Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 1
1
Пророцтво про Ниневію; книга видінь Наума елкосеянина.
1
Прbр0чество њ нінеvjи: кни1га видёніz наyма сhна є3лкесeева.
2
Господь є Бог ревнитель і месник; месник Господь і страшний у гніві: помщається Господь ворогам Своїм і не пощадить супротивників Своїх.
2
БGъ ревни1въ и3 мстsй гDь, мстsй гDь съ ћростію, гDь мстsй сопостaтwмъ свои6мъ и3 потреблszй сaмъ враги2 сво‰.
3
Господь довготерпеливий і великий могутністю, і не залишає без покарання; у вихорі й у бурі хода Господа, хмара — пил від ніг Його.
3
ГDь долготерпэли1въ, и3 вели1ка крёпость є3гw2, и3 њчищazй не њчи1ститъ гDь: въ скончaніи и3 трyсэ пyть є3гw2, и3 w4блацы прaхъ н0гъ є3гw2:
4
Заборонить Він морю, і воно висихає, і всі ріки вичерпуються; в’яне Васан і Кармил, і блякне цвіт на Ливані.
4
запрещazй м0рю и3 и3зсушazй є5 и3 вс‰ рёки њпустошazй. Ўмaлисz васанjтіда и3 карми1лъ, и3 процвэт†ющаz лівaна њскудёша:
5
Гори трясуться перед Ним, і пагорби тануть, і земля коливається перед лицем Його, і вселенна і всі, що живуть у ній.
5
г0ры потрzс0шасz t негw2, и3 х0лми поколебaшасz, и3 ўжасeсz землS t лицA є3гw2, вселeннаz и3 вси2 живyщіи на нeй.
6
Перед обуренням Його хто встоїть? І хто стерпить полум’я гніву Його? Гнів Його розливається як вогонь; скелі розпадаються перед Ним.
6
T лицA гнёва є3гw2 кто2 постои1тъ; и3 кто2 сопроти1витсz во гнёвэ ћрости є3гw2; ћрость є3гw2 растаевaетъ вл†сти, и3 кaменіе сотр0шасz t негw2.
7
Благий Господь, притулок у день скорботи, і знає тих, що надіються на Нього.
7
Бlгъ гDь терпsщымъ є3го2 въ дeнь скорбёніz, и3 знazй боsщыzсz є3гw2:
8
Але повінню, що все потоплює, зруйнує дощенту Ниневію, і ворогів Його покриє морок.
8
и3 въ пот0пэ пути2 скончaніе сотвори1тъ: востаю1щыz и3 враги2 є3гw2 поженeтъ тмA.
9
Що замишляєте ви проти Господа? Він звершить знищення, і біда вже не повториться,
9
Что2 помышлsете на гDа; скончaніе сaмъ сотвори1тъ, не tмсти1тъ двaжды кyпнw въ ск0рби:
10
бо ті, що сплелися між собою, як терня, і напилися, як п’яниці, вони пожерті будуть зовсім, як суха солома.
10
понeже до њсновaніz своегw2 њлzденёетъ, и3 ѓки блю1щь и3 њплетaющьсz снэдeнъ бyдетъ, и3 ѓки тр0сть сухоты2 полнA.
11
З тебе вийшов той, хто задумав лихе проти Господа, хто склав раду нечестиву.
11
И#з8 тебє2 и3зhдетъ п0мыслъ на гDа ѕлhй, совэщавazй сопрwти1внаz.
12
Так говорить Господь: хоч вони безпечні і численні, але вони будуть посічені і зникнуть; а тебе, хоч Я обтяжував, більше не буду обтяжувати.
12
Сі‰ гlетъ гDь: њбладazй водaми мн0гими, и3 си1це разстyпzтсz, и3 слyхъ тв0й не ўслhшитсz ктомY:
13
І нині Я розіб’ю ярмо його, яке лежить на тобі, і пута твої розірву.
13
и3 нн7э сокрушY жeзлъ є3гw2 t тебє2 и3 ќзы тво‰ раст0ргну.
14
А про тебе, Ассуре, Господь визначив: не буде більше сімені з твоїм ім’ям; з дому бога твого знищу ідолів і кумирів; приготую тобі у ньому могилу, тому що ти будеш у ганьбі.
14
И# заповёсть њ тебЁ гDь, не разсёетсz t и4мене твоегw2 ктомY: t д0му бGа твоегw2 потреблю2 и3зв†zннаz и3 слі‰ннаz положY гр0бъ тв0й, ћкw ск0ри (є3стE).
15
Ось, на горах — стопи благовісника, який сповіщає мир: святкуй, Юдеє, свята твої, виконуй обітниці твої, бо не буде більше проходити тобою нечестивий: він зовсім знищений.
15
СE, на горaхъ н0ги благовэствyющагw и3 возвэщaющагw ми1ръ: прaзднуй, їyдо, прaздники тво‰, воздaждь њбёты тво‰, занE не приложaтъ ктомY є4же проити2 сквозЁ тебE во њбетшaніе: скончaсz и3 и3звeржесz.
Глава 2
1
Піднімається на тебе руйнівник: охороняй твердині, стережи дорогу, зміцни стегна, збирайся із силами.
1
Взhде вдыхazй въ лицE твоE, teмлzй t њскорблeніz: ўсмотри2 пyть, ўкрэпи2 чрє1сла, возмужaй крёпостію ѕэлw2:
2
Бо відновить Господь велич Якова, як велич Ізраїля, тому що спустошили їх спустошувачі і виноградне гілля їх знищили.
2
понeже tврати2 гDь ўкори1зну їaкwвлю, ћкоже ўкори1зну ї}леву: занE њтрzсaющіи њтрzс0ша | и3 л0зы и4хъ растли1ша.
3
Щит героїв його красний; воїни його в одежах багряних; вогнем блищать колісниці у день приготування до бою, і ліс списів хвилюється.
3
Nр{жіz си1лы и4хъ t человBкъ, мyжы си6льныz и3грaющыz во nгни2: брwзды2 колесни1цъ и4хъ въ дeнь ўгот0ваніz є3гw2, и3 кHнницы возмzтyтсz на путeхъ,
4
По вулицях мчать колісниці, гримлять на площах; блиск від них, як від вогню; блищать, як блискавка.
4
и3 смzтyтсz колєсни1цы и3 сплетyтсz на ст0гнахъ: ви1дъ и4хъ ћкw свэщы2 џгнєнны, и3 ћкw м0лніz протекaющаz.
5
Він викликає хоробрих своїх, але вони спотикаються на ходу своєму; поспішають на стіни міста, але облога вже влаштована.
5
И# помzнyтсz старBйшины и4хъ, и3 побёгнутъ въ дeнь, и3 и3знем0гутъ въ пути2 своeмъ, и3 потщaтсz на забр†ла є3гw2, и3 ўгот0вzтъ прє1дніz стражбы6 сво‰.
6
Річкові ворота відчиняються, і палац руйнується.
6
ВратA гр†днаz tверз0шасz, и3 ц†рства пад0ша, и3 и3мёніе tкрhсz.
7
Вирішено: вона буде оголена і відведена у полон, і рабині її будуть стогнати як голуби, б’ючи себе у груди.
7
Сіs же восхождaше, и3 рабы6ни є3S ведsхусz, ћкw голуби6цы воркyющz въ сердцaхъ свои1хъ:
8
Ниневія з часу існування свого була як ставок, повний води, а вони біжать. «Стійте, стійте!» Але ніхто не оглядається.
8
и3 нінеvjа, ѓки купёль воднaz в0ды є3S, и3 тjи бэжaще не стaша, и3 не бЁ взирaющагw.
9
Розкрадайте срібло, розкрадайте золото! немає кінця запасам усякого дорогоцінного начиння.
9
Расхищaху сребро2, расхищaху злaто, и3 не бsше концA и3мёніz є3S: њтzготи1шасz пaче всёхъ сосyдwвъ вожделBннаz є3S.
10
Розграбована, спустошена і розорена вона, — і тане серце, коліна трясуться; у всіх у стегнах сильний біль, і лиця у всіх потемніли.
10
И#стрzсeніе и3 вострzсeніе, и3 воскипёніе и3 сeрдца сокрушeніе, и3 разслаблeніе колёнъ и3 бwлёзни по всBмъ чрeслwмъ, и3 лицE всёхъ, ѓки њпалeніе котлA.
11
Де тепер лігво левів і те пасовище для левенят, по якому ходили лев, левиця і левеня, і ніхто не лякав їх, —
11
ГдЁ є4сть витaлище львHвъ и3 пaжить сyщаz льви1чищємъ; кaмw и4де лeвъ, є4же влёзти тaмw льви1чищу, и3 не бsше ўстрашaющагw.
12
лев, який викрадає для насичення левенят своїх, і який задушує для левиць своїх, і який наповнює здобиччю печери свої і лігва свої викраденим?
12
Лeвъ восхи1ти довHлнаz льви1чищємъ свои6мъ и3 ўдави2 льви1цамъ свои6мъ, и3 нап0лни лови1твы гнэздо2 своE и3 витaлище своE похищeніz.
13
Ось, Я — на тебе! — говорить Господь Саваоф. І спалю у диму колісниці твої, і меч пожере левенят твоїх, і знищу з землі здобич твою, і не буде більше чутний голос послів твоїх.
13
СE, ѓзъ на тS, гlетъ гDь вседержи1тель, и3 пожгY дhмомъ мн0жество твоE, и3 львы2 тво‰ поsстъ nрyжіе: и3 потреблю2 t земли2 лови1тву твою2, и3 не ўслhшатсz ктомY дэлA тво‰.
Глава 3
1
Горе місту крови! все воно повне обману і вбивства; не припиняється у ньому грабіжництво.
1
Q, грaде кровeй, вeсь лжи1вый, п0лнъ непрaвды! не њсsжетсz лови1тва.
2
Чутні ляскіт бича і стукіт коліс, що крутяться, іржання коня і гуркіт колісниці, що скаче.
2
Глaсъ бичeй и3 глaсъ трyса колeсъ, и3 конS текyща и3 колесни1цы шумsщіz,
3
Мчить кіннота, виблискує меч і блищать списи; убитих безліч і купи трупів: немає кінця трупам, спотикаються об трупи їх.
3
и3 к0нника э4дуща, и3 блистaюща мечA и3 блистaющихъ nрyжій, и3 мн0жества ћзвеныхъ и3 тsжкагw падeніz, и3 не бsше концA kзhкwмъ є3S: и3 и3знем0гутъ въ тэлесёхъ свои1хъ t мн0жества блужeніz.
4
Це — за численні блудодіяння розпусниці приємної зовнішности, майстерної у чародійстві, яка блудодіяннями своїми продає народи і чаклуваннями своїми — племена.
4
Блудни1ца добрA и3 пріsтна, начaлница волхвовaній, продаю1щаz kзhки во блужeніи своeмъ и3 племенA въ чародэsніихъ свои1хъ.
5
Ось, Я — на тебе! — говорить Господь Саваоф. І підніму на лице твоє краї одягу твого і покажу народам наготу твою і царствам сором твій.
5
СE, ѓзъ на тS, гlетъ гDь бGъ вседержи1тель, и3 tкрhю з†днzz тво‰ къ лицY твоемY, и3 покажY kзhкwмъ срамотY твою2 и3 цaрствамъ безчeстіе твоE,
6
І закидаю тебе мерзотами, зроблю тебе ганебною і виставлю тебе на позорище.
6
и3 возвeргу на тS њгнушeніе по нечистотaмъ твои6мъ, и3 положy тz въ при1тчу.
7
І буде те, що всякий, побачивши тебе, побіжить від тебе і скаже: «розорена Ниневія! Хто пошкодує за нею? де знайду я утішителів для тебе?»
7
И# бyдетъ, всsкъ ви1дzй тS сни1детъ съ тебє2 и3 речeтъ: њкаsннаz нінеvjа, кто2 постенeтъ по нeй; tкyду взыщY ўтэшeніе є4й;
8
Хіба ти краще за Но-Аммона, що знаходиться між ріками, оточений водою, валом якого було море, і море служило стіною його?
8
Ўгот0вити чaсть, ўстр0ити струнY, ўгот0вити чaсть ґммHну, живyщаz въ рэкaхъ, водA w4крестъ є3S, є4йже начaло м0ре, и3 водA забр†ла є3S:
9
Ефіопія і Єгипет з незлічимою безліччю інших служили йому підкріпленням; копти і лівійці приходили на допомогу тобі.
9
и3 є3fі0піа крёпость є3S и3 є3гЂпетъ, и3 нёсть концA бёгству твоемY: и3 фyдъ и3 лівЂане бhша помHщницы є3S.
10
Але і він переселений, пішов у полон; навіть і немовлята його розбиті на перехрестях усіх вулиць, а щодо знатних його кидали жереб, і всі вельможі його закуті ланцюгами.
10
И# сіS въ преселeніе п0йдетъ плённица, и3 младeнцы є3S разбію1тъ въ начaлэхъ всёхъ путjй є3S, и3 њ всёхъ слaвныхъ є3S вeргутъ жрє1біz, и3 вси2 воевHды є3S свsжутсz п{ты.
11
Так і ти – сп’янієш і сховаєшся; так і ти будеш шукати захисту від ворога.
11
И# ты2 ўпіeшисz и3 бyдеши презрёна, и3 ты2 самA себЁ взhщеши п0мощи t вр†гъ.
12
Усі укріплення твої подібні до смоковниці зі стиглими плодами: якщо труснути їх, то вони впадуть прямо у рот того, хто бажає їсти.
12
Вс‰ твердBли тво‰ ћкw смокви1чіе стрaжу и3мyщее: ѓще поколeблютсz, впадyтъ во ўстA kдyщагw.
13
Ось, і народ твій, як жінки у тебе: ворогам твоїм навстіж відчиняться ворота землі твоєї, вогонь пожере запори твої.
13
СE, лю1діе твои2, ћкw жєны2 въ тебЁ: врагHмъ твои6мъ њтворsєма њтворsтсz вратA земли2 твоеS, и3 поsстъ џгнь верєи2 тво‰.
14
Начерпай води на час облоги; зміцнюй укріплення твої; піди у багно, топчи глину, полагоди піч для випалювання цеглин.
14
В0ду њдержaніz восхи1ти себЁ самA и3 ўтверди2 твердBли тво‰: влёзи въ брeніе и3 попери1сz въ плeвахъ, ўтверди2 пaче плjнfа.
15
Там пожере тебе вогонь, посіче тебе меч, поїсть тебе, як гусінь, хоч би ти розмножилася, як гусінь, розмножилася, як сарана.
15
Тaмw поsстъ тS џгнь, потреби1тъ тS мeчь, поzдsтъ тS ѓки прyзи, и3 њтzгчaеши ѓки мши1ца.
16
Купців у тебе стало більше, ніж зірок на небі; але ця сарана розсіється і полетить.
16
Ўмн0жила є3си2 к{пли тво‰ пaче ѕвёздъ небeсныхъ: мши6цы ўстреми1шасz и3 возлетёша.
17
Князі твої — як сарана, і воєначальники твої — як рої мошок, які під час холоду гніздяться у щілинах стін, і коли зійде сонце, то розлітаються, і не узнаєш місця, де вони були.
17
Возскочи2 ѓки прyгъ смёсникъ тв0й, ѓки ґкрjда восходsщаz на њгрaду въ дeнь студeный: с0лнце взhде, и3 tлетЁ, и3 не познaсz мёсто є3S: лю1тэ и5мъ!
18
Сплять пастирі твої, царю Ассирійський, спочивають вельможі твої; народ твій розсіявся по горах, і немає кому зібрати його.
18
Воздремaшасz пастуси2 твои2, цaрь ґссmрjйскъ ўспи2 си6льныz тво‰, воздвиг0шасz лю1діе твои2 на г0ры, и3 не бsше пріeмлющагw.
19
Немає лікування для рани твоєї, болюча виразка твоя. Усі, хто почув звістку про тебе, будуть плескати у долоні за тебе, бо на кого не простягалася безупинно злість твоя?
19
Нёсть цэльбы2 сокрушeнію твоемY, разгорёсz ћзва твоS: вси2 слhшащіи вёсть твою2 восплeщутъ рукaми њ тебЁ: понeже на кого2 не нaйде ѕл0ба твоS всегдA;