Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Корей, син Іцгара, син Каафів, син Левія, і Дафан і Авирон, сини Елиава, й Авнан, син Фалефа, сини Рувимові,
1
И$ гл~а коре'и сн~ъ а^саха'ровъ, сн~ъ каа'џовъ, сн~ъ левїинъ и^ дафа'нъ, і^ а^виро'нъ сн~ове е^ли'амли і^ а^в#на'нь сн~ъ фале'ховъ, сн~овъ рђві'мль”
2
повстали проти Мойсея, і з ними із синів Ізраїлевих двісті п’ятдесят мужів, начальники громади, яких закликали на зібрання, люди вельможні.
2
И$ въста'ша преD мољ=сїемъ. и^ мђжи сн~овъ і^и~левъ с~, и^ н~, старњ'ишины со'нмђ, прича'стницы совњтђ, и^ мђжи и^менити”
3
І зібралися проти Мойсея й Аарона і сказали їм: досить вам; уся громада, усі святі, і серед них Господь! чому ж ви ставите себе вище народу Господнього?
3
И$ въста'ша на мољ=сїа и^ а^а^ро'на и^ реко'ста к ни'ма, ё^ста'вися въ ваs ја%коже вс^и со'нми вс^и ст~и и^ в нихъ г~ь, то` чт^о ради въста'ете на со'нмъ гн~ь”
4
Мойсей, почувши це, упав на лице своє
4
И$ слы'шаv мољ=сїи паде` ни'цъ.
5
і сказав Корею і всім спільникам його, говорячи: завтра покаже Господь, хто Його, і хто святий, щоб наблизити його до Себе; і кого Він обере, того і наблизить до Себе;
5
и^ гл~а коре'ю, и^ къ всемђ` со'ньмђ е^го рекїи, съгляда` и^ позна` г~ь сђщиX е^го, и^ ст~ыхъ и^хже приведе` к себњ`. і^ и^хже не и^збра` себњ си'хъ и^ не приведе` къ себњ”
6
ось що зробіть: Корей і всі спільники його візьміть собі кадильниці
6
сїе сътвори'те, възмњте себњ сами кади'л#никы. коре'и и^ ве'сь со'ньмъ тв'ои.
7
і завтра покладіть у них вогонь і всипите в них куріння перед Господом; і кого обере Господь, той і буде святий. Годі вам, сини Левіїни!
7
и^ вложи'те ѓ^гнь в н^я, и^ вложи'те в н^я џїмия'мъ преD гм~ъ о^у^трњ” И$ бђдетъ мђжь е^гоже а%ще и^зберетъ г~ь, сїи ст~ъ, да довлњ'ютъ вамъ сн~ове левїи'ны”
8
І сказав Мойсей Корею: послухайте, сини Левія!
8
И$ рече мољ=сїи до коре'я, послђш'аите мене` сн~ове левїи'ны.
9
невже мало вам того, що Бог Ізраїлів відокремив вас від суспільства Ізраїльського і наблизив вас до Себе, щоб ви виконували служби при скинії Господній і стояли перед громадою [Господньою], щоб служити їй?
9
е^да` с^е мало вамъ е^сть, ја%ко эTлђчи` васъ б~ъ эT со'ньма і^и~лева, и^ приведе` васъ к себњ` слђжи'ти слQђбы въ хра'мњ свњдњнїа, и^ стоя'ти преD со'нмомъ гн~имъ, и^ слђжи'ти е^мђ”
10
Він наблизив тебе і з тобою всіх братів твоїх, синів Левія, і ви домагаєтеся ще й священства.
10
И$ приведе т^я и^ вс^ю бра'тїю твою`, сн~ы левїи'ны с тобо'ю, и^ проси'те жрњти сице”
11
Отже, ти й уся твоя громада зібралися проти Господа. Що Аарон, що ви нарікаєте на нього?
11
Сего ра'ди т^ы и^ весь со'ньм# тво'и собраныи совњщасте къ б~ђ, а^а^ро'нъ же кт^о е^сть, ја%ко поропта'сте на'нь”
12
І послав Мойсей покликати Дафана й Авирона, синів Елиава. Але вони сказали: не підемо!
12
И$ посла` мољ=сїи призва'ти дафа'на, и^ а^виро'на, сн~ы е^лиа'вля, и^ реко'ста не възы'идем#”
13
хіба мало того, що ти вивів нас із землі, в якій тече молоко і мед, щоб погубити нас у пустелі? і ти ще хочеш панувати над нами!
13
Не ма'ло и^ сего`, ја%ко и^зведе` н^ы, эT земля` кипя'щђю млекомъ и^ медомъ, е^же погђби'ти наs въ пђсты'ни, и^ ја%ко владњ'еши нами кня'ѕь е^си”
14
чи привів ти нас у землю, де тече молоко і мед, і чи дав нам у володіння поля і виноградники? очі людей цих ти хочеш засліпити? не підемо!
14
И$ ты` л^и в зе'млю кипя'щђю ме'домъ и^ мле'комъ въведе` н^ы. и^ да'лъ е^си намъ ча'сть села` и^ виногра'да, и^ ѓ^чи чл~къ тXњ и^зъткнђлъ е^си, не и^зы'идем#”
15
Мойсей дуже засмутився і сказав Господу: не звертай погляду Твого на приношення їхні; я не взяв у жодного з них осла і не зробив зла жодному з них.
15
И$ ѓ^тяжа` мољ=сїи гнњвомъ ѕњло, и^ рече къ г~ђ. не прїими тре'бъ и^хъ, ни е^ді'наго б^о похотњнїа эT нихъ прїя'хъ, и^ ниже зазли'хъ ни е^ді'номђ же и^хъ”
16
І сказав Мойсей Корею: завтра ти й уся громада твоя будьте перед лицем Господа, ти, вони й Аарон;
16
И$ реq мољ=сїи къ корњ'ю. ѓ^ст~и сонмъ тво'и и^ бђ'дете гото'ви преD гм~ъ, т^ы и^ а^а^роn и^ ѓ^ни` ё%тро”
17
і візьміть кожен свою кадильницю, і покладіть у них куріння, і принесіть перед лице Господнє кожен свою кадильницю, двісті п’ятдесят кадильниць; ти й Аарон, кожен свою кадильницю.
17
И$ възмњте ко'ждо кади'лники своя` и^ възложи'те наn џимиа'м#, и^ принеси'те преD г~ь, ко'ждо ваs кади'лникъ свои, с~, и^ н~, кади'лникъ. т^ы и^ а^а^роn сво'и кождо ва'ю кади'лниk”
18
І взяв кожен свою кадильницю, і поклали в них вогню, і всипали в них куріння, і стали при вході у скинію зібрання; також і Мойсей і Аарон.
18
и^ взя'ша ко'ждо свои кади'лникъ и^ вложи'ша на' ня ѓ^гнь, и^ вложи'ша на' ня џимїя'м#, и^ поста'виша преD две'рми хра'ма свњдњ'нїя, мољ=сїи и^ а^а^ро'нъ”
19
І зібрав проти них Корей усю громаду до входу в скинію зібрання. І з’явилася слава Господня всій громаді.
19
И$ въста'ша на' ня коре'и и^ весь со'ньмъ е^го, преD две'рми хра'ма свњдњнїа, и^ ја%ви'ся слава гн~я всемђ` со'ньмђ”
20
І сказав Господь Мойсеєві й Аарону, говорячи:
20
И$ рече г~ь къ мољ=сїю и^ а^а^ро'нђ гл~я,
21
відокремтеся від громади цієї, і Я знищу їх умить.
21
эTстђпи'та ко'ждо ваs эT среды` со'нма того, и^ потреблю я& е^ді'ницею”
22
Вони ж упали на лиця свої і сказали: Боже, Боже духів усякої плоті! одна людина згрішила, і Ти гніваєшся на всю громаду?
22
И$ припадо'ста ни'цъ и^ реко'ста, б~е б~е эTц~ъ, и^ вся'коя плоти” А/ще чл~къ е^ді'нъ съгрњши`, и^ на ве'сь л^и со'нмъ гнњвъ гн~ь”
23
і сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
23
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я.
24
скажи громаді: відступіть з усіх боків від житла Корея, Дафана й Авирона.
24
рцы` со'нмђ гл~я, эTстђпи'те ѓ%крsтъ эT соnма коре'ева, и^ дафа'ня, и^ а^виро'ня”
25
І встав Мойсей, і пішов до Дафана й Авирона, і за ним пішли старійшини Ізраїлеві.
25
И$ въста'въ мољ=сїи и^де къ дафа'нђ и^ а^ви'ронђ, і^ и^до'ша с ни'мъ вс^и старцы і^и~льтестїи”
26
І сказав громаді: відійдіть від наметів нечестивих людей цих, і не доторкайтеся ні до чого, що належить їм, щоб не загинути вам [разом] у всіх гріхах їхніх.
26
И$ гл~а къ со'нмђ рекїи, эTстђпи'те эT кђщ'ъ чл~къ непокори'выхъ си'хъ, и^ не прикоснетеся къ всемђ` е^ликоже е^сть и^хъ да не поги'бнете въ все'мъ грњси` и^хъ”
27
І відійшли вони з усіх боків від житла Корея, Дафана й Авирона; а Дафан і Авирон вийшли і стояли біля дверей наметів своїх з дружинами своїми і синами своїми і з малими дітьми своїми.
27
И$ эTстђпи'ша ѓ%крsтъ кђщъ коре'а, и^ дафа'на, и^ а^виро'на ѓ%крsтъ” дафа'нъ же, и^ а^ви'ронъ, и^злњзо'ста и^ ста'ста преD две'рїи хра'ма кђщ'ъ свои^хъ. и^ жены и^хъ и^ дњти иX, і^ и^мњнїе иX”
28
І сказав Мойсей: з цього довідаєтеся, що Господь послав мене робити всі діла ці, не за своєю волею [я роблю це]:
28
И$ рече мољ=сїи, ѓ^ семъ да ё^вњсте ја%ко г~ь посла` м^я сътвори'ти вс^я дњлеса` сїя ја%ко не ѓ^ себњ а^зъ творю` сїя.
29
якщо вони помруть, як помирають усі люди, і спостигне таке покарання, яке спостигає всіх людей, то не Господь послав мене;
29
а^ще смр~тїю всњхъ людїи ё%мрђть сїи” И$ а'ще по присњще'нїю всњхъ чл~къ, присњщенїе бђдетъ иX, т^о нњсть г~ь посла` мене`”
30
а якщо Господь сотворить надзвичайне, і земля розверзне вуста свої і поглине їх [і доми їх і намети їх] і усе, що в них, і вони живими зійдуть у пекло, то знайте, що люди ці знехтували Господа.
30
Но^ а%ще въ ја^вле'нїи пока'жетъ г~ь. и^ эTвр'ъзши зе'мля ё^ста` своа и^ пожретъ я&, и^ до'мы иX и^ кђща и^хъ, и^ вс^я е^лика сђть и^хъ и' съни'дђтъ жи'ви въ а^дъ. и^ да ё^вњ'дятъ ја^ко разгнњ'ваша чл~цы сїи г~а”
31
Лиш тільки він сказав слова ці, розсілася земля під ними;
31
И$ бысть ја^ко преста` гл~я словеса` с^и, и^ разсњ'деся земля` поD нога'ми и^хъ
32
і розверзла земля вуста свої, і поглинула їх і доми їх, і всіх людей Кореєвих і все майно;
32
и^ эTвр'ъзеся земля` и^ пожре я&, и^ до'мы иX, вс^я люди сђщ'ая съ кореѓ^мъ, и^ скоты и^хъ,
33
і зійшли вони з усім, що належало їм, живими в пекло, і покрила їх земля, і загинули вони із середовища громади.
33
снидо'ша и^ сїи и^ вс^я е^ли'ко бяше и^хъ, жи'ви во аD, и^ покры` и^хъ земля`, и^ погибо'ша эT среды` полка”
34
І всі ізраїльтяни, які були навколо них, побігли волаючи, щоб, говорили вони, і нас не поглинула земля.
34
И$ весь і^и~ль і^ и^же о^крsтъ и^хъ эTбњго'ша эT во'пля и^хъ, зане` реко'ша гл~юще, да не жретъ на'съ земля`”
35
І вийшов вогонь від Господа і пожер тих двісті п’ятдесят мужів, що принесли куріння.
35
ѓ%гнь же и^зы'де эT г~а, і^ и^ждеже`, с~, и^ н~, мђж'ъ, прине'съшая џимїя'м#”
36
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
36
И$ рече г~ь къ мољ=сїю.
37
скажи Єлеазару, сину Аарона, священикові, нехай він збере [мідні] кадильниці спалених і вогонь викине геть; бо освятилися
37
рцы` е^лїаза'рђ, сн~ђ а^а^ро'новђ жерцђ`. да соберетъ кади'лники мњ'деныя эT среды` и^згорњвшихъ, и^ ѓ'гнь чю'ждїи сїи рас#сы'плите тамо” ЈА/ко ѓ^ст~ишася кади'лницы грњшныхъ сиX въ дђша'хъ и^хъ.
38
кадильниці грішників цих смертю їх, і нехай розіб’ють їх на листи для покриття жертовника, бо вони принесли їх перед лице Господа, і вони зробилися освяченими; і будуть вони знаменням для синів Ізраїлевих.
38
и^ сътвори'те я& на па'мять ѓ^кова'ны, ѓ^бложе'нїе ё^ ѓ^лта'ря ја%ко принесо'шаs преD г~ь и^ ѓ^ст~ишася, и^ бысть въ зна'менїе сн~омъ і^и~лвыM”
39
І взяв Єлеазар священик мідні кадильниці, які принесли спалені, і розбили їх на листи для покриття жертовника,
39
И$ взя` е^лїаза'ръ сн~ъ а^а^ро'на жерца` кади'лники мњ'деныа, е^ли'ко принесо'ша и^згорњ'вшеи, и^ ѓ^бложи'ша въ ѓ^бложе'нїе ѓ^лтаря`”
40
у пам’ять синам Ізраїлевим, щоб ніхто сторонній, який не від сімені Аарона, не приступав приносити кадіння перед лице Господнє, і не було з ним того, що з Кореєм і спільниками його, як говорив йому Господь через Мойсея.
40
Въ па'мятъ сн~оM і^и~левымъ, ја^ко да не прїидеT никтоy и^ноплеме'нникъ, и^же нњсть эT плода` а^а^ро'на, е^же възложи'ти џимїя'м# преD гм~ъ. и^ да не бђдетъ ја%ко и^ коре'и, и^ совњтницы е^го, ја%коже гл~а е^мђ г~ь мољ=сїѓ^мъ”
41
На другий день уся громада синів Ізраїлевих нарікала на Мойсея й Аарона і говорила: ви умертвили народ Господній.
41
И$ възропта'ша сн~ове і^и~льтестїи, наё^трїе на мољ=сїа и^ а^а^ро'на гл~юще, в^ы и^зби'ста люди гн~я”
42
І коли зібралася громада проти Мойсея й Аарона, вони обернулися до скинії зібрання, і ось, хмара покрила її, і з’явилася слава Господня.
42
И$ бысть е^гда` възврати'ся по'лкъ на мољ=сїа и^ а^а^ро'на и^ въѓ^рђжи'шася къ хра'мђ свњдњнїа.
43
І прийшов Мойсей і Аарон до скинії зібрання.
43
храмъ же покры` ѓ%блакъ, и^ ја%ви'ся слава гн~я. и^ вниде мољ=сїи і^ а^аро'нъ съпреди` хра'ма свњдњнїа”
44
І сказав Господь Мойсеєві [й Аарону], говорячи:
44
И$ рече г~ь къ мољ=сїю і^ а^аро'нђ гл~я,
45
відстороніться від громади цієї, і Я знищу їх умить. Але вони впали на лиця свої.
45
ё^стђпи'те эT среды` со'ньма сего` и^ потреблю` я& е^ді'ницею и^ па'доста ница”
46
І сказав Мойсей Аарону: візьми кадильницю і поклади в неї вогню з жертовника і всип куріння, і неси швидше до громади і заступи їх, тому що вийшов гнів від Господа, [і] почалось ураження.
46
И$ рече мољ=сїи къ а^а^ро'нђ възми` кади'лникъ и^ вложи' же вонь ѓ%гнь эT ѓ^лта'ря, и^ възложи` на'нь џимїа'м#, и^ неси` ско'ро въ полкъ и^ помоли'ся ѓ^ ни'хъ, съшелъ б^о е^сть гнњвъ эT лица` гн~я, и^ нача` гђби'ти люди”
47
І взяв Аарон, як сказав Мойсей, і побіг у середовище громади, і ось, уже почалось ураження в народі. І він поклав куріння і заступив народ;
47
И$ взя` а^а^ро'нъ ја%коже гл~а е^мђ мољ=сїи, и^ тече` въ со'ньмъ. ё^же б^о пришла` бя'ше па'гђба на' люди. и^ възложи` џимїа'м# и^ помоли'ся ѓ% людеX”
48
став він між мертвими й живими, й ураження припинилося.
48
И$ ста` междђ мр~твыми и^ живы'ми, и^ преста` па'гђба”
49
І померло від ураження чотирнадцять тисяч сімсот чоловік, крім померлих у справі Кореєвій.
49
И$ бы'сть ё^ме'ръшихъ въ па'гђбе Wд~і и^ з~ соT, кромњ` ё^ме'ршихъ корея ради”
50
І повернувся Аарон до Мойсея, до входу в скинію зібрання, після того, як ураження припинилося.
50
И$ възврати'ся а^а^ро'нъ къ мољ=сїю, къ две'рем# хра'ма свњдњ'нїа, и^ ё^ста` па'гђба”