Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Валаам побачив, що Господу вгодно благословляти Ізраїля, і не пішов, як раніше, для волхвування, але обернувся лицем своїм до пустелі.
1
И҆ ви́дѣвъ валаа́мъ, ꙗ҆́кѡ добро̀ є҆́сть пред̾ гдⷭ҇емъ благословлѧ́ти і҆и҃лѧ, не и҆́де по ѡ҆бы́чаю своемꙋ̀ въ срѣ́тенїе волхвова́нїємъ, и҆ возвратѝ лицѐ своѐ въ пꙋсты́ню.
2
І глянув Валаам і побачив Ізраїля, що стояв за колінами своїми, і був на ньому Дух Божий.
2
И҆ возве́дъ валаа́мъ ѻ҆́чи своѝ, оу҆зрѣ̀ і҆и҃лѧ ѡ҆полчи́вшасѧ по племенѡ́мъ: и҆ бы́сть дх҃ъ бж҃їй на не́мъ.
3
І промовив він притчу свою і сказав: говорить Валаам, син Веорів, говорить муж з відкритими очима,
3
И҆ воспрїи́мъ при́тчꙋ свою̀ речѐ: глаго́летъ валаа́мъ, сы́нъ веѡ́ровъ, глаго́летъ человѣ́къ и҆́стиннѡ зрѧ́й,
4
говорить той, хто чує слова Божі, який бачить видіння Всемогутнього; падає, але відкриті очі його:
4
глаго́летъ слꙋ́шаѧй словеса̀ крѣ́пкагѡ, и҆́же видѣ́нїе бж҃їе ви́дѣ во снѣ̀: ѿвє́рсты ѻ҆́чи є҆гѡ̀:
5
які прекрасні намети твої, Якове, оселі твої, Ізраїлю!
5
ко́ль добрѝ до́ми твоѝ, і҆а́кѡве, и҆ кꙋ́щы твоѧ̑, і҆и҃лю:
6
розстилаються вони, як долини, як сади біля річки, як дерева алое, насаджені Господом, як кедри біля вод;
6
ꙗ҆́кѡ дꙋбра̑вы ѡ҆сѣнѧ́ющыѧ и҆ ꙗ҆́кѡ са́дїе при рѣка́хъ, и҆ ꙗ҆́кѡ кꙋ́щы, ꙗ҆̀же водрꙋзѝ гдⷭ҇ь, и҆ ꙗ҆́кѡ ке́дри при вода́хъ:
7
поллється вода з відер його, і сі?м’я його буде, як великі води, перевершить Агага цар його і піднесеться царство його.
7
и҆зы́детъ человѣ́къ ѿ сѣ́мене є҆гѡ̀, и҆ ѡ҆блада́етъ ꙗ҆зы̑ки мно́гими: и҆ возвы́ситсѧ па́че гѡ́га ца́рство є҆гѡ̀, и҆ возрасте́тъ ца́рство є҆гѡ̀:
8
Бог вивів його з Єгипту, швидкість єдинорога в нього, пожирає народи, ворожі йому, роздроблює кістки їх і стрілами своїми уражає [ворога].
8
бг҃ъ и҆зведѐ є҆го̀ и҆з̾ є҆гѵ́пта, ꙗ҆́коже сла́ва є҆диноро́га є҆мꙋ̀: поѧ́стъ ꙗ҆зы́ки вра̑гъ свои́хъ и҆ то́лщы и҆́хъ и҆зможди́тъ, и҆ стрѣла́ми свои́ми оу҆стрѣли́тъ врага̀:
9
Схилився, лежить як лев і як левиця, хто підніме його? Той, хто благословляє тебе, благословенний, і хто проклинає тебе, проклятий!
9
возле́гъ почѝ ꙗ҆́кѡ ле́въ и҆ ꙗ҆́кѡ скѵ́менъ: кто̀ возбꙋ́дитъ є҆го̀; благословѧ́щїи тѧ̀ благослове́ни, и҆ проклина́ющїи тѧ̀ про́клѧти.
10
І запалав гнів Валака на Валаама, і сплеснув він руками своїми, і сказав Валак Валааму: я покликав тебе проклясти ворогів моїх, а ти благословляєш їх ось уже втретє;
10
И҆ разгнѣ́васѧ вала́къ на валаа́ма, и҆ плеснꙋ̀ рꙋка́ми свои́ми, и҆ речѐ вала́къ къ валаа́мꙋ: клѧ́ти тѧ̀ врага̀ моего̀ призва́хъ, и҆ сѐ, благословлѧ́ѧ благослови́лъ є҆сѝ и҆̀хъ въ тре́тїе:
11
отже, тікай у своє місце; я хотів ушанувати тебе, але ось, Господь позбавляє тебе чести.
11
нн҃ѣ оу҆̀бо бѣжѝ на мѣ́сто своѐ: реко́хъ, почтꙋ́ тѧ: и҆ нн҃ѣ лиши́ тѧ гдⷭ҇ь сла́вы.
12
І сказав Валаам Валаку: чи не говорив я послам твоїм, яких ти посилав до мене:
12
И҆ речѐ валаа́мъ къ вала́кꙋ: и҆ послѡ́мъ твои̑мъ, и҆̀хже посла́лъ є҆сѝ ко мнѣ̀, не реко́хъ ли, глаго́лѧ:
13
«хоча б давав мені Валак повний свій будинок срібла і золота, не можу переступити повеління Господнього, щоб зробити що-небудь добре чи зле за своєю волею: що скаже Господь, те й буду говорити»?
13
а҆́ще мѝ да́стъ вала́къ хра́минꙋ свою̀ по́лнꙋ сребра̀ и҆ зла́та, не могꙋ̀ престꙋпи́ти сло́ва бж҃їѧ, є҆́же сотвори́ти є҆̀ ѕло̀ и҆лѝ добро̀ ѿ менє̀ сама́гѡ: є҆ли̑ка а҆́ще рече́тъ мѝ бг҃ъ, сїѧ̑ возглаго́лю;
14
Отже, ось, я йду до народу свого; піди, я провіщу тобі, що зробить народ цей з народом твоїм з часом.
14
и҆ нн҃ѣ, сѐ, и҆дꙋ̀ до мѣ́ста своегѡ̀: грѧдѝ, присовѣ́тꙋю тебѣ̀, что̀ сотворѧ́тъ лю́дїе сі́и лю́демъ твои̑мъ, въ послѣ̑днѧѧ дни̑.
15
І промовив притчу свою і сказав: говорить Валаам, син Веорів, говорить муж з відкритими очима,
15
И҆ воспрїи́мъ при́тчꙋ свою̀ речѐ: глаго́летъ валаа́мъ сы́нъ веѡ́ровъ, глаго́летъ человѣ́къ и҆́стиннѡ зрѧ́й,
16
говорить той, хто чує слова Божі, хто має видіння від Всевишнього, хто бачить видіння Всемогутнього, падає, але відкриті очі його.
16
слы́шай словеса̀ бж҃їѧ, оу҆мѣ́ѧ оу҆мѣ́нїе вы́шнѧгѡ и҆ видѣ́нїе бж҃їе ви́дѣвый во снѣ̀: ѿвє́рсты ѻ҆́чи є҆гѡ̀:
17
Бачу Його, але нині ще немає; бачу Його, але не близько. Сходить зірка від Якова і постає жезл від Ізраїля, і вражає князів Моава і розтрощує всіх синів Сифових.
17
покажꙋ̀ є҆мꙋ̀, и҆ не нн҃ѣ: оу҆блажа́ю, и҆ не приближа́етсѧ: возсїѧ́етъ ѕвѣзда̀ ѿ і҆а́кѡва, и҆ воста́нетъ человѣ́къ ѿ і҆и҃лѧ и҆ погꙋби́тъ кнѧ̑зи мѡави̑тскїѧ, и҆ плѣни́тъ всѧ̑ сы́ны си́ѳѡвы:
18
Едом буде під володінням, Сеїр буде під володінням ворогів своїх, а Ізраїль явить силу свою.
18
и҆ бꙋ́детъ є҆дѡ́мъ наслѣ́дїе, и҆ бꙋ́детъ наслѣ́дїе и҆са́ѵъ вра́гъ є҆гѡ̀, и҆ і҆и҃ль сотворѝ крѣ́пость:
19
Той, хто вийде від Якова, заволодіє і знищить те, що залишилося від міста.
19
и҆ воста́нетъ ѿ і҆а́кѡва, и҆ погꙋби́тъ спаса́емаго ѿ гра́да.
20
І побачив він Амалика, і промовив притчу свою і сказав: перший з народів Амалик, але кінець його — загибель.
20
И҆ ви́дѣвъ а҆мали́ка и҆ воспрїи́мъ при́тчꙋ свою̀, речѐ: нача́ло ꙗ҆зы́кѡвъ а҆мали́къ, и҆ сѣ́мѧ и҆́хъ поги́бнетъ.
21
І побачив він кенеїв, і промовив притчу свою, і сказав: міцне житло твоє, і на скелі покладене гніздо твоє;
21
И҆ ви́дѣвъ кенео́на и҆ воспрїи́мъ при́тчꙋ свою̀, речѐ: си́льно селе́нїе твоѐ: и҆ а҆́ще положи́ши на ка́мени гнѣздо̀ твоѐ,
22
але зруйнований буде Каїн, і недовго до того, що Ассур поведе тебе в полон.
22
и҆ а҆́ще бꙋ́детъ веѡ́рꙋ гнѣздо̀ кова́рства, а҆ссѷрі́ане плѣнѧ́тъ тѧ̀.
23
І [побачивши Ога,] промовив притчу свою і сказав: горе, [горе,] хто уціліє, коли наведе це Бог!
23
И҆ ви́дѣвъ ѡ҆́га и҆ воспрїи́мъ при́тчꙋ свою̀, речѐ: го́ре, го́ре, кто̀ жи́въ бꙋ́детъ, є҆гда̀ положи́тъ бг҃ъ сїѧ̑;
24
прийдуть кораблі від Киттима, й упокорять Ассура, й упокорять Евера; але і їм загибель!
24
и҆ и҆зы́дꙋтъ и҆з̾ рꙋ́къ китїе́йскихъ, и҆ ѡ҆ѕло́бѧтъ а҆ссꙋ́ра, и҆ ѡ҆ѕло́бѧтъ є҆вре́ѡвъ, и҆ са́ми вкꙋ́пѣ поги́бнꙋтъ.
25
І встав Валаам і пішов назад у своє місце, а Валак також пішов своєю дорогою.
25
И҆ воста́въ валаа́мъ ѿи́де, возврати́всѧ на мѣ́сто своѐ: и҆ вала́къ ѿи́де къ себѣ̀.