Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Тоді приступають до Ісуса єрусалимські книжники та фарисеї і говорять:
1
Тъгда пристѫпиша къ исусови иже бэахѫ въ иерусалимэ кънижьници и фарисеи глаголюще:
2
чому ученики Твої порушують передання старців? Бо не миють рук своїх, коли їдять хліб.
2
по чьто ученици твои прэстѫпаѭть прэданиѥ старьцъ; не умываѭть бо рѫкъ своихъ ѥгда хлэбъ эдzть.
3
Він же сказав їм у відповідь: чому і ви порушуєте заповідь Божу, заради передання вашого?
3
онъ же отъвэщавъ рече имъ: по чьто и вы прэстѫпаѥте заповэдь божию за преданиѥ ваше;
4
Бо Бог заповідав: шануй батька й матір; і хто лихословить на батька чи матір, нехай смертю помре.
4
богъ бо заповэда глаголѩ: чьти отьца и матерь и иже злословитъ отьца ли матерь съмрьтиѭ да умьреть.
5
А ви говорите: якщо хто скаже батькові або матері: дар Богові те, чим би ти від мене скористався,
5
вы же глаголете: иже колижьдо речеть отьцу ли матери: даръ иже колижьдо отъ мене пользевалъ сz ѥси.
6
той може і не шанувати батька свого або матір свою. Таким чином, і ви порушили заповідь Божу переданням вашим.
6
и да не почьтеть отьца своѥго ли матере своеѩ и разористе законъ божии за преданиѥ ваше.
7
Лицеміри! Добре пророкував про вас Ісая, кажучи:
7
лицемэри добрэ пророчьствова о васъ исаия глаголѩ:
8
наближаються до Мене люди ці устами своїми, й устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене;
8
приближаѭть сz мънэ людие си усты своими и устьнами чьтѫть мz а срьдьце ихъ далече отъстоитъ отъ мене.
9
але марно шанують Мене, навчаючи вченням і заповідям людським.
9
въсуѥ же чьтѫть мz учаще учения заповэдии чловэчьскъ.
10
І, покликавши людей, сказав їм: слухайте і розумійте!
10
и призъвавъ народы рече имъ: слышите и разумэите.
11
Не те, що входить в уста, оскверняє людину, а те, що виходить з уст, оскверняє людину.
11
не въходzщеѥ въ уста скврьнить чловэка нъ изъходzщеѥ изъ устъ то скврьнить чловэка.
12
Тоді ученики Його, приступивши, сказали Йому: чи знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?
12
тогда пристѫпльше ученици ѥго рэша ѥму: вэси ли яко фарисеи слышавъше слово съблазниша сz.
13
Він же сказав у відповідь: усяка рослина, яку не насадив Отець Мій Небесний, викоріниться.
13
онъ же отъвэщавъ рече: вьсякъ садъ ѥгоже не сади отьцъ мои небесьныи искоренить сz искорене.
14
Облиште їх: вони — сліпі вожді сліпців, а коли сліпець веде сліпця, то обидва впадуть в яму.
14
останэте ихъ вожди сѫть слэпи слэпьцемъ. слэпьцъ же слэпьца аще водить оба въ ямѫ въпадете сz.
15
Петро ж, відповідаючи, сказав Йому: поясни нам притчу цю.
15
отъвэщавъ же петръ рече ѥму: съкажи намъ притъчѭ сиѭ.
16
Ісус сказав: невже і ви ще не розумієте?
16
исусъ же рече ѥму: ѥдиначе ли и вы без разума ѥсте;
17
Чи ще не зрозуміли, що все, що входить в уста, проходить у черево і виходить геть?
17
не у ли разумэваѥте яко вьсяко ѥже въходить въ уста въ чрэво въмэщаѥть сz и проходъмь исходить.
18
А те, що з уст виходить, від серця виходить; це і оскверняє людину,
18
а исходzщая из устъ отъ срьдьца исходzть и та сквьрнzть чловэка.
19
бо від серця виходять злі помисли, вбивства, перелюбства, любодіяння, злодійство, лжесвідчення, хула.
19
отъ срьдьца бо исходzть помышлѥния зъла убииства прелюбодэяния любодэяния татьбы лъжесвэдэния власфимиѩ.
20
Це те, що оскверняє людину, а немитими руками їсти — не оскверняє людину.
20
си сѫть скврьнzщая чловэка. а ѥже не умъвенама рукама эсти не скврьнить чловэка.
21
І, вийшовши звідти, Ісус пішов у землі Тирські і Сидонські.
21
и ишьдъ tтUдU въниде iс7ъ въ страны тUрьскы и сидоньскы.
22
І ось жінка-хананеянка, вийшовши з тих місць, закричала Йому: помилуй мене, Господи, Сину Давидів, дочка моя тяжко біснується.
22
и се жена хананеиска t прэдэлъ тэхъ. излэзъши възъпи гlющи. помилѫи мz Gи сн7U дв7двъ. дъщи моя зълэ бэсьнUѥтьсz.
23
Але Він не відповідав їй ні слова. І підійшли ученики Його і благали Його: відпусти її, бо кричить нам услід.
23
онъ же не tвэща ѥи словесе. и пристUпльше Uченици ѥго молzхUти и гlюще. tпUсти ю. яко въпиѥть въслэдъ насъ.
24
Він же сказав у відповідь: Я посланий лише до загиблих овець дому Ізраїлевого.
24
онъ же tвэщавъ рече. нэсмь посъланъ тъкъмо. къ овьцzмъ погыбъшиимъ домU изlева.
25
А вона, підійшовши, вклонилася Йому і каже: Господи, допоможи мені.
25
она же поклоньшисz ѥмU гlаше. Gи помози ми.
26
Він же сказав у відповідь: недобре взяти хліб у дітей і кинути псам.
26
онъ же tвэщzвъ рече. нэсть добро отzти хлэба чzдомъ. и поврещи пьсомъ.
27
Вона сказала: так, Господи! Але і пси їдять крихти, що падають зі столу господарів їхніх.
27
она же рече. Gи ибо и пси ѥдzть t крUпиць падающиихъ съ трzпезы ги7и своихъ.
28
Тоді Ісус сказав їй у відповідь: о жінко! Велика віра твоя; нехай буде тобі, як ти хочеш. І зцілилася дочка її у ту ж мить.
28
тъгда tвэщавъ iс7ъ рече ѥи. о жено велика ѥсть вэра твоя. бUди тебе яко же хощеши. исцэлэ дъщи ѥя въ тъ чаc.
29
Ісус пішов звідти і прийшов до моря Галилейського, і, зійшовши на гору, сів там.
29
И пришьдъ отътѫду исусъ иде при мори галилэисцэѥмь и въшьдъ на горѫ сэде ту.
30
І приступило до Нього багато народу, маючи з собою кривих, сліпих, німих, калік і багато інших, і клали їх до ніг Ісусових; і Він зцілив їх.
30
и пристѫпишz къ нѥму народи мънози имѫще съ собоѭ хромы нэмы и слэпы бэдьны и ины мъногы и приврьгошz ѩ къ ногама исусовама и исцэли ѩ.
31
І народ дивувався, бачачи, що німі говорять, каліки стають здоровими, криві ходять і сліпі бачать, і славив Бога Ізраїлевого.
31
яко народу дивити сz. видzще нэмыѩ глаголѭщz бэдьныѩ съдравы и хромыѩ ходzщz и слэпыz видzщz и славлэахѫ бога израилева.
32
Ісус же, покликавши учеників Своїх, сказав їм: шкода Мені людей, що вже три дні перебувають зі Мною і нічого їм їсти; відпустити ж їх голодними не хочу, щоб не ослабли в дорозі.
32
Въ оно+. призъва iс7ъ Uченикы своя. и рече имъ. млrдUя о народэ яко же три дн7и присэдzть мнэ. и не имUть чьто эсти. и tпUстити ихъ не эдъшь не хощю. да не како ослабэють на пѫти.
33
Говорять Йому ученики Його: де ж нам у пустелі взяти стільки хліба, щоб нагодувати стільки народу?
33
гlаша ѥмU Uченици. tкѫдU възьмемъ на пUстэ мэстэ хлэбы. насытити толико народа.
34
Говорить їм Ісус: скільки у вас хлібів? Вони сказали: сім, і трохи риби.
34
и гlа имъ iс7ъ. колико хлэбъ имате. они же рэша семь и мало рыбиць.
35
Тоді звелів народові возлягти на землю.
35
и повелэ народU възлещи на земли.
36
І, взявши сім хлібів та рибу і віддавши хвалу, переломив і дав ученикам Своїм, а ученики — народові.
36
и приѥмъ семь хлэбъ и рыбы. и хвалU въздавъ. прэломль дасть Uченикомъ своимъ. и Uченици народомъ.
37
І їли всі і наситились; і набрали сім повних кошиків залишків,
37
и эшz вьси и насытишzсz. и възzшz избытъкы Uкрѫхъ. семь кошьниць испълнь.
38
а тих, що їли, було чотири тисячі чоловіків, не рахуючи жінок та дітей.
38
и эдUщиихъ бzше четыри тысzщz мUжь. развэ женъ и дэтии.
39
І, відпустивши народ, Він сів у човен і прибув у межі Магдалинські.
39
и tпUщь народы. вълэзе въ корабль. и приде въ прэдэлы магдальскы.