Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Горе місту крови! все воно повне обману і вбивства; не припиняється у ньому грабіжництво.
1
Q, грaде кровeй, вeсь лжи1вый, п0лнъ непрaвды! не њсsжетсz лови1тва.
2
Чутні ляскіт бича і стукіт коліс, що крутяться, іржання коня і гуркіт колісниці, що скаче.
2
Глaсъ бичeй и3 глaсъ трyса колeсъ, и3 конS текyща и3 колесни1цы шумsщіz,
3
Мчить кіннота, виблискує меч і блищать списи; убитих безліч і купи трупів: немає кінця трупам, спотикаються об трупи їх.
3
и3 к0нника э4дуща, и3 блистaюща мечA и3 блистaющихъ nрyжій, и3 мн0жества ћзвеныхъ и3 тsжкагw падeніz, и3 не бsше концA kзhкwмъ є3S: и3 и3знем0гутъ въ тэлесёхъ свои1хъ t мн0жества блужeніz.
4
Це — за численні блудодіяння розпусниці приємної зовнішности, майстерної у чародійстві, яка блудодіяннями своїми продає народи і чаклуваннями своїми — племена.
4
Блудни1ца добрA и3 пріsтна, начaлница волхвовaній, продаю1щаz kзhки во блужeніи своeмъ и3 племенA въ чародэsніихъ свои1хъ.
5
Ось, Я — на тебе! — говорить Господь Саваоф. І підніму на лице твоє краї одягу твого і покажу народам наготу твою і царствам сором твій.
5
СE, ѓзъ на тS, гlетъ гDь бGъ вседержи1тель, и3 tкрhю з†днzz тво‰ къ лицY твоемY, и3 покажY kзhкwмъ срамотY твою2 и3 цaрствамъ безчeстіе твоE,
6
І закидаю тебе мерзотами, зроблю тебе ганебною і виставлю тебе на позорище.
6
и3 возвeргу на тS њгнушeніе по нечистотaмъ твои6мъ, и3 положy тz въ при1тчу.
7
І буде те, що всякий, побачивши тебе, побіжить від тебе і скаже: «розорена Ниневія! Хто пошкодує за нею? де знайду я утішителів для тебе?»
7
И# бyдетъ, всsкъ ви1дzй тS сни1детъ съ тебє2 и3 речeтъ: њкаsннаz нінеvjа, кто2 постенeтъ по нeй; tкyду взыщY ўтэшeніе є4й;
8
Хіба ти краще за Но-Аммона, що знаходиться між ріками, оточений водою, валом якого було море, і море служило стіною його?
8
Ўгот0вити чaсть, ўстр0ити струнY, ўгот0вити чaсть ґммHну, живyщаz въ рэкaхъ, водA w4крестъ є3S, є4йже начaло м0ре, и3 водA забр†ла є3S:
9
Ефіопія і Єгипет з незлічимою безліччю інших служили йому підкріпленням; копти і лівійці приходили на допомогу тобі.
9
и3 є3fі0піа крёпость є3S и3 є3гЂпетъ, и3 нёсть концA бёгству твоемY: и3 фyдъ и3 лівЂане бhша помHщницы є3S.
10
Але і він переселений, пішов у полон; навіть і немовлята його розбиті на перехрестях усіх вулиць, а щодо знатних його кидали жереб, і всі вельможі його закуті ланцюгами.
10
И# сіS въ преселeніе п0йдетъ плённица, и3 младeнцы є3S разбію1тъ въ начaлэхъ всёхъ путjй є3S, и3 њ всёхъ слaвныхъ є3S вeргутъ жрє1біz, и3 вси2 воевHды є3S свsжутсz п{ты.
11
Так і ти – сп’янієш і сховаєшся; так і ти будеш шукати захисту від ворога.
11
И# ты2 ўпіeшисz и3 бyдеши презрёна, и3 ты2 самA себЁ взhщеши п0мощи t вр†гъ.
12
Усі укріплення твої подібні до смоковниці зі стиглими плодами: якщо труснути їх, то вони впадуть прямо у рот того, хто бажає їсти.
12
Вс‰ твердBли тво‰ ћкw смокви1чіе стрaжу и3мyщее: ѓще поколeблютсz, впадyтъ во ўстA kдyщагw.
13
Ось, і народ твій, як жінки у тебе: ворогам твоїм навстіж відчиняться ворота землі твоєї, вогонь пожере запори твої.
13
СE, лю1діе твои2, ћкw жєны2 въ тебЁ: врагHмъ твои6мъ њтворsєма њтворsтсz вратA земли2 твоеS, и3 поsстъ џгнь верєи2 тво‰.
14
Начерпай води на час облоги; зміцнюй укріплення твої; піди у багно, топчи глину, полагоди піч для випалювання цеглин.
14
В0ду њдержaніz восхи1ти себЁ самA и3 ўтверди2 твердBли тво‰: влёзи въ брeніе и3 попери1сz въ плeвахъ, ўтверди2 пaче плjнfа.
15
Там пожере тебе вогонь, посіче тебе меч, поїсть тебе, як гусінь, хоч би ти розмножилася, як гусінь, розмножилася, як сарана.
15
Тaмw поsстъ тS џгнь, потреби1тъ тS мeчь, поzдsтъ тS ѓки прyзи, и3 њтzгчaеши ѓки мши1ца.
16
Купців у тебе стало більше, ніж зірок на небі; але ця сарана розсіється і полетить.
16
Ўмн0жила є3си2 к{пли тво‰ пaче ѕвёздъ небeсныхъ: мши6цы ўстреми1шасz и3 возлетёша.
17
Князі твої — як сарана, і воєначальники твої — як рої мошок, які під час холоду гніздяться у щілинах стін, і коли зійде сонце, то розлітаються, і не узнаєш місця, де вони були.
17
Возскочи2 ѓки прyгъ смёсникъ тв0й, ѓки ґкрjда восходsщаz на њгрaду въ дeнь студeный: с0лнце взhде, и3 tлетЁ, и3 не познaсz мёсто є3S: лю1тэ и5мъ!
18
Сплять пастирі твої, царю Ассирійський, спочивають вельможі твої; народ твій розсіявся по горах, і немає кому зібрати його.
18
Воздремaшасz пастуси2 твои2, цaрь ґссmрjйскъ ўспи2 си6льныz тво‰, воздвиг0шасz лю1діе твои2 на г0ры, и3 не бsше пріeмлющагw.
19
Немає лікування для рани твоєї, болюча виразка твоя. Усі, хто почув звістку про тебе, будуть плескати у долоні за тебе, бо на кого не простягалася безупинно злість твоя?
19
Нёсть цэльбы2 сокрушeнію твоемY, разгорёсz ћзва твоS: вси2 слhшащіи вёсть твою2 восплeщутъ рукaми њ тебЁ: понeже на кого2 не нaйде ѕл0ба твоS всегдA;