Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Народ став нарікати вголос на Господа; і Господь почув, і запалав гнів Його, і загорівся у них вогонь Господній, і начав знищувати край стану.
1
И# бhша лю1діе р0пщуще зл†z пред8 гDемъ: и3 слhша гDь и3 разгнёвасz гнёвомъ, и3 разгорёсz въ ни1хъ џгнь t гDа и3 потреби2 чaсть нёкую t полкA.
2
І заволав народ до Мойсея; і помолився Мойсей Господу, і затих вогонь.
2
И# возопи1ша лю1діе къ мwmсeю: и3 помоли1сz мwmсeй къ гDу, и3 престA џгнь.
3
І нарекли ім’я місцю цьому: Тавера*, тому що загорівся у них вогонь Господній.
3
И# прозвaсz и4мz мёсту томY запалeніе: ћкw разгорёсz въ ни1хъ џгнь t гDа.
4
Прибульці між ними стали виявляти примхи; а з ними і сини Ізраїлеві сиділи і плакали й говорили: хто нагодує нас м’ясом?
4
И# џбщій нар0дъ и4же въ ни1хъ похотёша похотёніемъ: и3 сёдше плaкахусz сhнове ї}лєвы и3 рек0ша: кт0 ны напитaетъ мsсы;
5
Ми пам’ятаємо рибу, яку в Єгипті ми їли задарма, огірки і дині, і цибулю, і ріпчасту цибулю і часник;
5
помzнyхомъ ры6бы, ±же kд0хомъ въ земли2 є3гЂпетстэй тyне, и3 nгурцы2 и3 ды6ни, лyкъ и3 червлeный лyкъ и3 чесн0къ:
6
а нині душа наша знемагає; нічого нема, тільки манна в очах наших.
6
нн7э же душA нaша и3зс0хла, ничт0же т0чію мaнна пред8 nчи1ма нaшима.
7
Манна ж була подібна коріандровому насінню, на вигляд, як бдолах;
7
Мaнна же бsше ѓки сёмz коріaндрово, и3 ви1дъ є3S ћкw ви1дъ крmстaлла:
8
народ ходив і збирав її, і молов у жорнах або товк у ступі, і варив у казані, і робив із неї коржі; смак же її подібний був до смаку коржів з єлеєм.
8
и3 и3схождaху лю1діе и3 собирaху, и3 мелsху въ жeрновахъ и3 толцaху въ стyпахъ, и3 варsху въ горшкaхъ и3 творsху и3з8 неS потрeбники: и3 бsше вкyсъ є3S, ћкw вкyсъ муки2 прsжены съ є3лeемъ:
9
І коли роса сходила на стан уночі, тоді сходила на нього і манна.
9
и3 є3гдA схождaше росA на п0лкъ н0щію, схождaше мaнна нaнь.
10
Мойсей чув, що народ плаче в сімействах своїх, кожен біля дверей намету свого; і сильно запалав гнів Господній, і прикро було Мойсеєві.
10
И# ўслhша мwmсeй плaчущихсz и5хъ въ с0нмэхъ свои1хъ, коег0ждо и4хъ пред8 свои1ми двeрьми: и3 разгнёвасz гDь гнёвомъ ѕэлw2, и3 пред8 мwmсeомъ бsше ѕло2.
11
І сказав Мойсей Господу: для чого Ти мучиш раба твого? і чому я не знайшов милости перед очима Твоїми, що Ти поклав на мене тягар усього народу цього?
11
И# речE мwmсeй ко гDу: вскyю њѕл0билъ є3си2 рабA твоего2; и3 почто2 не њбрэт0хъ блгdти пред8 тоб0ю, є4же возложи1ти ўстремлeніе людjй си1хъ на мS;
12
хіба я носив в утробі весь народ цей, і хіба я народив його, що Ти говориш мені: неси його на руках твоїх, як нянька носить дитину, в землю, що Ти з клятвою обіцяв батькам його?
12
є3дA ѓзъ во ўтр0бэ зачaхъ вс‰ лю1ди сі‰; и3ли2 ѓзъ роди1хъ |; ћкw гlеши ми2: возми2 и5хъ въ нBдра тво‰, ћкоже дои1лица н0ситъ дwи1мыz, въ зeмлю, є4юже клsлсz є3си2 nтцє1мъ и4хъ:
13
звідки мені взяти м’яса, щоб дати всьому народу цьому? бо вони плачуть переді мною і говорять: дай нам їсти м’яса.
13
tкyду мнЁ мzсA дaти всBмъ лю1демъ си6мъ; ћкw плaчутъ на мS, глаг0люще: дaждь нaмъ мzсA, да kди1мъ:
14
Я один не можу нести весь народ цей, тому що він важкий для мене;
14
не возмогY ѓзъ є3ди1нъ води1ти людjй си1хъ, ћкw тsжко мнЁ є4сть сл0во сіE:
15
коли Ти так чиниш зі мною, то краще умертви мене, якщо я знайшов милість в очах Твоїх, щоб мені не бачити нещастя мого.
15
ѓще же тaкw ты2 твори1ши мнЁ, то2 ўбjй мS ўбіeніемъ, ѓще њбрэт0хъ блгdть пред8 тоб0ю, да не ви1жу њѕлоблeніz моегw2.
16
І сказав Господь Мойсею: збери Мені сімдесят мужів зі старійшин Ізраїлевих, яких ти знаєш, що вони старійшини і наглядачі його, і візьми їх до скинії зібрання, щоб вони стали там з тобою;
16
И# речE гDь къ мwmсeю: собери1 ми сeдмьдесzтъ мужeй t стaрєцъ ї}левыхъ, и5хже ты2 сaмъ вёси, ћкw тjи сyть стaрцы людстjи и3 книгHчіz и4хъ: и3 да приведeши | ко ски1ніи свидёніz, и3 да стaнутъ тaмw съ тоб0ю:
17
Я зійду, і буду говорити там з тобою, і візьму від Духа, Який на тобі, і покладу на них, щоб вони несли з тобою тягар народу, а не один ти носив.
17
и3 сни1ду и3 возгlю тaмw съ тоб0ю, и3 ўймY t д¦а, и4же въ тебЁ, и3 возложY на нS: да под8и1мутъ съ тоб0ю ўстремлeніе людjй, и3 не бyдеши води1ти и5хъ ты2 є3ди1нъ:
18
Народу ж скажи: очистіться до завтрашнього дня, і будете їсти м’ясо; оскільки ви плакали голосно до Господа і говорили: хто нагодує нас м’ясом? добре нам було в Єгипті, — то і дасть вам Господь м’ясо, і будете їсти [м’ясо]:
18
и3 лю1демъ речeши: њчи1ститесz наyтріе, и3 снёсте мzсA, ћкw плaкастесz пред8 гDемъ, глаг0люще: кт0 ны напитaетъ мsсы; ћкw добро2 нaмъ бhсть во є3гЂптэ: и3 дaстъ гDь вaмъ мzсA ћсти, и3 снёсте мzсA:
19
не один день будете їсти, не два дні, не п’ять днів, не десять днів і не двадцять днів,
19
не є3ди1нъ дeнь ћсти бyдете, ни двA, ни пsть днjй, ни дeсzть днjй, нижE двaдесzть днjй:
20
але цілий місяць [будете їсти], поки не піде воно з ніздрів ваших і не зробиться для вас огидним, за те, що ви знехтували Господа, Який серед вас, і плакали перед Ним, говорячи: для чого було нам виходити з Єгипту?
20
до мцcа днjй ћсти бyдете, д0ндеже и3зhдетъ и3з8 н0здрій вaшихъ: и3 бyдетъ вaмъ въ мeрзость, ћкw не покори1стесz гDу, и4же є4сть въ вaсъ, и3 плaкастесz пред8 ни1мъ, глаг0люще: вскyю бЁ нaмъ и3зhти и3з8 є3гЂпта;
21
І сказав Мойсей: шістсот тисяч піших у народі цьому, серед якого я знаходжуся; а Ти говориш: Я дам їм м’ясо, і будуть їсти цілий місяць!
21
И# речE мwmсeй: шeсть сHтъ тhсzщъ пёшихъ людjй, въ ни1хже ѓзъ є4смь, и3 ты2 рeклъ є3си2: мzсA и5мъ дaмъ ћсти, и3 бyдутъ ћсти мцcъ днjй:
22
чи заколоти всіх овець і волів, щоб їм вистачило? або вся риба морська збереться, щоб задовольнити їх?
22
є3дA џвцы и3 волы2 зак0лютсz и5мъ, и3 дов0лнw бyдетъ и5мъ; и3ли2 вс‰ ры6бы мwрскjz соберyтсz и5мъ, и3 дов0лнw бyдетъ и5мъ;
23
І сказав Господь Мойсею: хіба рука Господня коротка? нині ти побачиш, чи збудеться слово Моє до тебе, чи ні?
23
И# речE гDь къ мwmсeю: є3дA рукA гDнz не дов0лна бyдетъ; нн7э ўразумёеши, ѓще пости1гнетъ тS сл0во моE, и3ли2 ни2.
24
Мойсей вийшов і сказав народу слова Господні, і зібрав сімдесят мужів зі старійшин народу і поставив їх біля скинії.
24
И# и3зhде мwmсeй и3 глаг0ла лю1демъ словесA гDнz: и3 собрA сeдмьдесzтъ мужeй t стaрєцъ людски1хъ, и3 постaви | w4крестъ ски1ніи.
25
І зійшов Господь у хмарі, і говорив з ним, і взяв від Духа, Який на ньому, і дав сімдесятьом мужам старійшинам. І коли спочив на них Дух, вони стали пророкувати, але потім перестали.
25
И# сни1де гDь во w4блацэ и3 гlа къ немY: и3 ўS t д¦а, и4же на нeмъ, и3 возложи2 на сeдмьдесzтъ мужeй стaрєцъ: є3гдa же препочи2 д¦ъ на ни1хъ, и3 прор0чествоваша, и3 ктомY не приложи1ша.
26
Двоє з мужів залишилися в стані, одному ім’я Елдад, а другому ім’я Модад; але і на них спочив Дух [вони були з числа записаних, тільки не входили до скинії], і вони пророкували в стані.
26
И# њстaшасz двA м{жа въ полцЁ: и4мz є3ди1ному є3лдaдъ, и3 и4мz втор0му мwдaдъ: и3 препочи2 на ни1хъ д¦ъ. И# сjи бёша t впи1санныхъ, и3 не пріид0ша ко ски1ніи, и3 прор0чествоваша въ полцЁ.
27
І прибіг отрок, і доніс Мойсеєві, і сказав: Елдад і Модад пророкують у стані.
27
И# притeкъ ю4ноша возвэсти2 мwmсeю, и3 речE, глаг0лz: є3лдaдъ и3 мwдaдъ прор0чествуютъ въ полцёхъ.
28
У відповідь на це Ісус, син Навина, служитель Мойсея, один із обраних його, сказав: господарю мій Мойсею! заборони їм.
28
И# tвэщaвъ їисyсъ наvи1нъ, предстоsй мwmсeю и3збрaнный є3мY, речE: г0споди м0й мwmсeю, запрети2 и5мъ.
29
Але Мойсей сказав йому: чи не ревнуєш ти за мене? о, якби усі в народі Господньому були пророками, коли б Господь послав Духа Свого на них!
29
И# речE є3мY мwmсeй: є3дA ревнyеши ты2 мнЁ; и3 кто2 дaстъ всBмъ лю1демъ гDнимъ (бhти) прор0ки, є3гдA дaстъ гDь д¦а своего2 на ни1хъ;
30
І повернувся Мойсей у стан, він і старійшини Ізраїлеві.
30
И# и4де мwmсeй въ п0лкъ сaмъ и3 стaрцы ї}лтестіи.
31
І піднявся вітер від Господа, і приніс від моря перепелів, і накидав їх біля стану, на день шляху по одну сторону і на день шляху по другу сторону біля стану, майже на два лікті від землі.
31
И# д¦ъ и3зhде t гDа, и3 и3зведE кр†стели и3з8 м0рz и3 наведE на п0лкъ дeнь х0ду tсю1ду и3 дeнь х0ду toнyду, w4крестъ полкA ћкw на двA л†ктz t земли2.
32
І встав народ, і весь той день, і всю ніч, і весь наступний день збирали перепелів; і хто мало збирав, той зібрав десять хомерів; і розклали їх для себе навколо стану.
32
И# востaвше лю1діе вeсь дeнь и3 всю2 н0щь, и3 вeсь дeнь наyтріе, и3 собрaша кр†стели: и4же мaлw, собрA дeсzть сп{дъ: и3 и3зсуши1ша себЁ сушани6цы w4крестъ полкA.
33
М’ясо ще було в зубах їхніх і не було ще з’їдене, як гнів Господній запалав на народ, і вразив Господь народ дуже великою пошестю.
33
И# мzсA бsху и5мъ є3щE въ зубёхъ и4хъ, прeжде њскудёніz, и3 гDь разгнёвасz ѕэлw2 на лю1ди, и3 порази2 гDь лю1ди ћзвою вели1кою ѕэлw2:
34
І нарекли ім’я місцю цьому: Киброт-Гаттаава*, тому що там поховали примхливий народ.
34
и3 прозвaсz и4мz мёсту томY гр0бы похотёніz: ћкw тaмw погреб0ша людjй похотёвшихъ.
35
Від Киброт-Гаттаави рушив народ в Асироф, і зупинився в Асирофі.
35
(И#) воздвиг0шасz лю1діе t гробHвъ похотёніz во ґсирHfъ, и3 бhша лю1діе во ґсирHfэ.