Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 2
Українською (п. Філарета)
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
1
Коли через кілька днів знову прийшов до Капернаума, пішла чутка, що Він у домі.
1
И вни́де па́ки въ Капернау́мъ по дне́хъ: и слы́шано бы́сть, я́ко въ дому́ є́сть.
2
Зразу ж зібралося багато людей, так що вже не вміщалися біля дверей, і Він говорив їм слово.
2
И а́біє собра́шася мно́зи, я́коже ктому́ не вмеща́тися ни при две́рехъ: и глаго́лаше и́мъ сло́во.
3
І прийшли до Нього з розслабленим, якого несли четверо.
3
И пріидо́ша къ Нему́ нося́ще разсла́бленна [жи́лами], носи́ма четы́рьми:
4
І, не маючи можливости наблизитись до Нього через народ, розкрили покрівлю дому, де Він був, і, розібравши її, спустили постіль, на якій лежав розслаблений.
4
и не могу́щымъ прибли́житися къ Нему́ наро́да ра́ди, откры́ша покро́въ, идѣ́же бѣ́, и прокопа́вше свѣ́сиша о́дръ, на не́мже разсла́бленный лежа́ше.
Що легше — сказати розслабленому: прощаються тобі гріхи? Чи сказати: встань, візьми постіль свою і ходи?
9
Что́ є́сть удо́бѣє? Рещи́ разсла́бленному: отпуща́ются тебѣ́ грѣси́? Или́ рещи́: воста́ни, и возми́ о́дръ тво́й, и ходи́?
10
Та щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі відпускати гріхи, — говорить розслабленому:
10
Но да увѣ́сте, я́ко вла́сть и́мать Сы́нъ Человѣ́ческій на земли́ отпуща́ти грѣхи́: глаго́ла разсла́бленному:
11
тобі кажу: встань, візьми постіль твою та йди до дому твого.
11
тебѣ́ глаго́лю: воста́ни, и возми́ о́дръ тво́й, и иди́ въ до́мъ тво́й.
12
Він зараз же встав і, взявши постіль, вийшов перед усіма, так що всі дивувались і прославляли Бога, кажучи: ніколи ще такого ми не бачили.
12
И воста́ а́біє, и взе́мъ о́дръ, изы́де предъ всѣ́ми: я́ко диви́тися всѣ́мъ и сла́вити Бо́га, глаго́лющымъ, я́ко николи́же та́ко ви́дѣхомъ.
13
І вийшов Ісус знову до моря; і весь народ пішов до Нього, і учив їх.
13
И изы́де па́ки къ мо́рю: и ве́сь наро́дъ идя́ше къ Нему́, и уча́ше и́хъ.
14
Проходячи, побачив Він Левія Алфеєвого, що сидів на митниці, і сказав йому: йди за Мною. І той, вставши, пішов за Ним.
14
И мимогря́дый ви́дѣ Леві́ю Алфе́ова, сѣдя́ща на мы́тницѣ, и глаго́ла єму́: по Мнѣ́ гряди́. И воста́въ вслѣ́дъ Єго́ и́де.
15
І коли Ісус возлежав у господі його, возлежали з Ним і ученики Його і багато митарів та грішників; бо багато їх було, і вони йшли за Ним.
15
И бы́сть возлежа́щу Єму́ въ дому́ єго́, и мно́зи мытари́ и грѣ́шницы возлежа́ху со Іису́сомъ и со ученики́ Єго́: бя́ху бо мно́зи, и по Не́мъ идо́ша.
16
Книжники й фарисеї, побачивши, що Він їсть з митарями і грішниками, говорили ученикам Його: як це Він їсть і п’є з митарями і грішниками?
16
И кни́жницы и фарісе́є, ви́дѣвше Єго́ яду́ща съ мытари́ и грѣ́шники, глаго́лаху ученико́мъ Єго́: что́ я́ко съ мытари́ и грѣ́шники я́стъ и піє́тъ?
17
Почувши це, Ісус говорить їм: не здорові потребують лікаря, але хворі; Я прийшов покликати не праведників, а грішників до покаяння.
17
И слы́шавъ Іису́съ глаго́ла и́мъ: не тре́буютъ здра́віи врача́, но боля́щіи: не пріидо́хъ призва́ти пра́ведники, но грѣ́шники на покая́ніє.
18
Учні Іоанові та фарисейські постили. Приходять до Нього і кажуть: чому учні Іоанові та фарисейські постять, а Твої ученики не постять?
18
И бя́ху ученицы́ Іоа́нновы и фарісе́йстіи постя́щеся. И пріидо́ша и глаго́лаша Єму́: почто́ ученицы́ Іоа́нновы и фарісе́йстіи постя́тся, а Твои́ ученицы́ не постя́тся?
19
І сказав їм Ісус: чи можуть постити гості весільні, коли з ними жених? Доки з ними жених, не можуть постити.
Прийдуть же дні, коли заберуть від них жениха, і тоді поститимуть у ті дні.
20
пріи́дутъ же дні́є, єгда́ отъи́мется от ни́хъ жени́хъ, и тогда́ постя́тся въ ты́я дни́:
21
І ніхто не пришиває латки з нової тканини до старої одежі: інакше нове відірветься від старого, і ще гірша дірка буде.
21
и никто́же приложе́нія пла́та небѣ́лена пришива́єтъ къ ри́зѣ ве́тсѣ: а́ще ли же ни́, во́зметъ коне́цъ єго́ но́воє от ве́тхаго, и го́рша дира́ бу́детъ:
22
І ніхто не вливає вина молодого в міхи старі: інакше молоде вино прорве міхи, і вино витече, і міхи пропадуть; але вино молоде треба вливати в міхи нові.
22
и никто́же влива́єтъ віна́ но́ва въ мѣ́хи ве́тхи: а́ще ли же ни́, просади́тъ віно́ но́воє мѣ́хи, и віно́ проліє́тся, и мѣ́си поги́бнутъ: но віно́ но́воє въ мѣ́хи но́вы влія́ти [подоба́єтъ].
23
І довелося Йому в суботу проходити через посіви, і ученики Його дорогою почали рвати колоски.
23
И бы́сть мимоходи́ти Єму́ въ суббо́ты сквозѣ́ сѣ́янія, и нача́ша ученицы́ Єго́ пу́ть твори́ти, востерза́юще кла́сы.
24
І фарисеї сказали Йому: дивись, що вони роблять у суботу, чого не слід робити.
24
И фарісе́є глаго́лаху Єму́: ви́ждь, что́ творя́тъ въ суббо́ты, єго́же не досто́итъ?
25
Він сказав їм: невже ви ніколи не читали, що зробив Давид, коли мав потребу, бо зголоднів сам і ті, що були з ним?
25
И То́й глаго́лаше и́мъ: нѣ́сте ли николи́же чли́, что́ сотвори́ Дави́дъ, єгда́ тре́бованіє имѣ́ и взалка́ са́мъ и и́же съ ни́мъ?
26
Як увійшов він у дім Божий за первосвященика Авиафара і їв хліби принесення, яких не повинен їсти ніхто, крім священиків, і дав тим, що були з ним?
26
Ка́ко вни́де въ до́мъ Бо́жій при Авіаѳа́рѣ архієре́и, и хлѣ́бы предложе́нія снѣде́, и́хже не достоя́ше я́сти то́кмо ієре́ємъ, и даде́ и су́щымъ съ ни́мъ?
27
І сказав їм: субота для людини, а не людина для суботи;
27
И глаго́лаше и́мъ: суббо́та человѣ́ка ра́ди бы́сть, а не человѣ́къ суббо́ты ра́ди:
28
тому Син Людський є господар і суботи.
28
тѣ́мже Госпо́дь є́сть Сы́нъ Человѣ́ческій и суббо́тѣ.