Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Початок Євангелія Ісуса Христа, Сина Божого.
1
(За? №.) Зачaло є3ђліа ї}са хrтA, сн7а б9іz,
2
Як написано у пророків: ось Я посилаю ангела Мого перед лицем Твоїм, який приготує путь Твою перед Тобою.
2
ћкоже є4сть пи1сано во прbр0цэхъ: сE, ѓзъ посылaю ѓгGла моего2 пред8 лицeмъ твои1мъ, и4же ўгот0витъ пyть тв0й пред8 тоб0ю.
3
Глас вопіющого в пустелі: приготуйте путь Господеві, прямими зробіть стезі Йому.
3
Глaсъ вопію1щагw въ пустhни: ўгот0вайте пyть гDень, пр†вы твори1те стєзи2 є3гw2.
4
Явився Іоан, який хрестив у пустелі і проповідував хрещення на покаяння для відпущення гріхів.
4
Бhсть їwaннъ крестsй въ пустhни и3 проповёдаz кRщeніе покаsніz во tпущeніе грэхHвъ.
5
І виходили до нього з усієї країни Юдейської і єрусалимляни; і всі хрестилися в річці Йордані від нього, сповідаючи гріхи свої.
5
И# и3схождaше къ немY всS їудeйскаz странA и3 їеrли1млzне: и3 крещaхусz вси2 во їoрдaнэ рэцЁ t негw2, и3сповёдающе грэхи2 сво‰.
6
Іоан же носив одяг з верблюжого волоса і пояс шкіряний на стегнах своїх і їв акриди* та дикий мед.
6
Бё же їwaннъ њболчeнъ власы6 велбл{жди, и3 п0zсъ ўсмeнъ њ чреслёхъ є3гw2, и3 kдhй ґкр‡ды и3 мeдъ ди1вій.
7
І проповідував, кажучи: гряде Сильніший за мене слідом за мною, Якому я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінь взуття Його.
7
И# проповёдаше, глаг0лz: грzдeтъ крёплій менє2 в8слёдъ менє2, є3мyже нёсмь дост0инъ прекл0ньсz разрэши1ти ремeнь сапHгъ є3гw2:
8
Я хрестив вас водою, а Він хреститиме вас Духом Святим.
8
ѓзъ ќбw крести1хъ вы2 вод0ю: т0й же кrти1тъ вы2 д¦омъ с™hмъ.
9
І сталось у ті дні, прийшов Ісус із Назарета галилейського і хрестився від Іоана в Йордані.
9
(За? в7.) И# бhсть во џнэхъ днeхъ, пріи1де ї}съ t назарeта галілeйскагw и3 кrти1сz t їwaнна во їoрдaнэ.
10
І коли виходив з води, зараз же побачив Іоан небеса, що розкривалися, і Духа, Який, мов голуб, сходив на Нього.
10
И# ѓбіе восходS t воды2, ви1дэ развод‰щасz небесA и3 д¦а ћкw г0лубz, сходsща нaнь.
11
І голос був з небес: Ти Син Мій Улюблений, в Якому Моє благовоління.
11
И# глaсъ бhсть съ небесE: ты2 є3си2 сн7ъ м0й возлю1бленный, њ нeмже бlговоли1хъ.
12
Негайно після того Дух веде Його в пустелю.
12
И# ѓбіе д¦ъ и3зведE є3го2 въ пустhню.
13
І пробув Він там у пустелі сорок днів, спокушуваний сатаною, і був із звірами; і ангели служили Йому.
13
И# бЁ тY въ пустhни днjй четhредесzть, и3скушaемь сатан0ю, и3 бЁ со ѕвэрьми2: и3 ѓгGли служaху є3мY.
14
Після того ж, як виданий був Іоан, прийшов Ісус до Галилеї, проповідуючи Євангеліє Царства Божого
14
По предaніи же їwaнновэ, пріи1де ї}съ въ галілeю, проповёдаz є3ђліе цrтвіz б9іz
15
і кажучи, що настав час і наблизилося Царство Боже: покайтеся і віруйте в Євангеліє.
15
и3 гlz, ћкw и3сп0лнисz врeмz и3 прибли1жисz цrтвіе б9іе: покaйтесz и3 вёруйте во є3ђліе.
16
Проходячи ж біля моря Галилейського, побачив Симона і Андрія, брата Симонового, що закидали неводи в море, бо вони були рибалками.
16
(За? G.) Ходs же при м0ри галілeйстэмъ, ви1дэ сjмwна и3 ґндрeа брaта (тогw2) сjмwна, вмет†юща мрє1жи въ м0ре: бёста бо ры6барz.
17
І сказав їм Ісус: ідіть за Мною, і Я зроблю, що ви будете ловцями людей.
17
И# речE и4ма ї}съ: пріиди1та в8слёдъ менє2, и3 сотворю2 вaсъ бhти ловц† человёкwмъ.
18
І вони відразу ж, покинувши свої сіті, пішли за Ним.
18
И# ѓбіе њст†вльша мрє1жи сво‰, по нeмъ и3д0ста.
19
І, пройшовши звідтіля трохи, Він побачив Якова Зеведеєвого і Іоана, брата його, які також були у човні, лагодили сіті;
19
И# прешeдъ мaлw tтyду, ўзрЁ їaкwва зеведeова и3 їwaнна брaта є3гw2, и3 т† въ корабли2 стрHzща мрє1жа:
20
і зараз же покликав їх. І вони, залишивши батька свого Зеведея в човні з наймитами, пішли за Ним.
20
и3 ѓбіе воззвA |. И# њст†вльша nтцA своего2 зеведeа въ корабли2 съ нає1мники, по нeмъ и3д0ста.
21
І приходять до Капернаума; і незабаром у суботу увійшов Він у синагогу і навчав.
21
И# внид0ша въ капернаyмъ: и3 ѓбіе въ суббw6ты вшeдъ въ с0нмище, ўчaше.
22
І дивувалися вченню Його; бо Він учив їх, як Такий, що має владу, а не як книжники.
22
И# дивлsхусz њ ў§ніи є3гw2: бё бо ўчS и5хъ ћкw влaсть и3мhй, и3 не ћкw кни1жницы.
23
І був у синагозі їхній чоловік, який мав у собі духа нечистого, і закричав:
23
(За? д7.) И# бЁ въ с0нмищи и4хъ человёкъ въ дyсэ нечи1стэ, и3 воззвA,
24
облиш, що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас! Знаю Тебе, хто Ти, — Святий Божий.
24
глаг0лz: њстaви, что2 нaмъ и3 тебЁ, ї}се назарzни1не; пришeлъ є3си2 погуби1ти нaсъ: вёмъ тS, кто2 є3си2, с™hй б9ій.
25
І заборонив йому Ісус, кажучи: замовкни і вийди з нього.
25
И# запрети2 є3мY ї}съ, гlz: ўмолчи2 и3 и3зhди и3з8 негw2.
26
І стряс його дух нечистий і, скрикнувши гучним голосом, вийшов з нього.
26
И# стрzсE є3го2 дyхъ нечи1стый, и3 возопи2 глaсомъ вели1кимъ, и3 и3зhде и3з8 негw2.
27
І вжахнулися всі так, що один одного питали: що це, що це за нове вчення, що Він владно і духам нечистим наказує, і вони слухаються Його?
27
И# ўжас0шасz вси2, ћкоже стzзaтисz и5мъ къ себЁ, глаг0лющымъ: что2 є4сть сіE; (и3) что2 ў§ніе н0вое сіE, ћкw по w4бласти и3 духовHмъ нечи6стымъ вели1тъ, и3 послyшаютъ є3гw2;
28
І враз розійшлися про Нього чутки по всій країні Галилейській.
28
И#зhде же слyхъ є3гw2 ѓбіе во всю2 странY галілeйску.
29
Вийшовши невдовзі з синагоги, прийшли до господи Симона і Андрія, з Яковом та Іоаном.
29
(За? е7.) И# ѓбіе и3з8 с0нмища и3зшeдше, пріид0ша въ д0мъ сjмwновъ и3 ґндрeовъ, со їaкwвомъ и3 їwaнномъ.
30
Теща ж Симонова лежала в гарячці; і зразу сказали Йому про неї.
30
Тeща же сjмwнова лежaше nгнeмъ жег0ма: и3 ѓбіе глаг0лаша є3мY њ нeй.
31
І, підійшовши, Він підняв її, взявши її за руку; і гарячка зараз же залишила її, і вона почала слугувати їм.
31
И# пристyпль воздви1же ю5, є4мь за рyку є3S: и3 њстaви ю5 џгнь ѓбіе, и3 служaше и5мъ.
32
Надвечір, коли заходило сонце, приносили до Нього всіх недужих і біснуватих.
32
П0здэ же бhвшу, є3гдA захождaше с0лнце, приношaху къ немY вс‰ нед{жныz и3 бэсны6z.
33
І все місто зібралося біля дверей.
33
И# бЁ вeсь грaдъ собрaлсz къ двeремъ.
34
І Він зцілив багатьох, що страждали всякими недугами; вигнав багатьох бісів, і не дозволяв бісам говорити, що вони знають, що Він Христос.
34
И# и3сцэли2 мнHги ѕлЁ стрaждущыz разли1чными нед{ги: и3 бёсы мнHги и3згнA, и3 не њставлsше глаг0лати бёсы, ћкw вёдzху є3го2 хrтA сyща.
35
А вранці, ще затемна, вставши, вийшов і пішов у безлюдне місце і там молився.
35
(За? ѕ7.) И# ќтрw, н0щи сyщей ѕэлw2, востaвъ и3зhде, и3 и4де въ пyсто мёсто, и3 тY мlтву дёzше.
36
І поспішили за Ним Симон і ті, що були з ним,
36
И# гнaша є3го2 сjмwнъ и3 и5же съ ни1мъ:
37
і, знайшовши Його, кажуть Йому: всі Тебе шукають.
37
и3 њбрётше є3го2, глаг0лаша є3мY, ћкw вси2 тебE и4щутъ.
38
Він говорить їм: ходімо в найближчі села та міста, щоб Мені і там проповідувати; бо Я для того прийшов.
38
И# гlа и5мъ: и4демъ въ бли6жніz вє1си и3 грaды, да и3 тaмw проповёмъ: на сіe бо и3зыд0хъ.
39
І Він проповідував у синагогах їхніх по всій Галилеї і виганяв бісів.
39
И# бЁ проповёдаz на с0нмищихъ и4хъ, во всeй галілeи, и3 бёсы и3згонS.
40
Приходить до Нього прокажений і, благаючи Його та падаючи перед Ним на коліна, говорить Йому: якщо хочеш, можеш мене очистити.
40
И# пріи1де къ немY прокажeнъ, молS є3го2 и3 на колBну припадaz пред8 ни1мъ, и3 глаг0лz є3мY, ћкw, ѓще х0щеши, м0жеши мS њчcтити.
41
Ісус, змилосердившись над ним, простягнув руку, доторкнувся до нього і сказав йому: хочу, очисться.
41
Ї}съ же млcрдовавъ, простeръ рyку, коснyсz є3гw2, и3 гlа є3мY: хощY, њчи1стисz.
42
І як тільки сказав, зараз же зійшла з нього проказа, і він став чистим.
42
И# рeкшу є3мY, ѓбіе tи1де t негw2 прокажeніе, и3 чи1стъ бhсть.
43
І, заборонивши йому, негайно відіслав його.
43
И# запрeщь є3мY, ѓбіе и3згнA є3го2:
44
І сказав йому: гляди ж, нікому нічого не кажи, але піди покажись священикові і принеси за очищення твоє, що повелів Мойсей, — на свідчення їм.
44
и3 гlа є3мY: блюди2, никомyже ничесHже рцы2: но шeдъ покажи1сz їерeеви и3 принеси2 за њчищeніе твоE, ±же повелЁ мwmсeй, во свидётелство и5мъ.
45
А він, вийшовши, почав розголошувати і розповідати про подію, яка сталася, так що Ісус не міг уже явно ввійти до міста, але перебував зовні, в безлюдних місцях. І приходили до Нього звідусіль.
45
Џнъ же и3зшeдъ начaтъ проповёдати мн0гw и3 проноси1ти сл0во, ћкоже ктомY не мощи2 є3мY ћвэ во грaдъ вни1ти: но внЁ въ пустhхъ мёстэхъ бЁ. И# прихождaху къ немY tвсю1ду.