Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 4
Українською (п. Філарета)
Архангельське Євангеліє, 1092р.
1
І знову почав навчати біля моря; і зібралося до Нього багато народу, так що Він увійшов у човен і сидів на морі; а весь народ був біля моря на землі.
1
И пакы начzтъ при мори учити. и събьра сz къ нѥму народъ мъногъ. яко самъ вълэзъ въ корабль сэдэаше въ мори. и вьсь народъ бэша при мори на земли.
2
І багато вчив їх притчами, і в навчанні Своєму говорив їм:
2
и учааше ѩ притъчами мъного. и глаголааше имъ въ учении своѥмь:
3
слухайте, ось вийшов сівач сіяти;
3
слышите. се изиде сэѩи сэятъ.
4
і, коли сіяв, трапилося, що одне зерно впало при дорозі, і налетіли птахи і видзьобали його.
4
и бысть ѥгда сэяше ова падоша на пѫти и придошz пътицz и позобаша я.
5
Інше ж упало на кам’янисте місце, де небагато було землі; і скоро зійшло, бо земля була неглибока.
5
а другоѥ паде на каменьнэѥмь идеже не имэ землѩ мъногы. и абиѥ прозzбе занѥ не имэаше глѫбины земьныѩ.
6
Коли ж зійшло сонце, зів’яло і, не маючи коріння, засохло.
6
слъньцу же въсиявъшу присвzде. и занѥ не имэаше корения усъше.
7
Ще інше впало в терня; і виросло терня, і заглушило зерно, і воно не дало плоду.
7
и другоѥ паде въ трьнии. и възиде трьниѥ и подави ѥ и плода не дасть.
8
А інше впало на добру землю і дало плід, який зійшов і виріс; і вродило в тридцять, в шістдесят і в стократ.
8
и другоѥ паде на земли добрэи и даяше плодъ въсходz и расты. и приплоди ово три десzти ово шѥсть десzтъ ово съто.
9
І сказав їм: хто має вуха слухати, нехай слухає!
9
и глаголаше: имэѩи уши слышати да слышить.
10
Коли ж залишився на самоті, то ті, що були з Ним разом з дванадцятьма, запитали Його про притчу.
10
ѥгда же бысть ѥдинъ въпросишz и иже бэахѫ о нѥмь съ обэма на десzте притчz.
11
І сказав їм: вам дано знати тайни Царства Божого, а тим, зовнішнім, усе буває в притчах,
11
и глаголаше имъ: вамъ ѥсть дано вэдэти таиная царьствия божия. онэмь же вънэшьниимъ въ притъчахъ вься бываѭтъ.
12
так що вони своїми очима дивляться, і не бачать; своїми вухами чують, і не розуміють, та й не навернуться, щоб відпустились їм гріхи.
12
да видzще видzть и не узьрzть. и слышzще слышzть и не разумэваѭть. еда къгда обратzть сz и отъпустzть сz имъ грэси.
13
І говорить їм: не розумієте цієї притчі? Як же вам зрозуміти всі притчі?
13
и глагола имъ: не вэсте ли притъчz сеѩ и како вьсz притъчz разумэѥте;
14
Сівач слово сіє.
14
сэѩи слово сэѥть.
15
Посіяне при дорозі означає тих, у яких сіється слово, але, як тільки почують слово, зараз же приходить сатана і забирає слово, посіяне в серцях їхніх.
15
си же сѫть яже на пѫти идеже сэѥть сz слово и ѥгда слышzть абиѥ. придеть сотона и отиметь слово сэѥноѥ въ срьдьцихъ ихъ.
16
Так само і посіяне на камені означає тих, які, коли почують слово, зразу з радістю сприймають його,
16
и си такожде сѫть иже на каменьныихъ сэѥми. иже ѥгда слышzть слово абиѥ съ радостиѭ приѥмлѭть ѥ.
17
але не мають у собі кореня і непостійні; а потім, коли настане скорбота або гоніння за слово, відразу спокушаються.
17
и не имѫть корене въ себэ нъ врэменьни сѫть. по томь же бывъши печали ли гонению словесе ради абиѥ съблажняѭь сz.
18
Посіяне між терням означає тих, що слухають слово,
18
а си сѫть сэѥнии въ трьнии слышащеи слово
19
але в яких турботи віку цього, спокуси багатством та інші пожадання, увійшовши в них, заглушують слово, і воно безплідним буває.
19
и печали вэка сего и льсть богатьствия и о прочиихъ похоти въходzщz подавляѭть слово и без плода бываѥть.
20
А посіяне на добрій землі означає тих, що слухають слово і приймають, і приносять плід один у тридцять, другий в шістдесят, інший в стократ.
20
а сии сѫть сэѥнии на добрэ земли иже слышzть слово и приѥмлѭть ѥ и плодzть сz на три десzти и шесть десzтъ и съто.
21
І сказав їм: чи для того приносять світильник, щоб поставити під посудину або під ліжко? Чи не для того, щоб поставити на свічнику?
21
И глаголаше имъ: еда приходить. свэтильникъ да подъ спѫдъмь положенъ бѫдеть ли подъ одръмь; не да ли на свэщьникъ възложать и;.
22
Нема нічого таємного, що не стало б явним, і нічого не буває захованого, що не виявилося б.
22
нэсть бо ни чьто же таино ѥже не явить сz. ни бысть потаѥно нъ да придеть въ явлениѥ.
23
Коли хто має вуха слухати, нехай слухає!
23
иже имать уши слышати да слышить.
24
І сказав їм: дотримуйтесь того, що чуєте: якою мірою міряєте, такою відмірено буде вам, тим, що слухають.
24
и глаголааше имъ: блюдэте сz чьто слышите. въ нѭже мэрѫ мэрите намэрить сz вамъ и приложить сz вамъ слышzщиимъ.
25
Бо хто має, тому дасться; а хто не має, у того відніметься і те, що має.
25
иже бо аще имать дасть сz ѥму а иже не имать и ѥже имать отъиметь сz отъ нѥго.
26
І сказав: Царство Боже подібне до того, як коли чоловік кине насіння в землю;
26
И глаголааше: тако ѥсть царьствиѥ божиѥ якоже аще чловэкъ въмэтаѥтъ сэмz въ землѭ.
27
і чи спить, чи встає вночі та вдень, а насіння сходить і росте, а як — не знає він.
27
и съпить и въстаѥть нощь и дьнь. и сэмz прозzбаѥть и растеть якоже не вэсть онъ.
28
Земля бо сама з себе родить спочатку стебло, потім колос, далі повне зерно в колосі.
28
о себэ бо земля плодить сz прэжде трэвѫ по томь же класъ по томь же и пъшеницѭ въ класэ.
29
Коли ж достигне плід, негайно посилає серп, бо настали жнива.
29
ѥгда же съзрэѥть плодъ абиѥ посълеть сьрпъ яко настоить жzтва.
30
І сказав: до чого уподібнимо Царство Боже? Або якою притчею зобразимо його?
30
и глаголааше: чьсому уподобимъ царьствиѥ божиѥ ли коѥи притъчи приложимъ ѥ;
31
Воно — мов зерно гірчичне, яке, коли сіється в землю, дрібніше за всяке насіння на землі.