Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Коли ж Він зійшов з гори, слідом за Ним пішло багато народу.
1
Сшeдшу же є3мY съ горы2, в8слёдъ є3гw2 и3дsху нар0ди мн0зи.
2
І ось підійшов прокажений і, кланяючись Йому, сказав: Господи, коли хочеш, можеш мене очистити.
2
И# сE, прокажeнъ пришeдъ клaнzшесz є3мY, глаг0лz: гDи, ѓще х0щеши, м0жеши мS њчcтити.
3
Ісус, простягши руку, доторкнувся до нього і сказав: хочу, очисться. І він у ту ж мить очистився від прокази.
3
И# простeръ рyку ї}съ, коснyсz є3мY, гlz: хощY, њчи1стисz. И# ѓбіе њчи1стисz є3мY прокaза.
4
І говорить йому Ісус: гляди ж, нікому не розповідай, але піди покажися священикові і принеси дар, який повелів у законі Мойсей, на свідчення їм.
4
И# гlа є3мY ї}съ: ви1ждь, ни комyже повёждь: но шeдъ покажи1сz їерeови и3 принеси2 дaръ, є3г0же повелЁ (въ зак0нэ) мwmсeй, во свидётелство и5мъ.
5
А як увійшов Ісус до Капернаума, підійшов до Нього сотник і благав Його:
5
(За? к7е7.) Вшeдшу же є3мY въ капернаyмъ, приступи2 къ немY с0тникъ, молS є3го2
6
Господи, слуга мій вдома лежить розслаблений і тяжко страждає.
6
и3 глаг0лz: гDи, џтрокъ м0й лежи1тъ въ домY разслaбленъ, лю1тэ страждA.
7
І говорить йому Ісус: Я прийду і зцілю його.
7
И# гlа є3мY ї}съ: ѓзъ пришeдъ и3сцэлю2 є3го2.
8
Сотник же у відповідь сказав: Господи! Я недостойний, щоб Ти увійшов під покрівлю мою; але промов тільки слово, і видужає слуга мій.
8
И# tвэщaвъ с0тникъ, речE (є3мY): гDи, нёсмь дост0инъ, да под8 кр0въ м0й вни1деши: но т0кмw рцы2 сл0во, и3 и3сцэлёетъ џтрокъ м0й:
9
Бо і я — людина підвладна, але, маючи під собою воїнів, кажу одному: іди, і йде; і другому: прийди, і приходить; і слузі моєму: зроби це, і зробить.
9
и4бо ѓзъ человёкъ є4смь под8 влaстію, и3мhй под8 соб0ю в0ины: и3 глаг0лю семY: и3ди2, и3 и4детъ: и3 друг0му: пріиди2, и3 прих0дитъ: и3 рабY моемY: сотвори2 сіE, и3 сотвори1тъ.
10
Почувши це, Ісус здивувався і сказав тим, що йшли за Ним: істинно кажу вам, і в Ізраїлі не знайшов Я такої віри.
10
Слhшавъ же ї}съ, ўдиви1сz, и3 речE грzдyщымъ по нeмъ: ґми1нь гlю вaмъ: ни во ї}ли толи1ки вёры њбрэт0хъ.
11
Кажу ж вам, що багато прийдуть зі сходу й заходу і возляжуть з Авраамом, Ісааком і Яковом у Царстві Небесному;
11
Гlю же вaмъ, ћкw мн0зи t востHкъ и3 з†падъ пріи1дутъ и3 возлsгутъ со ґвраaмомъ и3 їсаaкомъ и3 їaкwвомъ во цrтвіи нбcнэмъ:
12
А сини Царства вигнані будуть у пітьму непроглядну: там буде плач і скрегіт зубів.
12
сhнове же цaрствіz и3згнaни бyдутъ во тмY кромёшнюю: тY бyдетъ плaчь и3 скрeжетъ зубHмъ.
13
І сказав Ісус сотникові: іди, і, як вірував ти, нехай буде тобі. І одужав слуга його в ту ж мить.
13
И# речE ї}съ с0тнику: и3ди2, и3 ћкоже вёровалъ є3си2, бyди тебЁ. И# и3сцэлЁ џтрокъ є3гw2 въ т0й чaсъ.
14
Прийшовши до Петрової господи, Ісус побачив тещу його, що лежала в гарячці,
14
(За? к7ѕ7.) И# пришeдъ ї}съ въ д0мъ петр0въ, ви1дэ тeщу є3гw2 лежaщу и3 nгнeмъ жег0му,
15
і доторкнувся до руки її, і гарячка покинула її; і вона встала і слугувала Йому.
15
и3 прикоснyсz руцЁ є3S, и3 њстaви ю5 џгнь: и3 востA и3 служaше є3мY.
16
Коли ж настав вечір, привели до Нього багатьох біснуватих, і Він вигнав духів словом і зцілив усіх недужих,
16
П0здэ же бhвшу, привед0ша къ немY бBсны мнHги: и3 и3згнA дyхи сл0вомъ и3 вс‰ болsщыz и3сцэли2:
17
щоб справдилося сказане пророком Ісаєю, який говорить: Він узяв на Себе недуги наші і поніс хвороби.
17
да сбyдетсz рэчeнное и3сaіемъ прbр0комъ, глаг0лющимъ: т0й недyги нaшz пріsтъ и3 бwлёзни понесE.
18
А як побачив Ісус довкола Себе багато народу, звелів ученикам відпливти на другий бік.
18
Ви1дэвъ же ї}съ мнHги нар0ды w4крестъ себє2, повелЁ (ўчн7кHмъ) и3ти2 на w4нъ п0лъ.
19
Тоді один книжник, підійшовши, сказав Йому: Учителю, я піду за Тобою, куди б Ти не пішов.
19
И# пристyпль є3ди1нъ кни1жникъ, речE є3мY: ўч™лю, и3дY по тебЁ, ѓможе ѓще и4деши.
20
І каже йому Ісус: лисиці мають нори і птахи небесні — гнізда, Син же Людський не має де голови прихилити.
20
Гlа є3мY ї}съ: ли1си ћзвины и4мутъ, и3 пти6цы небє1сныz гнёзда: сн7ъ же чlвёческій не и4мать гдЁ главы2 подклони1ти.
21
Інший же з учеників Його сказав Йому: Господи! Дозволь мені перше піти і поховати батька мого.
21
Другjй же t ўчн7къ є3гw2 речE є3мY: гDи, повели1 ми прeжде и3ти2 и3 погребсти2 nтцA моего2.
22
Але Ісус сказав йому: іди за Мною і залиш мертвим ховати своїх мерців.
22
Ї}съ же речE є3мY: грzди2 по мнЁ и3 њстaви мeртвыхъ погребсти2 сво‰ мертвецы2.
23
І як увійшов Він у човен, за Ним пішли ученики Його.
23
(За? к7з7.) И# влёзшу є3мY въ корaбль, по нeмъ и3д0ша ўчн7цы2 є3гw2.
24
І ось піднялися хвилі великі на морі, аж човен покривало; Він же спав.
24
И# сE, трyсъ вели1къ бhсть въ м0ри, ћкоже кораблю2 покрывaтисz волнaми: т0й же спaше.
25
Тоді ученики Його, підійшовши до Нього, розбудили Його і сказали: Господи, рятуй нас, гинемо.
25
И# пришeдше ўчн7цы2 є3гw2 возбуди1ша є3го2, глаг0люще: гDи, сп7си1 ны, погибaемъ.
26
І говорить їм: чого ви такі боязкі, маловіри? Відтак, уставши, заборонив вітрам і морю, і настала велика тиша.
26
И# гlа и5мъ: что2 страшли1ви є3стE, маловёри; ТогдA востaвъ запрети2 вётрwмъ и3 м0рю, и3 бhсть тишинA вeліz.
27
Люди ж, дивуючись, говорили: Хто Цей, що і вітри, й море слухають Його?
27
Человёцы же чуди1шасz, глаг0люще: кто2 є4сть сeй, ћкw и3 вётри и3 м0ре послyшаютъ є3гw2;
28
І коли Він прибув на другий бік, до країни Гергесинської, Його зустріли двоє біснуватих, що вийшли з гробниць, дуже люті, так що ніхто не міг пройти тією дорогою.
28
(За? к7}.) И# пришeдшу є3мY на w4нъ п0лъ, въ странY гергеси1нскую, срэт0ста є3го2 двA бBсна t грHбъ и3сход‰ща, лю6та ѕэлw2, ћкw не мощи2 никомY минyти путeмъ тёмъ.
29
І ось вони закричали: що Тобі до нас, Ісусе, Сину Божий? Прийшов Ти сюди передчасно мучити нас.
29
И# сE, возопи1ста глагHлюща: что2 нaма и3 тебЁ, ї}се сн7е б9ій; пришeлъ є3си2 сёмw прeжде врeмене мyчити нaсъ.
30
А віддалік паслося велике стадо свиней.
30
Бsше же далeче t нею2 стaдо свинjй мн0го пас0мо.
31
І біси благали Його: якщо виженеш нас, то пошли нас у стадо свиней.
31
Бёси же молsху є3го2, глаг0люще: ѓще и3зг0ниши ны2, повели2 нaмъ и3ти2 въ стaдо свин0е.
32
І Він сказав їм: ідіть. І вони, вийшовши, пішли у стадо свиней. І ось усе стадо кинулося з кручі в море і втопилось у воді.
32
И# речE и5мъ: и3ди1те. Nни1 же и3зшeдше и3д0ша въ стaдо свин0е: и3 сE, (ѓбіе) ўстреми1сz стaдо всE по брeгу въ м0ре, и3 ўтоп0ша въ водaхъ.
33
Пастухи ж побігли і, прийшовши у місто, розповіли про все і про те, що було з біснуватими.
33
Пасyщіи же бэжaша, и3 шeдше во грaдъ, возвэсти1ша вс‰, и3 њ бэсн0ю.
34
І ось усе місто вийшло назустріч Ісусові; і, побачивши Його, просили, щоб Він відійшов від їхнього краю.
34
И# сE, вeсь грaдъ и3зhде въ срётеніе ї}сови: и3 ви1дэвше є3го2, моли1ша, ћкw дабы2 прешeлъ t предBлъ и4хъ.