Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
І знов увійшов до синагоги. І там був чоловік, який мав усохлу руку.
1
И въниде пакы въ съньмище. и бэ члbвкъ тU и рUкл ѥго бэ сUха.
2
І стежили за Ним, чи не зцілить його в суботу, щоб звинуватити Його.
2
и назираахU ѥго. аще въ сUботU ицэлить ѥго. да възгlють на нь.
3
Він же говорить чоловікові, котрий мав усохлу руку: стань посередині.
3
и гlа члв7кU имUщюUмU сUхU рUкU. стани посредэ ихъ.
4
А їм говорить: чи годиться в суботу добро робити, чи зло робити — душу спасти чи загубити? Вони ж мовчали.
4
и гlа имъ. что достоить въ сUботU. добро ли сътворити. или зло сътворити. дш7ю съпасти ли погUбити. wни же мълчахU.
5
І, глянувши на них з гнівом, засмучений закам’янілістю сердець їхніх, каже чоловікові: простягни руку твою. Він простягнув, і стала рука його здорова, як друга.
5
и възрэвъ на нz съ гнэвъмь. скьрбz о окаменѥнии с®ць ихъ. и гlа члв7кU. простьри рUкU свою. и простре. и Uтвьрдисz рUка ѥго цэла. акы дрUгая.
6
Фарисеї, вийшовши, зразу ж радилися з іродіанами проти Нього, як би погубити Його.
6
И абиѥ ишьдъше фарисеи съ иродианы съвэтъ творэахѭ на нь како и бышz погубили.
7
Але Ісус з учениками Своїми відійшов до моря; і за Ним пішло багато народу з Галилеї, Юдеї,
7
исусъ же отиде съ ученикы своими къ морю. и многъ народъ отъ галилеѩ по нѥмь иде. и отъ иудеѩ
8
з Єрусалима, Ідумеї, з-за Йордану; та з Тира й Сидона, почувши, що Він робив, йшли до Нього у великій кількості.
8
и отъ иерусалима и отъ идумеѩ и съ оного полу иордана и сѫщеи о тµрэ и сидонэ. много мъножьство слышавше ѥлико творэаше придоша къ нѥму.
9
І сказав ученикам Своїм, щоб приготували для Нього човен, через багатолюдність, аби не тіснилися до Нього.
9
и рече ученикомъ своимъ: да ѥсть при нѥмь ладиица народа ради да не сътѫжають ѥму.
10
Бо багатьох Він зцілив, тому ті, які мали рани, кидалися до Нього, щоб торкнутися Його.
10
многы бо исцэли яко нападаахѫ ѥмь хотzще прикоснѫти сz ѥмь ѥлико имэахѫ раны.
11
І духи нечисті, коли бачили Його, падали перед Ним і кричали: Ти Син Божий.
11
и ѥгда видэахѫ и дуси нечистии припадаахѫ къ нѥму и въпияхѫ глаголѭще яко ты ѥси христосъ сынъ божии.
12
Та Він суворо забороняв їм, щоб не робили Його відомим.
12
и много прэщааше имъ да не явэ творzть ѥго.
13
Потім зійшов на гору і покликав до Себе, кого Сам хотів; і прийшли до Нього.
13
и възиде на горѫ и призъва ѩже самъ хотэ и идошz къ нѥму.
14
І обрав з них дванадцять, щоб були з Ним і щоб посилати їх на проповідь,
14
и сътвори дъва на десzте да бѫдѫть съ нимь и да посылаѥть ѩ проповэдати.
15
і щоб вони мали владу зціляти від недуг і виганяти бісів.
15
и имэти область цэлити недѫгы и изгонити бэсы.
16
І поставив Симона, давши йому ім’я Петро,
16
и нарече имz симону петръ.
17
Якова Зеведеєвого та Іоана, брата Якова, давши їм імення Воанергес, тобто «сини громові»,
17
и иакова зеведеова и иоана брата иаковля. и нарече има именэ воанергесъ ѥже ѥсть сына громова.
18
Андрія, Филипа, Варфоломія, Матфея, Фому, Якова Алфеєвого, Фадея, Симона Кананіта
18
и андреа и филипа и варfоломеа и матъfеа и fомѫ и иакова алфеова и fадеа и симона кананеа
19
та Іуду Іскаріотського, який і зрадив Його.
19
и иудѫ искариотьскааго иже и прэдасть и.
20
Приходять у дім; і знову збирається народ, так що їм неможливо було і хліба їсти.
20
и придоша въ домъ и събьрашz сz пакы народи яко не мощи имъ ни хлэба сънэсти.
21
І, почувши, ті, хто був у Нього, пішли взяти Його, бо говорили, що Він не при собі.
21
и слышавъше иже бэахѫ у нѥго изидоша ѩти и. глаголаахѫ бо яко неистовъ ѥсть.
22
А книжники, які прийшли з Єрусалима, говорили, що Він має в Собі Вельзевула і що силою бісівського князя виганяє бісів.
22
и кънижьници низъшьдъшеи отъ иерусалима глаголахѫ яко веельзевулъ имать и яко о кънzзи бэсъ изгонить бэсы.
23
І, покликавши їх, говорив їм притчами: як може сатана виганяти сатану?
23
и призъвавъ ѩ въ притъчахъ глаголааше къ нимъ: како можеть сотона сотонѫ изгонити;
24
Якщо царство розділиться само в собі, не може встояти царство те.
24
и аще царьство на сz раздэлить сz не можеть стати царьство то.
25
І якщо дім розділиться сам у собі, не може встояти дім той.
25
и аще домъ на сz раздэлить сz не можеть стати домъ тъ.
26
І якщо сатана повстав сам на себе і розділився, не може встояти, але прийшов кінець його.
26
и аще сотона въста самъ на сz и раздэли сz не можеть стати нъ коньчинѫ имать.
27
Ніхто, ввійшовши в дім сильного, не може пограбувати речей його, якщо раніш не зв’яже сильного, і тоді розграбує дім його.
27
ни къто же не можеть съсѫдъ крэпъкааго въшьдъ въ домъ ѥго расхытити аще не прэжде крэпъкааго съвzжеть и тъгда домъ ѥго расхытить.
28
Істинно кажу вам: простяться синам людським усі гріхи та хули, якими б вони не хулили;
28
аминь глаголѭ вамъ яко вься отъпустzть сz сыномъ чловэческомъ съгрэшения и власфимиѩ ѥлико аще власфимисаѭть.
29
хто ж хулитиме Духа Святого, тому не буде прощення довіку, але підлягає він вічному осуду.
29
а иже власфимисаѥть на свzтыи духъ не имать отъпущения въ вэкъ нъ повиньнъ ѥсть вэчьнуу му сѫду.
30
Бо ж говорили: в Ньому нечистий дух.
30
занѥ глаголахѫ яко духъ нечистъ имать.
31
Прийшли Мати і брати Його і, стоячи надворі, послали до Нього покликати Його.
31
Приде же мати ѥго и братия и вънэ стоѩще посълашz къ нѥму глашаѭще и.
32
Навколо Нього сидів народ. І сказали Йому: ось Мати Твоя і брати Твої і сестри Твої надворі, шукають Тебе.
32
и сэдэаше о нѥмь народъ. рэшz же ѥму: се мати твоя и братия твоя и сестры твоѩ вънэ ищѫть тебе.
33
І відповів їм: хто мати Моя і брати Мої?
33
и отъвэща имъ глаголѩ: къто ѥсть мати моя ли братия моя;
34
І, поглянувши довкола Себе на тих, що сиділи, сказав: ось мати Моя і брати Мої;
34
и съглzдавъокрьстъ ѥго глагола: се мати моя и братия моя.
35
бо хто творитиме волю Божу, той брат Мій, і сестра Моя, і мати Моя.
35
иже бо аще сътворить волѭ божиѭ сь братъ мои и сестра моя и мати ѥсть.