¹

І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

¹

И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю, гл҃ѧ:

²

оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: якщо чоловік або жінка зважиться дати обітницю назорейства, щоб посвятити себе в назореї Господу,

²

глаго́ли сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ и҆ рече́ши къ ни̑мъ: мꙋ́жъ и҆лѝ жена̀, и҆́же а҆́ще ѡ҆бѣща́етсѧ ѕѣлѡ̀ ѡ҆бѣ́томъ, є҆́же ѡ҆чи́ститисѧ чистото́ю гдⷭ҇ꙋ,

³

то він повинен утриматися від вина і міцного напою, і не повинен вживати ні оцту з вина, ні оцту з напою, і нічого виготовленого із винограду не повинен пити, і не повинен їсти ні сирих, ні сушених виноградних ягід;

³

да воздержи́тсѧ ѿ вїна̀ и҆ сїке́ра, и҆ ѻ҆́цта ві́нна и҆ ѻ҆́цта ѿ сїке́ра да не пїе́тъ: и҆̀, є҆ли̑ка дѣ́лаютсѧ ѿ грѡ́здъ ві́нныхъ, да не пїе́тъ, и҆ гро́здїѧ свѣ́жагѡ и҆ сꙋха́гѡ да не снѣ́стъ.

⁴

у всі дні назорейства свого не повинен він їсти [і пити] нічого, що виготовляється із винограду, від зерен до шкірки.

⁴

Во всѧ̑ дни̑ ѡ҆бѣ́та своегѡ̀ ѿ всѣ́хъ, є҆ли̑ка быва́ютъ ѿ ві́нничины вїна̀, ѿ ко́сти и҆ до скорлꙋпы̀ да не пїе́те, нижѐ ꙗ҆́сте ѿ всегѡ̀.

⁵

В усі дні обітниці назорейства його бритва не повинна доторкатися до голови його; до закінчення днів, на які він посвятив себе в назореї Господу, святий він: повинний ростити волосся на голові своїй.

⁵

Во всѧ̑ дни̑ ѡ҆бѣ́та ѡ҆чище́нїѧ своегѡ̀ бри́тва да не взы́детъ на главꙋ̀ є҆гѡ̀, до́ндеже сконча́ютсѧ дні́е, є҆ли̑ки ѡ҆бѣща́лъ є҆́сть гдⷭ҇ꙋ: ст҃ъ бꙋ́детъ растѧ́й власы̀ главы̀ своеѧ̀.

⁶

В усі дні, на які він посвятив себе в назореї Господу, не повинен він підходити до мертвого тіла:

⁶

Во всѧ̑ дни̑ ѡ҆бѣ́та своегѡ̀ гдⷭ҇ꙋ, ко всѧ́кой дꙋшѣ̀ сконча́вшейсѧ да не вни́детъ.

⁷

доторканням до батька свого, і матері своєї, і брата свого, і сестри своєї, не повинен він осквернятися, коли вони помруть, тому що посвята Богу його на чоло його;

⁷

Над̾ ѻ҆тце́мъ и҆ над̾ ма́терїю, и҆ над̾ бра́томъ и҆ над̾ сестро́ю, да не ѡ҆скверни́тсѧ над̾ ни́ми, оу҆ме́ршымъ и҆̀мъ, ꙗ҆́кѡ ѡ҆бѣ́тъ бг҃а є҆гѡ̀ на главѣ̀ є҆гѡ̀.

⁸

в усі дні назорейства свого святий він Господу.

⁸

Всѧ̑ дни̑ ѡ҆бѣ́та є҆гѡ̀ ст҃ъ бꙋ́детъ гдⷭ҇ꙋ.

⁹

Якщо ж помре при ньому хто-небудь раптово, ненавмисне, і він осквернить тим голову назорейства свого: то він повинен обстригти голову свою в день очищення його, у сьомий день повинен обстригти її,

⁹

А҆́ще же кто̀ сме́ртїю внеза́пꙋ оу҆́мретъ оу҆ негѡ̀, а҆́бїе ѡ҆скверни́тсѧ глава̀ ѡ҆бѣ́та є҆гѡ̀, и҆ ѡ҆брі́етъ главꙋ̀ свою̀, въ ѻ҆́ньже де́нь ѡ҆чи́ститсѧ, въ де́нь седмы́й да ѡ҆брі́етсѧ,

¹⁰

й у восьмий день повинен принести двох горлиць, або двох молодих голубів, до священика, до входу в скинію зібрання;

¹⁰

и҆ въ де́нь ѻ҆смы́й да принесе́тъ два̀ гѡ́рличища и҆лѝ два̀ птєнца̀ гѡлꙋби́на къ жерцꙋ̀ пред̾ двє́ри ски́нїи свидѣ́нїѧ:

¹¹

священик одного з птахів принесе в жертву за гріх, а іншого у всепалення, і очистить його від осквернення мертвим тілом, і освятить голову його в той день;

¹¹

и҆ да сотвори́тъ жре́цъ є҆ди́нꙋ грѣха̀ ра́ди, и҆ дрꙋгꙋ́ю во всесожже́нїе, и҆ да помо́литсѧ ѡ҆ не́мъ жре́цъ, ѡ҆ ни́хже согрѣшѝ, ѡ҆ дꙋшѝ, и҆ ѡ҆свѧти́тъ главꙋ̀ свою̀ въ то́й де́нь, въ ѻ҆́ньже ѡ҆свѧти́сѧ гдⷭ҇ꙋ, во дни̑ ѡ҆бѣ́та своегѡ̀.

¹²

і повинен він знову почати присвячені Господу дні назорейства свого і принести однолітнього агнця в жертву за провину; попередні ж дні пропали, тому що назорейство його осквернене.

¹²

И҆ да приведе́тъ а҆́гнца є҆динолѣ́тна въ престꙋпле́нїе, и҆ дні́е пре́жнїи да не бꙋ́дꙋтъ є҆мꙋ̀ въ число̀, поне́же ѡ҆скверни́сѧ глава̀ ѡ҆бѣ́та є҆гѡ̀.

¹³

І ось закон про назорея, коли виповняться дні назорейства його: слід привести його до входу в скинію зібрання,

¹³

И҆ се́й зако́нъ ѡ҆бѣща́вшагѡсѧ, въ ѻ҆́ньже де́нь сконча́етъ дни̑ ѡ҆бѣ́та своегѡ̀, да принесе́тъ са́мъ къ две́ремъ ски́нїи свидѣ́нїѧ:

¹⁴

і він принесе в жертву Господу одного однолітнього агнця без вад у всепалення, і одну однолітню агницю без вад в жертву за гріх, і одного барана без вад у жертву мирну,

¹⁴

и҆ да приведе́тъ да́ръ сво́й гдⷭ҇ꙋ а҆́гнца є҆динолѣ́тна непоро́чна є҆ди́наго во всесожже́нїе, и҆ а҆́гницꙋ є҆динолѣ́тнꙋ є҆ди́нꙋ непоро́чнꙋ грѣха̀ ра́ди, и҆ ѻ҆вна̀ є҆ди́наго непоро́чна во спасе́нїе,

¹⁵

і кошик опрісноків із пшеничного борошна, хлібів, спечених з єлеєм, і прісних коржів, помазаних єлеєм, і при них хлібне приношення й узливання;

¹⁵

и҆ ко́шъ ѡ҆прѣсно́кѡвъ ѿ мꙋкѝ пшени́чны, хлѣ́бы смѣ̑шаны съ є҆ле́емъ, и҆ ѡ҆прѣсно́ки пома̑заны є҆ле́емъ, и҆ же́ртвꙋ и҆́хъ и҆ возлїѧ́нїе и҆́хъ.

¹⁶

і представить це священик перед Господом, і принесе жертву його за гріх і всепалення його;

¹⁶

И҆ да принесе́тъ жре́цъ пред̾ гдⷭ҇а, и҆ да сотвори́тъ є҆́же грѣха̀ ра́ди є҆гѡ̀, и҆ всесожже́нїе є҆гѡ̀,

¹⁷

барана принесе в жертву мирну Господу з кошиком опрісноків, також зробить священик хлібне приношення його й узливання його;

¹⁷

и҆ ѻ҆вна̀ сотвори́тъ же́ртвꙋ спасе́нїѧ гдⷭ҇ꙋ на ко́шницѣ ѡ҆прѣсно́кѡвъ, и҆ да сотвори́тъ жре́цъ же́ртвꙋ є҆гѡ̀ и҆ возлїѧ́нїе є҆гѡ̀.

¹⁸

і обстриже назорей при вході в скинію зібрання голову назорейства свого, і візьме волосся голови назорейства свого, і покладе на вогонь, що під мирною жертвою;

¹⁸

И҆ да ѡ҆брі́етъ ѡ҆бѣща́вый пред̾ две́рьми ски́нїи свидѣ́нїѧ главꙋ̀ ѡ҆бѣ́та своегѡ̀, и҆ да возложи́тъ власы̀ на ѻ҆́гнь, и҆́же є҆́сть под̾ же́ртвою спасе́нїѧ:

¹⁹

і візьме священик зварене плече барана й один прісний пиріг з кошика й один прісний корж, і покладе на руки назорею, після того, як обстриже він голову назорейства свого;

¹⁹

и҆ да во́зметъ жре́цъ ра́мо варе́но ѿ ѻ҆вна̀, и҆ хлѣ́бъ є҆ди́нъ ѡ҆прѣсно́чный ѿ ко́шницы, и҆ ѡ҆прѣсно́къ є҆ди́нъ, и҆ да возложи́тъ на рꙋ́ки ѡ҆бѣща́вшемꙋсѧ, по ѡ҆бри́тїи главы̀ є҆гѡ̀,

²⁰

і піднесе це священик, потрясаючи перед Господом: ця святиня — для священика, зверх грудей потрясання і зверх плеча возношення. Після цього назорей може пити вино.

²⁰

и҆ да принесе́тъ ѧ҆̀ жре́цъ возложе́нїе пред̾ гдⷭ҇а: ст҃о да бꙋ́детъ жерцꙋ̀ на грꙋ́дехъ возложе́нїѧ и҆ на ра́мѣ оу҆ча́стїѧ: и҆ по си́хъ ѡ҆бѣща́выйсѧ да пїе́тъ вїно̀.

²¹

Ось закон про назорея, який дав обітницю, і жертва його Господу за назорейство своє, крім того, що дозволить йому достаток його; за обітницею своєю, яку він дасть, так і повинен він чинити, зверх узаконеного про назорейство його.

²¹

Се́й зако́нъ ѡ҆бѣща́вшагѡсѧ, и҆́же а҆́ще ѡ҆бѣща́етъ да́ръ гдⷭ҇ꙋ ѡ҆ ѡ҆бѣ́тѣ, кромѣ̀ си́хъ ꙗ҆̀же ѡ҆брѧ́щетъ рꙋка̀ є҆гѡ̀: по си́лѣ ѡ҆бѣ́та є҆гѡ̀, є҆го́же а҆́ще ѡ҆бѣща́етъ, по зако́нꙋ ѡ҆чище́нїѧ.

²²

І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:

²²

И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю, гл҃ѧ:

²³

скажи Аарону і синам його: так благословляйте синів Ізраїлевих, говорячи їм:

²³

рцы̀ а҆арѡ́нꙋ и҆ сынѡ́мъ є҆гѡ̀, глаго́лѧ: си́це благослови́те сы́ны і҆и҃лєвы, глаго́люще и҆̀мъ:

²⁴

нехай благословить тебе Господь і збереже тебе!

²⁴

да блгⷭ҇ви́тъ тѧ̀ гдⷭ҇ь и҆ сохрани́тъ тѧ̀:

²⁵

нехай зглянеться на тебе Господь світлим лицем Своїм і помилує тебе!

²⁵

да просвѣти́тъ гдⷭ҇ь лицѐ своѐ на тѧ̀ и҆ поми́лꙋетъ тѧ̀:

²⁶

нехай зверне Господь лице Своє на тебе і дасть тобі мир!

²⁶

да воздви́гнетъ гдⷭ҇ь лицѐ своѐ на тѧ̀ и҆ да́стъ тѝ ми́ръ:

²⁷

Так нехай закликають ім’я Моє на синів Ізраїлевих, і Я [Господь] благословлю їх.

²⁷

и҆ да возложа́тъ и҆́мѧ моѐ на сы́ны і҆и҃лєвы, и҆ а҆́зъ гдⷭ҇ь блгⷭ҇влю̀ ѧ҆̀.