Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
І сказав Господь Мойсеєві на рівнинах Моавитських біля Йордану навпроти Єрихона, говорячи:
1
И$ рече г~ь къ мољ=сїю на за'пади моа'ва, ё^ і^ѓ^рдана при е^рихо'не гл~я”
2
накажи синам Ізраїлевим, щоб вони з наділів володіння свого дали левитам міста для поселення, і поля при містах з усіх боків дайте левитам:
2
Заповњждь сн~омъ і^и^л~евымъ. и^ дадяT левљ=тоM эT прича'стїа ѓ^дръжа'нїа и^х#. гра'ды всели'теся, и^ хлњвины. града ѓ^крsтъ и^хъ дадя'тъ левљ=томъ”
3
міста будуть їм для проживання, а поля будуть для худоби їхньої і для маєтків їхніх і для всіх життєвих потреб їхніх;
3
да бђ'дђтъ гради и^хъ вселя'тися, и^ ё^ча'стїа и^хъ да бђдђтъ ско'томъ иX, и^ всемђ` четвероно'жномђ и^хъ”
4
поля при містах, які ви повинні дати левитам, від стіни міста повинні простягатися до [двох] тисяч ліктів, в усі боки;
4
И$ ѓ^бдержа'нїе градоv и^хже да'сте левљ=томъ эT стены` града вн^њ, дв^њ ты'сящи лакоT ѓ%крsт#”
5
і відмірте за містом на східній стороні дві тисячі ліктів, і на південній стороні дві тисячі ліктів, і на заході дві тисячі ліктів, і на північній стороні дві тисячі ліктів, а посередині місто: такі будуть у них поля при містах.
5
И$ да и^змњ'риши странђ вн^њ гра'да, ја%же на восто'къ. двою` ты'сящђ лакот#” И$ страна` и^же къ сњ'верђ двою` ты'сящђ лако'тъ” И$ страна` ја%же къ мо'рю двою` ты'сящђ ла'котъ” И$ страна` ја%же ко за'падђ двою` ты'сящђ ла'котъ” И$ гра'ды же посредњ сего` да бђ'дђтъ вамъ, и^ съдръжа'нїа гра'довъ”
6
З міст, які ви дасте левитам, [буде] шість міст для притулку, в які ви дозволите втікати убивці; і зверх них дайте сорок два міста:
6
И$ грады ја^же да'сте левљ=тоM ѕ~, граD да бђ'дђтъ ё^бњжныX. и^же да'сте бњ'гати в н^я ё^би'вшимъ. и^ къ сиM же, м~ и^ в~, грады”
7
усіх міст, які ви повинні дати левитам, буде сорок вісім міст, з полями при них.
7
Всњ'хъ гра'довъ и^хже да'сте левљ=тоM м~ и^ и~ градоv. и^ хлњви'ны иX”
8
І коли будете давати міста з володінь синів Ізраїлевих, тоді з більшого дайте більше, з меншого менше; кожне коліно, дивлячись за наділом, який одержить, повинно дати з міст своїх левитам.
8
Сїа же и^ гра'ды иXже да'сте иM, эT ѓ^дрьжа'нїа сн~овъ і^и~леv эT многихъ мно'го, эT ма'лыхъ ма'ло. ко'ждо по прича'стїю свое^мђ, е^же пречастятъ, да дадя'тъ эT грDа левљ=томъ”
9
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
9
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я.
10
оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: коли ви перейдете через Йордан у землю Ханаанську,
10
гл~и сн~омъ і^и~левымъ рекїи къ ниM. в^ы минђ'ете і^ѓ^рда'нъ въ зе'млю ханаа'ню.
11
оберіть собі міста, які були б у вас містами для притулку, куди міг би втекти убивця, який убив людину ненавмисне;
11
и^ разлђчи'те са'ми себњ` грады и^ ё^бњженїа да бђ'дђтъ ва'мъ. ё^бњжати в н^я ё^бо'иникђ, всяk ё^би'вый дш~ю не хотя`”
12
і будуть у вас міста ці притулком від месника [за кров], щоб не був умертвленим той, що вбив, раніше ніж він стане перед громадою на суд.
12
И$ да бђдђтъ вамъ гра'ди ё^бњжа'нїа, эT сердобо'лныя крови. да не ё%мретъ ё^би'выи. дон#деже ста'нет преD сонмом# на сђдњ.
13
Міст же, які повинні ви дати, міст для притулку, повинно бути у вас шість:
13
И$ гра'ды ја%же да'сте, ѕ~, граD ё^бњж#ныхъ да бђ'дђтъ ваM.
14
три міста дайте по цей бік Йордану і три міста дайте в землі Ханаанській; містами притулку повинні бути вони;
14
г~, гра'ды, дасте ѓ^бо'нђ странђ` і^ѓ^рда'на. И$ тр^и грады да'сте въ земли` ханаа'ни,
15
для синів Ізраїлевих і для прибульця і для поселенця між вами будуть ці шість міст притулком, щоб тікав туди всякий, хто вбив людину ненавмисне.
15
ё^бњ'жище да бђ'деT” Сн~омъ і^и^л~евыM и^ прише'лцђ, и^ ѓ^бита'лникђ, и^же въ ва'съ. да бђ'дђтъ гра'ди сїй въ ё^бњжа'нїе ё^бњга'ти та'мо вся'комђ, ё^бива'ющемђ дш~ђ нехотњ'нїемъ,
16
Якщо хто вдарить кого залізним знаряддям так, що той помре, то він убивця: убивцю слід віддати на смерть;
16
а%ще ли сосђ'домъ желњзныM ё^бїет# и& и^ ё%мреT. ё^бі'ица е^сть, смр~тїю да ё%мретъ ё^бі'ица”
17
і якщо хто вдарить кого з руки каменем, від якого можна померти, так що той помре, то він убивця: убивцю слід віддати на смерть;
17
А/ще ли ка'менемъ и^з рђки`, ё^бїетъ и&, и^ е^же ё%мрети эT него, и^ ё'мретъ, ё'бїица е^сть, смр~тїю да ё%мреT ё^бїйца”
18
або якщо дерев’яним знаряддям, від якого можна померти, ударить з руки так, що той помре, то він убивця: убивцю слід віддати на смерть;
18
А/ще ли сосђ'домъ дре'вянымъ, и^з рђки` е^гоже ради ё%мрети, и^ тњмъ ё^бїетъ и& и^ ё%мреT, ё^бі'ица е^сть, смр~тїю да ё%мретъ ё^бі'ица”
19
месник за кров сам може умертвити убивцю: лиш тільки зустріне його, сам може умертвити його;
19
О$у'жикъ крови тоя` да ё^бі'етъ ё^би'вшаго, е^гда` ё^сря'щетъ и& тогда` ё^бїетъ и&”
20
якщо хто штовхне кого з ненависти, або з наміром кине на нього що-небудь так, що той помре,
20
А/ще вражды` ради вр'ьжетъ на'нь, вся'къ сосђ'дъ с хи'тростїю и^ ё'мретъ”
21
або по ворожнечі вдарить його рукою так, що той помре, того, хто ударив, слід віддати на смерть: він убивця; месник за кров може умертвити убивцю, лиш тільки зустріне його.
21
И$л^и съ гнњ'вомъ ё^би'лъ и& рђко'ю и^ ё'мретъ, смр~тїю да ё%мретъ ё^би'выи, ё^бі'ица б^о е^сть. смр~тїю да ё%мреT ё^би'вая и&” О$у'жикъ крови, да ё^бїетъ, ё^бїйцђ, е^гда` стрњтится с ниM”
22
Якщо ж він штовхне його випадково, без ворожнечі, або кине на нього що-небудь без наміру,
22
А/ще л^и внеза'пђ и^ не вражды` ради, вр'ьжеT на'нь всякъ сосDђ, и^ не съ вра'ждо'ю”
23
або який-небудь камінь, від якого можна померти, не бачачи упустить на нього так, що той помре, але він не був ворогом його і не бажав йому зла,
23
И$л^и вся'кимъ ка'мыкомъ и^мже вр'ьжетъ невњ'дыи и^ па'детъ на него и^ ё'мрет#, сїи же врагъ е^го не бњ`, ни'же хотя'и ѕла` е^мђ твори'ти”
24
то громада повинна розсудити між убивцею і месником за кров за цими постановами;
24
И$ да сђдиT соньмъ междђ` ё^би'вшимъ, и^ межи ё%жикою кро'ви, по раZсђдженїю ѓ%номђ”
25
і повинна громада врятувати убивцю від руки месника за кров, і повинна повернути його громада в місто притулку його, куди він утік, щоб він жив там до смерти великого священика, який помазаний священним єлеєм;
25
да и^зба'витъ со'ньмъ ё^би'вшаго и&, эT ё%жика кро'ви. и^ да ё^ста'виT со'ньм# въ градњ ё^бњжнеM во'ньже ё^бњжиT, да живетъ т^ђ. до'ндеже ё%мретъ жре'цъ вели'кїи” е^гоже пома'заша е^ле'ѓмъ ст~ымъ”
26
якщо ж убивця вийде за межу міста притулку, в який він утік,
26
А/ще л^и и^сходомъ и^зы'идеT ё^би'выи, вн^њ предњлъ гра'да во'ньже ё^вњглъ та'мо,
27
і знайде його месник за кров поза межами міста притулку його, і уб’є убивцю цього месник за кров, то не буде на ньому провини кровопролиття,
27
и^ ѓ^бря'щетъ и& ё%жика кро'ви, вн^њ предњлъ гра'да ё^бњжаvшаго е^мђ, ё^бїетъ ё%жикъ кро'ви. ё^бившаго, нњсть повин`енъ”
28
тому що той повинен був жити у місті притулку свого до смерти великого священика, а після смерти великого священика повинен був повернутися убивця в землю володіння свого.
28
Въ гра'де б^о ё^бњжа'нїа да живе'тъ, до'ндеже ё%мретъ жре'цъ вели'кїи” По ё^мр~твїи жерца` вели'каго да с^я ѓ^брати'тъ ё^би'выи, въ зе'млю ѓ^дръжа'нїа свое^го”
29
Нехай буде це у вас постановою законною в роди ваші, у всіх оселях ваших.
29
И$ да бђ'детъ с^е вамъ въ ѓ^правле'нїе сђда, в роже'нїа ва'ша, въ всXњ селе'нїихъ ва'шиX”
30
Якщо хто уб’є людину, то убивцю слід убити за словами свідків; але одного свідка недостатньо, щоб засудити на смерть.
30
Вся'каго ё^би'вшаго дш~ђ, сђдїа по словесе'мъ преD по'слђховъ да ё^бїетъ ё^би'вшаh. по'слђх же е^ді'нъ да не послђшествђеT на' смр~ть дш~и”
31
І не беріть викупу за душу вбивці, який винний у смерті, але його слід віддати на смерть;
31
И$ да не во'змете и^скђ'па на дш~и, эT ё^би'вшаго. повиnнђ сђщђ е^мђ ё^бїенїю смр~тїю ё^бо да ё%мретъ” И$ да не во'змете и^скђпа, за' дђшђ эT ё^би'вшаго ви'ннаго сђща'го на ё^бїенїе, смр~тїю б^о да ё%мретъ”
32
і не беріть викупу за того, хто втік у місто притулку, щоб йому дозволити жити в землі своїй раніше смерти [великого] священика.
32
И$ да не во'зметъ и^скђ'па, на ё^бњже'нїе во' грDа ё^бњженїа, да па'ки живе'тъ на земли`, до'ндеже ё%мретъ жре'цъ вели'кїи”
33
Не оскверняйте землі, на якій ви [будете жити]; бо кров оскверняє землю, і земля не інакше очищається від пролитої на ній крови, як кров’ю того, хто пролив її.
33
И$ да не поги'бнеT земля` ё^бїе'нїемъ на не'иже в^ы ѓ^бита'ете. кро'вь б^о сїа побїет# зе'млю, и^ не ѓ^чи'стится земля` эT кро'ви пролїа'нныя на не'и, толи'ко эT кро'ви пролива'ющаго”
34
Не слід оскверняти землю, на якій ви живете, серед якої живу Я; тому що Я Господь перебуваю серед синів Ізраїлевих.
34
да не ѓ^сквръни'те земля`, на не'иже живе'те. на не'иже а%зъ вселя'юся посредњ ваs, а%зъ б^о е^смь г~ь, вселя'аися средњ сн~овъ і^и^л~евъ”