Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
І буде в останні дні: гора дому Господнього поставлена буде на чолі гір і підніметься над пагорбами, і потечуть до неї народи.
1
И҆ бꙋ́детъ въ послѣ̑днїѧ дни̑ ꙗ҆вле́на гора̀ гдⷭ҇нѧ, оу҆гото́вана над̾ вєрхѝ го́ръ, и҆ вознесе́тсѧ вы́ше холмѡ́въ, и҆ потща́тсѧ къ не́й лю́дїе,
2
І підуть багато народів і скажуть: прийдіть, і зійдемо на гору Господню й у дім Бога Якова, і Він навчить нас шляхів Своїх, і будемо ходити стежками Його, бо від Сиону вийде закон і слово Господнє — з Єрусалима.
2
и҆ прїи́дꙋтъ ꙗ҆зы́цы мно́зи и҆ рекꙋ́тъ: прїиди́те, взы́демъ на го́рꙋ гдⷭ҇ню и҆ въ до́мъ бг҃а і҆а́кѡвлѧ: и҆ пока́жꙋтъ на́мъ пꙋ́ть є҆гѡ̀, и҆ по́йдемъ по стезѧ́мъ є҆гѡ̀: ꙗ҆́кѡ ѿ сїѡ́на и҆зы́детъ зако́нъ, и҆ сло́во гдⷭ҇не и҆з̾ і҆ерⷭ҇ли́ма,
3
І буде Він судити багато народів, і викриє багато племен у далеких країнах; і перекують вони мечі свої на орала і списи свої — на серпи; не підніме народ на народ меча, і не будуть більше вчитися воювати.
3
и҆ разсꙋ́дитъ средѣ̀ люді́й мно́гихъ и҆ и҆з̾ѡбличи́тъ ꙗ҆зы́ки крѣ̑пки да́же до землѝ да́льнїѧ: и҆ раскꙋю́тъ мечы̀ своѧ̑ на ра̑ла и҆ сꙋ̑лицы своѧ̑ на серпы̀, и҆ не ктомꙋ̀ во́зметъ ꙗ҆зы́къ на ꙗ҆зы́къ меча̀, и҆ не наꙋча́тсѧ ксемꙋ̀ воева́ти.
4
Але кожен буде сидіти під своєю виноградною лозою і під своєю смоковницею, і ніхто не буде лякати їх, бо вуста Господа Саваофа вирекли це.
4
И҆ почі́етъ кі́йждо под̾ лозо́ю свое́ю и҆ кі́йждо под̾ смоко́вницею свое́ю, и҆ не бꙋ́детъ оу҆страша́ющагѡ, занѐ оу҆ста̀ гдⷭ҇а вседержи́телѧ гл҃аша сїѧ̑.
5
Бо всі народи ходять, кожний в ім’я свого бога; а ми будемо ходити в ім’я Господа Бога нашого повік.
5
Ꙗ҆́кѡ всѝ лю́дїе по́йдꙋтъ кі́йждо въ пꙋ́ть сво́й, а҆ мы̀ по́йдемъ во и҆́мѧ гдⷭ҇а бг҃а на́шегѡ въ вѣ́къ и҆ далеча́е.
6
У той день, — говорить Господь, — зберу кульгавих і з’єднаю розігнане і тих, на кого Я навів біду.
6
Въ то́й де́нь, гл҃етъ гдⷭ҇ь, соберꙋ̀ сокрꙋше́ннꙋю, и҆ ѿринове́ннꙋю прїимꙋ̀, и҆ и҆̀хже ѿри́нꙋхъ:
7
І зроблю кульгаве залишком і далеко розсіяне сильним народом, і Господь буде царювати над ними на горі Сионі відтепер і довіку.
7
и҆ положꙋ̀ сокрꙋше́ннꙋю во ѡ҆ста́нокъ и҆ ѿринове́ннꙋю въ ꙗ҆зы́къ крѣ́покъ, и҆ воцр҃и́тсѧ гдⷭ҇ь над̾ ни́ми въ горѣ̀ сїѡ́нѣ ѿнн҃ѣ и҆ до вѣ́ка.
8
А ти, вежо стада, пагорбе дочки Сиону! до тебе прийде і повернеться колишнє владарювання, царство — до дочок Єрусалима.
8
И҆ ты̀, сто́лпе па́ствы мглѧ́ный, дщѝ сїѡ́нѧ, къ тебѣ̀ прїи́детъ и҆ вни́детъ вла́сть пе́рваѧ, ца́рство и҆з̾ вавѷлѡ́на дще́ри і҆ерⷭ҇ли́мли.
9
Для чого ж ти нині так голосно волаєш? Хіба немає у тебе царя? Чи не стало у тебе радника, що тебе схопили муки, як ту, що народжує?
9
И҆ нн҃ѣ вскꙋ́ю позна́ла є҆сѝ ѕло̀; не бѣ́ ли тебѣ̀ царѧ̀; и҆лѝ совѣ́тъ тво́й поги́бе, ꙗ҆́кѡ ѡ҆быдо́ша тѧ̀ болѣ̑зни, а҆́ки ражда́ющїѧ;
10
Страждай і мучся болями, дочко Сиону, як та, що народжує, бо нині ти вийдеш з міста і будеш жити у полі, і дійдеш до Вавилона: там будеш спасена, там визволить тебе Господь від руки ворогів твоїх.
10
Болѣ́знꙋй и҆ мꙋжа́йсѧ и҆ приближа́йсѧ, дщѝ сїѡ́нѧ, ꙗ҆́кѡ ражда́ющаѧ: занѐ нн҃ѣ и҆зы́деши и҆з̾ гра́да и҆ всели́шисѧ на по́ли и҆ до́йдеши вавѷлѡ́на: ѿтꙋ́дꙋ и҆з̾и́метъ тѧ̀ и҆ ѿтꙋ́дꙋ и҆зба́витъ тѧ̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й ѿ рꙋкѝ вра̑гъ твои́хъ.
11
А тепер зібралися проти тебе багато народів і говорять: «нехай буде вона осквернена, і нехай надивиться око наше на Сион!»
11
И҆ нн҃ѣ собра́шасѧ на тѧ̀ ꙗ҆зы́цы мно́зи глаго́лющїи: пора́дꙋемсѧ: и҆ воззрѧ́тъ на сїѡ́нъ ѻ҆́чи на́ши.
12
Але вони не знають думок Господніх і не розуміють ради Його, що Він зібрав їх як снопи на току.
12
Сі́и же не разꙋмѣ́ша помышле́нїѧ гдⷭ҇нѧ и҆ не домы́слишасѧ совѣ́та є҆гѡ̀, ꙗ҆́кѡ собра̀ и҆̀хъ а҆́ки снопы̀ гꙋмє́нныѧ.
13
Встань і молоти, дочко Сиону, бо Я зроблю ріг твій залізним і копита твої зроблю мідними, і знищиш багато народів, і присвятиш Господу здобутки їх і багатства їх Владиці всієї землі.
13
Воста́ни и҆ и҆змлатѝ и҆̀хъ, дщѝ сїѡ́нѧ, ꙗ҆́кѡ ро́ги твоѧ̑ положꙋ̀ желѣ̑зны и҆ па́знѡкти твоѧ̑ положꙋ̀ мѣ̑дѧны, и҆ и҆стончи́ши лю́ди мнѡ́ги, и҆ возложи́ши гдⷭ҇еви мно́жество и҆́хъ и҆ крѣ́пость и҆́хъ гдⷭ҇еви всеѧ̀ землѝ.