Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Горе тим, що задумують беззаконня і на постелях своїх придумують злодіяння, які роблять ранком на світанку, тому що є в руках їхніх сила!
1
Бы́ша помышлѧ́юще трꙋды̀ и҆ дѣ́лающе ѕла̑ѧ на ло́жахъ свои́хъ, и҆ кꙋ́пнѡ со дне́мъ соверша́хꙋ та̑ѧ, поне́же не воздвиго́ша къ бг҃ꙋ рꙋ́къ свои́хъ:
2
Побажають полів і беруть їх силою, домів, — і віднімають їх; оббирають людину і її дім, чоловіка і його спадщину.
2
и҆ жела́хꙋ се́лъ, и҆ гра́блѧхꙋ сиро́тъ, и҆ до́мы ѿима́хꙋ, и҆ расхища́хꙋ мꙋ́жа и҆ до́мъ є҆гѡ̀, и҆ мꙋ́жа и҆ наслѣ́дїе є҆гѡ̀.
3
Тому так говорить Господь: ось, Я думаю навести на цей рід таку біду, якої ви не скинете з шиї вашої, і не будете ходити випроставшись; бо цей час злий.
3
Сегѡ̀ ра́ди сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь: сѐ, а҆́зъ помышлѧ́ю на пле́мѧ сїѐ ѕла̑ѧ, ѿ ни́хже не подви́гнете вы́й ва́шихъ и҆ не по́йдете про́сти внеза́пꙋ, ꙗ҆́кѡ вре́мѧ ѕло̀ є҆́сть.
4
У той день скажуть про вас притчу і будуть плакати гірким плачем і говорити: «ми зовсім зруйновані! наділ народу мого відданий іншим; як повернеться до мене! поля наші вже розділені іноплемінникам».
4
Въ то́й де́нь прїи́метсѧ на вы̀ при́тча, и҆ воспла́четсѧ пла́чь съ пѣ́снїю, глаго́лющь: бѣ́дство пострада́хомъ: ча́сть люді́й мои́хъ и҆змѣ́рисѧ оу҆́жемъ, и҆ не бѣ̀ возбранѧ́ѧй є҆го̀, є҆́же ѿврати́тисѧ: се́ла ва̑ша раздѣлє́на бы́ша.
5
Тому не буде у тебе нікого, хто кинув би жереб для виміру в зібранні перед Господом.
5
Сегѡ̀ ра́ди не бꙋ́детъ тебѣ̀ вме́щꙋщь оу҆́жа въ жре́бїи въ со́нмѣ гдⷭ҇ни.
6
Не пророкуйте, пророки; не пророкуйте їм, щоб не осягло вас нечестя.
6
Не пла́читесѧ слеза́ми, нижѐ да слезѧ́тъ ѡ҆ си́хъ: не ѿве́ржетъ бо оу҆кѡри́зны
7
О, той, що називається домом Якова! хіба умалився Дух Господній? чи такі дії Його? чи не благодійні слова Мої для того, хто чинить справедливо?
7
гл҃ѧй: до́мъ і҆а́кѡвль разгнѣ́ва дх҃ъ гдⷭ҇ень: не сїѧ̑ ли сꙋ́ть начина̑нїѧ є҆гѡ̀; не словеса̀ ли є҆гѡ̀ сꙋ́ть дѡбра̀ съ ни́мъ, и҆ пра́вїи ходи́ша;
8
Народ же, який був колись Моїм, повстав як ворог, і ви віднімаєте як верхній, так і спідній одяг у тих, хто проходить мирно, хто відвертається від війни.
8
И҆ пре́жде лю́дїе моѝ во враждꙋ̀ сопроти́вишасѧ, проти́вꙋ ми́рꙋ своемꙋ̀: ко́жꙋ є҆гѡ̀ ѡ҆дра́ша, є҆́же ѿѧ́ти оу҆пова́нїе, сокрꙋше́нїе ра́тное:
9
Дружин народу Мого ви виганяєте з приємних домів їхніх; у дітей їхніх ви назавжди віднімаєте прикрасу Мою.
9
сегѡ̀ ра́ди старѣ̑йшины люді́й мои́хъ и҆зве́ргꙋтсѧ и҆з̾ домѡ́въ сла́дости своеѧ̀, ѕлы́хъ ра́ди начина́нїй свои́хъ ѿринове́ни бы́ша. Прибли́житесѧ гора́мъ вѣ̑чнымъ:
10
Встаньте і йдіть, бо країна ця не є місце спокою; за нечистоту вона буде розорена і притім жорстоким розоренням.
10
воста́ни и҆ пойдѝ, ꙗ҆́кѡ нѣ́сть тебѣ̀ се́й поко́й: нечистоты̀ ра́ди, и҆стлѣ́сте тлѣ́нїемъ,
11
Якби який-небудь вітрогон видумав неправду і сказав: «я буду проповідувати тобі про вино і сикер», то він і був би бажаним проповідником для цього народу.
11
прогна́стесѧ ни ки́мже гони́ми: дꙋ́хъ поста́ви лжꙋ̀, и҆ска́па тебѣ̀ въ вїно̀ и҆ пїѧ́нство: и҆ бꙋ́детъ, ѿ ка́пли люді́й си́хъ,
12
Неодмінно зберу всього тебе, Якове, неодмінно з’єднаю залишки Ізраїля, об’єднаю їх воєдино, як овець у Восорі, як отару в овечому загоні: зашумлять вони від багатолюдства.
12
собира́емь собере́тсѧ і҆а́кѡвъ со всѣ́ми: прїе́мѧй прїимꙋ̀ ѡ҆ста́вшихъ і҆и҃левыхъ, вкꙋ́пѣ положꙋ̀ возвраще́нїе є҆гѡ̀, а҆́ки ѻ҆́вцы въ ско́рби, ꙗ҆́кѡ па́ствꙋ посредѣ̀ ло́жа и҆́хъ: и҆зско́чатъ ѿ человѣ̑къ.
13
Перед ними піде стіноруйнівник; вони зруйнують перешкоди, увійдуть через ворота і вийдуть ними; і цар їхній піде перед ними, а на чолі їх Господь.
13
Взы́ди просѣче́нїемъ пред̾ лице́мъ и҆́хъ: просѣко́ша, и҆ проидо́ша врата̀, и҆ и҆зыдо́ша и҆́ми. И҆ и҆зы́де ца́рь и҆́хъ пред̾ лице́мъ и҆́хъ, гдⷭ҇ь же во́ждь и҆́хъ бꙋ́детъ.