них ні кореня, ні гілок.
1
ЈАко с^е дн~ь грядетъ горя` ја%ко пе'щь и^ попа'литъ я&. и^ бђдђтъ вс^и и^ноплемен#ницы, и^ вс^и творя'щеи беꙁако'нїя ја%ко сте'блїе. и^ вож#жеть я& днь гн~ь гряды'и, гл~етъ г~ь вседержи'тель. и не и^мать ѓ^ста'вити и^мъ ко'рени лоꙁа”
2
А для вас, що благоговієте перед ім’ям Моїм, зійде Сонце правди і зцілення у променях Його, і ви вийдете і заграєте, як тельці вгодовані;
2
И$ въсїя'етъ вамъ боя'щимся и^мени мое^го слн~це пра'веDно, і^ и^сцњле'нїе кры'лђ е^го. і^ и^зы'идете и^ въꙁыгра'етеся ја%ко тел#цы эT ё%зъ раꙁдрњше'ни.
3
і будете топтати нечестивих, бо вони будуть порохом під стопами ніг ваших у той день, який Я сотворю, — говорить Господь Саваоф.
3
и^ поперете` беꙁакон#ники, и^ бђ'дђтъ пе'пелъ поD нога'ма вашима, въ дн~ь во'ньже а^ꙁъ сътворю, гл~тъ г~ь вседрᲆжитель”
4
Пам’ятайте закон Мойсея, раба Мого, який Я заповів йому на Хориві для всього Ізраїля, так само як і правила й устави.
4
Помяните ꙁако'нᲆ мољ=сея раба` моего, ја%коже повелњхъ е^мђ вᲆ хоривњ къ всемђ і^ил~ю, повелњ'нїя и ѓ^правда'нїя”
5
Ось, Я пошлю до вас Іллю пророка перед настанням дня Господнього, великого і страшного.
5
И$ с^е а^ꙁъ посыла'ю вамъ і^лїю џеꙁвитянина, прежде прише'ствїя дн~е гн~я великаго и^ просвњще'ннаго,
6
І він наверне серця батьків до дітей і серця дітей до батьків їхніх, щоб Я, прийшовши, не вразив землю прокляттям.
6
и^же ё^стро'итъ срDце эTц~ђ къ сн~ђ, и^ срDце чл~кђ къ и^скренемђ, да не прише'дъ поражю ꙁе'млю гро'бїю”