Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
І підняла вся громада крик, і плакав народ в [усю] ту ніч;
1
И$ пои'мъ ве'сь со'нмъ да'стъ гла'съ, и^ пла'кахђся лю'дїе вс^ю но'щь т^ђ”
2
і нарікали на Мойсея та Аарона всі сини Ізраїлеві, і вся громада сказала їм: о, якби ми померли в землі Єгипетській, або померли б у пустелі цій!
2
И$ ропта'хђ на мољ=сїа, и^ а^а^ро'на, вси сн~ове і^и~льтестїи, и^ реко'ша к ниM ве'сь со'нмъ.
3
і для чого Господь веде нас у землю цю, щоб ми впали від меча? дружини наші і діти наші дістануться у здобич ворогам; чи не краще нам повернутися в Єгипет?
3
ё%нее б^њ ё%мрњти намъ въ земли` е^гљ=пеTстњи, не'жели въ пђсты'ни се'и” Въскђ'ю въведе` наs г~ь въ зе'млю т^ђ, па'сти мечеM, же'ны же на'ша и^ дњти на'ша бђ'дђтъ въ разграбле'нїе. и^ нн~њ ё^бо ё%нее еs на'мъ възврати'тися въ е^гљ=пеT”
4
І сказали одне одному: поставимо собі начальника і повернемося в Єгипет.
4
И$ рече дрђ'гъ къ дрђ'гђ. поста'вимъ себњ старїишинђ, да ся ѓ^братимъ въ е^гљ=петъ”
5
І впали Мойсей й Аарон на обличчя свої перед всім зібранням громади синів Ізраїлевих.
5
И$ падо'ста мољ=сїи и^ а^а^ро'нъ ниць преD всњмъ со'нмомъ сн~въ і^и~левъ”
6
І Ісус, син Навина, і Халев, син Ієфонніїн, з тих, які оглядали землю, роздерли одяг свій
6
И$сђсъ же сн~ъ на'вљ=нъ, и^ хале'въ сн~ъ и^е^фо'нинъ, эT съглядавшихъ зе'млю, разтерза'ста ри'зы своя`”
7
і сказали всій громаді синів Ізраїлевих: земля, яку ми проходили для огляду, дуже, дуже добра;
7
И$ реко'ста къ всемђ` со'нмђ сн~овъ і^и~лвъ, гл~юще. зе'млю ю%же съгляда'хоM, бл~га е^сть ѕњло ѕњло”
8
якщо Господь милостивий до нас, то введе нас у землю цю і дасть нам її — цю землю, в якій тече молоко і мед;
8
А$ще лю'битъ наs г~ь, въведе'тъ наs въ зе'млю т^ђ, и^ да'стъ ю& на'мъ. зе'мля же е^сть кипя'щи ме'доM и^ мле'ком#”
9
тільки проти Господа не повставайте і не бійтеся народу землі цієї; бо він дістанеться нам на поживу: захисту в них не стало, а з нами Господь; не бійтесь їх.
9
Развњ эT г~а не бђ'дите эTстђпницы, вы' же не ё^бо'истеся люде'и земля` тоя`, поне'же ја%ко въ пи'щђ наM е^сть, эTстђпи'ло бо вре'мя эT ниX, г~ь же с на'ми, не бо'итеся и^хъ”
10
І сказала вся громада: побити їх камінням! Але слава Господня явилася [у хмарі] у скинії зібрання всім синам Ізраїлевим.
10
И$ реq ве'сь со'нмъ да побїемъ иX ка'менїемъ” Сла'ва же гн~я ја%ви'ся въ ѓ%блацњ въ хра'мњ свњдњ'нїя, въ всњ'хъ сн~њхъ і^и~лвыхъ”
11
І сказав Господь Мойсеєві: доки буде дратувати Мене народ цей? і доки буде він не вірити Мені при всіх знаменнях, які Я робив серед нього?
11
І$ рече г~ь къ мољ=сїю, доко'лњ разгнњ'ваютъ м^я лю'дїе сїи, и^ доко'лњ не вњ'рђютъ мн^њ, въ всњх# чюдесњ'хъ, ја%же сътвори'хъ в ниX”
12
вражу його пошестю і знищу його і породжу від тебе [і від дому батька твого] народ численніший і сильніший за нього.
12
Поражю` и^хъ смертїю и^ погђблю` иX, и^ сътворю` т^я и^ до'мъ эTц~а твое^го въ лю'ди вели'ки и^ мно'ги паq не'жели сїа”
13
Але Мойсей сказав Господу: почують єгиптяни, з середовища яких Ти вивів силою Твоєю народ цей,
13
И$ рече мољ=сїи къ г~ђ, ё^слы'шатъ е^гљ=птяне, ја%ко възведе` крњ'постїю свое'ю лю'ди твоя` сїя эT нихъ”
14
і скажуть жителям землі цієї, які чули, що Ти, Господь, знаходишся серед народу цього, і що Ти, Господь, даєш їм бачити Себе лицем до лиця, і хмара Твоя стоїть над ними, і Ти йдеш перед ними вдень у стовпі хмарному, а вночі в стовпі вогненному;
14
І$ вс^и живђщїи на земли` се'и. слы'шаша ја%кот^ы е^си г~ь въ млsти сы'и. и^же ѓ^чи'ма преD ѓ^чи'ма ја^вля'ешися г~и, и^ ѓ%блакъ твои ста` наD ни'ми, и^ столпоM ѓ%блачнымъ и%деши т^ы преD ни'ми въ дн~ь. и^ столпо'мъ ѓ%гненоM в но'щи” Є$гда
15
і якщо Ти знищиш народ цей, як одну людину, то народи, які чули славу Твою, скажуть:
15
же и^ потреби'ши лю'ди сїа, а%ки е^ди'наго чл~ка. и^ рекTђ вс^и стра'ны, и^же слы'шаша и%мя твое гл~юще”
16
Господь не міг ввести народ цей у землю, яку Він із клятвою обіцяв йому, а тому й знищив його в пустелі.
16
Зане` не мо'же г~ь людїи своиX въвести` въ зе'млю, ѓ^ не'иже кля'тся и^мъ. и^ погђби` и^хъ въ пђсты'ни”
17
Отже, нехай звеличиться сила Господня, як Ти сказав, говорячи:
17
І$ нн~њ да ся възнесе'тъ рђка твоя` г~и, ја%коже гл~алъ е^си рекїи”
18
Господь довготерпеливий і многомилостивий [і істинний], Який прощає беззаконня і провини [і гріхи], і Який не залишає без покарання, але карає беззаконня батьків на дітях до третього і четвертого роду.
18
Гь~ терпњлиv, и^ многомлsтивъ, и%стинеn. эTм#ща` безако'нїе, и^ грњхи`, и^ непра'вды, и^ ѓ^чище'нїемъ не ѓ^чи'ститъ пови'н#наго. эTдая` грњхи` эTч~а на ча'да, дотре'тїяго и^ четве'ртаго ро'да”
19
Прости гріх народу цьому з великої милости Твоєї, як Ти прощав народ цей від Єгипту до цього.
19
ѓ^ста'ви грњхи` лю'демъ симъ, по вели'цеи млsти твое'и, ја%ко млsтивъ б^њ и^мъ въ е^гљ=птњ и^ досе'лњ”
20
І сказав Господь [Мойсеєві]: прощаю за словом твоїм;
20
И$ реq г~ь къ мољ=сїю. млsтивъ и^мъ е^смь, по словеси` твое^мђ”
21
але живий Я, [і завжди живе ім’я Моє,] і славою Господньою повна вся земля:
21
Н$о живђ` а'зъ и^ прsно живе'тъ и%мя мое`. и^ напо'лнит# сла'ва гн~я вс^ю зе'млю”
22
усі, які бачили славу Мою і знамення Мої, зроблені Мною в Єгипті й у пустелі, і спокушали Мене вже десять разів і не слухали голосу Мого,
22
ЈА/ко вс^и мђжи ви'дящїи сла'вђ мою, и^ чюдеса` ја%же сътвори'хъ въ е^гљ=птњ, и^ въ пђсты'ни сеи, и^скђси'ша мя с^е деся'тое, и^ не послђш'аша гл~ъ мои^хъ”
23
не побачать землі, яку Я з клятвою обіцяв батькам їх; [тільки дітям їх, що тут зі Мною, що не знають, що добро, що зло, усім малолітнім, хто нічого не розуміє, їм дам землю, а] усі, що дратували Мене, не побачать її;
23
И$ да не ё%зрятъ земля` е^ю'же кляXся эTц~емъ и^хъ. н^о ча'домъ и^хъ, ја^же сђть съ мно'ю зд^њ, и^же не вњ'дятъ добра` и^ ѕла`” Всяk ю%ноша невњ'дыи си'мъ да'мъ зе'млю, вси' же разгнњвавшїи м^я не ё%зряT е^я`”
24
але раба Мого, Халева, за те, що в ньому був інший дух, і він повністю підкорювався Мені, введу в землю, в яку він ходив, і сім’я його успадкує її;
24
Ра'бъ же мои хале'въ. ја%ко бы'сть дх~ъ и%нъ при не'мъ, и^ въслњ'дова мн^њ” Въведђ и& въ зе'млю в ню'же вхо'диT та'мо, и^ племя` е^го прїиметъ ю&,
25
амаликитяни і хананеї живуть у долині; завтра поверніться і йдіть у пустелю до Червоного моря.
25
и^ а^мали'ка и^ ханане'я живђ'щихъ въ ё^до'лїи” ё%трњ възвратитеся и^ подви'гнетеся въ пђсты'ню пђте'мъ мо'ря чрьмна'го”
26
І сказав Господь Мойсеєві й Аарону, говорячи:
26
И$ рече г~ь къ мољ=сїю и^ а^а^ро'нђ гл~я.
27
доки злій громаді цій нарікати на Мене? ремство синів Ізраїлевих, яким вони нарікають на Мене, Я чую.
27
доко'лњ со'нмъ сїи ѕлы'и, ро'пщђтъ проти'вђ мн^њ, ропта'нїе б^о сн~овъ і^и~лвъ и^мже възропта'ша ѓ^ ваs слы'шахъ”
28
Скажи їм: живу Я, говорить Господь: як говорили ви вголос Мені, так і зроблю вам;
28
Рцы` и^мъ, живђ` а%зъ гл~етъ г~ь, ја%коже гл~асте въ ё%ши мои`, та'ко сътворю` ва'мъ”
29
у пустелі цій упадуть тіла ваші, й усі ви пораховані, скільки вас за кількістю, від двадцяти років і вище, які нарікали на Мене,
29
Въ пђсты'ни се'и падђтъ телеса` ва'ша, и^ вс^и съгляда'нїи ва'ши, и^ съчте'ныи ва'ши, эT к~, лњтъ и^ выjше, вс^и и^же ропта'ша до мене`”
30
не ввійдете в землю, на якій Я, піднявши руку Мою, клявся оселити вас, крім Халева, сина Ієфонніїного, та Ісуса, сина Навина;
30
А$ще вни'дете въ зе'млю. на ню'же простро'хъ рђ'кђ мою, всели'ти васъ на не'и, ра'звњ хале'въ сн~ъ е^фџинњ и^нъ, и^сђсъ сн~ъ на'вљ=нъ”
31
дітей ваших, про яких ви говорили, що вони дістануться у здобич ворогам, Я введу туди, і вони пізнають землю, яку ви знехтували,
31
Ча'да же ваши и^хже рњ'сте въ разгра'бленїи бы'ти, въведђ я& въ зе'млю и^ прїимђтъ зе'млю, эT нея'же в^ы н~нњ эTверго'стеся”
32
а ваші трупи упадуть у пустелі цій;
32
Телеса' же ваша падђтъ въ пђсты'ни се'и”
33
а сини ваші будуть кочувати в пустелі сорок років, і будуть нести покарання за блудодійство ваше, доки не загинуть усі тіла ваші в пустелі;
33
Сн~ове же ва'ши бђ'дђтъ пасђщеся въ пђсты'ни се'и, м~ лњтъ, и^ эTи'мђT блђже'нїе ваше, до'ндеже потребяTся телеса` ва'ша въ пђсты'ни”
34
за числом сорока днів, в які ви оглядали землю, ви понесете покарання за гріхи ваші сорок років, рік за день, щоб ви пізнали, що означає бути залишеним Мною.
34
По числђ` дн~їи в ниXже съгляда'сте землю м~ дн~їи, дн~и лњта е^ді'наго понесе'те грњхи` ва'ша м~, лњтъ, и^ ё^вњ'сте ја%рость гнњ'ва мое^го”
35
Я, Господь, говорю, і так і зроблю з усією цією злою громадою, що повстала проти Мене: в пустелі цій усі вони загинуть і перемруть.
35
А/зъ г~ь гл~ах# вамъ, та'ко сътворю` со'нмђ семђ` ѕло'мђ, въста'вшемђ на' мя, въ пђсты'ни б^о се'и, потребяTся, и^ т^ђ и^зъмрђтъ”
36
І ті, яких посилав Мойсей для огляду землі, і які, повернувшись, підбурили проти нього всю цю громаду, розпускаючи злі чутки про землю,
36
Мђж'а же ја%же посыла` мољ=сїи съгляда'ти земля`, и^ ходи'вшеи, сропта'ша ѓ^ не'и къ со'нмђ. и^ гл~аша словеса` ѕла` ѓ^ не'и”
37
ці, що розпустили злі чутки про землю, померли, будучи ураженими перед Господом;
37
І$ и^зомро'ша мђж'и гл~авшїи ѓ^ земли` ѕло` вре'доM преD гм~ъ”
38
тільки Ісус, син Навина, і Халев, син Ієфонніїн, залишилися живими з тих мужів, які ходили оглядати землю.
38
І$сђсъ же сн~ъ на'вљ=нъ, и^ хале'въ сн~ъ и^е^фџо'нинъ, жи'ва быста эT мђжъ тњ'хъ ходи'вшиX съгляда'ти земля`”
39
І сказав Мойсей слова ці перед усіма синами Ізраїлевими, і народ дуже засмутився.
39
И$ гл~а мољ=сїи словеса` с^и, къ всњмъ сн~омъ і^и~левымъ, и^ въскорбњша лю'дїе ѕњло”
40
І, вставши рано-вранці, пішли на вершину гори, говорячи: ось, ми підемо на те місце, про яке сказав Господь, бо ми згрішили.
40
И$ въстаvше заё%тра. възыдо'ша на ве'рхъ горы` гл~юще. с^е мы` да възы'идемъ на мњсто, е^же реq г~ь, јако съгрњши'хоM”
41
Мойсей сказав: для чого ви переступаєте повеління Господні? це буде безуспішно;
41
И$ реq мољ=сїи въскђ'ю в^ы престђпа'ете сло'во гн~е, не ё^годи'тся вамъ”
42
не ходіть, бо немає серед вас Господа, щоб не уразили вас вороги ваші;
42
Не въсходи'те, нњсть б^о г~ь с ва'ми, и^ паде'те преD лицемъ врагъ ва'шиX”
43
бо амаликитяни і хананеї там перед вами, і ви впадете від меча, тому що ви відступили від Господа, і не буде з вами Господа.
43
Зане` а^мали'къ и^ ханане'и та'мо преD ва'ми, и^ паде'те мече'мъ. и^же ё^бо ѓ^братите'ся, непокаря'ющїися г~ђ, сего ради нњ'сть г~ь с ва'ми”
44
Але вони наважилися піднятися на вершину гори; ковчег же завіту Господнього і Мойсей не залишали стану.
44
И$ эTходя'щїи възыидо'ша на верхъ горы`, ковче'гъ же завњта гн~я, и^ мољ=сїи не пристђпа'ше эT среды` полка`”
45
І зійшли амаликитяни і хананеї, що живуть на горі тій, і розбили їх, і гнали їх до Хорми, [і повернулися в стан.]
45
И$ сни'де а^мали'къ и^ ханане'и, сњдя'и в горњ то'и, і^ и^с#стро'ша и^хъ, і^ и^с#сњко'ша иX да'же до е^рма`, и^ възврати'шася въ по'лкъ”