Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 22
Українською (п. Філарета)
Архангельське Євангеліє, 1092р.
1
Ісус, продовжуючи говорити їм притчами, сказав:
1
Рече Gь притъчю сию.
2
Царство Небесне подібне до чоловіка-царя, який справляв весілля синові своєму.
І послав рабів своїх покликати запрошених на весілля; і не схотіли прийти.
3
и посъла рабы своя. призъвати зъваныя на бракъ. и не хотzхU прити.
4
Знову послав інших рабів, говорячи: скажіть званим: ось я приготував мій обід, телят моїх і, що відгодоване, заколоте, і все готове; приходьте на весілля.
4
пакы посъла ины рабы гlz. рьцэте зъваныимъ. се обэдъ мои Uготовахъ. Uньци мои Uпитэнии исколени. и всz готова. придэте на бракъ.
5
Але вони, знехтувавши те, пішли, хто на своє поле, а хто на свої торги.
5
они же не радивъше отидU. овъ на село своѥ. овъ на кUплю свою.
6
Інші ж, схопивши рабів його, скривдили і вбили їх.
6
а прочии имъше рабы ѥго. досадишz имъ и избишz я.
7
Почувши про це, цар розгнівався і, пославши військо своє, винищив тих убивць і спалив місто їхнє.
7
и слышzвъ цrь тъ ражнэвасz. и посълавъ воя своя. погUби Uбиицz ты. и грады ихъ зажьже.
8
Тоді говорить він рабам своїм: весілля готове, а покликані не були достойні.
Отже, ідіть на роздоріжжя і всіх, кого знайдете, кличте на весілля.
9
идэте Uбо на исходищz пUтии. и ѥлико аще обрzщете. призовэте на бракъ.
10
І раби ті, вийшовши на дороги, зібрали всіх, кого тільки знайшли, і злих і добрих; і весілля наповнилося гістьми.
10
и ишьдъше раби на пUть. събьрашz вьсz яже обрэтU. зълыя и добрыя. и испълнишz бракъ възлежащиихъ.
11
Цар, увійшовши подивитись на гостей, побачив там чоловіка, вбраного не у весільний одяг.
11
въшьдъ же цrь. видэ t възлежzщиихъ. видэ тU члв7ка. не обълачена въ одэниѥ брачьноѥ.
12
І каже йому: друже, чому ти ввійшов сюди, не маючи весільного одягу? Він же мовчав.
12
гlа ѥмU дрUже како въниде сэмо. не имыи одэниа брачьнааго. онъ же Uмълчz.
13
Тоді цар сказав слугам: зв’язавши йому руки і ноги, візьміть його і киньте у пітьму непроглядну: там буде плач і скрегіт зубів.
13
тъгда рече цrь слUгамъ. съвzзавъше ѥмU рUцэ и нозэ възьмэте и въвьрзэте и въ тьмU кромэшьнюю. тU бUдеть плачь и скрьжьтъ зѫбомъ.
14
Бо багато покликаних, та мало обраних.
14
мънози бо сUть зъвании мало же избьраныихъ. въ оно+.
15
Тоді фарисеї пішли і радились, як би впіймати Його на слові.
15
съвэтъ сътворишz фарисеи на iс7а да и облъжють словъмь.
16
І посилають до Нього своїх учнів з іродіанами, кажучи: Учителю! Ми знаємо, що Ти справедливий і істинно путі Божої вчиш, і не прагнеш будь-кому догодити, бо не зважаєш ні на яку особу.
16
и посълаша къ немU Uченикы своя. и съ иродияды гlюще. Uчителю вэмъ яко истиньнъ ѥси. пUти б9ию въистинU Uчиши. и не родиши ни о комь же. не зьриши бо на лица чlвкомъ.
17
Отже, скажи нам, як Тобі здається, чи годиться платити подать кесареві, чи ні?
17
рьци Uбо намъ чьто ти сz мьнить. достоино лн ѥсть дати киносъ кэсареви или ни.
18
Ісус же, знаючи їхнє лукавство, сказав: чого спокушаєте Мене, лицеміри?
18
разUмэвъ же iс7ъ лUкавьствия ихъ и рече имъ. чьто мz искUшаѥте Uбокрыти.
19
Покажіть Мені монету, якою платиться податок. Вони принесли Йому динарій.
19
покажэте ми стьглzзь киносьныи. они же принесоша ѥмU пэнzзь.
20
І говорить їм: чиє це зображення і напис?
20
онъ же гlа имъ чии ѥсть образъ сь и написаниѥ.
21
Кажуть Йому: кесаря. Тоді говорить їм: отже, віддавайте кесареве кесареві, а Боже — Богові.
21
гlашz ѥмU кэсаревъ. тогда гlа имъ. въздадите кэсарева кесареви. и б9ия бв7и.
22
Почувши це, вони здивувалися і, залишивши Його, відійшли.
22
и слышzвъше дивишzсz и оставльше и отидошz.
23
В той день приступили до Нього саддукеї, які говорять, що не існує воскресіння, і запитали Його:
23
въ тъ дьнь пристѫпишz къ нѥму садукеи иже глаголѭть не быти въскрэшению и въпросишz и
24
Учителю! Мойсей сказав: коли хто помре, не маючи дітей, то брат його нехай візьме жінку його і відродить потомство брата свого.
24
глаголѭще: учителю моµѶси рече: аще къто умьреть не имы чzдъ да поиметь братъ ѥго женѫ ѥго и въскрэсить сэмz брата своѥго.
25
Було в нас сім братів; перший, одружившись, помер і, не маючи дітей, лишив жінку свою братові своєму.
25
бэ же въ насъ седмь братиѩ и прьвыи ожень сz умрэтъ и не имы сэмене остави женѫ своѭ брату своѥмµ.
26
Так само і другий, і третій, навіть до сьомого.
26
такожде въторыи и третии до седьмааго.
27
А після всіх померла і жінка.
27
послэжде же ихъ вьсэхъ умрэтъ и жена.
28
Отже, після воскресіння, котрого з семи буде вона жінкою? Бо всі мали її.